Рішення

від 30.04.2024 по справі 562/1085/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 562/1085/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 28 777,05 грн., вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, Здолбунівська міська рада Рівненської області, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки, ОСОБА_1 , в якій просив суд:

(1). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Здолбунівської міської ради (отримувач коштів - Здолбунівська міська рада, код отримувача за ЄДРПОУ 05391130, рахунок отримувача UA328201720344220039000023710 в Державна казначейська служба України, м. Київ) матеріальну шкоду в розмірі 28 777,05 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят сім гривень п`ять копійок).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав у позовній заяві у позовній заяві, що є правонаступником Богдашівської сільської ради. 19.08.2021 року позивача повідомленням від 18.08.2021 року № 16-01-13/1275 було доведено до відома, що згідно з планом графіком проведення документальних планових перевірок страхувальників, затверджених наказом від 18.06.2021 року № 85-од, Здолбунівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області з 06.09.2021 року по 17.09.2021 року буде проведена документальна планова перевірка щодо правильності використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування у Здолбунівській міській раді за період з 01.10.2016 по 30.06.2021 року та реорганізованих сільських рад, правонаступником яких є Здолбунівська міська рада. За результатами проведеної Здолбунівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області документальної планової перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування виявлено порушення, а саме по листку непрацездатності ОСОБА_2 неправомірно було надано допомогу на суму 790,32 грн., по листках непрацездатності виданих ОСОБА_3 неправомірно надано допомогу на суму 13443, 84 грн., по листку непрацездатності виданого ОСОБА_4 неправомірно надана допомога на суму 4950, 54 грн. Вказані листи непрацездатності в ході проведення перевірки були відсутні, до правонаступника Здолбунівської міської ради передані не були. Дані порушення зафіксовані в акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування від 29.09.2021 року № 44, за результатами якої було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 30.09.2021 року № 183, та в зв`язку з чим міська рада змушена була виплатити суму страхових коштів згідно платіжного доручення від 11.10.2021 року № 1002. Вказані порушення по листках непрацездатності працівників Богдашівської сільської ради, а саме їх відсутності в ході проведення перевірки, відсутності рішення уповноваженого із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі, призвело до неправомірно наданої допомоги в розмірі 19184, 7 грн. із застосуванням штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 9592, 35 грн. нарахування та виплата неправомірно наданої допомоги по даним листкам проводилося в період перебування відповідачки на посаді головного бухгалтера Богдашівської сільської ради. Відповідачка перебувала на посаді головного бухгалтера Богдашівської сільської ради протягом періоду, що підлягав перевірці Здолбунівським відділенням управління виконавчої дирекції ФСС України у Рівненській області. Відповідачка була звільнена з вищевказаної посади 12.04.2021 року на підставі розпорядження Здолбунівського міського голови від 12.04.2021 року № 417-рк «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з реорганізацією Богдашівської сільської ради, шляхом приєднання до Здолбунівської міської ради.

02.01.2024 р. від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, зокрема, що відповідальність позивачки передбачена не лише посадовою інструкціє, але й нормами чинного законодавства, що регламентують обов`язки головного бухгалтера установи. Так,т пунктом 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59 передбачено, що головний бухгалтер, зокрема організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та забезпечує виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу; забезпечую виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу; підписує звітність та документи, які є підставою для перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів) тощо. Разом з тим, головний бухгалтер здійснює контроль за відображенням у бухгалтерському обліку всіх господарських операцій, що проводяться бюджетною установою, складенням звітності, цільовим та ефективним використанням фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів, збереженням майна, усуненням порушень і недоліків, виявлених під час контрольних заходів, проведених державними органами та підрозділами бюджетної установи, що уповноважені здійснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства. Твердження про строк зберігання листків непрацездатності становить 3 роки, не спростовує той факт, що відповідачем забезпечено їх належну схоронність, оскільки відсутні також будь-які підтверджуючі документи, що свідчили б про передачу вказаних вище документів до архіву або їх знищення в зв`язку із закінченням строку зберігання у встановленому законодавством порядку. Відповідачка була представником Богдашівської сільської ради, а саме безпосередньо здійснювала передачу документів сільської ради її правонаступнику, про що зазначено у акті приймання-передачі документів. Безпосередньо відповідачка несе відповідальність за передачу таких документів. Сам факт звільнення відповідачки із займаної посади, не виключає її відповідальність за неналежне зберігання, передачу таких документів за час виконання нею її посадових обов`язків.

18.01.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що саме до посадових осіб страхувальника застосовується адміністративна відповідальність, що вчинили порушення. Однак вказане не позбавляє права позивача стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну Здолбунівській міській раді внаслідок порушення покладених на неї трудових обов`язків, тобто застосування матеріальної відповідальності, що передбачена нормами Кодексу законів про працю України. Предметом спору у справі №562/1085/22 є стягнення матеріальної шкоди, заподіяної Здолбунівській міській раді внаслідок порушення покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків, зокрема щодо незабезпечення збереження лікарняних листів, згідно яких здійснювалися виплати для працівників. Жодних претензій чи позовних заяв до Здолбунівської міської ради як правонаступника Богдашівської сільської ради вказаними особами не заявлялося. Здолбунівська міська рада не може вчиняти дій щодо спонукання чи впливати іншим чином на посадових осіб Фонду в ході проведення перевірки. Крім цього, відповідачкою не заявлялося інших клопотань, заяв чи позовних заяв щодо оскарження таких дій посадових осіб Фонду. Підстави притягнення працівника до матеріальної відповідальності передбачені статтею 130 КЗпП України. Порушення, зафіксовані в акті перевірки, виникли по Богдашівській сільській раді, де в перевіряємий період працювала Відповідач на посаді головного бухгалтера. Листок непрацездатності, виданий медичною установою, є первинним документом і підставою для відображення в бухгалтерському обліку розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Здолбунівська міська рада ніяким чином не впливає на формування графіку проведення документальних планових перевірок Здолбунівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області. Вимога щодо стягнення матеріальної шкоди із Відповідача заявлена безпосередньо в зв`язку з тим, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. Враховуючи норми чинного законодавства, у Здолбунівської міської ради були наявні всі підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної відповідальності.

(б) Позиція Відповідачки

15.01.2024 до суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представником відповідачки зазначено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, у зв`язку із не направленням копії позовної заяви відповідачу. Позивач звернувся до суду з пропуском 3 місячного строку звернення до суду. В акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 44 не зафіксовано будь-якої вини з боку ОСОБА_1 , вказаний акт не містить будь-яких зобов`язань для відповідачки. Позивачем не встановлювалось, того факту чи дійсно вказані особи отримували вищезазначені виплати, чи мають вони будь-які претензії щодо не виплат таких сум. Більш того, не з`ясовано чи направлялись під час перевірки будь-які запити на адресу ОСОБА_1 , органами, які проводили перевірку щодо надання будь-яких роз`яснень чи пояснень. Здолбунівською міською радою не встановлено, чи здійснено запити до поліклінік або лікарень щодо видачі таких лікарняних листків органами, якими винесено рішення щодо стягнення санкцій. У посадовій інструкції ОСОБА_1 від 27.05.2011 та від 25.12.2015 не міститься жодного зобов`язання ОСОБА_1 здійснювати зберігання листків непрацездатності працівників установи в тому числі і після свого звільнення. Всі листки непрацездатності було видано до набрання шмчинності вищезазначеної посадової інструкції головного бухгалтера, та була чинна посадова інструкція від 27.05.2011 року, де взагалі не міститься будь-яких вимог щодо зберігання документів. Чинним законодавством не визначено чи відносяться листки непрацездатності до бухгалтерських документів. У посадовій інструкції відсутні вимоги щодо саме зобов`язання зберігати листки непрацездатності. в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо передачі на зберігання до ОСОБА_1 листків непрацездатності, які були відсутні у позивача. Крім того, ОСОБА_1 було звільнено з посади головного бухгалтера Богдашівської сільської ради 12.04.2021. Тобто, як видно з документів, що були надані до суду, перевірка була проведена після 5 місяців з моменту звільнення ОСОБА_1 відповідачкою, як особа, яка звільнена з роботи не може відповідати за зберігання листків непрацездатності позивачем. Таким чином, відсутні будь-які підстави стягнення коштів з ОСОБА_1 . У Здолбунівської міської ради взагалі відсутня завдана майнова шкода, ОСОБА_1 ніколи не перебувала у трудових правовідносинах з позивачем та не вчиняла будь-яких протиправних дій щодо позивача. Отже, взагалі відсутні підстави застосування ст. 130 КЗпП України до ОСОБА_1 . Всі документи, які стосуються ОСОБА_1 надано до суду без згоди суб`єктів персональних даних, то такі документи отримано судом з порушенням вимог чинного законодавства, отже такий позов не може бути підставою для стягнення будь-яких коштів з відповідачки, адже докази, які містяться в матеріалах справи є недопустимим.

Відповідачка вважає, що доводи щодо нанесення матеріальної шкоди Здолбунівській міській раді саме з боку ОСОБА_1 , не відповідає дійсності, адже не доведено вини Відповідача щодо вчинення будь-яких протиправних дій щодо відсутніх лікарняних листків за період 2014-2015 років, більш того будь-якого службового розслідування по зазначеному факту позивачем проведено не було.

ІІІ Процедура та рух справи

Здолбунівська міська рада Рівненської області звернулась до Здолбунівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 28 777,05 грн.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17.06.2022 цивільну справу за позовом Здолбунівської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди передано на розгляд за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області (місцезнаходження: 67801, Одеська область, смт Овідіополь, вул. Берегова, 9).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.05.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Здолбунівської міської ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 05391130), матеріальну шкоду в розмірі 10389 (десять тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 84 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Здолбунівської міської ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 05391130) понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 895 (вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 76 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_5 , задоволено частково; рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року скасовано; провадження у справі за позовом Здолбунівської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди закрито; повідомлено Здолбунівській міській раді Рівненської області, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів та вона має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Одеського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 заяву Здолбунівської міської ради Рівненської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; передано справу № 562/1085/22 за позовом Здолбунівської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

29.11.2023 справа надійшла до Одеського оружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву було залишено без руху.

18.12.2023 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що актом Здолбунівського відділення Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду у Рівненській області від 24.09.2021 року № 44 документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України (далі акт від 24.09.2021 року № 44), яким при документальній перевірці дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України Здолбунівської міської ради за період з 01.06.2016 по 30.06.2021 рр. реорганізованих сільських рад правонаступником яких є Здолбунівська міська рада, а саме: Богдашівської сільської ради, Глинської сільської ради, Копитківської сільської ради, Новосілківської сільської ради та П`ятигірської сільської ради - було виявлено факт надмірно виплачених коштів по листкам непрацездатності працівників Богдашівської сільської ради, а саме їх відсутності в ході проведення перевірки, відсутності рішення уповноваженого із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі, що призвело до неправомірно наданої допомоги в сумі 19184,70 грн., із застосуванням штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 9592, 35 грн., на загальну суму 28777, 05 грн.

По листку непрацездатності АВХ №548503 за період з 08.01.2014 року по 22.01.2014 року нараховано і оплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 на суму 790,22 грн., по листках непрацездатності АГИ № 001397 за період з 14.04.2014-06.05.2014 рр на суму 1930,23 грн., АГИ № 015067 за період з 07.05.2014-16.06.2014 рр на суму 5790,69грн., АГИ № 045197 за період з 17.06.2014-30.06.2014 рр на суму 1930,23 грн., АГИ № 186102 за період з 20.10.2014-28.10.2014 рр на суму 1642,41 грн., АГИ № 086256 за період з 17.03.2015 -01.04.2015 рр на суму 1382,88 грн., АГИ № 077141 за період з 06.09.2015 -16.09.2015 рр на суму 7367,40 грн. виданих ОСОБА_3 нараховано і оплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності, по листку непрацездатності АГИ № 181612 за період з 15.09.2014 по 187.01.2015 рр виданого ОСОБА_4 нараховано і оплачено допомогу по вагітності та пологах на суму 4950,54 грн.

Під час документальної перевірки вищевказані листкии непрацездатності не надано.

Відповідно до акту від 24.09.2021 року № 44 посадові особи страхувальника несуть адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до статей 165-4, 165-5 та 188-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення; за наслідками перевірки протокол про адміністративне правопорушення не складено в зв`язку з відсутністю посадових осіб винних у правопорушенні (переплата виникла по Здолбунівській міській раді, Копитківській сільській раді, Богдашівській сільській раді).

Згідно з рішенням Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду у Рівненській області від 30.09.2021 року № 183 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, розглянувши матеріали документальної перевірки Здолбунівської міської ради з питань правильності використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування (акт перевірки № 44 від 24.09.2021), якою виявлено порушення і за наслідками якої підлягає поверненню до Фонду соціального страхування України: 19358, 55 грн. витрати по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, проведені з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду, та керуючись абзацом першим частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вирішено застосувати до позивача фінансові санкції в таких розмірах: 9679,28 грн. штраф за порушення порядку використання страхових коштів Фонду. Загальна сума страхових коштів Фонду, які протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання цього рішення, підлягають перехуванню до Здолбунівського відділення Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду у Рівненській області на розрахунковий рахунок, становить 29037,83 грн. (двадцять дев`ять тисяч тридцять сім гривень 83 коп.).

Відповідно до платіжного доручення № 102 від 11 жовтня 2021 р. позивачем сплачено суму 29037,83 грн. за призначенням платежу: 0110150;2800; фінансові санкції та штраф за порушення порядку вик.страх.коштів; ріш. № 183 від 30.09.2021.

Розпорядженням сільського голови Богдашівської сільської ради Здолбунівського району від 24.03.2006 року № 3 «Про переведення ОСОБА_1 » було переведено відповідачку спеціаліста 1 категорії сільської ради з 24.03.2006 року на посаду головного бухгалтера Богдашівської сільської ради, як таку що успішно пройшла стажування.

Згідно з розпорядженням міського голови Здолбунівської міської ради Рівненської області від 12 квітня 2021 року № 147-рк «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідачку звільнено з посади головного бухгалтера Богдашівської сільської ради 12 квітня 2021 року у зв`язку з реорганізацією Богдашівської сільської ради шляхом приєднання до Здолбунівської міської ради.

Факт реорганізації Богдашівської сільської ради Здолбунівського району підтверджується розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області». Згідно додатку до розпорядження, а саме п.2 до переліку територіальних громад Рівненської області входить Здолбунівська територіальна громада з адміністративним центром громади у м.Здолбунів, до складу якої входять Здолбунівська, Богдашівська, Глинська, Копитівська, Новосілківська, П`ятигірська, територіальні громади.

Рішенням Здолбунівської міської ради від 18.12.2020 № 27 «Про початок реорганізації» сільських рад шляхом приєднання до Здолбунівської міської ради розпочато процедуру реорганізації таких сілких рад: Здолбунівська, Богдашівська, Глинська, Копитівська, Новосілківська, П`ятигірська. Здолбунівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків вказаних сільських рад, в тому числі всіх боргових зобов`язань.

Листом від 30.12.2021 року № 2750/03-20/21 Здолбунівська міська рада Рівненського району Рівненської області звернулась до відповідачки, з врахуванням того факту, що на момент заподіяння шкоди відповідачка перебувала на посаді головного бухгалтера Богдашівської сільської ради, а також те, що така шкода завдана при виконанні нею трудових обов`язків, а відтак вказане є наслідком відшкодування відповідачкою такої шкоди, зокрема суми коштів, завданих внаслідок неправомірної виплати за листками працездатності, з пропозицією добровільно відшкодувати суму коштів в розмірі 28777,05 грн. у термін до 31.01.2022 шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Здолбунівської міської ради.

Зазначений лист повернуто за закінченням терміну, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1ст. 4 КАС України).

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Визначення посадової особи місцевого самоврядування міститься у статті 2Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування відповідно до статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

В силу частини першої статті 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

Згідно статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцієюі законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією Україниі законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають присягу.

Як вбачається із копії трудової книжки відповідачки серії НОМЕР_1 , вона була прийнята на посаду бухгалтера Богдашівської сільської ради. 26.02.1998 року переведена посаду головного бухгалтера. 01.04.2001 року переведена на посаду головного спеціаліста - головного бухгалтера сільської ради з присвоєнням 14 рангу державного службовця 7 категорії. Прийнято присягу державного службовця відповідно до закону України «Про державну службу». 30.12.2004 року присвоєно 13 ранг державного службовця. 24.03.2006 року переведено на посаду головного бухгалтера Богдашівської сільської ради. 12.04.2021 року відповідачка звільнена з посади головного бухгалтера Богдашівської сільської ради, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач працювала на посаді бухгалтера Богдашівської сільської ради та внаслідок недотримання вимог законодавства та положень посадової інструкції здійснила нарахування по листках непрацездатності на загальну суму 19184,70 грн., разом з тим, за результатами перевірки Здолбунівським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області встановлено порушення неправомірне нарахування коштів за вказаними листками непрацездатності.

Так, згідно з посадовою інструкцією головного бухгалтера, до обов`язків входить, зокрема стежити за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх за встановленим порядком до архіву, та нарахування лікарняних та декретних працівниками установ. Відповідачка з посадовою інструкцією головного бухгалтера ознайомлена, про що свідчить відповідний підпис.

Порядок зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковами організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету визначено в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

Крім цього, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність підлягають обов`язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головних бухгалтером. Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я «Про забезпечення бланками листків непрацездатності» від 15.04.2005 року № 162 листки непрацездатності зберігають як бланки суворої звітності.

З урахуванням вищенаведеного, відповідачка протягом всього перевіряємого періоду перебувала на посаді головного бухгалтера Богдашівської сільської ради та безпосередньо відповідала за нарахування лікарняних та їх збереження.

Так, актом Здолбунівського відділення Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду у Рівненській області від 24.09.2021 року № 44 було виявлено факт надмірно виплачених коштів по листкам непрацездатності працівників Богдашівської сільської ради, а саме їх відсутності в ході проведення перевірки, відсутності рішення уповноваженого із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі, що призвело до неправомірно наданої допомоги в сумі 19184,70 грн., із застосуванням штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 9592, 35 грн., на загальну суму 28777, 05 грн.

Отже, відповідачкою через незбереження листків непрацездатності вчинено шкоду позивачу, який є правонаступником Богдашівської сільської ради, внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Стаття 130 КЗпП України містить загальні підстави та умови матеріальної відповідальності працівників.

Так, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Отже, підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Згідно з частиною 2 статті 130КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: пряма дійсна шкода; протиправна поведінка працівника; вина в діях чи бездіяльності працівника; прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

З урахування викладеного, до категорії прямої дійсної шкоди, в даному випадку, належать витрати, спричинені зайвими виплатами на користь працівників (основної та додаткової заробітної плати, сум компенсацій, допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, інших виплат), при відсутності можливості стягнення цих сум із працівників, які безпідставно одержали відповідні суми.

Протиправна поведінка працівника це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність. Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина. Зі змісту частини 2 статті 130КЗпП України матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідачки, стосовно того, що відповідачка не оскаржувала Акт перевірки, адже не скористалася цим правом, а тому на його підставі жодні вимоги не можуть бути заявлені, також те, що вона ніколи не перебувала в трудових відносинах з Здолбунівською міською радою, хоча вказана міська рада є правонаступником прав та обов`язків, в тому числі всіх боргових зобов`язань Богдашівської сільської ради. Щодо технічної помилки у написанні назви сільської ради суд зазначає, що вказана помилка не має суттєве значення при здійсненні нарахувань про виплату лікарняних, та носить редакційний характер, який визнається і позивачем.

Також суд відноситься критично до доводів відповідачки, що вона не повинна була зберігати жодні лікарняні чи відповідати за них, адже це не передбачено її посадовою інструкцією. Зазначене вище положення та сама посадова інструкція з якою відповідачка була ознайомлена спростовує такі її доводи.

Отже, суд доходить до висновку, що факт спричинення відповідачкою матеріальної шкоди позивачу, завданої під час виконання останньою її трудових обов`язків, доведений у та підтверджується наданими доказами, які є належними, достовірними та достатніми.

Щодо посилання представника відповідачки у відзиві на позовну заяву та в окремо поданій заяві стосовно пропуску трьохмісячного строку звернення до суду з посиланням на ч. 2 ст. 122 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 233 КЗпП України визначено, що для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Так, позивачу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної відповідачкою, з акту Здолбунівського відділення Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду у Рівненській області від 24.09.2021 року, а звернувся позивач до суду 06.06.2022 р.

Відтак, позиція відповідачки є помилковою та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідачки всі документи, які стосуються ОСОБА_1 надано до суду без згоди суб`єктів персональних даних, то такі документи отримано судом з порушенням вимог чинного законодавства, отже такий позов не може бути підставою для стягнення будь-яких коштів з відповідачки, адже докази, які містяться в матеріалах справи є недопустимим, з підстав, що ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб`єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом. Повідомлення, зазначені у частині першій цієї статті, не здійснюються у разі виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом, а саме, з урахуванням здійснення позивачем своїх повноважень, передбачених законом, у останнього відсутній обов`язок повідомляти суб`єкта персональних даних про передачу персональних даних суду.

Крім того, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» зазначено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

З урахуванням того, відповідач у спірний період була посадовою особою органу місцевого самоврядування і її діяльність була публічною службою в розумінні пункту 17 частин першої статті 4 КАС України, зазначена позиція представника відповідачки є помилковою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи

Щодо посилання представника відповідачки у відзиві на позовну заяву та в окремо поданій заяві стосовно не направлення позовної заяви, суд зазначає таке.

Позивач первісно звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області в порядку ЦПК України.

Так, згідно з абц. 1 ч. 1 ЦПК повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачаться з матеріалів справи, позивач додав копію позовної заяви з додатками, яку Овідіопольський районний суд Одеської області направив разом з ухвалою про відкриття провадження відповідачці, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення з датою отримання (28.07.22 р.) відповідачкою зазначених документів.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25.09.2023 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 травня 2023 року скасовано; повідомлено Здолбунівській міській раді Рівненської області, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів та вона має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Одеського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 року справу № 562/1085/22 за позовом Здолбунівської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

З урахуванням того, що позивач первісно звернувся не до окружного адміністративного суду та фактичного отримання відповідачкою копії позовної заяви з додатками, відсутні фактичні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Отже, зазначена позиція представника відповідачки не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно із статтею 132 ЦПК України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам,установам,організаціям їх працівниками» роз`яснено, що працівники, які не є керівниками підприємства (установи, організації) і структурних підрозділів на підприємстві або їх заступниками, за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, викликаними неналежним виконанням ними трудових обов`язків, несуть матеріальну відповідальність за частиною 1 статті 132 КЗпП України, крім випадків, для яких стаття 134 КЗпП передбачена повна матеріальна відповідальність.

Згідно із ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством; шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи те, що відповідачка не підпадає під підстави, визначені уст. 134 КЗпП України, зокрема з останньою не було укладено письмовий договір про взяття нею повної матеріальної відповідальності, а також відповідно до законодавства на неї не було покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, посадова інструкція головного бухгалтера Богдашівською сільської ради, правонаступником якої є Здолбунівська міська рада, яку обіймала відповідачка також не передбачає покладення на неї повної матеріальної відповідальності, суд вважає, що з останньої на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі її середнього місячного заробітку, що відповідає положеннямст.132 КЗпП України.

Представником позивача до суду надана довідка, відповідно до якої середньомісячний заробіток відповідачки складає 10389, 84 грн.

Враховуючи вищевикладене, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкоду в сумі 10389,84 грн.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача підлягає матеріальної шкоди в сумі 10389,84 грн.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі свідки не залучались та експертизи не проводились, відповідно підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКІПІ НОМЕР_2 ) на користь Здолбунівської міської ради (35705, Рівненська область, Рівненський район, м. Здолбунів, вул. Грушевського, буд. 14, ЄДРПОУ 05391130) (отримувач коштів - Здолбунівська міська рада, код отримувача за ЄДРПОУ 05391130, рахунок отримувача UA328201720344220039000023710 в Державна казначейська служба України, м. Київ) матеріальну шкоду в розмірі 10 389,84 грн. (десять тисяч триста вісімдесят дев`ять гривень 84 копійки);

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО