Рішення

від 01.05.2024 по справі 240/29979/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/29979/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" (далі - позивач, ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2023 №000119180407 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" штрафу в сумі 4843194,04 гривень за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" зазначило, що помилковість викладених в акті перевірки від 24.05.2023 №9412/06-30-04-07 висновків контролюючого органу про порушення ним граничних термінів реєстрації податкових накладних. Вказує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням з 24.02.2022 воєнного стану з ведення Єдиного реєстру податкових накладних з 24.02.2022 було зупинено, а тому платники податків не мали можливості реєструвати податкові накладні аж до 27.05.2022 - дати відновлення роботи цього реєстру. При цьому, 15.03.2022 Верховною Радою України був прийнятий закон, який вніс зміни до підрозділу 8 розділу XX ПК України та надав частині платників податків право тимчасово з 01.04.2022 перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку в розмірі 2 % від обороту. Однак, статус платника ПДВ у платників податку, які перейшли на вказану систему оподаткування, призупинявся. Вказані обставини зумовити те, що у проміжок часу з 24.02.2022 товариство отримувало товари та послуги від своїх контрагентів, які не могли зареєструвати свої податкові накладні, через призупинення роботи ЄРПН. При цьому, до 01.04.2022 всі ці контрагенти мали статус платника ПДВ і мали право на реєстрацію податкових накладних, сформованих у період з лютого по травень 2022 року. Однак, з 01.04.2022 у частини цих контрагентів статус платника ПДВ був зупинений у зв`язку з їй переходом на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку в розмірі 2 %, як наслідок, в наданий державою для реєстрації податкових накладних період з 27.05.2022 до 15.07.2022, такі платники податків зареєструвати податкові накладні, що були сформовані з лютого 2022 року до дня зупинення в них статусу платника ПДВ, не змогли, оскільки такого права держава їм не надала.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" зазначило, що за період з лютого по травень 2022 ним був задекларований податковий кредит в розмірі 84198675,00 гривень та податкові зобов`язання в розмірі 87596482,00 гривень. При цьому, з 27.05.2022 (дата відновлення роботи ЄРПН) по 15.07.2022 (граничний термін реєстрації ПН) ним було здійснено реєстрацію податкових накладних за лютий-травень 2022 року на суму в 87596482,00 гривень, тобто на повну суму зобов`язань. За цей же період його постачальники здійснили реєстрацію податкових накладних на загальну суму 76340797,00 гривень. В свою чергу, загальна сума не зареєстрованих постачальниками податкових накладних становила 7857878,00 гривень, з яких: 7455143,00 гривень - податковий кредит по не зареєстрованих податкових накладних від постачальників, які перейшли на спрощену систему оподаткування 2 %, який виник до моменту призупинення у них статусу платника ПДВ; 402735,00 гривень - податкові накладні не зареєстровані іншими постачальниками з різних причин. Згідно з пунктом 69.1. розділу XX "Перехідні положення" ПК України після 27.05.2022 - дати відновлення роботи ЄРПН, умовою звільнення платника податків від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних є реєстрація податкових накладних, складених за період з лютого по травень 2022 року, у ЄРПН у термін до 15 липня 2022 року. Однак, позивач звертає увагу, що платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні лише у межах так званого "реєстраційного ліміту", на розмір якого впливає показник "ЕНаклОтр", що становить собою загальну сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а також показник "ЕНаклВид", що становить собою загальну суму податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Водночас, внаслідок неналежного урядування державою порядку відображення суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з постачальниками, які перейшли на спрощену систему оподаткування, що були здійснені до моменту призупинення ними статусу платника ПДВ, при розрахунку реєстраційного ліміту товариство у показнику "ЕНаклОтр" не доотримало суму 7455143,00 гривень. При цьому, в умовах ведення бізнесу під час воєнного стану, у безпосередній близькості до району бойових дій та в умовах втрати значного регіону збуту продукції, фінансової можливості збільшити реєстраційний ліміт шляхом його поповнення власними обіговими коштами, у товариства не було. Єдиною можливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних, складених за лютий-травень 2022 року, було використання податкового кредиту поточного періоду (періоду червня-липня 2022 pоку), що й було зроблено товариством.

В контексті зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" підсумувало, що при внесенні змін до існуючого порядку оподаткування ПДВ, державою не було врегульовано порядок виконання платниками податку, статус платника яких було призупинено у зв`язку з переходом на спрощену систему оподаткування (2 %) свого податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних, складених за період з лютого 2022 року до зупинення їх статусу платника ПДВ, що свідчить про неналежне урядування даних правовідносин. Внаслідок таких обставин товариство не отримало у формулі розрахунку реєстраційного ліміту до показника "ЕНаклОтр" податкового кредиту, на який мало право, на суму 7455143,00 гривень, у зв`язку із чим станом на 01.06.2022 товариством було не зареєстровано 11526 податкових накладних на суму 87596481,00 гривень. В подальшому, за червень реєстрації підлягали 4741 податкова накладна, з яких незареєстрованими залишились 1625 податкових накладних, за липень реєстрації підлягали 4696 податкових накладних, з яких незареєстрованими залишились 107 податкових накладних, за серпень не зареєстрованими залишились 59 податкових накладних на суму 4998517,00 грн, за вересень - 67 податкових накладних на суму 6620056,00 грн, за жовтень - 2 податкові накладні на суму 3260601,00 грн. В той час як у формулу розрахунку реєстраційного ліміту не потрапив податковий кредит на сумі в 7455143,00 гривень. Сукупність вказаних обставин, на переконання позивача, свідчить про помилковість висновків акту перевірки, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення від 26.06.2023 №000119180407 про накладення на нього штрафу в розмірі 4840194,04 гривень за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних є протиправним, з огляду на те, що:

- вказане рішення ухвалене не у спосіб, визначений законом;

- при його прийнятті податковим органом було порушено встановлений законом порядок прийняття податкових повідомлень рішень, оскільки: відповідачем не були розглянуті подані товариством заперечення на акт перевірки, а саме податкове повідомлення-рішення за формою не відповідає вимогам закону (додатки до ППР не містять всіх необхідних реквізитів, до ППР додано два розрахунки, що не передбачено чинним законодавством України, сума штрафних санкцій, зазначена в ППР не відповідає жодному з доданих розрахунків, розрахунки і сама ППР підписана різними особами, одна з яких не має відповідних на те повноважень);

- податковим органом неправильно визначено розмір штрафних санкцій (в порушення пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції застосовано у розмірі більшому, ніж передбачено законом)

- при його прийнятті податковим органом не враховано того факту, що порушення строків реєстрації податкових накладних було допущено в результаті дії надзвичайних і невідворотних обставин, що є підставою для звільнення платника податків від відповідальності;

- при його прийнятті податковим органом не враховано, що неможливість виконання зобов`язання зі своєчасної реєстрації податкових накладних була зумовлена не волею платника податків, а введенням державою такого правового регулювання, яке позбавило товариство можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні;

- при його прийнятті податковим органом не було враховано того факту, що порушення строків реєстрацій податкових накладних було допущено за умови невизначеності правового регулювання правовідносин, що в силу принципу правомірності дій платника податків, не дає права податковому органу для притягнення платника податків до фінансової відповідальності.

Ухвалою суду від 06.11.2023 провадження в адміністративній справі №240/29979/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" було відкрито за правилами загального позовного провадження.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву (вх.№77903/23 від 20.11.2023), в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що відповідно до п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону №2118-ІХ) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. В подальшому, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України були внесені зміни, відповідно до яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260 за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року. Водночас, абзацом вісімнадцятим п.п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом №2260), визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п.112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. В контексті зазначеного відповідач зауважив, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконанням платником податків податкових обов`язків, однак у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Тому, норма п. 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 року на період дії воєнного стану.

Так, за результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ним було допущено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, складених у 2022 році. Відповідальність платника за таке порушення передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, на підставі якого було винесено оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407. При цьому, відповідно до п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Відтак, Головне управління ДПС у Житомирській області зауважило, що Законом №2260-ІХ було відновлено податковий обов`язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Відповідач зауважує, що позивач, у своїй позовній заяві не заперечує факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті камеральної перевірки та вказує ряд причин які перешкоджали вчасному виконанню його податкового обов`язку. Однак, наведені позивачем причини, що зумовили допущення такого пропуску, не підтверджують неможливості своєчасного виконання ним податкового обов`язку щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, тобто платником податку не вжито усіх залежних від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

З приводу посилання позивача на мораторій щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, що був запроваджений з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, який діяв до 27.05.2022, відповідач вказав, що воно є недоцільним, оскільки реєстрація позивачем усіх податкових накладних здійснювалась після настання цієї дати. Також відповідач вказує, що у зв`язку з набранням чинності з 08.02.2023 Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон №2876) підрозділ 2 розділу XX Кодексу доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної у ЄРПН, встановлені п.201.10 ст.201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п.120-1.1 ст.120-1 Кодексу. При цьому порушення граничних строків реєстрації податкової накладної розрахунку коригування до податкової накладної у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п. 1201.1 ст.1201 Кодексу. Відповідач зазначає, що позивач не врахував той факт, що на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення, чинними залишалися дві норми ПК України, якими передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, залежно від дати складання податкової накладної: - п.120 1.1 за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України для податкових накладних з датою складання яких припадає до 16.01.2023, - п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України для податкових накладних з датою складання починаючи з 16.01.2023. Відповідач зазначає, контролюючим органом при складанні розрахунку штрафних санкцій та прийнятті податкового повідомлення-рішення було враховано вказані правові норми, тоді як позивач, на переконання відповідача, безпідставно зауважує, що відповідачем неправомірно обраховано суму штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована згідно з положенням пункту 120 1.1 статті 120 1 Кодексу.

Враховуючи вказане, Головне управління ДПС у Житомирській області зауважило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, законами України, а тому просило відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" подало до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№82026/23 від 05.12.2023), в якій зазначило, що наказ Мінфіну від 29.07.2022 №225, посилаючись на норми якого відповідач стверджує, що товариство не подавало заяви до контролюючого органу про неможливість виконання податкових обов`язків щодо реєстрації у встановлені строки податкових накладних, стосується випадків, коли неможливість виконання податкових зобов`язань зумовлена агресивними військовими діями Російської Федерації на території України. Вказане свідчить, що даний наказ регулює інші правовідносини і не стосується тієї ситуації, яка реально склалась для товариства і спричинила неможливість виконання ним обов`язку щодо реєстрації податкових накладних. Таким чином, відсутність заяви про неможливість своєчасного виконання податкових зобов`язань з реєстрації податкових накладних жодним чином не свідчить про те, що позивачем не було виконано всіх залежних від нього дій для забезпечення своєчасної реєстрації податкових накладних.

Під час підготовчого судового засідання, що відбулося 05.12.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" подало до суду клопотання, в якому просило призначити у даній справі судово-економічну експертизу.

Ухвалою від 05.12.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду додаткові пояснення (вх.№ 87227/23 від 28.12.2023), в яких вказало, що системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. При цьому, як свідчить зміст статті 201, а також пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України серед випадків звільнення від податкової відповідальності за статтею 120-1 ПК України не передбачено випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку або відсутності у нього коштів чи можливості для поповнення електронного рахунка. Тому, посилання позивача на зазначені обставини є безпідставними та повинні бути відхилені з огляду на те, що такі обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства. Твердження позивача на відсутність реєстраційного ліміту, як поважна причина неможливості подання на реєстрацію податкових накладних, є помилковим, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій самого позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, відтак позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків. Також відповідач зазначає, що хоча частина податкових накладних була складена позивачем у період дії норм законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону України №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, який підлягає пріоритетному застосуванню. Крім того. відповідач звертає увагу, що позивач акцентує увагу лише на одній складовій формули реєстраційного ліміту «НаклОтр» - сума за отриманими податковими накладними. Однак, такий підхід є неприпустимим і невірним, з огляду на те, що й інші показники безпосередньо впливають на розрахунок ліміту і кожна складова підлягає обґрунтуванню. З огляду на викладене, вважає, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Під час судового розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, натомість представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Після заслуховування позиції сторін та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, суд, під час судового засідання, що проводилось 29.02.2024, виніс протокольну ухвалу, якою перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріали справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 57.2 ст. 57, п.200.10 ст. 200 ПК України головним державним інспектором Житомирського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Житомирській області було Юлією Штимер в порядку, передбаченому п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" з питання дотримання ним термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за звітний період 2022 року.

За результатом перевірки був складений акт від 24.05.2023 №9412/06-30-04-07 (том 1 а.с.31-44), в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених ним протягом 2022 року.

При цьому, у розділі "Результати перевірки" вказаного акту зазначено: "За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених за звітні періоди - січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та зареєстрованих в ЄРПН, передбачена відповідальність відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Натомість, в розділі "Висновки" вказаного акту вказано: "Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України".

На висновки камеральної перевірки, викладені в акті від 24.05.2023 №9412/06-30-04-07, Товариство з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" подало заперечення від 08.06.2023 вих. № юр-77 (том 1 а.с.45-58).

За наслідками розгляду вказаних заперечень, Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало позивачу листа від 23.06.2023 №14463/6/06-30-04-0319, в якому повідомило, що постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Житомирській області вирішила, що висновки акту перевірки від 24.05.2023 №9412/06-30-04-07 є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства, а тому заперечення до цього акту залишені без задоволення (том 1 а.с.61-62).

В подальшому за наслідками проведеної перевірки та враховуючи встановлені під нею порушення, Головне управлінням ДПС у Житомирській області, керуючись пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, прийняло податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407 (том 1 а.с.63-82), яким на підставі п. 120-1 ст. 120-1 ПК України застосувало до Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" штраф в розмірі 4843194,04 гривень.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" звернулось в порядку статті 56 ПК України зі скаргою (вих. №юр-117 від 11.07.2023) до Державної податкової служби України (том 1 а.с.86-103).

Розглянувши вказану скаргу, Державна податкова служба України прийняла рішення від 13.09.2023 №27003/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2023 №000119180407 без змін, а скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" - без задоволення (том 1 а.с.107-112).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2023 №000119180407 протиправними, а свої права порушеними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням пп.14.1.60 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по15 календарний день (включно) календарного місяця,- до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-«г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Із системного аналізу зазначеної норми ПК України вбачається, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

В спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" не заперечує факту реєстрації ним податкових накладних з пропуском встановлених граничних строків для такої реєстрації, однак зазначає, що порушення ним таких строків було зумовлено не його протиправною бездіяльністю щодо їх своєчасної реєстрації, а введенням державою такого правового регулювання, яке позбавило товариство можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні. У зв`язку із цим, товариство вважає, що відповідальність за затримку реєстрації податкових накладних до нього не повинна застосовуватись.

Надаючи оцінку обґрунтованості вказаних доводів позивача, та, як наслідок правомірності прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407, суд враховує наступне.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності цим Законом №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку щодо незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Вказане свідчить, що законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), почав діяти з 12.03.2020 та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Однак, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Вказаним Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022. Цей закон виклав підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Законом №2260-IX (27.05.2022) передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, із 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Із 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на правове регулювання спірних правовідносин Верховний Суд у постанові від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 сформував висновок про те, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована (ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулювались нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу, зокрема й щодо п. 52-1 цього підрозділу

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків штрафу до податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, складених протягом січня, лютого, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада та грудня 2022 року, однак зареєстрованих в ЄРПН протягом жовтня, листопада, грудня 2022 року, а також протягом січня та квітня 2023 року.

Таким чином, частина вказаних в акті податкових накладних були складені позивачем під час дії мораторію, однак були зареєстровані в ЄРПН вже після скасування дії цього мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), а тому відповідальність за порушення строків реєстрації цих податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Натомість інша частина податкових накладних, вказаних в акті перевірки, була складена та зареєстрована позивачем вже після припинення дії норм законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Складання та реєстрація спірних накладних була здійснена позивачем у період дії Закону України №2260-ІХ, що набрав чинності 27 травня 2022 року, який підлягає пріоритетному застосуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН вказаних податкових накладних. Реєстрації ПН в ЄРПН з порушенням граничних термінів, позивачем визнається.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині розмірів штрафних санкцій, що були застосовані до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон України №2876-ІХ), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, зокрема підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів;

69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації щодо податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, надсилається платнику податку не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня.».

Отже, Законом № 2876-ІХ збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто на момент реєстрації податкових накладних позивача норми пункту 201.10 статті 201 ПК та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначали граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної та розрахунку коригування, а норми статті 120-1 та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України граничні розміри штрафу.

Слід наголосити, що Законом України №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших його положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

З урахуванням викладеного суд зауважує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом України № 2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Суд зауважує, що наведені положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України містять положення, про те, що вони врегульовують визначені ними правовідносини, які виникли у період з 24 лютого 2022 року. Тобто законодавець своїм рішенням поширив дію названих пунктів на правовідносини, що виникли до дати набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом.

Отже, на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення набрали чинності зміни до ПК України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.

Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування у розмірах, визначених статтею 120-1 ПК України, а не в розмірах, передбачених пунктом 90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Вказане свідчить, що контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був установлений на день реєстрації відповідних податкових накладних (пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України), а не розмір штрафів, визначений пунктом 90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Аналогічний висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суду у постановах від 14 листопада 2023 року у справі №120/6711/23 та від 05 грудня 2023 року у справі №120/7572/23.

Щодо посилань представника позивача на правову невизначеність та неналежного правового регулювання правовідносин щодо нарахування і сплати податку на додану вартість, на обґрунтування відсутності у нього можливості провести своєчасну реєстрацію податкових накладних, суд зауважує на таке.

У зв`язку з неможливістю повноцінного здійснення господарської діяльності, що пов`язана із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, Верховною Радою України було прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-ІХ (далі Закон України №2120-ІХ), який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Зазначеним Законом підрозділ 8 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 9, яким передбачено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу ХІV цього Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 9.5 цього пункту було передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2142-ІХ, який набрав чинності 05 квітня 2022 року, підпункти 9.5 9.8 пункту 9 викладено у новій редакції.

Згідно підпункту 9.5 платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 200-1 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника сумаНаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Саме на підставі наведених положень, частина сум податку на додану вартість, сплачена позивачем постачальникам, які застосували спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлений пунктом 9 підрозділ 8 розділу ХХ ПК України, не була врахована в показник сумаНаклОтр. Наведене обумовило зменшення регліміту на 7455143 грн та обмеження його здатності проводити реєстрацію податкових накладних.

Однак, суд зауважує, що згідно визначення, закріпленого у статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Прийняття Верховною Радою України названих вище законів обумовлено саме введенням на території України воєнного стану.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існування на території України особливого правового режиму, обумовило відповідне, послідовне нормативно-правове регулювання, зокрема, пом`якшення відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Додатково суд зауважує, що закріплення на законодавчому рівні права платника податків складати та реєструвати податкові накладні в межах облікованої суми регліміту є реалізацією законодавцем закріпленого на конституційному рівні права регулювання податковий відносин, яке не обмежено жодними положеннями Конституції України та Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Щодо твердження представника позивача про відсутність в діях товариства вини, що виключає відповідальність за вчинене порушення, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 названої правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2-1251.4 статті 125 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, оскільки наведена правова норма не містить посилання на статтю 120-1 ПК України, суд приходить до висновку, що наявність у діянні платника податку вини не є обов`язковою умовою для притягнення його до відповідальності за статтею 120-1 ПК України.

Тим часом, податковим правопорушення є саме протиправне діяння. Надаючи правову оцінку наявності такої ознаки у діянні позивача, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Загальновідомим є факт припинення роботи ЄРПН з 24 лютого 2022 року. Як зазначено вище відповідний реєстр відновив свою роботу з 27 травня 2022 року і платникам податку на додану вартість, окрім тих, що обрали спрощену систему оподаткування згідно пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, надано можливість провести реєстрації, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригувань до 15 липня 2022 року.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року №3219-ІХ, який набрав чинності з 01 серпня 2023 року (далі Закон України №3219-ІХ) пункт 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 91, який передбачив особливості переходу суб`єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Також названим Законом абзац 1 пункту 9 викладено у новій редакції, згідно якої установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей.

Згідно підпункту 91.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Окрім цього, підпункт пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.39 такого змісту:

«Для платників податку на додану вартість, якими сформовано податковий кредит за звітні (податкові) періоди лютий травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, яка на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до статті 187 цього Кодексу була зареєстрована як платник податку на додану вартість та обрала особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 цього розділу, зберігається право на податковий кредит за лютий травень 2022 року за податковими накладними, складеними такою особою, за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником податку на додану вартість.».

Таким чином тільки з 01 серпня 2023 законодавець визначив долю податкових накладних, складених платника податку з 15 лютого 2022 року, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України.

Аналізуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що такі врегулювали порядок виконання приписів ПК України для суб`єктів, які були платникам податку на додану вартість та обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України. Зокрема, законодавець звільнив таких платників від відповідальності за невиконання положень ПК України.

Однак, зазначені вище закони не містять жодних положень, які б врегульовували питання виконання положень ПК України платниками податку на додану вартість, які не обрали або не мали права обрати особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України.

При цьому законодавець, передбачивши право на врахування сум податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних, які були складені платниками податку, що обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, в складі податкового кредиту, не врегулював питання звільнення від обов`язку реєстрації податкових накладних з сумами податкових зобов`язань, які кореспондуються з сумами податкового кредиту. Наведене обумовило ситуацію, за якою платники податку, маючи право на податковий кредит на суму податку на додану вартість, зазначену у податкових накладних, складених платниками податку, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, отримали звільнення від обов`язку сплачувати податок на додану вартість, однак змушені були поповнювати регліміт на аналогічну суму, запровадження якого на законодавчому рівні мало на меті саме своєчасну сплату податку на додану вартість. Отже, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК є відповідальністю за правомірну поведінку в межах правильного визначення та сплати об`єкту оподаткування податком на додану вартість. Для інших платників така відповідальність не передбачена.

Також суд зауважує, що зазначене нормативно-правове регулювання, позбавило платників податку на додану вартість, яка мали господарські взаємовідносини з платниками податку, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, у тому числі позивача, можливості вплинути на своїх контрагентів в частині неналежного виконання обов`язку по реєстрації податкових накладених (написання скарг).

З огляду на викладене суд вважає, що наведені положення законів зумовили виникнення дискримінації серед платників податку на додану вартість, яка полягає у визначенні та наданні пільг певній категорії таких платників, без визначення звільнення від відповідальності або надання пільг іншим платникам такого податку, які мали відносини з визначеною законодавцем пільговою категорією і порушення або недотримання приписів податкового законодавства платниками податку на додану вартість обумовлена саме наданням пільг такій категорії.

Приписами пп 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Наслідком такої дискримінації стало покладення на платника податку на додану вартість надмірного тягаря, який не відповідав його обґрунтованим очікуванням. Зокрема, проведення реєстрації податкових накладних за відсутності у складі регліміту сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, складених платника податку на додану вартість, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України та необхідності його поповнення в інші, визначені податковим законодавством способи (придбання нових товарі/послуг або поповнення за рахунок власних обігових коштів).

Після прийняття Закону України №3219-ІХ вказана вище дискримінація була усунута, що, на переконання суду, додатково підтверджує, що у період виникнення спірних правовідносин, така мала місце.

Таким чином, обов`язок по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, який є наслідком надмірного тягаря, не може розглядатися як юридичний обов`язок, а тому його невиконання не є протиправним, а дії позивача, за які його притягнуто до відповідальності не мають такої обов`язкової ознаки як протиправність, а тому, з огляду на приписи пункту 109.1 статті 109 ПК України, не є податковим правопорушенням.

Аналогічна правова позиція викладена Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.03.2024 по справі №240/29544/23.

З огляду вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023 №000119180407 та наявність підстав для його скасування.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеномуКонституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2ст. 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 11.10.2023 №45919 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" при звернені до суду з даним позовом сплатило судовий збір в розмірі 26840,00 гривень. Доказів понесення позивачем інших судових витрат, матеріали справи не містять.

З огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, та враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір в повному розмірі підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" (вул. Сергія Параджанова, 127, м. Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 32122069) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2023 №000119180407 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" штрафу в сумі 4843194,04 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович