Ухвала

від 24.04.2024 по справі 757/43290/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_13 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

за участі: прокурора захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_10 задовольнити та обрати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначає, що за результатами досудового розслідування 14 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

В подальшому ОСОБА_6 викликано до органу досудового розслідування на 28 липня та 03 серпня 2023 року шляхом направлення поштою повісток про виклик., проте у визначений час підозрювана для проведення слідчих (процесуальних) дій, зокрема для допиту в статусі підозрюваної не прибула, про причини неявки не повідомила.

У зв`язку із цим, та отриманням інформації про те, що ОСОБА_6 переховується від слідства за межами України, детективом Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_11 04 серпня 2023 року винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 у розшук.

Стверджує, що відповідно до вимог ст. 277 КПК України належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що про обґрунтованість, законність та наявність достатніх підстав для пред`явлення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні свідчать зібрані стороною обвинувачення докази.

Звертає увагу на тому, що всі докази зібрані в порядку і спосіб, передбачений законом, всі докази відповідають вимогам статей 85-86 КПК України та не протирічать одні одним, порушення конституційних прав громадян під час збирання доказової бази не відбулося,

Зауважує, що у зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 за місцем реєстрації/проживання, повідомлення про підозру від 14 липня 2023 року відповідно до ч. 1ст 278, ч. 2 ст. 135 КПК України вручено її матері.

Крім того, детективом вжито заходів, для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру іншими доступними способами.

Так, на встановлені під час слідства номери телефонів (НСРД, картка ДМС), за якими зареєстровані месенджери, а також засобами поштового зв`язку «Укрпошта», цінним листом з описом, на всі відомі адреси реєстрації ОСОБА_6 направлено письмові повідомлення про підозру.

Зауважує, що документи, які містяться у кримінальному провадженні та які надані адвокатом, вказують на тимчасовий характер відсутності ОСОБА_6 за місцем проживання, тобто вона тимчасово перебуває за кордоном, а характеризувати, як особу, яка проживає за кордоном, на переконання прокурора, можна лише у випадку її перебування на постійному консульському обліку.

Вважає, що ОСОБА_6 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Приймаючи до уваги факти, які дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 має можливість вільної зміни свого місця проживання, застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за її поведінкою та виконання нею покладених судом обов`язків.

В доповнення до доводів апеляційної скарги, прокурор 13 лютого 2024 року надіслав копію постанови детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 11 серпня 2023 року про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисників, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів судового провадження убачається, що детективами територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 14 вересня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72023000500000071, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

14 липня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та в зв`язку із неможливістю її вручення у передбачений ст. 278 КПК України спосіб, письмове повідомлення про підозру в той самий день у присутності понятих вручено ОСОБА_12 (матері підозрюваної ОСОБА_6 ), яка від підпису відмовилася (протокол вручення повідомлення про підозру а.с.81-82, т.1).

Крім того, 24 та 26 липня 2023 року ОСОБА_6 направлено повістки про виклик на 28 липня 2023 року та 03 серпня 2023 року за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме за номерами відправлень: 0411639031713,0411639036707.

Відповідно до даних наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_6 09 березня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин» пасажирським потягом «Київ-Хелм» перетнула Державний кордон України (а.с.89, т. 1).

04 та 11 серпня 2023 року постановами детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_11 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук та міжнародний розшук (а.с.85-88, т. 1, а.с. 115-121, т. 6).

28 вересня 2023 рокустарший детектив підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року у задоволенні клопотання детектива відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_6 перебуває у міжнародному розшуку.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В свою чергу, положення ч. 2 ст. 177 КПК України передбачають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Системний аналіз викладених положень кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів, в тому числі, тримання під вартою, можливо лише щодо особи, яка має статус підозрюваного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст.ст. 276-279 КПК України, зокрема 14 липня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та в зв`язку із неможливістю її вручення у передбачений ст. 278 КПК України спосіб в той самий день у присутності понятих її вручено ОСОБА_12 (матері підозрюваної ОСОБА_6 ), яка від підпису відмовилася (протокол вручення повідомлення про підозру а.с.81-82, т.1). Тобто органом досудового розслідування вжито усі можливі та достатні заходи для повідомлення особи про підозру.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до даних наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_6 09 березня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин» пасажирським потягом «Київ-Хелм» перетнула Державний кордон України (а.с.89, т. 1).

Крім того, в матеріалах провадження міститься лист ОСОБА_6 від 17 липня 2023 року адресований Бюро економічної безпеки та Офісу Генерального прокурора, в якому вона зазначила, що з 25 квітня 2023 року проживає на території Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (а.с. 90-94, т.1).

Враховуючи наведене, 04 та 11 серпня 2023 року постановами детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_11 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук та міжнародний розшук (а.с.85-88, т. 1, а.с. 115-121, т. 6).

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

У даному конкретному випадку, колегія суддів вбачає наявність підтвердження міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

Також, колегія суддів вважає достатність існування підстав, передбачених ст. 177 КПК України для обрання стосовно ОСОБА_6 заочної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» висловив позицію, згідно якого наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.

На переконання колегії суддів, в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведено існування ризику можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта чи спеціаліста, у цьому ж кримінальному проваденні.

На переконання колегії суддів, в даному випадку тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватої у вчиненні інкримінованих злочинів сама по собі може бути достатнім мотивом для здійснення дій, направлених на переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду та зазначена позиція апеляційного суду кореспондується із практикою ЄСПЛ, який в рішенні «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Водночас, в п. 58 рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova») ЄСПЛ зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Підтвердженням факту свідомого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слугує те, що вона, достовірно знаючи про факт досудового розслідування кримінального провадження № 72023000500000071 та про те, що вона є її фігурантом, на теперішній час до органу досудового розслідування не з`явився.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування, на виконання вимог ст. 194 та ч. 6 ст. 193 КПК України, доведено у сукупності факт набуття ОСОБА_6 у встановленому законом порядку статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 72023000500000071, обґрунтованість підозри у вчиненні нею інкримінованих їй злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, оголошення її у міжнародний розшук відповідно до вимог закону. Також підтверджуючих в зазначеному провадженні ризиків, внаслідок чого існують всі законодавчі підстави для обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання наявним ризикам.

Посилання сторони захисту в запереченнях на апеляційну скаргу на відсутність постанови про оголошення підозрюваної ОСОБА_6 в міжнародний розшук, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи (а.с.115-121, т. 6), а посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на дану обставину, вказує на те, що її належним чином не перевірено.

Відтак, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема, не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Водночас, в зазначеному аспекті колегія суддів вважає за необхідне звернути особливу увагу на той факт, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що в даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого детектива підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_10 та обрати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_13 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний 757/43290/23-к

Справа № 11-сс/824/592/2024 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16

Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_17