Рішення

від 25.04.2024 по справі 320/4316/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м. Київ№ 320/4316/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс"

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (далі позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при митному оформленні товарів за додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нову додаткову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товарів із урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час проведення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача було встановлено, що документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та надані не в повному обсязі.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ураховуючи наведене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.07.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

08.07.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду даної справи було визначено суддю Жука Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 прийнято адміністративну справу №320/4316/20 до провадження судді Жука Р.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано сторонам протягом 15-ти днів із дня отримання даної ухвали надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин щодо предмету спору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 клопотання представника позивача про заміну відповідача на правонаступника - задоволено. Замінено відповідача на його правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин із урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 17В, код ЄДРПОУ 34483946) зареєстроване в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 1 072 102 0000 007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.12.2015 між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі продавець), та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №VT0112-15 (далі договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо.

Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка.

Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

23.11.2018 продавець та позивач уклали додаткову угоду №2 до договору, якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 договору в новій редакції, відповідно до якої сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару.

19.08.2019 продавець та позивач уклали додаток №VT166 до договору (далі додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар (далі товар): тканина вибивна (50% поліестер та 50% бавовна, сток), завширшки 220 см, товарна позиція 55134100 відповідно до діючої на момент укладення додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД), в кількості 24 588 кг, 101 617 погонних метрів, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Китайська Народна Республіка; тканина вибивна сатин (100% бавовна, сток), завширшки 220 см, товарна позиція 52085990 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 949 кг, 3 923 погонних метрів, за ціною 3,50 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Китайська Народна Республіка.

Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсом №X190524 від 19.08.2019 склала 89 379,50 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є Jiangsu Goostars Hometextiles Co., Ltd.

23.10.2019 позивач з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/954182.

26.11.2019 позивачем до Київської митниці ДФС було подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/423405, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 89 379,50 доларів США. Поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

(0271) пакувальний лист продавця на товар від 19.08.2019;

(0380) рахунок-фактура №X190524 від 19.08.2019;

(0705) коносамент №CNCT405667 від 24.08.2019;

(0730) автотранспортна накладна №16240 від 31.10.2019;

(0861) сертифікат про походження товару №19C3205M0289/00121 від 20.08.2019;

(1721) акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/4718 від 31.10.2019;

(3014) прайс-лист продавця від 19.08.2019;

(4103) додаткова угода №1 від 05.12.2017 до договору;

(4103) додаток;

(4104) договір;

(9107) акт про взяття проб (зразків) товарів №958 від 31.10.2019.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019 митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів ним встановлено, що документи надані не в повному обсязі й містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: копію декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у разі відсутності, банківські документи щодо сплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням/документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну).

29.11.2019 позивач на вказаний запит, посилаючись на відсутність у нього витребовуваних відповідачем документів, надав відповідачу лист №2911-1 від 29.11.2019.

29.11.2019 Київською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару №1 в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019 скоригував з 86 058,00 доларів США до рівня 92 418,63 доларів США, а товару №2 з 3 321,50 долару США до 4 281,64 долару США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товарів, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із митною декларацією №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019 встановлено, що документи містять розбіжності. Так, зокрема, пункт 5.2 договору передбачає надання продавцем копії експортної декларації продавця, однак до митного оформлення зазначені документи не надано.

Пункт 5.1 договору передбачає приймання товару по якості та відповідності маркуванню та пакуванню, в інвойсі №X190524 від 19.08.2019 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні.

Митницею також встановлено, що пунктом 4.1 договору передбачено оплату за товар протягом 60 днів із дати поставки товару. Крім того, пункт 4.3 договору передбачає можливість здійснення попередньої оплати, проте в інвойсі №X190524 від 19.08.2019 умови, порядок та термін оплати за товар не визначені, а банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні.

В інвойсі №X190524 від 19.08.2019 зазначено коносамент, який був виставлений 24.08.2019, тобто на п`ять днів пізніше дати складання інвойсу. Згідно з пунктом 2 додатку №VT166 від 19.08.2019 до договору вказано, що оплата в розмірі 89 379,50 доларів США здійснюється на підставі інвойса №X190524, однак даний додаток був раніше підписаний (16.08.2019), ніж виданий інвойс №X190524 (19.08.2019). Тобто, ряд документів містять реквізити інших документів, які хронологічно не співпадають з датою їх видачі, що викликає сумнів достовірності та об`єктивності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Митний орган також вказує на те, що прайс-лист не містить дати складання документа, терміну його дії та виданий на конкретних умовах поставки CFR Одеса. Зазначене не дає можливості впевнитися в істинності або точності відомостей у документах, поданих до митного оформлення. Наданий прайс-лист, крім відсутності даних щодо дати видачі документа, терміну дії не містить також інформації щодо артикулів товару. Відповідно до інформації з офіційного сайту виробника Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., отриманої з мережі Інтернет, кожен вид тканин містить відомості щодо номера моделі (артикулу) для можливості ідентифікації таких виробів. Надані як прайс-лист, так й інвойс відповідної інформації не містять.

Декларантом не надано всі запитувані додаткові документи, а надані додатково не усувають виявлених розбіжностей, а саме: експертний висновок, витребуваний митницею для підтвердження якісних та вартісних характеристик товару, не надано, враховуючи що товар є стоковим.

При цьому в наданих видаткових накладних не зазначено таку якісну та фізичну характеристику як "сток", що ставить під сумнів дані, зазначені в митній декларації та товаросупровідних документах. У наданих податкових та видаткових накладних відсутні відомості щодо країни виробництва та якості товару (така характеристика як "сток"), що не дає змоги співставити з партією товару, що оцінюється.

Митна декларація країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості не надана.

Отже, на думку митного органу, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю в митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ резервного методу. Декларантом додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №1 митна декларація №UA500060/2019/39471 від 28.11.2019 (3,78 долари США за 1 кг); товару №2 митна декларація №UA500060/2019/38837 від 25.11.2019 (4,51 долари США за 1 кг).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00486 від 29.11.2019.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/423785 від 29.11.2019 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 35 438,27 грн.

13.02.2020 позивач у силу приписів частини восьмої статті 55 МК України, відповідно до яких протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надав відповідачу додаткові документи разом із супровідним листом №1302/20-04 від 13.02.2020 (далі лист), який був отриманий відповідачем 18.02.2020 та зареєстрований за вх. №6042/11. Так, позивач надав відповідачу наступні документи та інформацію:

1) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації позивач додатково надав відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку позивача щодо спірного товару: прибуткової накладної №ВТ-0000110 від 20.11.2019, складеної позивачем; видаткової накладної №ВТ-0000113 від 20.11.2019, складеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текссол-С"; податкової накладної №113 від 20.11.2019, складеної позивачем;

2) щодо копії декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини позивач звернув увагу відповідача, що в нього були відсутні станом на день підписання листа копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики спірного товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Більше того, позивач звернув увагу відповідача на те, що копія митної декларації країни відправлення є власністю продавця, який у силу додаткової угоди №2 від 23.11.2018 не зобов`язаний надавати такий документ позивачу.

Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення та експертного висновку лише за умови їх наявності в позивача.

Що стосується твердження відповідача, що позивач документально не підтвердив, що товар є стоковим, то позивач звернув увагу відповідача на те, що в додатку №VT166 від 19.08.2019 та інвойсі №X190524 від 19.08.2019, який є первинним документом бухгалтерського обліку, міститься підтвердження того, що товар є стоковим, що, на думку позивача, є більш, ніж достатнім для ідентифікації товару.

Водночас, позивач зазначив, що факт того, що товар є стоковим, підтверджує акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/4718 від 31.10.2019.

Додатково позивач надав відповідачу для ознайомлення фотокопію рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 в адміністративній справі №320/2692/19, яке стосується попередньої поставки позивача в рамках договору.

24.02.2020 відповідач у відповідь на лист позивача надав свій лист №7.8-1/15/11/3604 від 24.02.2020, яким відмовив позивачу в скасуванні оскаржуваного ним рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом із цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019 встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за додатковою митною декларацією IM40ДТ №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Суд відхиляє твердження відповідача, зазначені в листі Київської митниці Держмитслужби №7.8-1/15/11/3604 від 24.02.2020 та її відзиві на позовну заяву, про те, що позивачем не було підтверджено витрати на транспортування та маркування спірного товару, так як його поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна, відповідно до яких саме на продавця, а не на позивача покладено обов`язок забезпечити та оплати перевезення товару до названого порту призначення та нанести відповідне маркування на товар.

При цьому відповідно до пункту 3.1 договору його сторони узгодили, що в ціну товару включається його вартість, пакування, маркування та доставка.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу договір, додаткову угоду №2 від 23.11.2018 до договору, додаток, в пункті 2 якого є посилання на інвойс №X190524, та сам інвойс №X190524 від 19.08.2019, зі змісту яких вбачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах CFR м. Одеса, Україна, а сама вартість товару в розмірі 89 379,50 доларів США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 додаткової митної декларації IM40ДТ №UA125110/2019/423405 від 26.11.2019.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що з наданих позивачем до митного оформлення документів неможливо встановити строк для оплати спірного товару, адже відповідно до пункту 2 додатку та пункту 4.1 договору товар підлягає до сплати протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем на митній території України.

Не знайшли свого об`єктивного відображення і твердження відповідача про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового.

Суд зазначає, що сторони угоди чітко визначилися, що товар є стоковим. Матеріали справи також містять акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/4718 від 31.10.2019, згідно з пунктом 8.3 якого Одеська митниця ДФС під час проведення митного огляду товару встановила відповідність опису товару тому, який був задекларований позивачем у графах 31 попередньої митної декларації ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/954182 від 23.10.2019.

Так, згідно з пунктом 4.2 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12.12.2012, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Украйни 26.02.2013 за №318/22850 при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду.

Отже, враховуючи, що актом митного огляду №UA500030/2019/4718 від 31.10.2019 не встановлено невідповідності фактичних характеристик, кількості та інших відомостей про товар, що поставлявся позивачем, відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, попередній митній декларації, в тому числі щодо такої характеристики як стоковий товар, суд приходить до висновку, що Одеська митниця ДФС під час здійснення митного огляду підтвердила приналежність товару, митний огляд якого здійснювався, до стокового. При цьому власного митного огляду товару позивача Київська митниця ДФС не здійснювала, що своєю чергою позбавляє відповідача права стверджувати про те, що за результатами митного огляду не підтверджено, що товар є стоковим.

Принцип, який закладений під час проведення митного огляду, передбачає встановлення посадовою особою митного органу невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях.

Отже, якщо за результатами митного огляду митниця не встановила такої невідповідності, стверджувати в подальшому про не підтвердження тієї чи іншої характеристики відповідач не має права.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач не надав витребовувані відповідачем копію митної декларації країни відправлення й висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Суд зазначає, що в листі позивача №1302/20-04 від 13.02.2020 позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього копії митної декларації країни відправлення й висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. При цьому відповідно до додаткової угоди №2 від 23.11.2018 до договору продавець не зобов`язаний надати позивачу копію експортної декларації, що залишилося поза увагою відповідача.

Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатковою угодою №2 від 23.11.2018 до договору, додатком, інвойсом №X190524 від 19.08.2019, та не викликають у суду сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019 відповідач скоригував митну вартість спірного товару №1 до рівня 92 418,63 доларів США. Таким чином, скоригована митна вартість спірного товару №1 склала 3,76 долари США за 1 кг (92 418,63 доларів США / 24 588 кг).

Водночас, матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару №1 за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією №UA500060/2019/39471 від 28.11.2019, відповідно до якої митна вартість раніше ввезеного на митну територію України товару склала 3,78 долари США за 1 кг, що не узгоджується з вищенаведеним розрахунком відповідача про рівень митної вартості в 3,76 долари США за 1 кг.

Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій №№UА500060/2019/39471 від 28.11.2019 та UА500060/2019/38837 від 25.11.2019 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 КАС України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110107/2 від 29.11.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (03194, м. Київ, бульв. Кольцова, буд. 17В, код ЄДРПОУ 34483946) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.