Рішення

від 25.04.2024 по справі 826/12605/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м. Київ№ 826/12605/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енран-Авто»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енран-Авто» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 №0237591208.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у період з 01.01.2016 по 01.01.2017 він перебував на спрощеній системі оподаткування. З 01.01.2017 позивач перейшов на загальну систему оподаткування та за результатами звітного (податкового) періоду подав спрощену податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік. Відповідач за наслідками камеральної перевірки податкової звітності за 2017 рік дійшов висновку про заниження позивачем об`єкта оподаткування за 2016 рік на 3341305 грн та податку на прибуток на 601435 грн за 2016 рік.

Позивач наголошує на помилковості позиції відповідача, яка полягає у тому, що платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об`єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату за такий звітний період, а тому такий платник податку не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Позивач зазначає, що перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну і навпаки не припиняє існування підприємства як юридичної особи.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що за наслідками проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2017 рік позивача встановлено завищення податку на прибуток на 601435 грн, наслідком чого є винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач наголошує на тому, що платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, сплачує податок на прибуток на підставі декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об`єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому такий платник податку на прибуток не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, що обліковувалась у нього в декларації до переходу на прощену систему оподаткування.

У відповіді на відзив, поданій позивачем до суду, зазначено, що в акті перевірки відповідачем вказано про порушення позивачем своєчасності подання (неподання) звіту про суми податкових пільг, чим фактично визнано необхідність подання такого звіту, а отже і право позивача на податкову пільгу зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

06.09.2018 до суду подано відзив на позовну заяву.\19.09.2018 до суду подано відповідь на відзив.

24.11.2021 до суду подано заяву про заміну сторони правонаступником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 здійснено процесуальне правонаступництво та замінити відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №826/12605/18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою суду від 01.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Енран-Авто» зареєстроване в якості юридичної особи з 26.10.2011, номер запису 10741020000040866. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 16.11.2015 відповідно до витягу з реєстру платників ПДВ.

З витягу з Реєстру платників єдиного податку вбачається, що позивач з 01.01.2016 перейшов на спрощену систему оподаткування.

Посадовою особою ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації платника податку на прибуток ТОВ «Енран-Авто» з податку на прибуток за 2017 рік, за результатами якої складено акт від 14.03.2018 №516/26-15-12-08-20/37931067 (далі по тексту акт перевірки). У висновку акта перевірки зазначено про заниження позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток (у зазначеній податковій звітності) на 601435 грн, оскільки платником податку задекларовано податкове зобов`язання у розмірі 182648 грн, а перевіркою встановлено податкове зобов`язання у розмірі 784083 грн.

В акті перевірки зазначено про порушення порядку заповнення податкової звітності позивачем з податку на прибуток, а саме: при поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік платником податків допущено порушення вимог п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України (встановлено розбіжності між задекларованими різницями, які виникають відповідно до ПК України р. 03 податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік і р. 3.2.4 додатку РІ до декларації сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (-3514291 грн) та р. 04 (0 грн) податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік (декларація з податку на прибуток за 2016 рік відсутня так як підприємством у 2016 році знаходилось на спрощеній системі оподаткування. Відповідно, занижено об`єкт оподаткування в сумі 3341305 грн та податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) у сумі 601435 грн.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 18.04.2018 №16449/10/26-15-12-08-14 за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки висновки акта перевірки залишено без змін.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 №0237591208 за порушення п.п.140.4.2 п. 140.4 ст.140 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 751794,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 601435 грн та за штрафними санкціями 150435 грн.

Рішенням ДФС України від 12.07.2018 №23355/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 №0237591208 скаргу залишено без задоволення, а означене податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту також ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Положеннями пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення;

у 2012 - 2015 роках з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від`ємне значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах до повного погашення такого від`ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від`ємного значення об`єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від`ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від`ємне значення об`єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від`ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012 - 2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від`ємного значення.

Наказом Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.04.2017 № 467; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1415/27860) затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток (з додатками), відповідно до якої у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, різниці, які виникають відповідно до ПК України (+, -) відображаються у графі код рядка 03 РІ.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)».

При визначенні різниці, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, враховуються збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року, та відображені у рядку 04 декларації з податку на прибуток підприємств за попередній рік.

У разі якщо платник податку у звітному періоді різницю не відобразив, то він має скористатися правом для виправлення такої помилки в уточнюючому розрахунку або у звітній декларації відповідно до вимог статті 50 ПК України не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Тобто, від`ємне значення об`єкту оподаткування зараховується до складу різниць наростаючим підсумком.

Для визначення різниці, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, враховуються податкові збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року та відображені у рядку 04 Декларації з податку на прибуток підприємств за попередній рік.

Суд зауважує, що означені вище норми ПК України не містять жодних обмежень щодо врахування позивачем у складі від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів його збитків.

Поточна редакція ПК України не містить заборони на врахування позивачем збитків за минулі періоди перебування на загальній системі оподаткування з урахуванням дотримання встановленого строку.

Встановлено, що позивач зареєстрований як суб`єкт господарювання у 2011 році; до 2016 року перебував на загальній системі оподаткування.

При поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік у рядку 01 Підприємство задекларувало дохід від будь-якої діяльності в розмірі 4531700 грн; фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) р. 02 «-3476200,00 грн»; різниці, які виникають відповідно до ПК України р. 03 РІ 134895 грн; об`єкт оподаткування (р. 02 + р. 03) р. 04 «-3341305 грн».

З 01.01.2016 позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, а тому в силу приписів норм податкового законодавства, не мав права на зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

З 01.01.2017 позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

Після переходу на загальну систему оподаткування, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік. В рядку 03 РІ декларації вказано збиток в сумі 3514291 грн.

У додатку РІ до рядка 03 РІ до податкової декларації відображено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) 3341305 грн.

У подальшому позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, в якій зазначено в рядку в рядку 03 РІ різницю, яка виникає відповідно до ПК України «-2858785» із відображенням у додатку РІ до рядка 03 РІ до податкової декларації суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) 2685799 грн.

Тобто, під час перебування на спрощеній системі оподаткування позивач не був платником податку на прибуток, відтак не мав можливості врахувати у податковій звітності збитки минулих періодів, які виникли під час перебування на загальній системі оподаткування. Таке право у нього виникло лише після повернення на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01.2017.

На переконання суду перебування позивача протягом 2016 року на спрощеній системі оподаткування з подальшим переходом на загальну систему оподаткування у 2017 році, не може впливати на його право щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

Основною вимогою, щодо реалізації права платника податку на врахування збитків минулих періодів і, відповідно, зменшення фінансового результату до оподаткування, є дотримання строку у 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації за період, у якому допущено помилку. Такий строк позивачем дотримано, а інших обмежень податковим законодавством судом не встановлено.

Відтак, висновок податкового органу щодо втрати права на врахування збитків минулих періодів при визначенні об`єкта оподаткування, в зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування, не грунтується на положеннях ПК України.

Платник податку самостійно вирішує: виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку чи шляхом проведення виправлення у поточній декларації.

Оскільки перенесення збитків минулих років зменшує об`єкт оподаткування податком на прибуток наступного звітного періоду та не призводить до заниження податкового зобов`язання, штрафні санкції не застосовуються.

Тобто, норми податкового законодавства не встановлюють заборони на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування (збитків) минулих податкових періодів, в т.ч. при переході з одної системи оподаткування на іншу, за умови, що платником дотримано строк у 1095 днів і такі збитки виникли при перебуванні на загальній системі оподаткування.

З урахуванням означеного суд дійшов висновку про неправомірність збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосування до нього штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дій податкової декларації з податку на прибуток за ти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які рік і р. входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11276,91 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 11 276,91 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у місті Києві від 20.04.2018 №0237591208.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енран-Авто» (04116, м. Київ, вул. Хрещатик, 12, повер. 7, код ЄДРПОУ 37931067) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 276 (одинадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.