Ухвала

від 30.04.2024 по справі 308/7591/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7591/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову, -

в с т а н о в и в:

Представник заявниці, адвокат Пітух Василь Іванович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: житлову квартиру, що складається з 2-ох кімнат, загальною площею 47,9 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна до вирішення даної справи по суті та набранням рішенням законної сили.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області позивачкою ОСОБА_1 подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, у якому просить витребувати майно квартиру, 47,9 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», ЄДРПОУ 44311441, шляхом відновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданої заяви, представник заявниці зазначає, що позивачці - ОСОБА_1 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата Формування 30.01.2024, номер інформаційної довідки 363827625, стало відомо що 20.12.2021 здійснено відчуження належного їй нерухомого майна - житлової квартири, загальною площею 47,9 кв. метрів, житлова 26,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна здійснено на підставі Договору купівлі- продажу нерухомого майна на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», посвідченого 20 грудня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого реєстрі за номером 3225.

Отримавши копію вказаного договору купівлі продажу, зі змісту останнього вбачається що Продавцем - ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Сисин Марії Миколаївни відчужено, а покупцем Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛВІК» код ЄДРПОУ 44311441, в особі керівника ОСОБА_2 прийнято у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною згідно п. 4 цього договору суму в розмірі 140 000,00 (сто сорок тисяч) гривень, 00 коп.

Зазначає, що продаж нерухомого майна здійснено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8 на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» пункт 1 договору, без будь-якого погодження з Позивачем як з іпотекодавцем.

Також вказує, що як засвідчують матеріали реєстраційної справи - державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В., останні не містять письмової вимоги адресованої позивачу ОСОБА_1 з доказами її отримання, довідки розрахунку заборгованості, експертної оцінки - вартості предмету іпотеки та оригіналу договору іпотеки, який повинен був подаватись як правовстановлюючий документ. Також ТОВ «Діджи Фінанс» значно занизив ринкову вартість предмету іпотеки та порушення прав іпотекодавця - позивача.

Вказана житлова квартира належала на праві приватної власності Позивачу - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підстав Договору купівлі-продажу квартири посвідченого 20 листопада 2007року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В. за реєстровим номером 3417, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2505008 та зареєстрованого в КП «БТІ міста Ужгорода» Ужгородської міської ради номер витягу 17169425 від 23.12.2007 року.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банк», і згідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) AT «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, шо забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях. Згідно з п.4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість, ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно Договору № 2303/К/1 про відступлення прав вимоги, посвідченого 02 вересня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального договору Шевченко І. Л. за реєстровим №1609, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в тому числі за іпотечним договором №398Zфквіп-07 посвідчений 20.11.2007 укладеного між ТОВ «Український Промисловий Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського МНО Петрик Н.В. за реєстровим №3422.

Вказаний договір іпотеки укладено з метою забезпечення зобов`язання за кредитним договором №398/ФКВ-07 19.11.2007 року укладеного між ТОВ «Український Промисловий Банк» та Позивачем.

Стверджує, що на сьогоднішній день існують ризики, що незаконний власник майна - ТОВ «ДЕЛВІК» зможе здійснити відчуження нерухомого майна іншій особі, передати майно в іпотеку тощо, що призведе до порушення прав та інтересів Позивача.

У даній справі позивач має обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна новим власником, що, безумовно, утруднить виконання можливого рішення суду про витребування майна.

Тому без вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У разі ухвалення судового рішення на користь позивача, виконання судового рішення буде не можливим, оскільки майно, що є предметом спору, може бути відчужено на користь третіх осіб.

Доказом неправомірних дій ТОВ «Делвік» є здійснення останнім погроз про виселення всіх мешканців (як позивача, так і її дітей) знаття з реєстраційного обліку позивача та її дітей в 2023 році, а також направлення досудової вимоги про виселення від 16 квітня 2024 року.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч. 3ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогамистатті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно вимог п. 4постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Так, судом встановлено, що заявницею ОСОБА_1 було подано до Ужгородського міськрайонного суду позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», шляхом відновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову, враховуючи те, що предметом позову, який перебуває в провадженні суду є витребування майна із чужого незаконного володіння, суд, виходячи з принципів здійснення цивільного судочинства, співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, вважає, що вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку незадоволення судом в цій частині заяви представника позивача.

Суд вважає обґрунтованими побоювання позивача щодо можливості відчуження спірного майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі ухвалення рішення його на користь.

Таким чином, виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, враховуючи вимоги ч.2 ст.149, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову та співмірність із заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви в цій частині.

Що стосується вимог забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти будь-які дії щодо предмета спору, то в цій частині воно не підлягає задоволенню в зв`язку з невизначеним колом осіб та не співмірністю заявленим вимогам.

Позивач не обґрунтував, у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду та доцільність вжиття заходів забезпечення саме у такий спосіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

В той же час суд зауважує, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а обставини щодо порушення чи відсутності порушення законних прав та інтересів позивача підлягають подальшому встановленню в процесі судового розгляду справи.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає достатнім застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту нерухомого майна: житлової кватири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.149-154,259,260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Делвік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову задовольнити частково.

У порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення даної справи по суті та набранням рішенням законної сили.

В іншій частині відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову для виконання направити до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 88005, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10.info@ugm.zk.dvs.gov.ua) та сторонам по справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.О. Шепетко