Рішення

від 30.04.2024 по справі 944/6234/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 рокусправа № 944/6234/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач, РТЦК) із вимогами:

- визнати протиправним дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- скасувати постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

- зобов`язати відповідача провести повторний медичний огляд та обстеження ОСОБА_1 з подальшим винесенням постанови про визначення придатності до служби, відповідно до вимог «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402;

- прийняти нову постанову ВЛК відповідно до вимог «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 09.10.2023 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови, зобов`язання вчинити дії було передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Вищевказана адміністративна справа надійшла на адресу суду 28.11.2023.

Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено головуючу-суддю Желік О.М.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що після проходження медичного огляду військово-лікарської комісії копію довідки ВЛК ним отримано не було. Вважає, що рішення військово-лікарської комісії ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо визнання його придатним до військової служби прийнято з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, не відображає його реальний стан здоров`я та придатності до військової служби, з огляду на що підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови (довідки ВЛК, виписок з медичної картки, картки обстеження). Звертає увагу на той факт, що попередньо ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою. На сьогодні стан здоров`я позивача не покращується, а навпаки, погіршується. Наголошує, що визнання позивача придатним до військової служби та подальше залучення його до виконання обов`язків ще більш негативно сприятиме погіршенню стану здоров`я останнього. Зазначено, що під час проведення огляду не було застосовано метод індивідуальної оцінки відповідно до вимог пункту 6.9 глав 6 Розділу II Положення ВЛК, не проводились опитування про наявні скарги на здоров`я. ВЛК не було враховано сукупність віку, освіти, військового фаху, підготовки, досвіду, фактичну працездатність, спрямованість та можливість до подальшого проходження військової служби. Не було враховано медичні документи про стан здоров`я позивача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Наголошує, що позивач отримав довідку ВЛК, ОСОБА_1 під час проходження обстеження військово-лікарської комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 документів датованих до 26.05.2023, які б свідчили про його стан здоров`я не надав. Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 одразу після неявки по повістці почав поспішно проходити у приватних клініках медичні обстеження і накопичувати довідки, висновки, протоколи обстеження, які датуються часом пізніше - після проходження ВЛК 26.05.2023. Тобто це всі медичні документи, які зазначені додатками до позовної заяви й на яких базується даний позов, що викликає сумніви у їх правдивості. Додатково повідомлено суд що ОСОБА_1 являється військовозобов`язаним, який після проходження ВЛК й отримання повістки не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого 27.05.2023 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Національної поліції України повідомлення про кримінальне правопорушення передбачене статтею 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову за мобілізацією» вчинене ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, ОСОБА_1 пройшов 26.05.2023 обстеження військово-лікарською комісією у відповідності до вищевказаного Положення з урахуванням норм передбачених чинним законодавством й визнаний придатним до військової служби під час мобілізації в особливий період. Проте, ОСОБА_1 досі ухиляється від призову за мобілізацією, не з`являється по повістці, перебуває у розшуку та користуючись правовою допомогою намагається уникнути відповідальності за свої дії прикриваючись довідками про стан здоров`я, які викликають сумніви у їх правдивості.

Суд дослідив матеріали справи, з`ясував фактичні обставини та встановив таке.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 10.07.2023 відповідно до направлення від 26.05.2023 №645 проходив медичний огляд військово-лікарської комісії ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби , що підтверджується довідкою №10/1 від 26.05.2023.

Вважаючи вказаний висновок ВЛК відповідача протиправним, а себе таким, що до військової служби не придатним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 22 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023) з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

У ст. 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:

- мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

За ч. 1, 2 ст. 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України №2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» (із змінами) (Закон №2232-XII.)

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини 1 ст. 2 Закону №2232-XI визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Медичний огляд військовослужбовців проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - "Положення №402"). В відзиві йдеться не посилання Положення №402 в редакції від 16.04.2021, діюче під час прийняття оскаржуваної довідки ВЛК.

Пункт 1.1 Глави 1 Розділу 1 положення №402 передбачає, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 1.2 Глави 1 Розділу 1 положення №402 передбачає, що Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пункт 1.3 Глави 1 Розділу 1 положення №402 передбачає, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (в подальшому - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення №402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення №402).

У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).

Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).

Таким чином, із наведених вище норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пункт 1.1 Глави 1 Розділу ІІ Положення №402 передбачає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях та у складі миротворчого персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Пункт 1.2 Глави 1 Розділу ІІ Положення №402 передбачає, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду.

Пункт 22.7 Глави 22 Розділу II Положення №402 передбачає, що постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Відповідно до пункт 6.8 Глави 6 Розділу II Положення №402 передбачає, що на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

Стаття 23 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення №402) передбачає хвороби периферичної нервової системи G50-G75 (ураження черепних нервів, нервових корінців та сплетінь, полі-, мононейропатії, усі форми міастеній, міопатії, хвороби нервово-м`язового з`єднання та м`язів), M45 (дорсалгія, радикулопатія, цервікалгія, ішіас, люмбаго та інші):

-пункт «а» швидко прогресуючі зі значними порушеннями функцій - непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

-пункт «б» з помірними порушеннями функцій - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;

-пункт «в» з незначними порушеннями функцій - непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;

-пункт «г» за наявності об`єктивних даних без порушень функцій - придатні.

За пункатами «б» та «в» придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Положення Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що військово-лікарською комісією проведено медичний огляд, позивача відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОЗ від 14.08.2008 №402.

Прийнято постанову, яка оформлена довідкою №610-1, відповідно якої діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). «здоровий».

Також, в довідці відповідачем сформовано висновок, що позивач придатний до військової служби.

Разом з тим, звертаючись до суду позивачем наводились аргументи з приводу того, попередньо ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою. Однак вказані доводи суд оцінює критично, оскільки відповідно до доказів поданих позивачем до матеріалів справи видно, що усі обстеження проводилися вже після проходження військово-лікарської комісії та прийняття висновку від 26.05.2023. З доказів вбачається, що вони датовані починаючи з 25.06.2023 та пізніше /арк.спр.16-35/.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про невідповідність висновків відповідача, вказаних у довідці від 26.05.2023 №10/1, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Суд наголошує на тому, що позивач у позовній заяві не посилається на порушення процедури прийняття оскарженого рішення ВЛК та жодних доказів, які б підтверджували такі обставини, суду не подав.

Щодо тверджень позивача про те, що він довідку ВЛК не отримував, то такі спростовуються матеріалами справи. З довідки наданої відповідачем вбачається, що позивач її отримав під особистий підпис 26.05.2024.

Картка обстеження та медичного огляду також оформлена відповідно до Додатку 13 Положення №402.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту спірної довідки, за наслідками проведеного медичного обстеження позивача судом встановлено, що комісією ВЛК надано оцінку стану здоров`я позивача, враховано та досліджено медичні обстеження останнього та зроблено висновок про придатність позивача до несення військової служби.

Так, зокрема, за результатами проведеного медичного огляду позивача складено оскаржувану довідку про придатність останнього до військової служби.

У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вказані обставини, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та висновків ВЛК про придатність позивача на час медичного огляду до військової служби та відсутність порушень процедури його проведення, вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Окремо суд звертає увагу на доводи відповідача про те, що 27.05.2023. першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до Національної поліції України повідомлення про кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову за мобілізацією» вчинене ОСОБА_1 , однак зазначає, що вказані обставини виходять за межі предмета доказування у даній справі. Тому оцінка таким судом не надається.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України не підлягає поверненню судовий збір позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Желік О.М.