Рішення

від 02.04.2024 по справі 520/31063/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2024 року справа №520/31063/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко В.О.,

представника позивача ДПС - Чорнобривець Єлизавета Євгеніївна (відповідач за зустрічним позовом,

представника відповідача - Стець Максим Леонідович (позивач за зустрічним позовом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБУДСЕРВІС" про стягнення коштів з розрахункових рахунків та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код 43983495) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОБУДСЕРВІС» (просп. Героїв Харкова, буд. 301, оф. 10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61032, код ЄДРПОУ 43580366), в якому просить суд: стягнути до бюджету України кошти у розмірі 1 090 315,69 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОБУДСЕРВІС», податковий номер: 43580366, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, базуються на результатах камеральних перевірок, згідно яких ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» неправомірно включив суму податкового кредиту (акт №2929/20-40-04-16-03/43580366 від 15.02.2023) та прострочив подання ряду Декларацій (акт №10133/20-40-04-16-03/43580366 від 14.04.2023).

Ухвалою від 09.11.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОБУДСЕРВІС» (просп. Героїв Харкова, буд. 301, оф. 10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61032, ЄДРПОУ 43580366) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код 43983495), в якому просить суд: визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення рішення №00/5433/0416 від 20.03.2023 року; податкове повідомлення рішення №00/13400/0416 від 24.05.2023 та податкову вимогу від 25.05.2023 року за №0004581-1314-2040.

Вимоги ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» мотивовані протиправністю вимог податкового органу.

Ухвалою суду від 28.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за зустрічною позовною заявою та прийнято до спільного розгляду із первісним позовом. Розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання з повідомленням сторін.

Головне управління ДПС у Харківській області відзив на зустрічний позов надало, проти задоволення позовних вимог ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» у зустрічному позові - заперечувало.

Протокольною ухвалою суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні сторони підтримали власні позовні вимоги у повному обсязі та заперечували проти позовних вимог іншої сторони, посилаючись на мотиви та доводи, викладені у позовних заявах.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» (позивач за зустрічним позовом) є платником податку на додану вартість. У січні 2023 подав Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022.

Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку задекларованих у податковій звітності на додану вартість за грудень 2022 року ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС», за результатами якої складено акт №2929/20-40-04-16-03/43580366 від 15.02.2023.

Контролюючий орган посилається у акті перевірки на відсутність підстав для нарахування вказаних платником податку сум податкового кредиту.

Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку, звіту) дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС», за результатами якої складено акт акт №10133/20-40-04-16-03/43580366 від 14.04.2023.

Контролюючий орган посилається у акті перевірки на прострочення встановлених термінів подачі ПН/РК платником податку.

За результатами камеральних перевірок, Головним управлінням ДПС у Харківській області ухвалено податкові повідомлення-рішення №00/5433/0416 від 20.03.2023 року; податкове повідомлення рішення №00/13400/0416 від 24.05.2023 та податкова вимога від 25.05.2023 року за №0004581-1314-2040.

ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» (позивач за зустрічним позовом) вважає, що рішення та вимоги контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню. Оскільки акти перевірок та самі податкові повідомлення рішення підприємством не отримувались.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Податковою та поштовою адресою ТОВ «Пробудсервіс» є проспект Героїв Харкова, 301, оф.10, м.Харків, 61066. За вказаною адресою товариство орендує нежитлові приміщення у ТОВ «Харківметал-2».

Відповідно до листа №017 ТОВ «Харківметал-2» від 28.02.2022 року «в зв?язку з активністю бойових дій на Харківському напрямку та постійними обстрілами, було пошкоджено будівлю, що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московськии, 301.

Таким чином, на цей час це унеможливлює роботу в офісному приміщенні по договору оренди №11 від 01.01.2022р. за адресою: м. Харків, просп. Московськии, 301, оф. 10 у зв?язку зі значною небезпекою для життя людей».

Про вказане повідомлялося Головне управління ДПС у Харківськіи області листами №12 від 29.09.2022 року (вхіднии номер № 34130 дата 30.09.2022 02:09:34 Реєстраційний індекс 34130/6/ЕКПП ) та №15 від 28.10.2022 року (вхідний № 37985, дата 31.10.2022 10:10:20 Реєстраційний індекс 37985/6/ЕКПП).

Крім того, відповідно до наказу №2 від 01.04.2022 року через воєнний стан, неможливість перебування працівників підприємства на робочих місцях, було призначено відповідальним за отримання поштової кореспонденції директора - ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу №3 від 02.01.2023 року у відповідності до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану » від 15.03.2022 №2136-1X (із змінами, внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX) ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін в період з 02 січня 2023 р. по 31 березня 2023 р.

Відповідно до наказів №1 від 31.03.2023 року, №2 від 01.05.2023 року, №3 від 01.06.2023 року ОСОБА_1 перебувала у службових відрядженнях за межами м. Харкова.

Суд зазначає, що вищевикладене, об`єктивно унеможливлювало отримання поштової кореспонденції за адресою: проспект Героїв Харкова, 301, оф.10, м. Харків, 61066.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Харківській області акти перевірок, податкові повідомлення рішення та податкову вимогу надсилало виключно на стару (недіючу) адресу, що унеможливило надання пояснень, заперечень чи уточнюючих документів ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» до суду надано податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-листопад 2022 року (прийняті контролюючим органом), а також податкову накладну №456 від 13.08.2021 щодо постачання товарі/послуг за договором з ТОВ «ОТП Лізинг», що також була прийнята за зареєстрована контролюючим органом.

Дійсність даної господарської операції контролюючим органом не оскаржувалась.

На підставі ПН/РК №456 від 13.08.2021 ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» сформовано суму податкового кредиту та відображено у декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року (прийнята контролюючим органом).

Починаючи з серпня 2022 року у ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» виникла сума від`ємного значення з податку на додану вартість звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації), що в подальшому зараховувалась до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок Декларації 16.1).

Таким чином, з аналізу наданих до суду декларацій з податку на додану вартість за серпень-листопад 2022 року, сформовано податковий кредит наступних звітних місяців:

- у Декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року у рядку 21 та Додатку 2 до неї вказано суму від`ємного значення податку у розмірі 1 326 524 грн., яка переноситься до рядку 16.1 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року;

- у Декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року у рядку 21 та Додатку 2 до неї вказано суму від`ємного значення податку у розмірі 1 274 413 грн., яка переноситься до рядку 16.1 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року;

- у Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року у рядку 21 та Додатку 2 до неї вказано суму від`ємного значення податку у розмірі 1 200 907 грн., яка переноситься до рядку 16.1 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року;

- у Декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року у рядку 21 та Додатку 2 до неї вказано суму від`ємного значення податку у розмірі 1 101 556 грн., яка переноситься до рядку 16.1 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Відповідно до пункту 198.6 ПК України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (…)Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту (198.6) документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» користуючись своїм правом, як платника податку на додану вартість, включив суми податкового кредиту на підставі ПН/РК №456 від 13.08.2021 у Декларацію серпня 2022 року.

На момент проведення камеральної перевірки контролюючим органом, ПН/РК №456 від 13.08.2021, як підстава (підтвердження) для нарахування сум податку (що були попередньо включені до складу податкового кредиту), що відносяться до податкового кредиту була зареєстрованою у Реєстрі ПН/РК та була у фактичному розпорядженні контролюючого органу. Разом з тим, не була врахована при здійсненні перевірки.

ТОВ «ПРОБУДСЕРВІС» правомірно зазначив (розрахував) суми податкового кредиту у Декларації за грудень 2022 року.

За таких обставин податкове повідомлення рішення №00/5433/0416 від 20.03.2023 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 00/13400/0416 від 24.05.2023, суд зазначає таке.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 Р. у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України передбачено, що з 01.02.2015 р. реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 120-1.1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який триває і на сьогодні.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 р. № 2260-IX (далі за текстом - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також підпункт 69.1 викладено в такій редакції, зокрема, абзаци другий, третій: у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022. та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

При цьому підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України встановлено карантин, який продовжувався на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.

Тобто, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.

Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Таким чином, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко встановлений термін застосування з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 р. у справі № 520/1956/21.

Суд звертає увагу, що пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.

Суд зазначає, що зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», до п. 69.2 Податкового кодексу України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 Податкового кодексу України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на час періоду, який увійшов в оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Податковий кодекс України містив дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Вимогами пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною вимогою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені вимоги Податкового кодексу України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 р. по справі № 380/671/20.

Таким чином, суд зазначає, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення 00/13400/0416 від 24.05.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкової вимоги від 25.05.2023 року за №0004581-1314-2040, то з матеріалів справи вбачається, що вона є як похідною від вищевказаних податкових повідомлень-рішень, відтак є неправомірною та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, шляхом визнання неправомірними прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги та такими, що підлягають скасуванню.

Внаслідок визнання судом прийнятих ГУ ДПС у Харківській області податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, у контролюючого органу відсутні правові підстави для пред`явлення вимог щодо стягнення коштів з ТОВ "ПРОБУДСЕРВІС", відтак позовні вимоги за первісним позовом - не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного адміністративного позову Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБУДСЕРВІС" (просп. Героїв Харкова, буд. 301, оф. 10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61032, ЄДРПОУ 43580366) про стягнення коштів з розрахункових рахунків - відмовити.

Зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБУДСЕРВІС" (просп. Героїв Харкова, буд. 301, оф. 10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61032, ЄДРПОУ 43580366) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення №00/5433/0416 від 20.03.2023, податкове повідомлення-рішення №00/13400/0416 від 24.05.23 та податкову вимогу від 25.05.23 №0004581-1314-2040.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2024.

Суддя О.М. Тітов