Рішення

від 01.05.2024 по справі 609/111/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/111/24

2/609/95/2024

01 травня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

за участю: секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 29 січня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно, а саме: на гараж, загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,01га для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

2. Позов обґрунтовано тим, що 10 серпня 2023 року позивачка купила у відповідача гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,01га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , про що уклали договір купівлі-продажу. За вищевказані гараж та земельну ділянки позивачка сплатила продавцеві 84113,38 грн., про що отримала від останнього розписку і по акту прийому-передачі від 10.08.2023 прийняла дане нерухоме майно у власність. Як зазначає позивачка в позовній заяві, під час підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна гаража та земельної ділянки між сторонами було досягнуто згоди відносно усіх істотних умов щодо купівлі продажу вказаного майна і з тими умовами добровільно погодилися обидві сторони, однак нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна позивачка не може по тій причині, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору з особистих міркувань. Тому звертається до суду з даним позовом, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10 серпня 2023 року, укладений між нею та ОСОБА_2 про купівлю нерухомого майна, а саме гаражу та земельної ділянки та визнати за нею право власності на це майно.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків.

4. Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 березня 2024 року.

5. Ухвалою суду від 13 березня 2024 року підготовче засідання відкладено на 03 квітня 2024 року за неявкою відповідача.

6. Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 01 травня 2024 року.

7. У судове засідання сторони не з`явилися, через канцелярію суду подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Окрім того, відповідач в своїй заяві визнає обставини, вказані позивачем в позовній заяві, в тому числі факт отримання коштів за продане майно.

8. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

11. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/362/15-ц від 07 травня 2015 року та ухвалою суду у цій же справі за ОСОБА_2 визнано право власності на гараж, що розташований в АДРЕСА_1 .

12. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №50410684 від 21.12.2015 підтверджується, що право приватної власності на будівлю гаражу, загальною площею 28,3 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області №609/362/15-ц від 07.05.2015 та ухвали Шумського районного суду Тернопільської області №609/362/15-ц від 15.07.2015.

13. З повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна № 421/23 від 07 вересня 2023 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що станом на 07 вересня 2023 року змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна, а саме гаража, що розташований в АДРЕСА_1 , не виявлено. Вартість об`єкта нерухомого майна становить 96000 грн.

14. Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Шумської міської ради Тернопільської області №1446 від 22.12.2017 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 » ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва індивідуальних гаражів, площею 0,0100га, в АДРЕСА_1 . Передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,0100га в АДРЕСА_1 .

15. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №111508829 від 24.01.2018 вбачається, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,0100га, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Шумської міської ради Тернопільської області № 1446 від 22.12.2017.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що власником зазначеного вище майна був продавець ОСОБА_2 , а тому мав право його продажу.

16. Судом встановлено, що 10 серпня 2023 року між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу гаража, загальною площею 28,3 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,01га, для будівництва індивідуальних гаражів, що розташовані в АДРЕСА_1 . Умовами договору передбачена вартість майна у розмірі 84113,38 грн., які продавець отримав від покупця повністю до підписання договору. Ціна визначена продавцем і покупцем спільно за взаємною згодою і є остаточною.

17. Кошти за продане майно, а саме гараж та земельну ділянку від позивачки ОСОБА_1 були отримані відповідачем ОСОБА_2 , що у загальній сумі становить 84113,38 грн., згідно з розпискою, підписаною власноруч Мирославом Бучко 10.08.2023.

18. Згідно з актом прийому-передачі від 10.08.2023, який є додатком до Договору купівлі-продажу, зазначене вище майно, а саме: гараж, загальною площею 28,3 кв.м. та земельну ділянку, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,01га, для будівництва індивідуальних гаражів, що розташовані в АДРЕСА_1 , було передано продавцем ОСОБА_2 та прийняте покупцем ОСОБА_1 .

19. Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 підтверджується, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано 27 листопада 2013 року.

20. Як вбачається із заяви позивачки ОСОБА_1 від 09.11.2023, остання просить прибути відповідача ОСОБА_2 невідкладно до 18.11.2023 в м. Шумськ, Кременецького району Тернопільської області для нотаріального посвідчення правочинів.

21. Відповідно до заяви продавця ОСОБА_2 від 14.11.2023, останній відмовляється прибути для нотаріального посвідчення договору з власних міркувань, про що інформує покупця.

ІV. Оцінка Суду.

22. Вимогами ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

23. Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

24. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

25. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

26. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

28. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

29. У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

30. Згідно ч. 1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

31. Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

32. Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

33. Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі - продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

34. Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

35. У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

36. У частині 2 ст. 220 ЦК України зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

37. Водночас, в силу ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Проте нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України.

38. Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин було спрямовано на дійсне настання правових наслідків, що узгоджується з ч.3 ст. 203 ЦК України.

39. Правочин, укладений між сторонами, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, однак зміст договору не суперечить іншим вимогам закону та не порушує прав третіх осіб, які не є його сторонами.

40. Договір не може бути нотаріально посвідчений без участі відповідача-продавця, який ухиляється від нотаріального посвідчення угоди. У зв`язку з цим можливість для позивача посвідчити договір нотаріально втрачено і в інший спосіб, крім звернення до суду, позивач захистити свої права не має можливості.

Враховуючи, крім вказаного вище, що позивач всі свої зобов`язання виконав, користується придбаним майном, однак не може оформити право власності на майно з причин незалежних від нього, суд вважає, що договір слід вважати укладеним, а правочин дійсним.

41. Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

42. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

43. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

44. Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

45. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов під час укладення договору, покупець повністю здійснив розрахунок за придбане майно та отримав майно за актом приймання-передачі, неможливість нотаріального посвідчення договору перешкоджає покупцю у здійсненні його права володіння, користування та розпорядження придбаним майном.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

46. На стягнення судових витрат позивач не наполягає.

Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.

З цих підстав,

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 203, 215, 220, 334, 638, 655- 658 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 76, 77, 80, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно - задовольнити повністю.

2.Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаража, загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,0100га, для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладений 10 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на гараж, загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 6125810100:02:002:0131, площею 0,0100га, для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 01 травня 2024 року.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК