Рішення
від 22.04.2024 по справі 447/882/22
МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/14/24 Справа №447/882/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.04.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

секретар судового засідання Іськів О.І.

розглянувши цивільну справу у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Розвадівська сільська ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні квартирою ,-

за участі:

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

Стислий виклад обставин справи.

Позивачка подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_2 в особі опікуна ОСОБА_3 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що вона є власником 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану частку у квартирі набуто позивачкою, як спадкоємницею першої черги після смерті батька - ОСОБА_5 . У 2015-2016 роках вона разом з своїм сином проживала за вказаною адресою разом з батьком та тіткою ОСОБА_2 , яка є співвласником квартири. Однак після смерті батька ОСОБА_3 шляхом обману заволодів її ключами від квартири та не допускає її туди, не дає можливості забрати особисті речі. Позивачка вказує, що вона зверталась до ОСОБА_3 , як опікуна ОСОБА_2 з вимогою надати доступ до вказаної квартири, однак останній проігнорував як і усну так і письмову вимогу позивачки, а тому просить позов задовольнити та зобов`язати ОСОБА_2 від імені якої діє законний представник ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , який заволодів шляхом обману ключами від спірної квартири та чинить перешкоди у її користуванні, усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_2 шляхом вселення до вказаної квартири та передачі їй ключів.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 16.06.2022 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження на 12.07.2022. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.

Ухвалою суду від 12.07.2022 розгляд підготовчого судового засідання відкладено.

Ухвалою суду від 15.08.2022 продовжено строк проведення підготовчого судового засідання та на клопотання відповідача та його представника розгляд підготовчого судового засідання відкладено.

На адресу суду 05.10.2022 від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позивних вимог. Зокрема, покликається на те, що строк дії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11.12.2019 у справі №447/665/19 , яким ОСОБА_2 визнано недієздатною та встановлено його її опікуном, завершився 28.11.2021, на розгляді в Миколаївському районному суді Львівської області перебуває справа про продовження строку дії вказаного рішення, однак така є зупинена на час проведення експертизи відповідно до ухвали суду від 04.01.2022. А відтак, станом на сьогодні він не може бути відповідачем у справі, так як не вчиняв жодних протиправних дій щодо користування квартирою, не проживає та не є співвласником вказаної квартири. Вказує, що ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири адресою: АДРЕСА_1 , однак там не проживає тривалий час, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ним. Зазначив, що позивачка не підтвердила жодними належними та допустимими доказами право вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою, яким чином були порушенні її права та законні інтереси та на якій підставі має відбутися її вселення до квартири, що перебуває у спільній частковій власності. Також вказав, що ОСОБА_1 не обґрунтувала та не довела наявність протиправних, триваючого характеру дій відповідачів , що становлять перешкоди у здійсненні її прав, яким чином, не зазначила, на якій правовій підставі повинно відбуватися вселення до квартири, яка перебуває у спільній частковій власності та не обґрунтувала, якими діями ОСОБА_3 порушується її право на користування спірним майном.

На адресу суду 27.10.2022 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_6 про розгляд справи на стадії підготовчого провадження у його відсутності, не заперечує щодо призначення справи до судового розгляду.

На адресу суду 27.10.2022 надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_4 про проведення підготовчого засідання у відсутності відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 27.10.2022 закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.

На адресу суду 06.12.2022 надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_6 , в обґрунтування якого зазначив, що у судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що ключі від спірної квартири віддав брату померлого ОСОБА_5 , який проживає у російській федерації, тобто будучи особою, яка представляє інтереси недієздатної та має управляти в інтересах недієздатної особи передає невідомій особі, яка немає жодного відношення до вказаної квартири ключі від такої та унеможливлює доступ до майна. Вказав, що ОСОБА_1 разом з своїм чоловіком ОСОБА_7 приїжджали до відповідача, пред`являла документи, які посвідчують право власності на частку у спірній квартирі з метою узгодження порядку користування цією квартирою, однак відповідач відмовився надати ключі від квартири, що свідчить про наявність їх у нього.

Зазначив, що особа, якій належить частка у праві власності на майно, є співвласником всього майна, а не його частини та відповідно має право вимагати усунення перешкод у користуванні таким майном, а відсутність встановленого порядку користування спірною квартирою (як в судовому у порядку, так і в договірному порядку) не може бути перешкодою для доступу ОСОБА_1 в користуванні таким майном. При цьому позивачем не заперечується, що ОСОБА_2 на сьогоднішній день також має право користування квартирою, незважаючи на відсутність визначеного договором чи судом порядку користування. У відповіді на відзив просив поновити строк для подання, оскільки йому не було відомо про факт надання відповідачем відзиву на позов, про який він дізнався в судовому засіданні 22.11.2022, адже позивачка його не отримувала, докази такого відповідачем суду не подані. Просив поновити строк на подання письмових доказів, адже лише у відзиві на позов відповідач-2 заперечив позов та факт вчинення ним перешкод в користуванні позивачкою спірною квартирою.

Ухвалою суду від 12.12.2022 залучено до участі у справі, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області.

На адресу суду 16.01.2023 надійшло клопотання від заступника міського голови Юрія Шпака Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №447/665/19 за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа Розвадівська сільська рада Стрийського району Львівської області про продовження строку дії судового рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки.

Ухвалою суду від 21.02.2023 у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Розвадівську сільську раду Стрийського району Львівської області.

Від представника Розвадівської сільської ради надійшла заява про зупинення провадження у справі №447/882/22 до вирішення справи №447/665/19 про визнання ОСОБА_2 недієздатною.

На адресу суду 20.03.2023 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_6 , про долучення доказів, строк на подання яких просив поновити, зважаючи на дату формування документа, зокрема витягу з державного реєстру речових прав № 326230713 від 20.03.2023. відповідно до якого ОСОБА_1 є власником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , підстава внесення запису рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 14.12.2022 у справі № 447/881/22.

Ухвалою суду від 20.03.2023 в задоволенні клопотання представника третьої особи Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області Проців З.В. про зупинення провадження відмовлено, з підстав викладених в ухвалі суду.

Судовий розгляд справи неодноразово відклався на клопотання представників позивача та відповідача-2 .

На адресу суду 19.02.2024 надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, в якій просив позовні вимоги задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача та відповідач просили відмовити в позові, з підстав, викладених в заявах по суті спору. ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що проживає з недієздатною ОСОБА_2 вже понад шість років у с. Верин, де і зареєстрований, адже ОСОБА_1 відмовилася від догляду за своєю тіткою ОСОБА_2 . Вказує, що жодних перешкод у користуванні спірною квартирою ОСОБА_8 він не чинить, оскільки ключів від квартири немає , так як після похорону брата у 2018 році передав їх іншому братові ОСОБА_9 , який проживає на території росії. Повідомив, експертиза у справі про продовження строку дії рішення про визнання фізичною особи недієздатною та призначення його опікуном була призначена повторно в червні 2023 року.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.10.2012, власниками квартири на праві спільної часткової власності 1/3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.40).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.03.2021, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г.М., спадкоємцем зазначено у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка спадкує 1/2 частку спадкового майна. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.42).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №248662779 від 17.03.2021, ОСОБА_2 є власником на праві спільної часткової власності 1/6 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2022, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г.М., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка спадкує 1/3 частку спадкового майна. Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.3).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 294575273 від 13.01.2022, ОСОБА_1 є власником на праві спільної часткової власності 1/6 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Позивач у вимозі щодо усунення перешкод в користуванні майном, надісланої на адресу відповідача, просив надати доступ до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 326230713 від 20.03.2023, ОСОБА_1 є власником на праві спільної часткової власності 1/3 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.97). Підставою реєстрації є рішення Миколаївського районного суду Львівської області №447/881/22 від 14.12.2022, яким позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/3 ідеальну частку квартири АДРЕСА_2 (а.с.94-96).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/665/19 від 16.04.2024, клопотання ОСОБА_3 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною задоволено. Продовжено строк дії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11.12.2019 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною строком на два роки з дня набрання рішенням законної сили та призначення її опікуном ОСОБА_3 .

Як зазначає позивачка своє право користування належною часткою квартири вона не може реалізувати, оскільки відповідач, який є і опікуном відповідачки-2 , не надає їй доступу до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні допитана в якості свідка позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає у АДРЕСА_4 , повідомила, що після отримання нею 13.01.2022 свідоцтва про право власності на частку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживала до 2018 року, не змогла до неї потрапити. Поїхала у с. Верин до дядька ОСОБА_3 , який повідомив, що до квартири вона не потрапить, які б документи йому не показувала. Після похорону батька у 2018 році ключі від неї забрав син відповідача ОСОБА_10 , коли відвозила свою тітку ОСОБА_2 у с. Верин.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомив, що 14.01.2022 приїхав разом з дружиною ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у с. Верин, з вимогою надати ключі до спірної квартири, проте він повідомив, що нічого не надасть, розмова фіксувалася на телефон.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 41 Конституції України закріпила, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушенні і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Як передбачено статтею 358 ЦК України, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Отже, усі співвласники квартири мають рівні права на користування і володіння, тобто вселення інших осіб має відбувались за взаємною згодою. Реалізація права власності однією особою не може шкодити праву власності іншої особи. Право спільної власності обмежено спеціальними нормами закону, унаслідок чого кожен із співвласників зобов`язаний реалізувати своє право власності з урахуванням прав та інтересів інших співвласників та за взаємною згодою.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивачів права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити з того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Разом з цим, як вказано вище, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначені норми матеріального права визначають право власника (співвласника), у тому числі житлового приміщення або будинку або його частини, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності протиправних перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, сторонами не оспорено та не спростовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (тітка позивачки) є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи в суді проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з опікуном ОСОБА_3 . Дана обставина сторонами не спростовується та заперечується.

Як зазначає позивачка у неї відсутні ключі від спірної квартири, оскільки ОСОБА_3 шляхом обману заволодів ними після смерті її батька ОСОБА_11 у 2018 році, та вона позбавлена права вільно користуватися своєю власністю. Вказує, що відповідач ОСОБА_3 свідомо чинить перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема після реєстрації нею права власності на 1/6 частки цієї квартири в січні 2022 року.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що позивачкою не наведено достатніх та належних доказів факту створення відповідачкою ОСОБА_2 , опікуном якої є ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 перешкод у користуванні спірною квартирою як і про заперечення ними права позивачки на користування спірним житлом.

Суд критично оцінює покази допитаних у судовому засіданні свідків, оскільки вони не підтверджують чинення відповідачами у справі перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Стосовно листа-відповіді в.о. начальника ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 29.03.2022, який був наданий позивачці на її звернення з приводу вчинення ОСОБА_3 перешкод у користуванні спірною квартирою суд зазначає, що у відповіді на лист відсутня інформація про те, що саме ОСОБА_2 , та/або ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою.

Стосовно аудіодиску із записом розмови, який долучений до матеріалів справи, суд зазначає, що цей диск не є належним та достовірним доказом, адже не містять інформації щодо предмета доказування у цій справі.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановивши, що ОСОБА_1 є співвласником спірного майна (квартири), котра володіє належною часткою з підстави, передбаченої законом, а в діях відповідачів не встановлено факту перешкоджання їй у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд ,

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Розвадівська сільська ради Стрийського району Львівської області, орган опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні квартирою відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Розвадівська сілька рада Стрийського району Львівської області,орган опіки та піклування : місцезнаходження Львівська область, Стрийський район, с.Розвадів, вул. Біласа і Данилишина, 18-А, Код ЄДРПОУ 04371555.

Повний текст рішення складено 01.05.2024.

Суддя Друзюк М. М.

Дата ухвалення рішення22.04.2024
Оприлюднено03.05.2024
Номер документу118759023
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення)

Судовий реєстр по справі —447/882/22

Рішення від 22.04.2024

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Рішення від 22.04.2024

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 20.03.2023

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 21.02.2023

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 12.12.2022

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 27.10.2022

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 14.08.2022

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 11.07.2022

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

Ухвала від 15.06.2022

Цивільне

Миколаївський районний суд Львівської області

Друзюк М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні