Ухвала

від 30.04.2024 по справі 757/18176/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18176/24-ц

пр. № 2-6094/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-К», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 24 квітня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

25 квітня 2024 року ухвалою суду у справі позовну заяву залишено без руху, на виконання якої також 25 квітня 2024 року подано заяву для усунення недоліків.

30 квітня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи.

30 квітня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Одночасно з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, у якій представник позивачів просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме), грошові кошти, що перебувають на банківському рахунку відповідача ТОВ «ЮВЕНТА-К» р/р НОМЕР_1 , відкритий AT КБ «ПРИВАТБАНК», у межах позовних вимог на загальну суму 1 999 462, 06 грн.

Обґрунтовуючи доводи заяви про забезпечення позову, представник позивачів вказав, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, а саме з викладених у позовній заяві обставин щодо дорожньо-транспортної події, що призвела до пошкодження майна, та суми заявлених збитків, які вказують про наявність підстав вважати, що існує ризик відчуження рухомого та нерухомого майна ТОВ «Ювента-К». Також, представник позивачів вказав, що під час розгляду судової справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у Печерському районному суді м. Києва та Київському апеляційному суді останній заперечував свою вину у дорожньо-транспортній пригоді. Така поведінка ОСОБА_4 як працівника та власника ТОВ «ЮВЕНТА-К» вказує нінащо інше, як невиконання ТОВ «Ювента-К» у майбутньому судового рішення про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, а тому незастосування цих заходів може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Обраний позивачами вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «Ювента-К», оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Відповідно до позовної заяви, загальний розмір заявлених позивачем позовних вимог до ТОВ «Ювента-К» становить 1 999 462, 06 грн, тому підлягають арешту грошові кошти, рухоме та нерухоме майно ТОВ «Ювента-К» на суму у межах заявлених позовних вимог, при цьому конкретне майно боржника, яке підлягає арешту, може бути встановлене виконавцем при виконанні ухвали суду у порядку ст.ст. 26, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у вищевказаному рішенні ЄСПЛ ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Разом з тим, стороною заявника не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову - реалізація чи підготовчі дії до реалізації, доводи про те, що ОСОБА_4 під час розгляду судової справи про притягнення до адміністративної відповідальності заперечував свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, а отже ухилятиметься від виконання рішення суду у цій справі, у разі задоволення позову, суд оцінює критично, оскільки на підтвердження такого висновку сторони доказів не надано, а значна ціна позову не є безумовною підставою для задоволення такої заяви.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позову, суд приходить до висновку, що заява недостатньо обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню на даній стадії розгляду справи та за наведеного обґрунтування заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-К», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, залишити без задоволення.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя І. В. Литвинова