Ухвала

від 01.05.2024 по справі 461/2335/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2335/24

Провадження № 1-кс/461/2722/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

01.05.2024 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волиця Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на даний час непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не є адвокатом і депутатом,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000132 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024140000000132 від 06 лютого 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України.

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, у зв`язку з чим є необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, автор клопотання вказує на необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому. Водночас, після ознайомлення з матеріалами сторони захисту щодо стану здоров`я підозрюваного, прокурор не заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Підозрюваний та його захисники, кожен окремо, клопотання заперечили з мотивів необґрунтованості. Просили відмовити у задоволенні клопотання та оцінити питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу - особисте зобов`язання, а також врахувати відомості про стан здоров`я підозрюваного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.

Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 5 ст. 190 КК України за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії кримінального провадження. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

12.10.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред`явлена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; укладеним договором підряду №4 від 01.12.2022 та додатковими угодами № 1 від 21.12.2022 та №2 від 22.02.2022; актами №2, №3 виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2022 року від 05.12.2022 та 22.12.2022; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 форми КБ-3 від 05.12.2022 та 22.12.2022; платіжними дорученнями №9 від 06.12.2022 та №11 від 22.12.2022; укладеним договором підряду № 5 від 12.12.2022; актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 12.12.2022; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року; платіжним доручення №10 від 15.12.2022; положенням «Про виконавчий орган (директора)» ТзОВ «Ді Енд Ді Лоєрс» ЄДРПОУ 42910929 затвердженого одноосібно ОСОБА_4 як директором вказаного підприємства; наказом № 03/07/21-02 від 03.07.2021, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 щодо виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, тобто підтверджують те, що останній являється службовою особою; протоколами допиту свідків у кримінальному провадженні; довідками Західного офісу Держаудитслужби від 12.04.2023 та 19.06.2023; висновками будівельно-технічних (СЕ-19/114-23/7077-БТ від 21.04.2023; СЕ-19/114-23/527-БТ від 28.03.2023), судово-економічних (№ СЕ-19/114-23/12641-ЕК від 21.07.2023; СЕ-19/114-23/6909-ЕК від 28.04.2023) експертиз, документами отриманими в ході тимчасового доступу до речей та документів у банківських установах, що підтверджують факт одноосібного розпорядження грошовими коштами, які надходять на розрахунковий рахунок ТзОВ «Ді Енд Ді Лоєрс» ЄДРПОУ 42910929, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статті за якою кваліфіковано дії підозрюваного, дані про його соціальні зв`язки вказують на високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Так, оцінюючи ризик незаконного впливу на інших учасників даного провадження, зокрема свідків слідчий суддя враховує положення ст. ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік та стан здоров`я підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв`язки та сімейне становище. Зокрема слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний є особою похилого віку та має постійне місце проживання. Крім того, слідчий суддя враховує відомості про стан здоров`я підозрюваного наведені у поданих стороною захисту документах. Також, слідчий суддя приймає до уваги те, що в межах даного кримінального провадження (виділеного з іншого) до підозрюваного було застосовано відповідний запобіжний захід (домашній арешт) і він належним чином виконував свої процесуальні обов`язки.

У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються матеріалами клопотання, як і підтверджуються інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При цьому, на час розгляду даного клопотання стороною обвинувачення не доведено, що зазначені у клопотанні обставини, у сукупності з відомостями про сімейне становище підозрюваного, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, у повній мірі, вказують на наявність передумов регламентованих п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, оскільки подані стороною захисту документи, а також наведені мотиви щодо заперечення доводів прокурора та слідчого, вказують на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, враховую, що в ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний раніше до жодного виду відповідальності не притягувався, потребує періодичного відвідування лікарів, готовий належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки, є особою похилого віку. Крім того, на даний час фактично досудове розслідування завершене та виконуються вимоги ст. 290 КПК України, що вказує на істотне зменшення ризику перешкоджання інтересам досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.

Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

За таких обставин прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризику переховування від органів досудового розслідування.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінюючи матеріали клопотання, обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на наведені вище дані про особу підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, стан здоров`я, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, враховуючи вищенаведені доводи, приходжу до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам.

У свою чергу, наведені у клопотанні доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи та мотиви з приводу яких вони наведені відхиляються слідчим суддею.

Таким чином у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та на Головне управління Національної поліції у місті Києві.

Строк дії ухвали до 28 червня 2024 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1