Рішення

від 30.04.2024 по справі 240/17427/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/17427/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 07.04.2023 р. № 8591574/03743405, про відмову Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Колос" у реєстрації податкової накладної № 15 від 23.01.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Колос" податкову накладну №15 від 23.01.2023 р., за датою його фактичного подання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. При розгляді скарги ДПС України зазначені обставини також не було враховано. З огляду на викладене, вважає, що рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2023.

Ухвалою суду від 27.07.2023 закрито підготовче провадження і призначити адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 17 серпня 2023 року 12:00 .

Головне управління ДПС у Житомирській області у відзиві на позов зазначило, що проаналізувавши подані на розгляд Комісії пояснення та копії документів, встановлено, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної №15 від 23.01.2023 стало ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена; копій документів, а саме відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.ГУ ДПС у Житомирській області вважає, що в даних спірних правовідносинах позивач, як платник ПДВ, не діяв добросовісно та з належною обачливістю у доведенні реальності господарської операції та обґрунтованості його вимог щодо реєстрації спірних податкових накладних, натомість оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПН, були прийняті з належною метою, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством, в тому числі ПК України та Порядком, а тому такі правильні по суті рішення не можуть бути скасовані лише з мотивів незрозумілості для ПОСП «Колос». З огляду на викладене платник податків, у випадку недотримання приписів закону та невиконання обов`язку надання документів на підтвердження здійснення господарської операції за оскаржуваною податковою накладною, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Державна податкова служба України у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, оскільки зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження.

Представник позивача до суду направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" (ПОСП «Колос») було створено 14 лютого 1991 року, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.03.2000 року, про що 27.03.2007 р. в реєстрі вчинено запис за номером: 12861200000000191.

Основний вид діяльності господарства: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Допоміжна діяльність: 1.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Після урожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення;49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство та інші.

02 січня 2023 року між позивачем (постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» (код 38408485, ІПН 384084826533) було укладено договір поставки № КОЛ0201/23 ПОСТ (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити зернові культури (далі - Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити такий Товар.

Згідно п. 1.2. Договору найменування товару - сільськогосподарська продукція. Асортимент Товару, найменування зазначається у Специфікаціях до цього Договору та/або у видаткових накладних на Товар.

П. 2.2. передбачено, що загальна кількість Товару, зазначається у Специфікаціях, та у видаткових накладних на Товар.

Відповідно до Специфікації №2 від 22.01.2023 р. до Договору поставки № КОЛ0201/23 пост від 02.01.2023 року Постачальник зобов`язується поставити Товар, а саме овес плівчастий 3 класу врожаю 2022 року в кількості 129,540 т вартістю 6 600,00 грн/т (з ПДВ) на загальну суму 854 964,00 грн. (з яких 142 494,00 грн. є сумою ПДВ), Право власності на товар переходить на умовах ЕХW (франко- склад Покупця) за адресою 11552, Чернігівська обл.,Чернігівський р-н, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченко, 2Б.

На виконання даних домовленостей Постачальник здійснив переоформлення продукції зі зберігання: овес плівчастий 3 класу врожаю 2022 року в кількості 129,540 т вартістю 6 600,00 грн/т 854 964,00 грн. (з яких 142 494,00 грн. є сумою ПДВ).

За результатами здійснення фінансового-господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну №15 від 23.01.2023 на суму вартості поставленого Товару.

Однак реєстрацію податкових накладних було зупинено, оскільки, як зазначено у квитанції коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1004, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПОСП «Колос» було подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №15 від 23.01.2023 реєстрацію якої зупинено та копії документів.

У подальшому, позивачу направлено повідомлення про необхідність подання додаткових письмових пояснень та/або документів необхідних для підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній №15 від 23.01.2023.

06.04.2023 позивач надав додаткові письмові пояснення та документи.

Проте, 07.04.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення №8591574/03743405, яким відмовлено у реєстрації ПН №15 від 23.01.2023.

Позивач оскаржив спірне рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням від 25.04.2023 №37513/03743405/2 ДПС України залишила скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Позивачем на реєстрацію відповідачу подано податкову накладну №15 від 23.01.2023.

За результатами обробки податкових накладних, відповідачем сформовано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно яких документи прийнято, реєстрація зупинена оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1004, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Так, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, контролюючий орган лише узагальнив та вказав, що документально не підтверджено по якій події виписано податкову накладну. При цьому не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкової накладної, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.

Суд наголошує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог пункту 11 Порядку № 1165, оскільки у сформованій квитанції чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення, які у свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначене свідчить, що під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про що зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом другим Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"; Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Спірним рішенням від 07.04.2023 №8591574/03743405 відповідачем було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.01.2023 №15 з підстав ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

ПСП "Колос" на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було надано повідомлення про надання пояснень та копії документів у зв`язку із зупинкою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкової накладної №15 від 23.01.2023:

- ПН №15 від 23.01.2023;

- Виписка з ЄДР;

- Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

- Договір поставки №КОЛ0201/23 пост від 02.01.2023;

- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік;

- Специфікація №2 від 22.01.2023;

- Видаткова накладна №4 від 23.01.2023;

- Квитанція;

- Акт приймання-передачі сировини від 23.01.2023;

- Картка аналізу зерна №6 від 23.01.2023;

- ТТН №КС000000027 від 10.01.2023, ТТН №КС000000039 від 10.01.2023, ТТП №КС000000043 від 11.01.2023, ТТН №КС000000047 від 13.01.2023, ТТН №КС000000048 від 13.01.2023, ТТН №КС000000062 від 19.01.2023;

- Реєстр ТТН № ДФ000000058 від 10 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № ДФ000000076 від 11 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № ДФ000000079 від 12 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № ДФ000000091 від 13 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № ДФ000000090 від 13 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № ДФ000000105 від 20 січня 2023 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку;

- Складська квитанція на зерно №6 від 10.01.2023, Складська квитанція на зерно №7 від 10.01.2023,Складська квитанція на зерно №8 від 12.01.2023, Складська квитанція на зерно №9 від 13.01.2023, Складська квитанція на зерно №12 від 20.01.2023;

- Акти витрати насіння і садивного матеріалу;

- Акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, та засобів хімічного захисту рослин;

- Картка аналізу зерна №420 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №421 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №422 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №423 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №424 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №425 від 01.09.2022, Картка аналізу зерна №426 від 01.09.2022;

- Реєстр ТТН № КС000000577 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТГН № КС000000580 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № КС000000581 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № КС000000579 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № КС000000582 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № КС000000583 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, Реєстр ТТН № КС000000585 від 01 вересня 2022 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку;

- ТТН №585 від 31.08.2022, ТТН №-589 від 01.09.2022, ТТН №590 від 01.09.2022, ТТН №-588 від 01.09.2022. ТТН №-591 від 01.09.2022, Т ГН №-592 від 01.09.2022, ТТН №-594 від 01.09.2022;

- Виписка по особовому рахунку за період 01.02.2023;

- Акт звірки взаємних розрахунків за період 23.01.2023-14.03.2023;

- Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року;

- Акт виконання робіт (надання послуг) №-6 від 31.01.2023, Розрахунок плати за зберігання за 01.01.2023-31.01.2023;

- Договір оренди майна №-КОЛ010421/ор пост від 01.04.2021, Додаток №-1 до договору оренди майна №- КОЛО 10421/ор пост від 01.04.2021, Акт приймання-передачі до Договору оренди майна № КОЛО 10421/ор пост від 01.04.2021;

- Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень 2023 року;

- Звіт про використання добрив та пестицидів під урожай 2022 року;

- Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році;

- Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2022;

- Податкова декларація з ПДВ від 20.02.2023;

- Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) від 20.02.2023;

- Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2);

- Ліцензія на право зберігання пального;

- Договір складського зберігання майна №КОЛ 110722/зб від 11.07.2022, Додаток №1 до Договору складського зберігання майна №КОЛ 110722/зб від 11.07.2022.

У зв`язку з необхідністю отримання від позивача додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючим органом 30.03.2023 направлено Повідомлення № 8527168/03743405.

На виконання Повідомлення № 8527168/03743405 від 30. 03.2023 р. позивачем, 06.04.2023 р. були надані додаткові письмові пояснення та/або документи необхідні для підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній № 15 від 23.01.2023 р. реєстрацію якої зупинена, відповідно до квитанції № 9007284591 від 25.01.2023р.: видаткова накладна №1 від 01.02.2021 року; видаткова накладна №40 від 23.02.2021 року; видаткова накладна №74 від 15.04.2022 року; видаткова накладна №75 від 16.04.2022 року; видаткова накладна №33 від 12.04.2022 року; видаткова накладна №144 від 08.06.2021 року; видаткова накладна №10,11,12,13,15,16,17 за травень 2022 року; видаткова накладна №КТ22-16059 від 21.02.2022 року; видаткова накладна №КТ22-18111 від 14.04.2022 року; видаткова накладна №12706 від 13.04.2022 року; видаткова накладна №39ДГ-12811/21-9130392862 від 23.03.2022 року; договір купівлі-продажу товарів №39ДГ- 12811/21 від 01.11.2021 року; договір поставки ІВ010220/п-КОЛ від 01.02.2020 року; договір поставки ЛПА01022021/п-овес від 01.02.2021 року; договір поставки 88/21-Л від 09.06.2021 року; договір поставки КОЛ040122ДТ ТМЦ від 04.01.2022 року; договір поставки ІВ260821-ТМЦ від 26.08.2021 року; договір поставки №ОА-КОЛ-13/08/21-ТМЦ від 13.08.2021 року; видаткова накладна № 6663 від 15.03.2021 року; видаткова накладна №ЦБ-2847 від 25.07.2021 року; договір поставки №ГДВ-084/2019 від 05.12.2019 року; договір поставки №У-1 232-2020-АХ від 20.02.2020 року.

Однак, контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Разом з тим, у рішенні комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішенні пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкової накладної. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції, відтак і для складання такої податкової накладної.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Також суд повторює, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган лише запропонував платнику податків "надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відтак, позивач, зважаючи на вищенаведене, на власний розсуд подав ті документи, які на його думку, підтверджували інформацію, зазначену у поданій ним для реєстрації податковій накладній та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної у Єдиному реєстрі.

В той же час, судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем подані пояснення з пакетом підтверджуючих документів.

При цьому, суд зазначає, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах законодавства.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 та ін.).

Отже, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Житомирській області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Щодо витрат на правову допомогу.

Представник позивача у позові просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 12000 грн.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 12.07.2023, копію додатку №1 до договору від 12.07.2023 , в якому зазначена вартість послуг адвоката - 12000,00 грн, копію ордеру від 12.07.2023 серія ВХ №1050841, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначене свідчить, що відповідач, як особа, яка заперечує відносно визначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

На виконання зазначеного обов`язку суб`єктом владних повноважень у відзиві на позовну заяву було подано заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу. В обґрунтування своєї позиції суб`єкт владних повноважень послався на те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Питання розподілу судових витрат згідно договору про надання правової допомоги, де сума гонорару адвоката встановлена сторонами у фіксованому розмірі було предметом дослідження Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21, де Суд зазначив про таке.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

З огляду на викладене, враховуючи умови Договору про надання правничої допомоги, суд приходить до висновку, що у цій справі витрати на правову допомогу в сумі 12000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції від 06.06.2023, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" (вул. Грека Івана, 47,Сербо-Слобідка,Ємільчинський район, Житомирська область,11244. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03743405) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) , Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 07.04.2023 р. № 8591574/03743405 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23.01.2023 №15, складеної Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Колос".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.01.2023 №15, складену Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Колос" датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 1342,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Стягнути на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 1342,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа