Ухвала

від 01.05.2024 по справі 160/538/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/538/23

адміністративне провадження № К/990/16595/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» до бюджету у розмірі 22 813 299,58 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

7 лютого 2023 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що за відповідачем, окрім заявленого у позові боргу, також рахується заборгованість по адміністративним штрафам та іншим штрафним санкціям у сумі 78 535,53 грн, що виникла з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2018 року №0000264618.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» до бюджету у сумі 15 245 007,10грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

29 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог податкового органу у повному обсязі.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 15 квітня 2024 року та від 24 квітня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст в частині обґрунтуванні підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою повторно, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Львівської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» про стягнення податкового боргу повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська