Рішення

від 24.04.2024 по справі 160/22958/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 рокуСправа №160/22958/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22958/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0104000702 від 15.05.2023 року про застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 92547,97 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в період з 10.03.2023 року по 23.03.2023 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, за наслідками якої складено акт №1266/04-36-07-02/33905850 від 30.03.2023 року. Згідно висновку, викладеному у акті, встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, за що нараховується пеня за порушення термінів розрахунків, період фінансово-господарської діяльності, при здійсненні якої вчинено порушення з 03.11.2022 року по 08.12.2022 року. На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0104000702 від 15.05.2023 року про застосування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 92547,97 грн. Зазначає, що нарахування пені у період з 03.11.2022 року по 08.12.2022 року суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 ПК України, а відтак на неї розповсюджується вищевказані Перехідні положення Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/22958/23. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.10.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). На підставі вищевикладеного ТОВ «Новомосковський посуд» допустило порушення ч.2 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, в частині несвоєчасного одержання валютної виручки/несвоєчасного надходження товару, при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, за що у відповідності з ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

12.10.2023 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій підтримано позицію, заявлену у позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

В судове засідання 24.04.2024 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

24.04.2024 року представником позивача до суду була подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання 24.04.2024 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

24.04.2024 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з зайнятістю представників відповідача в інших справах, яке не підлягає задоволенню у зв?язку з його необгрунтованістю та відсутністю жодного доказу на підтвердження підстав вказаних в даному клопотанні.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» зареєстроване в якості юридичної особи 03.12.2005 року за кодом ЄДРПОУ 33905850.

Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів.

На підставі підпункту 19№.1.4. пункту 19№.1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку у зв?язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 23.12.2022 року №25-0008/220/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «Новомосковський посуд», код ЄДРПОУ 33905850.

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення:

- ч.3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, в частині несвоєчасного надходження імпортного товару на загальну суму 27 886,40 дол. США, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 05.09.2017 №365/17, за що у відповідності з ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- ч.2 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, в частині несвоєчасного одержання валютної виручки на загальну суму 20 493,16 дол. США, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2020 №202/20, за що у відповідності з ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- ч.2 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII, в частині несвоєчасного одержання валютної виручки на загальну суму 73 634,95 дол. США, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 02.06.2021 №154/21, за що у відповідності з ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 30.03.2023 року №1266/04-36-07-02/ НОМЕР_1 .

15.05.2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0104000702, яким за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано пеню у сумі 92547,97 грн.

Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлює Податковий кодекс України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини 8 статті 16 Перехідні положення Закону України «Про валюту і валютні операції» рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За правилами частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем частин 2, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у зв?язку з чим позивачеві нараховано пеню у розмірі 92 547,97 грн.

Приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зокрема, посилався на те, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Товариство наголошує, що пеня була застосована (нарахована) за період з 03.11.2022 року по 08.12.2022 року, тобто в період дії карантину, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а пеня списанню.

Так, згідно абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Суд зазначає, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі № 420/1538/23.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 03.11.2022 по 08.12.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0104000702 від 15.05.2023 року та його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

ТОВ «Новомосковський посуд» відповідно до платіжної інструкції №1295 від 10.07.2023 року сплачено судовий збір за подання до суду даного позову в розмірі 2684,00 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115, код ЄДРПОУ 33905850) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0104000702 від 15.05.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська