Постанова

від 30.04.2024 по справі 709/343/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 22-ц/821/758/24Головуючий по 1 інстанції№ 22-ц/821/654/24 Справа № 709/343/23 Категорія: 304030000 Романова О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровське»;

особи, які подали апеляційні скарги представник ОСОБА_1 адвокат Сініцина Оксана Петрівна, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» - адвокат Новіков Михайло Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сініциної Оксани Петрівни на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року та апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» - адвоката Новікова Михайла Володимировича на додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 5,5758 га, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7125188000:03:000:0142, яка розташована у Черкаській області Чорнобаївський район в адмінмежах Придніпровської сільської ради (за межами населеного пункту). Вказану земельну ділянку позивач передала в оренду СТОВ «Придніпровське», про що було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н від 27.12.2007 строком на 10 років.

23.08.2016 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № б/н від 27.12.2007, якою внесено зміни до п.п. 1, 2, 5, 8, 9, 14 Договору, доповнено Договір п. 35.1, решту умов договору не змінено. Строк дії договору визначено до 31.12.2027.

Відповідно до умов вказаного Договору оренди землі, з урахуванням Додаткової угоди від 23.08.2016, зокрема: проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 210062,94 грн (п. 5 Договору); орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: до 01.01.2018 - 6 %, з 01.01.2018 - 7 % від вартості земельної частки - паю у грошовій формі (за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 Договору).

У порушення умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 25.12.2007, орендар систематично не сплачував (не доплачував) позивачу орендну плату, яка була істотна для нього, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки № б/н від 25.12.2007, а саме грошових коштів, які були необхідні для забезпечення соціальних цінностей, передбачених ст. 3 Конституції України, чим позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода.

Відтак, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 25.12.2007, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Придніпровське»; стягнути з СТОВ «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 : 33096,20 грн прострочену орендну плату з урахуванням індексів інфляції на кінець періоду; 329,44 грн 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 13025,54 грн пені; 10386,60 грн ПДФО; 865,55 грн військового збору; зобов`язати СТОВ «Придніпровське» передати земельну ділянку площею 5,5758 га, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7125188000:03:000:0124, власнику ОСОБА_1 в стані, придатному для її цільового використання; стягнути з СТОВ «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 10000,00 грн компенсації моральної (немайнової) шкоди.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за Договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди - відмовлено повністю.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що, аналізуючи положення спірного договору, вбачається необхідність здійснення тлумачення правочину, враховуючи саме подальшу поведінку сторін, оскільки ані зі змісту п. 10 Договору, ані з порівняльного аналізу його інших частин неможливо встановити дійсного волевиявлення сторін, враховуючи те, що сторони в договорі не встановили механізму нарахування індексації.

Так, із пояснень сторін слідує, що орендна плата позивачу виплачувалася протягом 2008-2022 років з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків.

У додатковій угоді від 04.11.2016 сторони домовилися про застосування проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 210062,94 грн, чим фактично збільшили розмір орендної плати.

У рішенні суд звертав увагу на те, що позивачка ОСОБА_1 приймала орендну плату, сплачену відповідачем, у такому розмірі з моменту укладення договору, тобто з 2008 року, із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за Договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди звернулася лише 28.03.2023.

Отже, аналізуючи подальшу поведінку сторін, на переконання суду, можливо зробити висновки про те, що сторони тлумачили умови договору оренди так, що орендна плата виплачується з урахуванням саме індексації нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, суд враховув те, що жодних матеріальних збитків позивачу діями відповідача завдано не було, оскільки остання протягом дії договору отримувала орендну плату у збільшеному розмірі.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушень відповідача у нарахуванні орендної плати позивачу, а тому позов у частині стягнення заборгованості за Договором оренди землі задоволенню не підлягає.

За відсутності порушень умов договору зі сторони відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку й про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі та для стягнення на користь позивача моральної (немайнової) шкоди.

12.02.2024 представником СТОВ «Придніпровське» - адвокатом Новіковим М.В., у межах строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, направлено до Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до змісту якого, останній просив суд стягнути із позивача на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64600,00 грн.

Додатковим рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про поділ судових витрат відмовлено у повному обсязі.

Мотивуючи прийняте додаткове рішення, суд першої інстанції вказав, що дослідивши зміст Договору про надання правової допомоги від 11 квітня 2023 року, укладеного між Адвокатським бюро «Новіков та партнери» та СТОВ «Придніпровське», вбачається, що у вказаному договорі не зазначено порядок обчислення гонорару адвоката, а зазначено лише про те, що вартість правової допомоги визначається у рахунках, що не відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Проте, у детальному описі робіт, виконаних адвокатом Новіковим М.В., необхідних для надання правничої допомоги СТОВ «Придніпровське» у справі № 709/343/23, немає посилання на час, витрачений адвокатом при наданні правової допомоги відповідачу, що позбавляє суд можливості визначити співмірність заявлених адвокатом витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30.01.2024, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сініцина О.П. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що, укладаючи додаткову угоду від 04.11.2016, сторони проіндексували нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016.

У зазначеній угоді відсутні домовленості щодо щорічної індексації орендної плати з урахуванням коефіцієнту нормативної грошової оцінки, а п. 10 Договору про обчислення орендної плати з урахуванням індексації залишено без змін, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. Метою додаткової угоди від 04.11.2016 було, насамперед, продовження оренди землі. Заохочувальною мотивацією стало збільшення орендної плати, шляхом встановлення збільшеної нормативної грошової оцінки та збільшення відсотку від нормативної грошової оцінки (з 2 % до 6 %), які застосовуються виключно для розрахунку нової базової орендної плати.

З 2016 року, після укладення Додаткової угоди, позивачка неодноразово зверталася до відповідача з питанням щодо того, що орендна плата щороку не підвищується відповідачем. Після таких звернень, відповідач декілька разів виплачував позивачці матеріальну допомогу, що підтверджується довідкою про нараховані доходи й сплачені податки, але обчислення та виплату орендної плати з урахуванням індексації не проводив.

Отже, доктрина заборони суперечливої поведінки, яку в основу тлумачення п. 10 укладеного договору покладено судом першої інстанції, не може бути застосована судом щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, оскільки, конклюдентними діями (подальша поведінка сторін) може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. У свою чергу, договір оренди землі № б/н від 27.12.2007 укладений між сторонами в письмовій формі та набрав чинності після його державної реєстрації, тому сторони повинні здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки виключно на умовах, зазначених в цьому договорі, із врахуванням додаткової угоди від 04.11.2016.

Позивач у позовній заяві та в інших поданих процесуальних документах наголошував на тому, що договірними відносинами передбачено саме обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

11 березня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника СТОВ «Придніпровське» - адвоката Новікова М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сініциної О.П., в якому зазначено, що орендна плата виплачувалася відповідачем з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі протягом усього часу дії договору оренди.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення у період з 2016-2021 років не змінювався, та становив 1,0 %, що не впливало на визначений договором від 24.05.2016 розмір орендної плати.

У відзиві, посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач вказує, що якщо орендар сплачував орендну плату з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі, то орендна плата сплачена з урахуванням індексу інфляції. Зважаючи на природу індексації, одночасна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки застосовуватися не повинна.

18 березня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Сініциної О.П. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено в договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися для визначення розміру земельного податку.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, представник СТОВ «Придніпровське» - адвокат Новіков М.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаного рішення, просив його скасувати та прийняти нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Придніпровське» витрати на правову допомогу в сумі 64600 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що договором про надання правової допомоги сторони визначили, що вартість правової допомоги визначається у рахунках, що бюро надає клієнту. Таким чином, сторони домовилися, що у даній справі будуть визначати та фіксувати вартість витрат на правничу допомогу окремо за кожну виконану роботу у залежності від складності робіт, погоджений розмір витрат на правничу допомогу за кожну роботу сторони підтверджували встановленням та оплатою рахунку та підписанням акта про прийняття виконаних робіт.

Сторони фіксували вартість витрат на правничу допомогу не відповідно до кількості витраченого часу, а згідно зі складністю та витратністю робіт. Текст договору, рахунки та акти про прийняття виконаних робіт, у яких зафіксовано вартість правової допомоги, є частинами договору про правничу допомогу.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги, не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу, не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Заслухавши доповідь судді, представника відповідача в режимі відеоконференції, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 27.12.2007 між ОСОБА_1 та СТОВ «Придніпровське» в особі директора Андрущенка П.Ф., був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,58 га, яка знаходиться в адміністративних межах Придніпровської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 28-31).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 63628 грн.

Договір укладений строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 2 % від вартості земельної частки-паю у формі - за бажанням орендодавця.

Пункт 10 Договору передбачає умову обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки з урахуванням (без урахування) індексації. Непотрібне слід закреслити.

Тобто, судом встановлено, що в копії договору оренди земельної ділянки від 27.12.2007 не обрані умови пункту 10.

У примірнику договору оренди землі, наданого відповідачем, у п. 10 міститься закреслення речення (без урахування) індексації.

Враховуючи, що позивач в тексті позовної заяви та в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 03.05.2023 зазначав, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п.10 Договору), та, беручи до уваги, що відповідач надав примірник договору оренди, в якому в п. 10 закреслене словосполучення «(без урахування)» індексації, таким чином суд вважає, що сторонами договору погоджено п. 10 Договору у такі редакції: Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до положень п. 11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки з 01.01. по 30.12.

Згідно з п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз в рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Умови розірвання договору в односторонньому порядку є судове рішення (п. 39).

Зазначений договір був зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2008 за № 040879700142.

04.11.2016 між ОСОБА_1 та СТОВ «Придніпровське» в особі директора Андрущенка П.Ф. була укладена додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 (т. 1 а.с. 32).

Відповідно до умов цієї додаткової угоди сторони вирішили внести в договір оренди земельної ділянки від 25.12.2007 такі зміни та доповнення:

Викласти п. 1 у такій редакції:

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Придніпровської сільської ради, кадастровий номер: 7125188000:03:000:0142.

Викласти п. 2 у такій редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,5758 га, у тому числі 5,5758 га - рілля.

Викласти п. 5 у такій редакції:

5. Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 210062,94 грн.

Викласти п. 8 у такій редакції:

8. Договір укладено терміном до 31.12.2027. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Викласти п. 9 у такій редакції:

9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: до 01.01.2018 - 6 %, з 01.01.2018 - 7 % від вартості земельної частки - паю у грошовій формі (за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі; розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати).

Викласти п. 14 у такій редакції:

14. У разі невнесення орендної плати з вини орендаря у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Доповнити Договір п. 35.1 та викласти його у такій редакції:

35.1 Передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки заборонено.

Дійсна додаткова угода є невід`ємною частиною вказаного вище договору і набирає чинності після її підписання та державної реєстрації.

Відповідно до відомостей Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7125188000:03:000:0142 за додатковою угодою від 04.11.2016 було зареєстровано у Державному реєстрі іншого речового права 31.07.2017 ( т. 1 а.с. 36-37).

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею другою Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частинах першій та другій статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила суд: 1) розірвати договір оренди земельної ділянки; 2) стягнути з відповідача на користь позивачки: прострочену заборгованість з урахуванням індексів інфляції на кінець періоду в сумі 33096,20 грн; 359,44 грн 3 проценти річних; 13025,54 грн пеню; 10386,60 грн ПДФО 18 %; 865,55 військовий збір 1,5 %; 3) зобов`язати СТОВ «Придніпровське» передати земельну ділянку власнику ОСОБА_1 ; 4) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, апеляційним судом не встановлено істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки з боку СТОВ «Придніпровське» в частині сплати ОСОБА_1 орендних платежів у розмірах, нарахованих орендарем. Тобто, СТОВ «Придніпровське» виконувало умови договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендних платежів, що не заперечується сторонами.

Оскільки у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати орендарем, відтак, відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Придніпровське» у зв`язку із систематичною несплатою орендних платежів.

Фактично спір стосується проведення неправильного розрахунку СТОВ «Придніпровське» індексації орендної плати, яка передбачена договором оренди земельної ділянки та стягнення недоплачених сум.

Порушення нарахування і виплати орендних платежів з урахуванням індексації, допущені орендарем, є наслідком здійснення ним неправильних розрахунків при обчисленні сум орендних платежів, що не є істотним порушенням умов договору з огляду на розмір недоплаченої суми. Такі обставини не можуть бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Помилки у нарахуванні орендної плати за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексації орендної плати не можуть тлумачитися як систематична несплата орендних платежів та, відповідно, не можуть бути підставою для розірвання договору оренди.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 579/1133/22.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі.

Оскільки договір оренди розірванню не підлягає, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання СТОВ «Придніпровське» передати ОСОБА_1 земельну ділянку слід відмовити, оскільки така вимога є похідною від попередньої.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2020-2022 роки підтверджують відмінність цих двох показників.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки та інших цілей, визначених в статті 5 Закону України «Про оцінку земель»,

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки в укладеному між сторонами договорі оренди землі не міститься умов щодо перерахунку орендної плати саме з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, а додаткові угоди до вказаного договору з цього приводу між сторонами не укладалися.

Умовами п. 10 укладеного договору оренди землі передбачено здійснення виплати орендної плати з урахуванням індексації грошової суми орендної плати, тобто визначено суттєві умови розміру орендної плати саме із нарахуванням індексації орендної плати, яка базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України за поточний рік, в якому сплачується орендна плата.

Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2019 рік становив 104,1 %, 2020 рік 105,0 %, за 2021 рік 110,0 %, за 2022 рік 126,6 %.

При цьому, колегія суддів враховує, що хоча позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації, починаючи з 01 квітня 2020 року по 01 квітня 2023 року (у межах строку позовної давності), враховуючи, що оренда плата сплачується за рік користування земельною ділянкою, вважає правильним здійснити розрахунок орендної плати з урахуванням індексації, починаючи з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, беручи до уваги, що договором оренди визначені строки сплати орендної плати з 01.01. по 30.12., тобто, строк внесення орендної плати за січень-березень 2023 року, на момент подачі позовної заяви, не настав.

Оскільки, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становив: за 2020 рік - 1,0; за 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), відтак, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, зазначеної в спірному договорі, без індексації, також становив 210062,94 грн.

Орендна плата з 01.01.2018 (7 % від нормативної грошової оцінки землі) становила 14704,40 грн в рік.

Оскільки в 2018 році відбулося збільшення орендної плати з 6 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки до 7 %, то відповідно вказаний рік є базовим, а тому розмір орендної плати за землю повинен був індексуватися, починаючи з 2019 року.

Для розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2020-2022 роки, необхідно здійснити розрахунок індексованої орендної плати за 2019 рік.

Так, у 2019 році розмір індексованої орендної плати (без індексації нормативно грошової оцінки землі) складав 15307,28 грн (14704,40*104,1%).

Таким чином, розмір індексованої орендної плати за 2020 рік (без індексації нормативно грошової оцінки землі) мав становити 16072,64грн (15307,28*105,0%). Разом з цим, з наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.11.2022 вбачається, що відповідач, провівши індексацію нормативно грошової оцінки землі замість індексації орендної плати, як це передбачено договором, нарахував ОСОБА_1 орендну плату у 2020 році в розмірі 14704,40. Відтак, відповідачем у 2020 році було не доплачено позивачу 1368,24грн (без вирахування податків).

Розмір індексованої орендної плати за 2021 рік (без індексації нормативно грошової оцінки землі) мав становити 17679,90грн (16072,64*110,0%). Разом з цим, з наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 15.11.2022 вбачається, що відповідач, провівши індексацію нормативно грошової оцінки землі замість індексації орендної плати, як це передбачено договором, нарахував ОСОБА_1 орендну плату у 2021 році в розмірі 14704,40. Відтак, відповідачем у 2021 році було не доплачено позивачу 2975,50грн (без вирахування податків).

Розмір індексованої орендної плати за 2022 рік (без індексації нормативно грошової оцінки землі) мав становити 22382,75грн (17679,90*126,6%). Разом з цим, з наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24.03.2023 вбачається, що відповідач, провівши індексацію нормативно грошової оцінки землі замість індексації орендної плати, як це передбачено договором, нарахував ОСОБА_1 орендну плату у 2022 році в розмірі 14704,40. Відтак, відповідачем у 2022 році було не доплачено позивачу 7678,35грн (без вирахування податків).

Також судом апеляційної інстанції з вказаних вище відомостей встановлено, що СТОВ «Придніпровське» у 2021-2022 роках нараховувало ОСОБА_1 додатково кошти в сумі 3180 грн та 3000,00 грн відповідно, однак, такий дохід позивачки зазначений у відомостях з кодом 169 «Благодійна, у тому числі, гуманітарна допомога», а відтак, не може бути врахований до сплачених відповідачем позивачу орендних платежів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача недоплачених сум орендної плати.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за такою формою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Розрахунок 3 % річних здійснюється за такою формою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Відповідальність СТОВ «Придніпровське» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2020рік розраховується за період з 01.01.2021 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду):

Інфляційні втрати: IIc (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) = 1.43500726

Таким чином інфляційне збільшення складає: 1368,24 x 1.43500726 - 1368,24 = 595,19 грн.

3 % річних: 1 368,24 x 3 % x 817 : 365 : 100 = 91,88 грн.

Відповідальність СТОВ «Придніпровське» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2021рік розраховується за період з 01.01.2022 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду):

Інфляційній втрати: IIc (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) = 1.30437023.

Таким чином інфляційне збільшення складає: 2 975,50 x 1.30437023 - 2 975,50 = 905,65 грн.

3 % річних: 2 975,50 x 3 % x 452 : 365 : 100 = 110,54 грн.

Відповідальність СТОВ «Придніпровське» за порушення грошового зобов`язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за 2022рік розраховується за період з 01.01.2023 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду):

Інфляційній втрати: IIc (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) = 1.03028184.

Таким чином інфляційне збільшення складає: 7 678,35 x 1.03028184 - 7 678,35 = 232,51 грн.

3 % річних: 7 678,35 x 3 % x 87 : 365 : 100 = 54,91 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати в загальному розмірі 1733,35 грн та три проценти річних в загальному розмірі 257,33 грн.

Щодо нарахування та стягнення пені колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 14 Додаткової угоди від 04.11.2016 до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007, у разі невнесення орендної плати з вини орендаря у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач, у зв`язку з неправильним розрахунком індексу інфляції орендної плати, прострочив сплату позивачу орендної плати в належному розмірі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за спірним договором оренди, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступний розрахунок.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Нарахування пені за 2020рік (період нарахування 01.01.2021 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду)):

1)За період 01.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100 = 28,34 грн.

2)За період 05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 20,47 грн.

3)За період 16.04.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 98 днів (прострочення) : 100 = 55,10 грн.

4)За період 23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 29,39 грн.

5)За період 10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100 = 57,99 грн.

6)За період 10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 28,34 грн.

7)За період 21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100 = 99,71 грн.

8)За період 03.06.2022 - 28.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

1 368,24 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 299 днів (прострочення) : 100 = 560,42 грн.

Всього пені за прострочення сплати орендної плати у 2020 році: 879,76 грн.

Нарахування пені за 2021рік (період нарахування 01.01.2022 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду)):

1)За період 01.01.2022 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

2 975,50 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 20 днів (прострочення) : 100 = 29,35 грн.

2)За період 21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

2 975,50 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100 = 216,84грн.

3)За період 03.06.2022 - 28.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

2 975,50 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 299 днів (прострочення) : 100 = 1 218,73 грн.

Всього пені за прострочення сплати орендної плати у 2021 році: 1 464,92 грн.

Нарахування пені за 2022рік (період нарахування 01.01.2023 (наступний день за днем останнім для сплати орендної плати) по 28.03.2023 (день звернення до суду)):

За період 01.01.2023 - 28.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

7 678,35 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 87 днів (прострочення) : 100 = 915,09 грн.

Всього пені за прострочення сплати орендної плати у 2022 році: 915,09 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в загальному розмірі 3259,77 грн.

Щодо стягнення на користь позивача ПДФО та військового збору колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп. 170.1.1 ПКУ податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35-1 ПКУ.

Відповідно до п. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)

Згідно з пп. 1.2 п. 16-1 розділу XX ПКУ об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 розділу XX ПКУ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що ПДФО та військовий збір утримуються податковим агентом, у даному випадку, орендарем СТОВ «Придніпровське», під час нарахування орендарю орендної плати, і сплачуються (перераховуються) до відповідного бюджету.

Відтак, підстави для збільшення визначеної договором орендної плати на суму податків та зборів законодавством не непередбачені.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача податків та зборів задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди колегія суддів зазначає таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 зазначала, що у зв`язку з істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, позивачу завдана моральна шкода, яка проявилася у моральних переживаннях, нервових зривах, оскільки сума щорічної недоплати є для позивача істотною та впливає на його фінансовий стан. Систематичним невиконанням орендарем умов договору, останній позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме грошових коштів, які були необхідні позивачу для забезпечення соціальних цінностей. Позивач вважав, що достатнім розміром для компенсації моральної шкоди буде сума 10000,00 грн, що є гарантією справедливої сатисфакції позивачу у зв`язку з протиправними діями відповідача щодо порушення укладеного договору оренди земельної ділянки.

За змістом п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди немає, та останньою не доведено таких вимог належними доказами.

Неправильне здійснення відповідачем розрахунку індексу інфляції орендної плати, враховуючи, що все ж орендна плата позивачу сплачувалася, не може слугувати безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази розладу здоров`я позивачки внаслідок моральних переживань, які виникли в результаті зазначених подій.

Колегія суддів зазначає, що не всі негативні емоції досягають рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Апеляційний суд вважає, що стягнення на користь позивачки заборгованості по орендній платі, інфляційних втрат, 3 % річних та пені є достатнім для відшкодування шкоди, завданої позивачу діями відповідача з порушення умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з СТОВ «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 222,23 грн судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 333,35 грн судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Щодо правомірності додаткового рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Далі, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи судом встановлено, що представництво інтересів відповідача СТОВ «Придніпровське» в суді першої інстанції здійснював адвокат Новіков М.В., що підтверджується ордером від 18.04.2023 серія СА № 1052875, договором про надання правової допомоги від 11.04.2023, детальним описом робіт, виконаних адвокатом, рахунками на оплату, актами про прийняття виконаних робіт, платіжними інструкціями.

Відповідно до пп. 6.1 Договору про надання правової допомоги від 11.04.2023, вартість правової допомоги визначається у рахунках, що бюро надає клієнту (т. 2 а.с. 148).

Згідно з пп. 6.3 Договору про надання правової допомоги від 11.04.2023, у зв`язку з тим, що неможливо передбачити наперед події, які можуть статися протягом часу розгляду справ, неефективністю роботи державних органів, адвокат не може наперед гарантувати результати розгляду справ, у зв`язку з чим, надані послуги з правової допомоги та понесені витрати підлягають оплаті незалежно від кінцевого результату розгляду справ, надані послуги з правової допомоги та понесені витрати підлягають оплаті незалежно від кінцевого результату розгляду справ.

З детального опису робіт, виконаних адвокатом Новіковим М.В., необхідних для надання правничої допомоги СТОВ «Придніпровське» у справі № 709/343/23, вбачається, що адвокатом Новіковим М.В. надані такі послуги:

1)Проведено ознайомлення з матеріалами справи. Підготовлено відзив на позов. Відзив на позов направлено позивачу та до суду.

Вартість виконаних робіт 10500 грн.

2)Проведено ознайомлення з відповіддю на відзив. Підготовлено та направлено заперечення на відповідь на відзив. Підготовлено та направлено клопотання про виклик позивача у якості свідка та для дачі особистих пояснень. 31.05.2023 адвокат прийняв участь у підготовчому засіданні.

Вартість виконаних робіт 8100 грн.

3)Підготовлено клопотання про застосування практики Верховного Суду у справі. Клопотання направлено позивачу та до суду.

Вартість виконаних робіт 4300 грн.

4)09.06.2023 адвокат прийняв участь у підготовчому засіданні: адвокатом проведено виступ щодо виклику позивача особисто для дачі пояснень.

Вартість виконаних робіт 2700 грн.

5)05.10.2023 та 23.10.2023 адвокат прийняв участь у судових засіданнях.

Вартість виконаних робіт 15300 грн.

6)15.11.2023 відбулося судове засідання: адвокат прийняв участь у судовому засіданні, проведено дослідження матеріалів справи. Проведено пошук практики Верховного Суду у тотожних справах.

Вартість виконаних робіт 17000 грн.

7)На вимогу суду адвокатом надано копію договору оренди землі. Адвокатом підготовлено виступ у дебатах. 26.01.2024 адвокат прийняв участь у судовому засіданні: проведено виступ у судових дебатах.

Вартість виконаних робіт 6700 грн.

Всього вартість наданих послуг адвокатом 64600 грн (т. 2 а.с. 147).

За виконання робіт, зазначених у п. 1 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» складено рахунок № 2 від 28.04.2023 на суму 10500грн та акт № 2 про прийняття виконаних робіт від 28.04.2023 (т. 2 а.с. 150-151).

Відповідно до платіжної інструкції № 12533, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ«НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» 10500,00 грн за правову допомогу по рахунку № 2 від 28.04.2023 (т. 2 а.с. 152).

За виконання робіт, зазначених у п. 2 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» складено рахунок № 5 від 31.05.2023 на суму 8100 грн та акт № 5 про прийняття виконаних робіт від 31.05.2023 (т. 2 а.с. 153-154).

Відповідно до платіжної інструкції № 12727, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ«НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» 8100,00 грн за правову допомогу за договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 (т. 2 а.с. 155).

За виконання робіт, зазначених у п. 4 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» складено рахунок № 8 від 07.07.2023 на суму 2700 грн та акт № 8 про прийняття виконаних робіт від 07.07.2023 (т. 2 а.с. 156-157).

Відповідно до платіжної інструкції № 11/07/2023, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ «НОВІКОВА ТА ПАРТНЕРИ» 2700,00 грн за правову допомогу згідно з договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 (т. 2 а.с. 158).

За виконання робіт, зазначених у п. 3 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» складено рахунок № 4 від 01.09.2023 на суму 4300 грн та акт № 4 про прийняття виконаних робіт від 01.09.2023 (т. 2 а.с. 159-160).

Відповідно до платіжної інструкції від 04/09/2023, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» 4300,00 грн за правову допомогу згідно з договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 (т. 2 а.с. 161).

За виконання робіт, зазначених у п. 5 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» складено рахунок № 7 від 01.11.2023 на суму 15300 грн та акт № 7 про прийняття виконаних робіт від 01.11.2023 (т. 2 а.с. 162-163).

Відповідно до платіжної інструкції від 06.11.2023, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» 15300,00 грн за правову допомогу згідно з договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 згідно з рахунком № 7 від 01.11.2023 (т. 2 а.с. 164).

За виконання робіт, зазначених у п. 6 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» складено рахунок № 11 від 03.01.2024 на суму 17000 грн та акт № 11 про прийняття виконаних робіт від 03.01.2024 (т. 2 а.с. 165-166).

Відповідно до платіжної інструкції від 04/01/2024, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» 17000,00 грн за правову допомогу згідно з договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 згідно з рахунком № 11 від 03.01.2024 (т.2 а.с. 167).

За виконання робіт, зазначених у п. 7 детального опису робіт, виконаних адвокатом, АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» складено рахунок № 15 від 01.02.2024 на суму 6700 грн та акт № 15 про прийняття виконаних робіт від 01.02.2024 (т. 2 а.с. 168-169).

Відповідно до платіжної інструкції від 01/02/2024, СТОВ «Придніпровське» сплатило АБ «НОВІКОВА МИХАЙЛА» 6700,00 грн за правову допомогу згідно з договором від 11.04.2023 у справі № 709/343/23 (т. 2 а.с. 170).

Матеріали справи містять клопотання сторони позивача про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому зазначено, що представником відповідача долучено договір про надання правової допомоги від 11.04.2023, укладений між ним та відповідачем, в якому не визначено порядок обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об`єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом щодо розміру гонорару адвоката.

Крім того, у клопотанні вказано, що вартість витрат на надання правової допомоги у розмірі 64600,00 грн не є співмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг та з обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 , рівень доходу останньої складає 4377,44 грн на місяць, а отже стягнення з неї на користь СТОВ «Придніпровське» вказаної суми, фактично стане для позивачки борговим ярмом та позбавить її будь-яких засобів для існування, враховуючи її вік та стан здоров`я (т. 2 а.с. 180-182).

Подаючи апеляційну скаргу на додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, представник СТОВ «Придніпровське» - адвокат Новіков М.В. зазначив, що сторони визначили у договорі вартість витрат на правову допомогу не кількістю витраченого часу, а складністю та витратністю робіт, встановили фіксований розмір витрат у рахунках та актах про прийняття виконаних робіт, тому в детальному описі робіт не можуть відображатися витрати часу на надання правничої допомоги. При цьому, скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду , викладені у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема: саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість колегія суддів зазначає, що вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, зазначений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, викладений таким чином: «Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару)».

У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність. Вказаний висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як встановлено з договору про надання правової допомоги від 11.04.2023, укладеного між АБ «НОВІКОВ ТА ПАРТНЕРИ» та СТОВ «Придніпровське», зокрема пп.6.1, вартість правової допомоги визначаються у рахунках, що бюро надає клієнту. Інших домовленостей щодо порядку визначення та обчислення вартості правової допомоги вказаний договір не містить.

Аналізуючи пп. 6.1 зазначеного договору, колегія суддів вважає, що договір про надання правової допомоги не містить ні фіксованого розміру гонорару адвоката, ні його погодинної оплати. Договір про надання правової допомоги від 11.04.2023 взагалі не містить інформації про порядок обчислення вартості правової допомоги, наданої адвокатом.

Однак, оскільки матеріали справи містять рахунки на оплату адвокатських послуг, акти про прийняття виконаних робіт, квитанції про оплату послуг адвоката, апеляційний суд доходить висновку про наявність договірних відносин між адвокатом та клієнтом, а також дійсності витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, такі послуги як проведення ознайомлення з матеріалами справи та направлення відзиву на позов позивачу та суду (п. 1 детального опису робіт), проведення ознайомлення з відповіддю на відзив, направлення заперечення на відповідь на відзив, направлення клопотання про виклик позивача (п. 2 детального опису робіт), направлення позивачу та суду клопотання про застосування судової практики (п. 3 детального опису робіт), підготовка адвокатом виступу у судових дебатах (п. 7 детального опису робіт) не охоплюється вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не відносяться до професійної правничої допомоги, яка підлягає компенсації іншою стороною спору.

За підготовку відзиву на позов співмірною сумою, на думку суду, є 2000 грн.

Пунктом 2 детального опису робіт визначено підготовку заперечення на відповідь на відзив, однак, вказані заперечення складають два аркуша, а тому, визначену в детальному описі суму за написання вказаного процесуального документа суд вважає завищеною. При цьому, сума в 1000 грн за написання заперечення на відповідь на відзив, суд вважає такою, що відповідатиме принципу розумності судових витрат.

Разом з тим, послуги з написання клопотань, визначені у п.п. 2, 3, не потребують значних зусиль для їх підготовки, а тому суд приходить до висновку, що сума в 500 грн за кожне клопотання відповідатиме критерію розумності та принципу співмірності судових витрат.

Обґрунтованою сумою за участь представника в одному судому засіданні колегія суддів вважає 1000 грн.

Відтак, участь адвоката Новікова М.В. у судових засіданнях 31.05.2023, 09.06.2023, 05.10.2023, 23.10.2023, 15.11.2023, 26.01.2024 складає 6000 грн.

Таким чином, загальна вартість наданих адвокатом Новіковим М.В. послуг з правничої допомоги в суді першої інстанції становить 10000,00 грн.

Однак, враховуючи наявність клопотання сторони позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від 20.02.2024, а також майновий стан позивачки, що підтверджується довідкою про доходи № 6333483853108312 від 14.02.2024, колегія суддів вважає за необхідне зменшити визначену вищу суму судових витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування додатковго рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року, ухвалення нового про часткове задоволення заяви сторони відповідача про розподіл судових витрат та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сініциної Оксани Петрівни на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» - адвоката Новікова Михайла Володимировича на додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року задовольнити частково.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди, скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 12022,09 грн з утриманням передбачених законом податків та зборів.

Стягнути зСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Придніпровське»на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в загальному розмірі 1733,35 грн та три проценти річних в загальному розмірі 257,33 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 пеню в загальному розмірі 3259,77 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 222,23 грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 333,35 грн.

Додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди, скасувати та ухвалити нове.

Клопотання представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» - адвоката Новікова Михайла Володимировича про розподіл судових витрат, у даній справі, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське» судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 5000,00грн

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 травня 2024 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Н.І. Гончар