Рішення

від 30.04.2024 по справі 320/47090/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року № 320/47090/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 14.09.2023 року №9519870/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 28.02.2022 року датою отримання зазначеної податкової накладної-28.08.2023 року,

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 18.09.2023 року №9541200/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 31.08.2023 року датою отримання зазначеної податкової накладної - 08.09.2023 року,

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2023 року №9606179/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 31.08.2023 року датою отримання зазначеної податкової накладної - 15.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних, їх не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішень відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних, необхідність їх скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні, складені позивачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/47090/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

01.02.2024 р. відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві були прийняті вмотивовані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, тому не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що відповідач 1 прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими обставинами та документами, а також, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

05.02.2024 року Позивачем надано до суду відповідь на відзив ГУ ДПС в м. Києві та на відзив ДПС України, в якому Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. При цьому, Позивач зауважив що до пояснень поданих до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, так і до позовної заяви були надані копії платіжних доручень та банківських виписок, що як раз підтверджує проведення розрахунків між Позивачем та контрагентом.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 008-21-65 від 01.12.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ХОЛДИНГ» за яким, відповідно до п. 1.1. (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) Орендодавець (ТОВ «ПОДІЛ-2000») передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, надалі за текстом «Приміщення» плошею 1 655,7 м. кв., що розташоване в будівлі за адресою: м. Київ вул. Ігорівська, буд. 7 літера «А», на першому, другому, третьому та четвертому поверхах, відповідно до плану розташування приміщень, яке належить Орендодавцю на праві власності; плошею 543,4 м. кв., що розташоване в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 5/10, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах, відповідно до плану розташування приміщень, яке належить Орендодавцю на праві власності.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що за орендне користування Приміщенням Орендар виплачує Орендодавцеві орендну плату із розрахунку 757,60 грн. (сімсот п?ятдесят сім гривень 60 коп.) без ПДВ за 1 м.кв. загальної площі, всього вартість оренди - 1 666 038,16 грн. (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч тридцять вісім гривень 16 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 4.3. Договору за утримання Приміщення Орендар виплачує Орендодавцеві плату, виходячи із загальної площі приміщень будівлі, якими користується Орендар - 2 199,1 м.кв., що становить: 628 942,60 грн (шістсот двадцять вісім тисяч дев?ятот сорок дві гривні 60 коп.) без ПДВ.

Пунктами 3.3 та 4.5 встановлено, що орендна плата та плата за утримання перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця в розмірі 100,0% щомісяця не пізніше 15 (п?ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним відповідно до наданих ОренСудодавцем рахунків та актів наданих послуг.

Орендодавець належним чином виконував взяті на себе зобов?язання щодо надання послуг за Договором, в тому числі у серпні 2023 року, що підтверджується актом надання послуг 184 від 31.08.2023 року. Орендар здійснив оплату у повному обсязі.

На здійснені господарські операції Позивачем було складено податкову накладну № 19 від 31.08.2023 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.09.2023 року відповідно; договір оренди нежитлового приміщення № 008-21-72 від 01.12.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ХОЛДИНГ» за яким, відповідно до п. 1.1. Орендодавець (ТОВ «ПОДІЛ-2000» передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, надалі по тексту «Приміщення», площею 137,3 м. кв., що розташоване в будівлі за адресою: м. Києві, вул. Ігорівська, буд. 5/10, на 5 (п?ятому) поверсі відповідно до плану розташування приміщень (Додаток 2 до даного Договору), яке належить Орендодавцю на праві власності.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що розмір орендної плати за один місяць розраховується за формулою:

R=k*n, де R - розмір орендної плати за один місяць, к - розмір орендної плати за один день, який складає 6 338,00 грн. (шість тисяч триста тридцять вісім гривень 00 коп.) без ПДВ, п - кількість днів, які були використані Орендарем в місяці з метою проведення ділових зустрічей, нарад, переговорів, зборів та конференцій.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що внесення орендної плати здійснюється протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку на оплату від Орендодавця кожного календарного місяця, шляхом переказу грошових коштів у сумі, зазначеній у відповідному рахунку Орендодавця, на поточний рахунок Орендодавця.

Судом встановлено, що орендар здійснив оплату у повному обсязі. На здійснені господарські операції Позивачем було складено податкову накладну № 32 від 28.02.2022 року та № 18 від 31.08.2023 року, № 19 від 31.08.2023 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.08.2023 року та 08.09.2023 року.

Позивачем було отримано Квитанції до податкових накладних через «Єдине вікно подання електронних документів» від 08.09.2023 року № 9229442837, від 15.09.2023 р. № 9239647665, від 28.08.2023р. № 9312998352.

Згідно з відомостями, зазначеними в цих квитанціях, податкові накладні №18 від 31.08.2023 року, №19 від 31.08.2023 р. №32 від 28.02.2022 року було збережено, але їх реєстрація зупинена.

У Квитанціях вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному держаному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 реєстрація цих податкових накладних зупинена, обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також додатково повідомлено, що показник «D»=.0000%, «Р»=0 за податковою накладною № 18 від 31.08.2023 р., «D»=.0000%, «Р»=12038.8 за податковою накладною № 19 від 31.08.2023 р., «D»=.9180%, «Р»=50.03 за податковою накладною №32 від 28.02.2022 року.

Позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» були направлені повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

У повідомленнях були надані пояснення з приводу реальності операцій з долученням скан-копій документів, для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, відповідно до переліку документів, визначених пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. № 520.

Так, до пояснень були долучені копії договорів оренди нежитлових приміщень № 008-21-65 та № 008-21-72 від 01.12.2021 та додаткових угод до них, актів надання послуг № 42 від 28.02.2022 року, № 183 та 184 від 31.08.2023, банківських виписок за 22.03.2022 р., за 15.08.2023, за 12.09.2023 р. платіжних доручень №2401 від 22.03.2022 р., №289 від 15.08.2023р., №338 від 12.09.2023 р., договору купівлі-продажу від 16.03.2000 р., договору поновлення оренди земельної ділянки, свідоцтва про право власності.

Згідно з рішеннями комісії регіонального рівня від 14.09.2023 року № 9519870/30778000, від 18.09.2023 р. №9541200/30778000, від 28.09.2023 р. № 9606179/30778000 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. В якості підстав для таких відмов зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погодившись з такими рішеннями, позивачем було підготовано та подано через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» скарги на вищевказані рішення з повторним наданням копій всіх документів, що підтверджують реальність здійснених операцій.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 04.10.2023 р. № 71676/30778000/2, від 06.10.2023 року № 72225/30778000/2, від 16.10.2023 року № 373758/30778000/2 з посиланням на п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, скарги позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач не погоджується з рішеннями комісії регіонального рівня, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, та звернувся до суду з позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З 01.02.2020 року діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (далі Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 3 Порядку №1165 Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5, п.6 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, суд встановив, шо у порядку визначеному законодавством позивачем подано в електронній формі податкові накладні №32 від 28.02.2022 року, №18 від 31.08.2023 року, №19 від 31.08.2023 року та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями вказані податкові накладні прийняті, проте їх реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення всіх поданих податкових накладних є: обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати письмові пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. .

У Додатку 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

При цьому суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

Судом встановлено, що позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» були направлені повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

У повідомленнях були надані пояснення з приводу реальності операцій з долученням скан-копій документів, для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, відповідно до переліку документів, визначених пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. № 520.

Так, до пояснень були долучені копії договорів оренди нежитлових приміщень № 008-21-65 та № 008-21-72 від 01.12.2021 та додаткових угод до них, актів надання послуг № 42 від 28.02.2022 року, № 183 та 184 від 31.08.2023 року, банківських виписок за 22.03.2022 року, за 15.08.2023 року, за 12.09.2023 року, платіжних доручень №2401 від 22.03.2022 року, №289 від 15.08.2023 року, №338 від 12.09.2023 року, договору купівлі-продажу від 16.03.2000 року, договору поновлення оренди земельної ділянки, свідоцтва про право власності.

У той же час, згідно з рішеннями комісії регіонального рівня від 14.09.2023 № 9519870/30778000, від 18.09.2023 №9541200/30778000, від 28.09.2023 р № 9606179/30778000 було відмовлено в реєстрації податкових накладних. В якості підстав для таких відмов зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Оцінивши надані сторонами докази та виходячи із вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржувані рішення помилково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 008-21-65 від 01.12.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ХОЛДИНГ» за яким, відповідно до п. 1.1. (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) Орендодавець (ТОВ «ПОДІЛ-2000») передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, надалі за текстом - "Приміщення" площею 1 655,7 м. кв., що розташоване в будівлі за адресою: м. Київ вул. Ігорівська, буд. 7 літера «А», на першому, другому, третьому та четвертому поверхах, відповідно до плану розташування приміщень, яке належить Орендодавцю на праві власності; площею 543,4 м. кв., що розташоване в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 5/10, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах, відповідно до плану розташування приміщень, яке належить Орендодавцю на праві власності

Судом встановлено, що Пунктом 3.5. Договору передбачено, що внесення орендної плати здійснюється протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку на оплату від Орендодавця кожного календарного місяця, шляхом переказу грошових коштів у сумі, зазначеній у відповідному рахунку Орендодавця, на поточний рахунок Орендодавця.

Орендар здійснив оплату у повному обсязі. На здійснені господарські операції Позивачем було складено податкову накладну № 32 від 28.02.2022 року та № 18 від 31.08.2023 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.08.2023 року та 08.09.2023 року.

Вказані обставини підтверджуються наданими до суду первинними документами.

У свою чергу суд враховує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

В той же час, у квитанціях зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв, визначених в п. 1 та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а у подальшому в рішенні про відмову у реєстрації ПН, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Таким чином, зупинення податкових накладних позивача відповідає умовам критеріїв ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій та контролюючим органом, порушено вимоги Порядку № 1165.

Відповідно до ч. п. 25, 26, 27 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно додатку до Порядку № 520 в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково зазначаються конкретні документи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення не містять конкретної інформації стосовно причин та підстав їх прийняття, а містять лише загальну фразу про те, що причиною відмови реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Це має наслідком відсутність можливості для платника податку передбачити юридичні наслідки власних дій, оскільки зазначені рішення не містять конкретних обставин їх прийняття та обгрунтувань їх резолютивної частини.

Таким чином, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, такі рішення про відмову реєстрації податкових накладних в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов?язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 8052,00 грн. згідно платіжної інструкції № 3830 від 20.11.2023 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено до обох відповідачів, стягненню на користь позивача також підлягають судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 14.09.2023 року №9519870/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 28.02.2022 року датою отримання зазначеної податкової накладної-28.08.2023 року.

Скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 18.09.2023 року №9541200/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 31.08.2023 року датою отримання зазначеної податкової накладної - 08.09.2023 року.

Скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2023 року №9606179/30778000 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 31.08.2023 року датою отримання зазначеної податкової накладної - 15.09.2023 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» (код ЄДРПОУ- 30778000) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 4026 грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-2000» (код ЄДРПОУ- 30778000) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 4026 грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 квітня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.