Постанова

від 30.04.2024 по справі 320/1603/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1603/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (апелянта): Хоменко І.А.;

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмьєр Енерджі" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 № 248870413.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем було використано непідтверджену інформацію, а також суб`єктивні припущення, а висновки акта перевірки суперечать фактичним обставинам, не підтверджені первинними документами. Вважає, що ним дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року позов задоволено:

скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №248870413.

стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» сплачений судовий збір у розмірі 18936,08 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на положення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54; пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75; п. 187.1 ст. 187; п. 198.6 ст. 198; п. 200.1 ст. 200; п. 201.10, п. 201.14 ст. 201; п. 69.1 ст. 69 підр. 10 р. ХХ «Перехідні положення», п. 32 прим. 2 підр. 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПК України, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 30.04.2024.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду, слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головним державним інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС України у м. Києві було проведено перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданої ТОВ «Люмьєр Енерджі» (податковий номер 43872743), на підставі пункту 69.2. статті 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

За результатами проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 05.09.2022 № 22336/ж5/26-15-04-13-03/43872743.

У ході перевірки встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 1395509 грн, у т.ч. на суму ПДВ у розмірі 1147641,04 грн за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Камеральною перевіркою встановлено, що продавцем ТОВ «ЮНІКОР ЕНЕРДЖІ» виписано податкову накладну № 4 від 31.03.2022 та зареєстровано 15.07.2022.

Таким чином, перевіркою ТОВ «Люмьєр Енерджі» у декларації з ПДВ за березень 2022 року встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету у декларації з ПДВ за березень 2022 року на суму ПДВ 1147641 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, 26.09.2022 позивач звернувся з запереченнями на акт до відповідача.

Головне управління ДПС у м. Києві листом від 03.10.2022 №12577/і/26-15-04-13-08 залишило без розгляду заперечення на акт перевірки.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 № 248870413 про збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 1147641,00 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 114764,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна ТОВ «Юнікор Енерджі» від 31.03.2022 № 4, підпадає під дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та є зареєстрованою з дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних, що у сукупності з положеннями пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України свідчить про наявність правових підстав для включення ТОВ «Люмьєр Енерджі» до складу податкового кредиту суми ПДВ, сформованими по взаємовідносинах з ТОВ «Юнікор Енерджі» та зареєстрованій останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем податковий кредит з ПДВ за березень 2022 року було сформовано у повній відповідності до чинного законодавства.

Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про те, що ТОВ «Люмьєр Енерджі» неправомірно включено до складу податкового кредиту за березень 2022 року суму ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованою контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022.

Висновок контролюючого органу не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та спростовується наступним.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи до складу податкового кредиту позивачем включено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЮнікорЕнерджі».

Так, постачальником ТОВ «ЮнікорЕнерджі» була зареєстрована податкова накладна № 4 від 31.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена податкова накладна була подана на реєстрацію 14 липня 2022 року, а зареєстрована 15 липня 2022 року.

Колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).

З аналізу наведених норм вбачається, що за умови реєстрації платниками податків податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX у період до 15.07.2022 звільняються від відповідальності за таку несвоєчасну реєстрацію.

Отже, у разі реєстрації платником податків податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX до 15.07.2022 включно, останній звільняється від відповідальності за таку несвоєчасну реєстрацію.

Таким чином, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Разом з цим, законодавцем встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В контексті викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкова накладна ТОВ «ЮнікорЕнерджі» від 31.03.2022 №4, підпадає під дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та є зареєстрованою із дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних, що у сукупності з положеннями пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України свідчить про наявність правових підстав для включення ТОВ «ЛЮМЬЄР ЕНЕРДЖІ» до складу податкового кредиту суми ПДВ, сформованими по взаємовідносинах з ТОВ «ЮнікорЕнерджі» та зареєстрованій останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022.

Зважаючи на те, що податковий кредит з ПДВ за березень 2022 року було сформовано позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є правовою підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.