Ухвала

від 01.05.2024 по справі 200/683/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

справа №200/683/23

адміністративне провадження № К/990/15358/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №200/683/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року включно;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони в Донецькій області нарахувати та виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року включно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 в розмірі 30000 грн щомісячно, пропорційно відпрацьованої норми робочого часу відповідного місяця, за період проходження служби з 24 лютого 2022 року до 20 січня 2023 року включно.

У задоволенні решти позовних вимог в частині безумовної виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн відмовлено.

22 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №200/683/23.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Посада публічної служби, яку обіймає позивач, та у зв`язку з перебуванням на якій виник цей спір (контролер 1 категорії (помічник оперативного чергового) ВОЧС територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до примітки статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до категорії справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення прийняті у справі, яка відноситься до категорії справ незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №200/683/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: О.Б. Прокопенко

С.А. Уханенко