Ухвала

від 01.05.2024 по справі 570/2095/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/2095/24

провадження № 2/570/864/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши заяву про самовідвід по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шериф-Рівне" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

оскільки представник позивача у даній справі адвокат Блащук Т.В. є матір`ю помічника судді ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подана заява про самовідвід судді Кушнір Н.В.

Враховуючи відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення учасників справи, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути заяву про самовідвід у їх відсутність та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р. передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов`язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для самовідводу судді. Перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, наведений у ст.36 ЦПК України не є вичерпним. Це пояснюється тим, що існують різноманітні життєві ситуації, які неможливо передбачити та спрогнозувати, саме тому закон не може містити вичерпного переліку. Необхідно зазначити, що «інші обставини», про які йде мова щодо суб`єктивних підстав відводу, можуть бути різні, вони можуть і не бути об`єктивними, які б реально свідчили про упередженість судді. Але закон не вимагає їх перевірки на відповідність даним критеріям ні суддею, ні іншими учасниками процесу. Достатньо лише, аби вони існували. Таким чином, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням.

Отже, незважаючи на відсутність підстав для самовідводу за об`єктивним критерієм, однак з огляду на те, що представник позивача у даній справі адвокат Блащук Т.В. є матір`ю помічника судді ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час розгляду даної справи, головуючий підлягає самовідводу.

Не заявивши самовідводу, прийнявши до свого провадження та розглянувши зазначену справу, суддя порушить правила відводу (самовідводу), оскільки їй було достеменно відомо про вказані обставини розподілу судової справи. Зазначені дії судді, на думку сторін, у своїй сукупності можуть свідчити про порушення їх прав на безсторонній, неупереджений та законний розгляд справи, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя призводить до порушення правил щодо складу суду.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначені ч.1 ст.353 ЦПК України, якою не передбачено оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду такої ухвали. Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно з ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

задоволити самовідвідсудді прирозгляді цивільноїсправи запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шериф-Рівне" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Передати справу до канцелярії Рівненського районного суду Рівненської області для передачі її до провадження іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кушнір Н.В.