Постанова

від 01.05.2024 по справі 420/3922/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3922/24

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі об`єднаної житлової комісії про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просять визнати протиправним і скасувати рішення об`єднаної житлової комісії Південного регіонального управління ДПС України від 20.11.2023 року (протокол №7 засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2023 року) в частині зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року закрито провадження по справі та роз`яснено, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано останню правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду, відповідно до якої спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно п.1 ч. 1 ст. 311, ст.312 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін спору та третіх осіб, дійшов висновку, що даний спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на оскарження набутого третьою особою права власності на рухоме майно.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України, на який посилається суд першої інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

За правилами ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1); у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішення житлової комісії військової частини про зняття дружини позивача, члена сім`ї військовослужбовця, з квартирного обліку.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, згідно п.22 якого облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

За такого правового регулювання, приймаючи до уваги, що військова служба є різновидом публічної служби, спори з приводу соціального захисту військовослужбовців, в тому числі, спори щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Функцію забезпечення єдності судової практики Верховний Суд здійснює шляхом формування правових висновків (позицій) внаслідок казуального тлумачення норм права при розгляді конкретних справ.

У своїй постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Остання позиція Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції вирішення спорів про оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, викладена в постанові від 08.06.2022 по справі №362/643/21.

Так, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила про особливий характер військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни та про визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які надаються військовослужбовцям (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної, а тому належать до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, враховуючи, що у межах даної справи, позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії в частині зняття члена його сім`ї з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду.

Судова колегія наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, який суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин.

Враховуючи, що спори, які стосуються реалізації військовослужбовцями соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, належать до юрисдикції адміністративних судів, суд першої інстанції, з посиланням на неактуальну практику ВП ВС, дійшов помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.4.ч.1 ст.320 КАС України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко