Рішення

від 24.01.2024 по справі 320/7685/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року №320/7685/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Владимирова В.В., представника відповідача Родич М.В., розглянувши у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №003704/0706 від 24.11.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган за наслідками перевірки дійшов безпідставного висновку про порушення ТОВ "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в частині ненадходження товару на суму 2350200 доларів США, станом на 12.10.2022, за контрактом від 22.04.2021 №29800, укладеним з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.А.), на підставі якого прийняв податкове повідомлення-рішення №003704/0706 від 24.11.2022, тому спірне рішення підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначає, що зобов`язання за Контрактом від 22.04.2021 №29800 (укладений між ТОВ "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" (Покупець) з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) (Продавець) для платника податків припинились внаслідок укладення Договору переуступки, тому позивач не порушив вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що майнова вимога за договором, предметом виконання якого є поставка товару, та подальше зарахування за Договором від 22.12.2021 про переуступку права (укладеного між ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» і «М7 Global LLC» (U.S.A.) за Договором купівлі від 22.04.2021 № 29800, укладеними між TOB «ХЕЛІКЛАБ ІОКРЕИН» і Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.), не є однорідними. Також відповідач зазначає, що до перевірки не надано документів про припинення зобов`язань між ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» і Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) за Договором від 22.04.2021 № 29800, згідно якого резидентом здійснено оплату на користь нерезидента, а нерезидентом не виконано зобов`язання з поставки товару. При цьому, у Корпорації «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН».

У чергове судове засідання, призначене на 24.01.2024, з`явились представники сторін, які підтримали свої вимоги та заперечення щодо позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Суд встановив, що на підставі направлення від 03.10.2022 № 11611/26-15-07-06-02-17 та наказу від 27.09.2022 № 4070-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН», код згідно з ЄДРПОУ 41006978, з питань дотримання вимог валютного законодавства в частинні дотримання граничних строків розрахунків надходження товарів за імпортним договором від 22.04.2021 № 29800 з Корпорацією «BELL TEXTRON INO (U.S.A.).

Перевіркою встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, в частині ненадходження товару на суму 235020,00 доларів США (еквів. 6546670,12 грн), станом на 12.10.2022, за контрактом від 22.04.2021 № 29800, укладеним з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» складено акт від 19.10.2022 № 31144/Ж5/26-15-07-06-02-19/41006978 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» з питань дотримання вимог валютного законодавства України в частинні дотримання граничних строків розрахунків надходження товарів за імпортним договором від 22.04.2021 № 29800, укладеним з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.).

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2022 №0033704/0706, яким ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 27.04.2022 по 12.10.2022 в розмірі 3485871,71 грн.

Позивач, вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі ПК України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06 2018 № 2473-VIII (далі також - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем ч. 3 статті 13 Закону № 2473-VIII та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження товару на суму 235020,00 доларів США (еквів. 6546670,12 грн), станом на 12.10.2022, за контрактом від 22.04.2021 № 29800, укладеним з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.)

Приписами частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Контролюючим органом за порушення вищевказаних пунктів Закону №2473-VIII нараховано позивачеві пеню у розмірі 3485871,71 грн.

Щодо господарських операцій за контрактом від 22.04.2021 №29800, укладеним між позивачем та Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.), на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про валюту і валютні операції», суд зазначає таке.

Між позивачем (Покупець) укладений контракт від 22.04.2021 №29800 з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) (Продавець) (надалі - «Контракт»).

Предмет Контракту - Продавець погоджується продати, а Покупець погоджується придбати у Продавця обладнання (повітряне судно Веll 505).

Позивач здійснив попередню оплату по Контракту на користь Продавця у загальній сумі 548858 доларів США, а саме:

27.04.2021 - 235020 доларів США (граничний строк розрахунків - 26.04.2022);

29.10.2021 - 313838 доларів США (граничний строк розрахунків - 28.11.2022).

До закінчення граничних строків розрахунків позивач 22.12.2021 уклав Договір про переуступку права за договором купівлі №29800 від 22.04.2021 з М7 Global LLC (U.S.A.) (далі - «Договір переуступки»).

Відповідно до Договору переуступки позивач передає М7 Global LLC (U.S.A.) усі права та обов`язки за Контрактом. М7 Global LLC (U.S.A.) приймає всі права та обов`язки позивача за Контрактом.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 05.01.2022 позивач передав М7 Global LLC (U.S.A.), а М7 Global LLC (U.S.A.) підтвердив отримання всіх документів, що засвідчують права, які є предметом відступлення.

Листом від 22.12.2021 Корпорація «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) погодилась на укладення Договору переуступки, який набуває чинності з 22 грудня 2021 року.

Тому, в бухгалтерському обліку по рахунку 632 у позивача відсутня кредиторська (дебіторська) заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом №29800 від 22.04.2021 з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.).

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що з 22 грудня 2021 року останній перестав бути стороною за Контрактом.

Відповідно до умов Договору переуступки М7 Global LLC (U.S.A.) має виплатити позивачу суму у розмірі 548858 доларів США протягом 10 робочих днів після підписання Договору про переуступку.

Суд зазначає, що між позивачем та М7 Global LLC (U.S.A.) укладений Договір №Н65203 від 03.05.2019, предметом якого є придбання гелікоптера для цивільної авіації «Bell 505».

Згідно з даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість та карта рахунку 632) станом на 28.05.2019 позивач мав кредиторську заборгованість перед М7 Global LLC (U.S.A.) у сумі 1665900 доларів США, яка виникла за Договором №Н65203 від 03.05.2019.

Отже, позивач уклав два зовнішньоекономічних контракти з аналогічним предметом:

з «BELL TEXTRON INC», предметом якого є придбання гелікоптера для цивільної авіації «Bell 505» та за яким позивачем здійснений аванс 548858 доларів США;

з М7 Global LLC (U.S.A.), предметом якого є придбання гелікоптера для цивільної авіації «Bell 505» та за яким у позивача існувала заборгованість перед контрагентом в розмірі 1665900 доларів США;

Станом на 22 грудня 2021 року (дата укладання Договору переуступки) гелікоптер для цивільної авіації «Bell 505» з боку «BELL TEXTRON INC» поставлений не був, оскільки, як зазначає позивач, політична і економічна ситуація в Україні почала свідчити про недоцільність поставки повітряного судна в Україну.

Отже, після укладення Договору переуступки в позивача виникла дебіторська заборгованість по Договору переуступки перед М7 Global LLC (U.S.A.) в розмірі 548858 доларів США.

У подальшому, позивач та М7 Global LLC (U.S.A.) 18 січня 2022 року уклали Угоду про зарахування вимог та припинення зобов`язань.

Відповідно до Угоди про зарахування вимог та припинення зобов`язань позивач є боржником, а М7 Global LLC (U.S.A.) є кредитором за грошовими зобов`язаннями в сумі 1665900 доларів США, яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу від 03 травня 2019 року №Н65203. М7 Global LLC (U.S.A.) є боржником, а позивач - кредитором за грошовим зобов`язанням у сумі 548858 доларів США, яке виникло з Договору про переуступку права за Договором купівлі-продажу від 22.04.2021 №29800.

Тобто, з моменту підписання Угоди про зарахування вимог та припинення зобов`язань грошове зобов`язання позивача перед М7 Global LLC (U.S.A.) щодо виплати за Договором купівлі-продажу від 03 травня 2019 року №Н65203 у розмірі 548858 доларів США припиняється. Відповідно, припиняється грошове зобов`язання М7 Global LLC (U.S.A.) перед позивачем щодо виплати за Договором про переуступку права за Договором купівлі від 22.04.2021 №29800 у розмірі 548858 доларів США.

Отже, з моменту підписання Угоди про зарахування вимог та припинення зобов`язань грошове зобов`язання позивача перед М7 Global LLC (U.S.A.) щодо виплати за Договором купівлі-продажу від 03.05.2019 №Н65203, що не припиняється після зарахування зустрічних однорідних вимог, становить 1117042 доларів США (1665900 - 548858 доларів США).

Відповідно до бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість та картка рахунку 632) станом на 18.01.2022 позивач мав кредиторську заборгованість перед М7 Global LLC (U.S.A.) 1117042 доларів США.

Тож, зобов`язання за Контрактом, яке досліджувалось Контролюючим органом під час проведення перевірки, припинилось шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та М7 Global LLC (U.S.A.).

Позивач для перевірки надав відповідачу наступні документи:

митна декларація №UA125110/2019/409911 від 28.05.2019 з аркушем коригування від 05.06.2019;

угода між М7 Global LLC (U.S.A.) та позивачем від 03.05.2019 №65203;

договір між М7 Global LLC (U.S.A.) та позивачем від 22.12.2021 про переуступку права за договором купівлі від 22.04.2021 №29800;

акт звірки за січень 2022 року між М7 Global LLC (U.S.A.) та позивачем;

лист Корпорації BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) від 22.12.2021;

угода про зарахування вимог та припинення зобов`язань між М7 Global LLC (U.S.A.) та позивачем від 18.01.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Контрактом для позивача припинились внаслідок укладення Договору переуступки, а зобов`язання позивача перед М7 Global LLC (U.S.A.) в частині оплати 548858 доларів США припинились на підставі Договору про зарахування вимог та припинення зобов`язань.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначалось, позивач отримав від Корпорації BELL TEXTRON INC» (U.S.A.) згоду на заміну кредитора в зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. У разі якщо зобов`язана сторона належним чином виконала одне з двох або кількох зобов`язань, щодо яких вона мала право вибору (альтернативне зобов`язання), господарське зобов`язання припиняється виконанням. Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони».

Аналіз викладених норм чинного законодавства свідчить про те, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Верховний Суд в низці судових рішень (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019у справі № 911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц) дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Суд зауважує, що відповідач не звернув увагу на той факт, що спочатку мала місце заміна сторони у зобов`язанні, а потім зарахування зустрічних однорідних вимог з новим кредитором.

Отже, на переконання суду, контролюючий орган не врахував всю правову природу взаємодії між позивачем та його контрагентами. В Акті перевірки відображена інформація лише щодо неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог тільки з Корпорацією «BELL TEXTRON INC». Проте зарахування зустрічних однорідних вимог з Корпорації «BELL TEXTRON INC» не здійснено.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2020у справі N 1340/3649/18 за позовом ТОВ "Верболіз" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону N 185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган під час перевірки своєчасності здійснення позивачем розрахунків за імпортним контрактом від 22.04.2021 № 29800, укладеним між ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.), безпідставно встановив порушення вимог статті 601 Цивільного кодексу України, абзацу 5 пункту 10 розділу III Постанови №7, частини третьої статті 13 Закону №2473, пункту 21 розділу II Положення № 5, в частині ненадходження товару на суму 235020,00 доларів США (еквів. 6546670,12 грн.) за контрактом від 22.04.2021 № 29800, укладеним з Корпорацією «BELL TEXTRON INC» (U.S.A.). Як наслідок, протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, суд вважає, що відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), що є додатковою підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з оскаржуваним податковим повідомлення-рішення пеня застосована (нарахована) за період з 22.04.2021 по 12.10.2022.

Так, згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Отже, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

З огляду на викладене, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме: з 22.04.2021 по 12.10.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 26840,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №003704/0706 від 24.11.2022, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 квітня 2024 р.