Рішення

від 01.05.2024 по справі 460/3613/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2024 року м. Рівне №460/3613/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р, розглянувши адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач) про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу від 28.03.2024 ВП №71983748.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що невиконання судового рішення в повному обсязі зумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України не наділене правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто без збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що фінансуються з Державного бюджету, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень територіальними органами Пенсійного фонду України.

Позивач вважає, що державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, однак останній не надав оцінки повідомленим обставинам відсутності фінансування для виплати заборгованості щодо нарахованої компенсації ОСОБА_1 , не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем.

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №460/3613/24. Справу вирішено розглядати одноособово суддею за правилами статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні.

У судове засіданні, призначене на 01.05.2024, представники сторін не прибули. При цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №460/11283/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 12 грудня 2012 року по 27 лютого 2021 року на суму пенсії 19557 грн 54 коп.

24.10.2022 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.06.2023 ВП №71983748 відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №460/11283/21, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 24.10.2022.

25.09.2023 за вх. №40988/14 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області зареєстровано вимогу головного державного виконавця від 21.09.2023 №78499 про надання інформації щодо виконання вищезазначеного рішення суду. На виконання цієї вимоги позивачем було надіслано лист від 04.10.2023 №1700-0902-8/85902 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням судового рішення з доданими до нього довідкою №2940/04-04-16 від 04.04.2022 про нараховану суму компенсації ОСОБА_1 та розрахунком компенсації втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати по п/с №956140138701.

20.12.2023 за вх. №51349/14 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області зареєстровано вимогу головного державного виконавця від 20.12.2023 №401792, на виконання якої органом Пенсійного фонду України було надано інформацію щодо виконання рішення суду від 25.12.2023 №1700-0901-8/108170 з доданою довідкою №2940/04-04-16 від 04.04.2022 про нараховану суму компенсації ОСОБА_1 .

На вимогу головного державного виконавця від 20.12.2023 №401792 29.03.2024 позивачем надіслано лист від 04.04.2024 №1700-0901-8/18930 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням судового рішення з доданими до нього довідкою №2940/04-04-16 від 04.04.2022 про нараховану суму компенсації ОСОБА_1 та розрахунком компенсації втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати по п/с №956140138701.

При цьому, позивачем повідомлено відповідача, що компенсація на виконання судового рішення буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

28.03.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень прийнято постанову ВП №71983748 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016.

За визначенням ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження". За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1). У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч.2 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас, для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача слугувало невиконання ним рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №460/11283/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 12 грудня 2012 року по 27 лютого 2021 року на суму пенсії 19557 грн 54 коп.

Долученою до матеріалів справи довідкою вих№2940/04-04-16 від 04.04.2022 та розрахунком компенсації втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати по п/с №956140138701 підтверджується нарахування суми компенсації ОСОБА_1 за період з 12.12.2012 по 27.02.2021 в сумі 35127,49 грн.

Поряд з цим, виплату такої компенсації позивач не здійснив.

Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомлено, що виплата коштів на виконання рішення суду буде виплачена після виділення коштів із державного бюджету на ці цілі, оскільки статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнення з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що виплата пенсії забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, як на підставу щодо невиконання судового рішення у справі №460/11283/21, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями.

З огляду наведене, суд вважає, що фактичне та у повному обсязі виконання позивачем судового рішення у справі №460/11283/21 можливе за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, доказів виділення боржнику коштів для виплати суми заборгованості матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що погашення заборгованості позивачем, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань.

Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 у справі №560/594/20 зазначив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 зазначив, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що невиконання рішення суду у повному обсязі в даному випадку обумовлене об`єктивними причинами, які не залежали від позивача.

Поряд з цим, суд враховує, що з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).

Тобто, державний виконавець був зобов`язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення "боржником", оскільки підставою для накладення відповідного штрафу є саме невиконання рішення без поважних причин.

У свою чергу, відповідачем до суду не було надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що державний виконавець, після надходження листів-відповідей на вимоги, витребував від нього відповідні пояснення, довідки або ж розрахунок, які необхідні для перевірки виконання ним судового рішення. Будь-яких заходів щодо оцінки причини невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Враховуючи, що позивачем з об`єктивних причин (через відсутність бюджетного асигнування) не виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №460/11283/21 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 12 грудня 2012 року по 27 лютого 2021 року, суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу від 28.03.2024, діяв необ`єктивно, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин невиконання судового рішення. Відтак, постанова про накладення штрафу від 28.03.2024 ВП №71983748 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду відзиву і жодних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Правові підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 28.03.2024 ВП №71983748.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 29,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)

Суддя О.Р. Гресько