Постанова

від 16.04.2024 по справі 500/2159/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/2159/22 пров. № А/857/3488/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Кулабуховій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №500/2159/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Подлісна І.М., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Тернопіль жата складання повного тексту - 24.01.2024 р.),-

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив суд визнати дії (бездіяльність) Борсуківської сільської ради щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 листопада .2021 року, на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, протиправними та зобов`язати вчинити дії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного від 22 вересня.2023р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023р. у справі №500/2159/22.

Ухвалою Тернопільський окружний адміністративний суду від 24 січня 2024 р. в задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Суть доводів апелянта зводиться до того, що не виконання боржником (відповідачем) невизначений термін (до завершення воєнного стану в Україні) рішення суду, що набрало законної сили, позбавить судовий захист прав позивача не лише ефективності, а й сенсу, а конституційна засада обов`язковості виконання рішення суду в такий спосіб буде нівельована.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України задовольнити.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також представником відповідача, був поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що на дату розгляду заяви ОСОБА_1 в Україні діяв і продовжує діяти воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України №389-VIII«Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 вказаного Закону безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справ слідує, що 22 вересня 2022 року Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2159/22 позов задоволено частково. Рішення №683 другого пленарного засідання п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 18 листопада 2021 року скасовано, зобов`язано Борсуківську сільську раду Кременецького району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 жовтня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в с. Чайчинці, Борсуківської ОТГ, для ведення особистого селянського господарства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

24 січня 2023 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду № 500/2159/22 апеляційну скаргу, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 500/1162/22 - змінено, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов`язати Борсуківську сільську раду Кременецького району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в с. Чайчинці, Борсуківської ОТГ, для ведення особистого селянського господарства». В решті рішення суду залишено без змін.

13 червня 2023 року Постановою Верховного Суду у справі № 500/2159/22, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року - залишено без змін.

14 грудня 2023 року, ОСОБА_1 подав декілька заяв про отримання публічної інформації, в порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації», з метою дізнатись стан та результат повторного розгляду його заяви від 11 листопада 2021 року.

Борсуківська сільська рада листом від 19 грудня2023 р. вих. № 02-1-04/1307, повідомила, що 11 грудня 2023 р. було повідомлено депутатів Борсуківської сільської ради про відкриття Виконавчого провадження № 73458207, в якому сільську раду зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року.

Листом вих. № 02-1-04/1314 від 20 грудня 2023р. Борсуківської с/р, повідомлено, що членів постійної комісії Борсуківської сільської ради з земельних питань та депутатів сільської ради було ознайомлено із змістом заяви ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року.

Борсуківська сільська рада листом від 19 грудня 2023 р. вих. № 02-1-04/1310, надала копію протоколу засідання постійної комісії Борсуківської сільської ради з земельних питань. Згідно протоколу №10 від 11 грудня 2023 р. комісія (питання №7) вирішила рекомендувати розглянути даний проект рішення на черговій сесії Борсуківської сільської ради; Голосували: ЗА- 4, проти 0, утримались 0.

Листом вих. № 02-1-04/1313 від 20 грудня 2023р. Борсуківської с/р, було надано витяг із порядку денного Борсуківської сільської ради від 11 грудня 2023р.; із витягу із порядку денного сесії вбачається, що питання №12 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» для ведення особистого селянського господарства для ОСОБА_1 , с. Чайчинці було на розгляді сесії сільської ради.

Борсуківська сільська рада листом від 19 грудня 2023 р. вих. № 02-1-04/1309, надала копію проекту рішення сільської ради та поіменного голосування депутатів сільської ради. Як вбачається із проекту рішення, постійна комісія Борсуківської сільської ради з земельних питань, згідно протоколу №10 від 11.12.2023 р. одноголосно підтримала проект рішення, яким комісія рекомендувала заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2021р. повністю задовольнити, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства, для ОСОБА_1 с. Чайчинці: 0,25 га та 0,25 га.

Однак, згідно поіменного голосування із 12 депутатів Борсуківської сільської ради, голосували: «за» - 2; «проти» - 4; «утримались» - 6. Результат рішення не прийнято.

Не погодившись із діями (бездіяльністю) депутатів Борсуківської сільської ради до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України 29 грудня 2023 року представником позивача подано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень Борсуківською сільською радою Кременецького району Тернопільської області та зобов`язати вчинити дії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 р. та постанов Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01. 2023 р.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви з мотивів не встановлення протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалюючи рішення про скасування спірного рішення Борсуківської сільської ради за № 683 від 18.11.2021, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави відмови відведення частини земельної ділянки 0,38 га (0,50 га - 0,12 га), а саме - зменшення площі земельної ділянки, викладені у протоколі постійної земельної комісії та закріплені в рішенні № 683 від 18.11.2021, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, оскільки перелік законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, на думку суду першої інстанції, зменшення площі земельної ділянки, суперечить вимогам Земельного кодексу України.

З урахуванням наведеного, відповідача було зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 листопада 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в с. Чайчинці, Борсуківської ОТГ, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Тобто, за результатом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.11.2021 р. Борсуківська сільська рада мала б прийняти або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, або рішення про відмову у розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Натомість із витягу з протоколу тридцять шостої сесії восьмого скликання слідує, що «рішення № «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в с. Чайчинця» не прийнято.

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що не прийняття рішення через утримання депутатів від голосування, не набрання рішенням необхідної кількості голосів депутатів сільської ради, є незаконною бездіяльністю відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen vFinland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як уже зазначалось вище, згідно із ст. 129-1 Конституції України, Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , подана у порядку ст. 383 КАС України підлягає задоволенню, а дії Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 визнанню їх протиправними.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача вчинити дії на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 р., то така задоволенню не підлягає з огляду на те, що норми статті 383 КАС України не містять положень про зобов`язання вчинити дії суб`єкта владних повноважень, а лише встановлюють підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.

Крім цього, заява позивача, як уже зазначалось вище судом, подана в порядку ст. 383 КАС України, а не ст. 382 КАС України, яка передбачає встановлення судового контролю за виконання судового рішення.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення заяви з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали ти нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 383 КАС України з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір за подання заяви у розмірі грн. 644, 16 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2 423 грн., тому за рахунок бюджетних асигнувань Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3067 ( три тисячі шістдесят сім ) грн. 16 коп.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Апелянт просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000,0 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До апеляційної скарги долучено документи, які засвідчують факт отримання позивачем відповідних послуг (звіт про надану правову допомогу станом на 08.02.2024 р., прибутковий касовий ордер адвоката про оплату таких послуг на суму 8000,00грн та Додаток до Договору про надання правничої допомоги № 12/22 від 28.04.2024 р.).

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, складність справи, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, колегія суддів апеляційного суду висновує, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 8000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 500/2159/22 скасувати та постановити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду протиправними.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3067 ( три тисячі шістдесят сім ) грн. 16 коп. та 2000 ( дві тисячі ) грн. за надання правничої допомоги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст постанови складено та підписано 29.04.2024 р. у зв`язку із проходженням головуючою суддею Матковською З.М. в період з 22.04.2024 р. по 26.04.2024 р. онлайн підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.