Рішення

від 25.04.2024 по справі 761/25541/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №761/25541/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Штогрина В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, літ. «В»; ЄДРПОУ 35265826) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 78171,76 грн., а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2481 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» є експлуатуючою організацією та надавала послуги з управління та утримання багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до договору про передачу житлового будинку в управління та експлуатацію від 19.03.2015 та договору про надання послуг з управління будинком від 16.02.2017. ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Згідно положень п.п. 2.1, 3.1 договору про відшкодування витрат № 143 від 20.04.2016 позивач забезпечував постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, газопостачання, а також утримання будинку та консьерж-сервіс, а відповідач зобов`язувався брати участь у відшкодуванні відповідних витрат позивача. Внаслідок порушення відповідачем умов щодо строків оплати таких наданих послуг (відшкодування витрат) та щодо їх оплати (відшкодування) в повному обсязі, утворилася заборгованість, загальний розмір якої станом на момент звернення до суду з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції складає 78171,76 грн. Тому позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2023 року справа передана за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 року відкрито спрощене провадження у справі.

09.04.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву. Предстанник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що послуги з консьєрж-сервісу належать до інших витрат, передбачених рішенням співвласників, що є складовою частиною послуг з управління багатоквартирним будинком, а саме житловою послугою. Зміна вартості наданих управителем будинку житлових послуг може відбуватися лише за згодою сторін. Експлуатуюча організація не вправі в односторонньому порядку вносити зміни в частині вартості житлових послуг. Також вказує, що нарахована позивачем пеня є незаконною.Тому вважає, що стягнення заборгованості за послуги з консьєрж-сервісу та штрафні санкції на цю заборгованість є безпідставними.

23.04.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» є експлуатуючою організацією та надавала послуги з управління та утримання багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується договором про передачу житлового будинку в управління та експлуатацію від 19.03.2015, укладеного між ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» та ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент», та договором про надання послуг з управління багатоквартиним будинком від 16.02.2017 року.

20.04.2016 року між ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір про відшкодування витрат № 143, предметом якого відповідно до п. 2.1. договору є забезпечення постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, газопостачання.

Пунктом 3.1. вказаного договору передбачено відшкодування витрат за послуги з консьєрж-сервісу за тарифом 5 грн. за 1 кв.м. площі квартири.

Відповідно до п. 4.1-4.2 цього договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. У випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати платежів, передбачених п. 3 договору, власник сплачує експлуатуючій організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2016 року.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Пункт 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічно цьому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому право прямо відповідає визначених п.5 ч.2 ст.7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Вимогами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з договору про відшкодування витрат № 143, за несвоєчасне здійснення платежів з відшкодування витрат експлуатуючої організації з власника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.п. 3.5., 4.2 договору).

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору позивач забезпечував постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, газопостачання, у зв`язку з чим ніс витрати, а відповідач як власник кв. 143 бере участь у вказаних витратах в порядку та на умовах , визначених Договором.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач повинен відшкодовувати витрати з утримання будинку та з послуг з консьєрж-сервісу.

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунковим періодом для здійснення власником платежів з відшкодування витрат експлуатуючої організації за цим договором є календарний місяць. відшкодовує витрати експлуатуючої організації щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, у розмірі, визначеному в рахунках, наданих експлуатуючою організацією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушувалися умови щодо строків та повної оплати наданих послуг за договором відшкодування витрат з утримання будинку та з послуг з консьєрж-сервісу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем всупереч умовам договору було порушено зобо`язання щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг, починаючи з 01.12.2019 року, суд вважає, правомірною вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за надані послуги, а також пені, передбаченої договором, інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до наданої позивачем довідки про суми заборгованості за послуги консьерж-сервісу згідно з договором № 143 від 20.04.2016 за період з 01.12.2019р. по 31.10.2021р. квартирі АДРЕСА_4 станом на 04.11.2022 року заборгованість за надані послуги з консьєрж-сервісу за період 01.12.2019 по 31.10.2021 р.р. становить 33332,25 грн., пеня - 14 594,83 грн., індекс інфляції - 11 205,27 грн., 3% річних - 1797,11 грн.

Згідно з довідкою про суми заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно з договором № 143 від 20.04.2016 р. за період з 01.06.2021р. по 31.10.2021р. по квартирі АДРЕСА_4 станом на 04.11.2022 року заборгованість за утримання будинку за період 01.06.2021 по 31.10.2021 р.р. складає 10539,70 грн., пеня - 3614,74 грн., індекс інфляції - 2732,34 грн., 3% річних - 355,52 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача відповідно до наданих позивачем розрахунків з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції складає 78 171,76 грн.

Як вже було встановлено судом, розмір плати за послуги (відшкодування витрат) встановлювався в п. 3.1 договору про відшкодування витрат № 143.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що сторони домовилися, що у випадку зміни тарифів виробників/постачальників/виконавців комунальних послуг (постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, газопостачання) розмір відшкодування витрат, що визначений в п. 3.1 договору, змінюється експлуатуючою організацією в односторонньому порядку (без додаткового узгодження з власником та внесення відповідних змін до договору). Про зміну розміру відшкодування витрат експлуатуюча організація зобов`язується повідомляти власника шляхом відображення зміненого розміру відшкодування витрат у рахунках, що надається власнику експлуатуючою організацією відповідно до п. 3.3. Договору.

Відповідно до розрахунку вартості послуг з консьєрж-сервісу в будинку АДРЕСА_2 від 30.11.2018 р., з 01.01.2019 року заплановано збільшення заробітної плати адміністраторів з 5000 грн. до 8000 грн., старших адміністраторів з 5 150 грн. до 8 800 грн. та головного адміністратора з 8 000 грн. до 9 500 грн., яке відповідно призводить до підвищення розміру плати за послуги з консьерж-сервісу у житловому комплексі.

Згідно з актом про розміщення на вхідних групах у кожній секції будинку та на адміністративних стійках оголошення про зміну розміру плати за послуги з консьєрж-сервісу за адресою: АДРЕСА_2 від 30.11.2018 року, 30 листопада 2018 року, о 10:00 годині в будинку АДРЕСА_2 , на вхідних групах у кожній секції та на адміністративних стійках розміщене оголошення про зміну розміру плати за послуги з консьерж-сервісу (зразок оголошення додається).

Відповідно до акту про розміщення на вхідних групах у кожній секції будинку та на адміністративних стійках оголошення про зміну розміру плати за послуги з консьєрж-сервісу за адресою: АДРЕСА_2 від 28.01.2021 року, 28 січня 2021 року, о 12:00 годині в будинку АДРЕСА_2 , на вхідних групах у кожній секції та на адміністративних стійках розміщене оголошення про зміну розміру плати за послуги з консьерж-сервісу (зразок повідомлення додається).

Таким чином, позивачем було повідомлено мешканців будинку, зокрема і відповідача про зміну розміру плати за послуги з консьєрж-сервісу та надано розрахунки вартості послуг з консьєрж-сервісу.

Враховуючи те, що умовами договору про відшкодування витрат № 143 передбачено, що розмір відшкодування витрат, що визначений в п. 3.1 договору, змінюється експлуатуючою організацією в односторонньому порядку (без додаткового узгодження з власником та внесення відповідних змін до договору), а пунктом 3.1. вказаного договору визначено перелік витрат, серед яких є витрати з послуг з консьєрж-сервісу, позивачем з дотриманням умов договору було змінено в односторонньому порядку розмір плати за послуги з консьєрж-сервісу, про що було повідомлено відповідача.

Тому, суд вважає, доводи представника відповідача про безпідставну заборгованість, так як вартість житлових послуг із утримання багатоквартирного будинку була змінена в односторонньому порядку, необгрунтованими та такими, що спростовуються наведеними доказами.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про її стягнення за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15.

Таким чином, в разі застосування судом позовної давності слід враховувати, що позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожний день прострочення, а так як прострочення, за яке підлягає нарахуванню пеня, розпочалося 21.01.2020 року і тривало до моменту подачі позовної заяви, суд вважає, що позовна заява подана в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Встановлено, що відповідачем відповідно до умов договору не було належним чином виконано зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, в тому числі і послуг з консьєрж-сервісу, не надано суду належних та допустимих доказів щодо спростування позовних вимог.

Таким чином, враховуючі встановлені обставини справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, літ. «В»; ЄДРПОУ 35265826) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, літ. «В»; ЄДРПОУ 35265826) заборгованість в розмірі 78171,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, літ. «В»; ЄДРПОУ 35265826)витрати на оплату судового збору в розмірі 2481 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.04.2024 р.

Суддя В.Є. Радченко