Справа № 560/21209/23
РІШЕННЯ
іменем України
30 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" звернулось в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000279/2 від 06.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що дотримуючи норм митного законодавства подав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Однак митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування вартості товарів від 06.11.2023 №UA400000/2023/000279/2 від 06.11.2023.Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив Хмельницької митниці, у якому представник вказує, що в результаті опрацювання документів, поданих згідно із частинами 2 та 3 статті 53 МК України виявлені розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару а саме: сплачена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, згідно із банківськими платіжними документами більша (41894,5 грн), ніж вартість таких витрат, зазначена у довідці (37522,9 грн) та додана до митної вартості (37522,9 грн); до митного оформлення не поданий рахунок від 30.10.2023 №561, зазначений в банківських платіжних документах (від 30.10.2023 №1463) щодо сплати навантажувально-розвантажувальних робіт; банківські платіжні документи (від 21.07.2023та від 15.09.2023) не містять підписів, передбачених формою документів; вартість перевезення, зазначена в копії МД країни відправлення (1275 дол.США) не відповідає вартості перевезення, зазначеній у інвойсі (1450 дол.США); одержувач та відправник вантажу, зазначений у копії МД країни відправлення є Китайська компанія Zhejiang Gongyuan New Energy Technoljgy а не отримувач; копія МД країни відправлення та коносамент датовані раніше (27.08.2023 та 01.09.2023 відповідно), ніж рахунок-фактура (04.09.2023), при цьому номер поданого до митного оформлення рахунку-фактури в копії МД країни відправлення зазначено (SOLAR23261); дата вивезення (дата експорту) в копії МД країни відправлення раніше (31.08.2023), ніж виписаний інвойс; наявні розбіжності в частині включення витрат за межами України за транспортно-експедиційні послуги в заявці 27/10 від 27.10.2023, а саме у пункті 12 зазначено оплата за транспортно-експедиційні послуги за межами митної території України до завантаження вантажу в авто на складі в Польщі, при цьому, в іншому пункті 12.1 зазначено, що в дану ставку входить серед інших вартість перевантаження в тент; наявні розбіжності в частині вартості витрат за межами України за транспортно-експедиційні послуги в заявці від 27.10.2023 №27/10 та довідці про транспортно-експедиційні послуги. Зокрема, в заявці на перевезення зазначена сума 1150 дол.США та зазначено по курсу продажу на міжбанку на дату виставлення рахунку. Рахунок зазначений в банківських платіжних документах щодо сплати навантажувально-розвантажувальних робіт - від 30.10.2023 №651. Курс продажу на міжбанку на 30.10.2023 становив 38,00 грн/дол.США. Таким чином, вартість даних робіт складає 43700 грн (1150*38=43700), що вище ніж додано до митної вартості (37522,9 грн). Оскільки декларант не усунув вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницька митниця правомірно винесла оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 06.11.2023 №UA400000/2023/000279/2. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій стверджує, що різниця у вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, що визначена у довідці від 31.10.2023 і платіжній інструкції №1463 стосувалась експедиторської винагороди на території України, і тому правомірно не включена у розрахунок митної вартості та не впливає на правильність визначення митної вартості товару. Формування платіжних інструкцій здійснювалось за допомогою системи "Клієнт-Банк", основною функцією якої є дистанційне управління коштами на розрахунковому рахунку клієнта, тобто створення платіжних доручень та їх відправка до банку. Так, платіжне доручення створюється, підписується першим та другим підписами та відправляється до банку (ставиться відмітка на відправку до банку). Тобто, системою не передбачене проставлення відміток банком на платіжній інструкції. Щодо вартості перевезення зазначеної в копії МД країни відправлення вказав, що це вартість є попередньо та надавалась нерезидентом на основі попередніх розрахунків вартості перевезення. Остаточна вартість перевезення вказана у інвойсі, що наданий для митного оформлення. Відповідно до умов пункту 4.1. Контракту №28/06 оплата за товар, що поставляється в рахунок дійсного контракту, буде здійснюватись за рахунок продавця на наступних умов: 30% - депозит, 70% оплата протягом 15 днів з дня отримання копії коносаменту. Так, відповідно до вищезазначеного, на підставі рахунку від 04.09.2023 №SOLAR23261 позивач здійснив оплату 70%, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 15.09.2023 №6. Зокрема, пункт 12 стосується строку оплати, а не вартості транспортно-експедиторських послуг ("до завантаження вантажу в авто, на складі у Польщі"). Відповідно до пункту 1.3. Договору №202310-6 про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.10.2023 під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Таким чином, заявка лише стосується намірів сторін. Відповідно до підпункту 4.1.1. вищевказаного договору перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін. Крім того, відповідно до підпункту 4.1.6 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора, а згідно із підпунктом 4.1.7. Плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку експедитора, гарантійного листа клієнта. Таким чином, сторони погодили вартість витрат за транспортно-експедиційні послуги за межами України, яка включається до митної вартості. Тому товариством надані документи, що підтверджують дійсну вартість імпортованого товару. Крім того, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України. Отже, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Хмельницька митниця подала до суду заперечення на відповідь на відзив у якій посилається на аналогічні підстави вказані у відзиві на позов.
Ухвалою від 30.04.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.
28.06.2023 між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" , та компанією Zhejiang ERA Solar Technology Co., LTD (Китайська Народна Республіка),укладений контракт №28/06 щодо придбання товару, відповідно до пункту 1.1 якого продавець (Zhejiang ERA Solar Technology Co., LTD) продає а позивач купує товар за цінами зазначеними у інвойсі. Відповідно до пункту 3.2. контракту ціни на товар, що поставляється за дійсним контрактом, вказуються в доларах і наводяться в інвойсі.
На виконання умов укладеного контракту позивач здійсненив зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією Zhejiang ERA Solar Technology Co., LTD та, згідно із комерційних інвойсів від 28 червня 2023 року № SOLAR 23261 ввіз на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.
01.11.2023 позивач подав до митного оформлення електронну митну декларацію на сонячний модуль ERA-54HC410M за заявленою вартістю 62 851,6 дол.США, яка визначена із застосування основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту). Декларант одночасно з митною декларацією подав: пакувальний лист від 04.09.2023, рахунок-проформу від 28.06.2023 №SOLAR23261, рахунок-фактуру №SOLAR23261, коносамент від 01.09.2023 №MEDUQK283990, автотранспортну накладна від 31.10.2023 №0926, супровідний лист від 31.10.2023 Т1№23PL3220010NS692G61, сертифікат про походження товару від 09.10.2023 №23С3326А1717/00062, контракт від 28.06.2023 №28/06 та додаткову угоду №1, платіжні інструкції в іноземній валюті від 21.07.2023 №1 та від 15.09.2023 №6, довідку про транспортні витрати від 02.11.2023 №32, договір-заявку від 30.10.2023 №30/10 , листи-підтвердження від 31.0.2023 №1 та від 02.11.2023 №2, лист уточнення від 02.1.2023 №3, платіжну інструкцію від 30.10.2023 №1463, довідку про транспортні витрат від 3.10.2023, акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 03.11.2023, інструкція по встановленню, технічну характеристику.
03.11.2023 відповідач просив надати оригінали документів або копії, зазначених у графі 44 митної декларації, документи, що засвідчують митну вартість товарів: випискц з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. документи та відомості необхідні для підтвердження заявленого у митній декларації коду товарів згідно з УКТ ЗЕД та про намір провести митний огляд товарів.
Листами від 03.11.2023 агент з митного оформлення вантажів та товарів повідомив, що надав усі оригінали та засвідчені в установленому порядку копії, зазначені у графі 44 митної декларації, документи, що підтверджують заявлену митну вартість та підтверджують заявлений у митній декларації код товарів згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, представник повідомив про намір надати додаткові документи на митну декларацію від 03.11.2023 №23US400030004188U6.
Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації № 23US400030004188U6 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 06.11.2023 №UA400000/2023/000279/2, в якому зазначено, що документи, подані згідно з частинами 2 та 3 статті 53 МК України містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості. Зокрема: сплачена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт , згідно банківських платіжних документів більша, ніж вартість таких витрат, зазначена у довідці та додана до митної вартості; банківський платіжний документ не містять підписів, передбачених формою документів; до митного оформлення не подано рахунки, зазначені в банківських платіжних документах щодо сплати навантажувально-розвантажувальних робіт; вартість перевезення, зазначена в копії МД країни відправлення не відповідає вартості перевезення, зазначеній у інвойсі; ддержувач вантажу, зазначений у копії МД країни відправлення є Китайська компанія а не отримувач; копія МД країни відправлення та коносамент датовані раніше, ніж рахунок-фактура, при цьому номер поданого до митного оформлення рахунку- фактури в копії МД країни відправлення зазначено; дата вивезення в копії МД країни відправлення раніше, ніж виписаний інвойс; наявні розбіжності в частині включення витрат за межами України за транспортно-експедиційні послуги в заявці 27/10 від 27.10.2023. заявлений рівень митної вартості товару 3,13 дол. США/кг. не відповідає мінімальному рівню за яким здійснюється митне оформлення такого ж товару, за яким здійснювалось митне оформлення іншою митницею (5,59 дол. США/кг.) Проведена процедура консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 10.08.2023 23UA110130016435U9, згідно якої здійснено митне оформлення сонячних панелей, походженням з Китаю за рівнем митної вартості 5,59 дол. США/кг.
Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Таким чином, право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд у своїх правових висновках зазначав, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. (Постанови від 25.02.2020 справа №260/718/19, від 27.04.2020 справа №140/804/19).
Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова від 30.04.2020 по справі №820/231/16).
Проте, у пункті 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару.
Щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, то суд враховує, що саме на декларанта покладене право визначати, які підтверджуючі документи подавати для визначення митної вартості. Позивач подав довідку про транспортні витрати від 31.10.2023, тому різниця у вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, що визначена у довідці, і платіжній інструкції №1463 стосувалась експедиторської винагороди на території України, а тому правомірно не включена у розрахунок митної вартості та не впливає на правильність визначення митної вартості товару.
Посилання митного органу щодо вартості перевезення, зазначеної в копії МД країни відправлення вказує, суд не бре до уваги, оскільки це вартість є попередньо та надавалась нерезидентом на основі попередніх розрахунків вартості перевезення. Остаточна вартість перевезення вказана у інвойсі, що був наданий для митного оформлення.
Відповідно до умов пункту 4.1. контракту №28/06 оплата за товар, що поставляється в рахунок дійсного контракту, буде здійснюватись за рахунок продавця на наступних умов: 30% - депозит, 70% оплата протягом 15 днів з дня отримання копії коносаменту. Позивач на підставі рахунку від 04.09.2023 №SOLAR23261 здійснив оплату 70%, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 15.09.2023 №6, тому різні дати митної декларації країни, коносаменту та рахунку-фактури.
Щодо розбіжностей у пункті 12 та 12.1. заявки від 27.10.2023 327/10, то суд враховує, що пункт 12 стосується строку оплати, а не вартості транспортно-експедиторських послуг (до завантаження вантажу в авто, на складі у Польщі).
Відповідно до пункту 1.3. договору №202310-6 про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.10.2023 під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Тому, заявка лише стосується намірів сторін. Відповідно до підпункту 4.1.1. договору №202310-6 перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін. Крім того, відповідно до підпункту 4.1.6 виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора, а згідно із підпунктом 4.1.7. плата експедиторові зазначається у додатку до договору. Отже, сторони погодили вартість витрат за транспортно-експедиційні послуги за межами України, яка включається до митної вартості. ТОВ "Сансервіс" надав документи, що підтверджують вартість імпортованого товару.
Аргументи відповідача з приводу того, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд також враховує практику Верховного Суду, сформовану у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якої інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
За змістом частин першої і другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості. Тому, позовні вимоги про скасування зазначеног рішення слід задовольнити.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 06.11.2023 №UA400000/2023/000279/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" 5601,82 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" (вул. Острозька, 90,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30005 , код ЄДРПОУ - 33317231) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118764242 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Ковальчук О.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні