КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2024 року м. Київ№ 640/28762/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбезпекабуд»
до 1) Головного управління ДПС у Київській області;
2) Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбезпекабуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, ДПС України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2020 №1599076/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2020 №1599077/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №28 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599078/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №27 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599079/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №31 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599080/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №39 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599081/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №32 в ЄРПН;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «Укрбезпекабуд» від 24.03.2020 №30, від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №32, днем їх фактичного подання на реєстрацію в ЄРПН.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним було подано до контролюючого органу спірні податкові накладні задля їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації спірних податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення було прийняті протиправно та мають бути скасовані.
Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог та цитуючи положення податкового законодавства щодо спірних відносин, зазначив, що, оскільки будь-яка господарська операція має бути підтверджена належною та допустимою первинною документацією, податковий орган при прийнятті спірного рішення діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, спірні рішення є законними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем 1 не спростовано правомірність первинних документів, поданих позивачем для реєстрації спірних податкових накладних.
Також позивач звернув увагу на відсутність у спірному рішенні чіткого переліку документів, надання який дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації в ЄРПН.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/28762/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою суду від 08.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.12.20223 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 клопотання представника відповідача про його заміну правонаступником задоволено. Замінено відповідача Головне Управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне Управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).
Відповідач-2 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ТОВ «Укрбезпекабуд» зареєстроване як юридична особа 29.09.2012 з основним видом діяльності за КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Ліцензією серії АЕ №184109, виданою Державною інспекцією техногенної безпеки України 15.11.2012, підтверджується надання позивачу права надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення згідно переліку.
Для здійснення господарської діяльності позивач орендує нежитлові приміщення (кабінети №4 та №7) загальною площею 60,92 м. кв відповідно до договору оренди від 01.01.2018 №2018-01/02 (нежитлового офісного приміщення), укладеного з ТОВ «Укрбезпека сервіс».
Між позивачем (виконавець) та ТОВ «АРТ Технікс» (замовник) укладено договір на виконання проектних робіт від 08.08.2019 №2019-08-08/26, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується власними та/або залученими силами, засобами виконати та здати замовнику роботи, передбачені відповідними угодами до договору, а замовник зобов`язується надати виконавцю вихідні дані для виконання робіт та сплатити вартість їх виконання на умовах, передбачених договором. Перед початком виконання робіт виконавець спільно із замовником розробляє та оформлює завдання на проектування, отримавши яке, замовник підтверджує його та передає виконавцю. З моменту затвердження завдання на проектування воно є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до розділу 3 означеного договору ціна договору та відповідно загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами угодами до договору. Вартість робіт по кожній окремій угоді до договору визначається сторонами протоколом узгодження договірної ціни та/або кошторисами витрат, якими сторони визначають вартість робіт по кожній з угод до договору. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки в наступній послідовності: авансування робіт здійснюється на умовах, передбачених угодами до договору; авансування робіт також може здійснюватися замовником на підставі заявок на авансування, які складаються підрядником у довільній формі. Оплату виконаних та прийнятих робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами актів протягом п`яти банківських днів з моменту підписання актів сторонами.
До договору позивачем долучено протоколи погодження договірної ціни та угоди до договору.
Крім того, між позивачем та ТОВ «АРТ Технікс» укладено договір від 18.02.2020 за №2020-02-18/14 на виконання проектних робіт, до якого долучено протокол погодження договірної ціни та угоду; договір на виконання проектних робіт від 10.03.2020 №2020-03-10/16, до якого долучено протокол погодження договірної ціни, календарний план виконання проектних робіт; договір на виконання проектних робіт від 29.08.2019 №2019-08-29/27, укладений з ТОВ «Оксі-К» з актами надання послуг; договір на виконання проектних робіт від 08.11.2018 №2018-11-08/41, укладений з ТОВ «Статус Буд» з угодами та протоколами погодження договірної ціни, актами приймання-передачі виконаних робіт.
За фактом першої події позивачем було виписано на напралено на реєстрації до ЄРПН податкові накладні від 24.03.2020 №30 (направлено 15.04.2020), від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №32 (направлено 14.04.2020).
За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлені квитанції від 14.04.2020 та від 15.04.2020.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 24.03.2020 №30, від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №3 відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 24.03.2020 №30, від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 28.05.2020 №№ 1, 2, 3, 4, 7, 9.
Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС в Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення 01.06.2020 наступні рішення:
- №1599076/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1599077/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №28 в ЄРПН;
- №1599078/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №27 в ЄРПН;
- №1599079/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №31 в ЄРПН;
- №1599080/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №39 в ЄРПН;
- №1599081/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №32 в ЄРПН.
В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірних рішень, позивач звернувся до Державної податкової служби із скаргою на такі рішення.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийняті рішення від 01.06.2020 №№ 1599076/38317042, 1599077/38317042, 1599077/38317042, 1599079/38317042, 1599080/38317042, 1599081/38317042, від 16.06.2020 №№ 25961/38317042/2, 25929/38317042/2, якими залишено скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем 1 спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 11-12 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Так, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Суд звертає увагу на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом не було зазначено яка саме податкова інформація, зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що 21.04.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №36911, у якому вказано, що ТОВ «Укрбезпекабуд» не відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на отриману від планика подату інформації від 14.04.2020 №1.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі -Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії ГУ ДФС у Київській області в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.
Отже, Комісія Головного управління ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.
Незважаючи на те, що вищевказані обставини є достатніми для задоволення позову та визнання протиправними і скасування спірних рішень, керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.
ТОВ «Укрбезпекабуд» зареєстроване як юридична особа 29.09.2012 з основним видом діяльності за КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Ліцензією серії АЕ №184109, виданою Державною інспекцією техногенної безпеки України 15.11.2012, підтверджується надання позивачу права надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення згідно переліку.
Для здійснення господарської діяльності позивач орендує нежитлові приміщення (кабінети №4 та №7) загальною площею 60,92 м. кв відповідно до договору оренди від 01.01.2018 №2018-01/02 (нежитлового офісного приміщення), укладеного з ТОВ «Укрбезпека сервіс».
Між позивачем (виконавець) та ТОВ «АРТ Технікс» (замовник) укладено договір на виконання проектних робіт від 08.08.2019 №2019-08-08/26, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується власними та/або залученими силами, засобами виконати та здати замовнику роботи, передбачені відповідними угодами до договору, а замовник зобов`язується надати виконавцю вихідні дані для виконання робіт та сплатити вартість їх виконання на умовах, передбачених договором. Перед початком виконання робіт виконавець спільно із замовником розробляє та оформлює завдання на проектування, отримавши яке, замовник підтверджує його та передає виконавцю. З моменту затвердження завдання на проектування воно є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до розділу 3 означеного договору ціна договору та відповідно загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами угодами до договору. Вартість робіт по кожній окремій угоді до договору визначається сторонами протоколом узгодження договірної ціни та/або кошторисами витрат, якими сторони визначають вартість робіт по кожній з угод до договору. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки в наступній послідовності: авансування робіт здійснюється на умовах, передбачених угодами до договору; авансування робіт також може здійснюватися замовником на підставі заявок на авансування, які складаються підрядником у довільній формі. Оплату виконаних та прийнятих робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами актів протягом п`яти банківських днів з моменту підписання актів сторонами.
До договору позивачем долучено протоколи погодження договірної ціни та угоди до договору.
Крім того, між позивачем та ТОВ «АРТ Технікс» укладено договір від 18.02.2020 за №2020-02-18/14 на виконання проектних робіт, до якого долучено протокол погодження договірної ціни та угоду; договір на виконання проектних робіт від 10.03.2020 №2020-03-10/16, до якого долучено протокол погодження договірної ціни, календарний план виконання проектних робіт; договір на виконання проектних робіт від 29.08.2019 №2019-08-29/27, укладений з ТОВ «Оксі-К» з актами надання послуг; договір на виконання проектних робіт від 08.11.2018 №2018-11-08/41, укладений з ТОВ «Статус Буд» з угодами та протоколами погодження договірної ціни, актами приймання-передачі виконаних робіт.
Оплата за поставлені послуги здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку відповідно до наявних у справі виписок з банківського рахунку позивача.
Всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Разом з тим, Комісія ГУ ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішени та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 01.06.2020 №1599076/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2020 №1599077/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №28 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599078/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №27 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599079/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №31 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599080/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №39 в ЄРПН, 01.06.2020 №1599081/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №32 в ЄРПН.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 24.03.2020 №30, від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №32 датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що спірні накладні були подані до реєстрації 14.04.2020 та 15.04.2020, а тому підлягають реєстрації у день їх фактичного подання.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 25224,00 грн.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 25224,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 01.06.2020 №1599076/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2020 №1599077/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2020 №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних, 01.06.2020 №1599078/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №27 в Єдиному реєстрі податкових накладних, 01.06.2020 №1599079/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних, 01.06.2020 №1599080/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.03.2020 №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних, 01.06.2020 №1599081/38317042 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбезпекабуд» від 24.03.2020 №30, від 24.03.2020 №28, від 16.03.2020 №27, від 26.03.2020 №31, від 16.03.2020 №39, від 26.03.2020 №32, днем їх фактичного подання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбезпекабуд» (08133, м. Вишневе, вул. Освіти, буд. 17, код ЄДРПОУ 38317042) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 224 (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44098797).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Жук Р.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118762263 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Жук Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні