РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року справа № 580/2413/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
08.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Єрьоміної В.А. (адреса для листування: 65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (20301, Черкаська обл., місто Умань, вул. Коломенська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38289419) (далі відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
зобов`язання відповідача нарахувати йому та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Обґрунтовуючи позов зазначили, що позивач набув права на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належного грошового забезпечення. Тому звернувся до суду.
Ухвалою від 13.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справ. Вказану ухвалу сторони отримали 14.03.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети.
Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Витягом з наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 31.07.2018 №1128 позивач з 01.08.2018 звільнений зі служби цивільного захисту в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у відставку.
Пенсійним посвідченням від 15.11.2018 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи.
На розгляді Черкаського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа №580/3291/23 між тими ж сторонами. Зазначений суд рішенням від 08 вересня 2023 року, яке набрало законної сили 05.12.2023, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 року до 31 липня 2018 року. Зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січня 2016 року.
Для виконання вказаного вище рішення суду відповідач 26.12.2023 виплатив позивачу заробітну плату в сумі 82370,85грн, що підтверджується інформацією з карткового рахунку Ощадбанку позивача.
08.01.2024 представниця позивача адвокат Єрьоміна В.А. звернулася заявою до відповідача, в якій просила нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації включно за увесь час затримки виплати.
Листом від 10.01.2024 №68-5-41/68-5 відповідач повідомив, що рішенням суду у справі №580/4204/23 визначено, що індексація грошового забезпечення, за вказаними судом нормами позивачу не нараховувалась, а затримка між нарахуванням та виплатою її за рішенням суду відсутня, підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у даному випадку немає.
Позивач, не отримавши компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за вказані вище періоди, звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - ЗУ №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, дія зазначеного нормативного акту поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, у т. ч. суми індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст.3 ЗУ №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ст.4 ЗУ №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до абзацу третього ст.6 ЗУ №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
З метою реалізації ЗУ №2050-III Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок).
Згідно з п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відповідно до п.5 Порядку сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п.7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати:
власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 ЗУ №2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Верховний Суд щодо подібних правовідносин у постановах від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа №521/940/17) вказав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 ЗУ №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи аналогічну справу №240/11882/19, з приводу періоду, з якого особа набула право на отримання компенсації втрати доходів, за ненараховану та невиплачену індексацію грошового забезпечення, аналізуючи вказані вище норми права дійшла висновку, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року до 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Також Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20 не знайшов підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та застосував їх під час розгляду зазначеної справи. Зокрема, зобов`язав Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
Оскільки в судовій справі №580/3291/23 між цими ж сторонами доведена протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 року до 31 липня 2018 року та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення січня 2016 року, а виплата таких коштів здійснена відповідачем26.12.2023, що підтверджується інформацією з карткового рахунку Ощадбанку позивача, мало наслідком зниження купівельної спроможності таких коштів порівняно з 2016-2018 роками.
Врахувавши, що проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати ст.ст.1-2 ЗУ №2050-III поширюється і на суми індексації грошового забезпечення, виплачуючи індексацію відповідач мав обов`язок нарахувати та виплатити таку компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належної індексації грошового забезпечення, виплаченої 26.12.2023 на виконання рішення суду в адміністративній справі №580/3291/23, за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 до дня фактичної її виплати. Відсутність таких дій відповідача свідчить про порушення вказаних вище норм закону.
Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вказані вище вимоги законодавства, допустив бездіяльність щодо нарахування і виплати вказаної компенсації позивачу, а не бездіяльність щодо не нарахування та не виплати, як оскаржує позивач. Тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Належним і повним способом судового захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати включно за весь час затримки виплати, а також зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов адвоката Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної її виплати включно.
Зобов`язати 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (20301, Черкаська обл., місто Умань, вул. Коломенська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38289419) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належної індексації грошового забезпечення, за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 до дня фактичної її виплати включно.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 01.05.2024.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118764510 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Анжеліка БАБИЧ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні