Постанова

від 01.04.2024 по справі 522/22452/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1039/24

Справа № 522/22452/21

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Дочірнє підприємство «Компроміс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Басарі», ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Подберезська Наталія Валеріївна

на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Компроміс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів засновників, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Дочірнього підприємства «Компроміс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в якому просила суд:

1. Визнати недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» затверджене протоколом № 1 зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» від 25 червня 2014 року та акт № 1 прийому-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» вiд 01 липня 2014 року, яким прийнято рішення про передачу ОСОБА_5 у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» нежитлових приміщень (гаражних приміщень) загальною площею 2462,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шо належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2014 року. індексний номер 23362715, серiя НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2014 року, індексний номер 23362967, серія ЕАУ № 682529, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101;

2. Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Заяць Костянтина Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 15586929 від 04.09.2014 року та запис про право власності № 6896490 на 9999/10000 частку об`єкту нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101) за Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСАРI» (ЄДРПОУ 39279197).

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18 березня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» (код ЄДРПОУ 39279197) в особі директора ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством «КОМПРОМІС» (код ЄДРПОУ 32015107) в особі директора ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т.Є., зареєстрований в реєстрі за № 115 за яким ТОВ «БАСАРІ» передав у ВЛАСНІСТЬ ДП «КОМПРОМІС» 1/10000 (одну десятитисячну) частку вбудованих приміщень громадського призначення для торгiвлi, загальною площею 2739,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (двiстi один);

4. Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28810108 від 18.03.2016 року та запис про право власності № 13756206 на об`єкт нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101) за Дочірнім підприємством «КОМПРОМІС» (код ЄДРПОУ 32015107);

5. Визнати нежитлові приміщення (гаражні приміщення) загальною площею, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власностi вiд 23.06.2014 року, індексний номер 23362715, серiя НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2014 року, індексний номер 23362967, серiя ЕАУ № 682529, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101 об`єктом спільної сумісної власностi подружжя ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

6. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частку нежитлових приміщень (гаражних приміщень) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391266451101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 21 травня 1999 року був зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. За життя ними за спільні кошти подружжя було набуто у власність нежитлові приміщення загальною площею 2462,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_5 та відкриття спадкової справи позивач дізналася про те, що її чоловік - ОСОБА_7 , без її згоди як співвласника вищевказаного об`єкту нерухомості, набутого в шлюбі, розпорядився зазначеним спільним майном подружжя, а саме, у відповідності до рішення засновника, затвердженого протоколом № 1 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ» від 26 червня 2014 року з єдиним учасником ОСОБА_5 було вирішено: 1. Створити Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ»; 2. Затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ»; 3. Сформувати статутний капітал в розмірі 10200000 за рахунок нерухомого майна ОСОБА_5 - нежитлового приміщення (гаражного приміщення) загальною площею 2462,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розмір вкладу ОСОБА_5 , становить 100% статутного капіталу; 4. Призначити директором ТОВ «БАСАРІ» ОСОБА_5.; 5. Провести державну реєстрацію Товариства.

18.03.2016 року між ТОВ «БАСАРІ» в особі директора ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством "КОМПРОМІС" в особі директора ОСОБА_6 , був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до змісту п.1 зазначеного договору, продавець ТОВ «БАСАРІ» в особі директора ОСОБА_5 передав у власність покупцеві ДП «КОМПРОМІС» в особі директора ОСОБА_6 , а покупець прийняв у власність 1/10000 (одну десятитисячну) частку вбудованих приміщень громадського призначення для торгівлі, загальною площею 2739,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що передача її померлим чоловіком ОСОБА_5 до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «БАСАРІ» нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є спільним майном подружжя, державна реєстрація права власності на це майно за вказаною юридичною особою і подальше відчуження цих нежитлових приміщень ТОВ "КОМПРОМІС" за договором купівлі продажу від 18.03.2016 року, порушує її права власника на це нерухоме майно, адже вона, як співвласник зазначеного вище нерухомого майна, не надавала своєї згоди на розпорядження цим майном, шляхом його внесення (передання) до статутного (складеного) капіталу ТОВ «БАСАРІ», яке потім, здійснило його відчуження на користь теперішнього власника - ТОВ «КОМПРОМІС».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2022 року постановлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів засновників, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності закрити.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що беручи до уваги суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, даний позов має характер корпоративного спору та не належить до юрисдикції Приморського районного суду міста Одеси, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі слід закрити. Спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Подберезська Н.В., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Подберезська Н.В., вказує, що спільне майно подружжя, внесене з метою формування статутного капіталу юридичної особи без згоди позивачки, було набуто в шлюбі на титульного володільця - ОСОБА_5 , тобто, зазначене в змісті позову нерухоме майно, не набувалося ОСОБА_8 , як фізичною особою-підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, а питання про його передачу до статутного фонду іншого суб`єкта господарювання, засновником якого він є, не вирішувалося ОСОБА_9 , як суб`єктом господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності.

Вважає, що закриваючи провадження по справі суд першої інстанції дійшов до хибних висновків про те, що позов має характер корпоративного спору, адже позивачка не є засновником та/або учасником юридичних осіб до яких перейшло право власності на спільне майно подружжя, яким ОСОБА_5 розпорядився без згоди дружини, як співвласника цього майна, та предметом позову не є оспорювання з боку позивачки будь-яких корпоративних прав.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «БАСАРІ» адвокат Срібна Я.І. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2022 року залишити без змін.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Подберезська Н.В. у судове засідання не з`явилися, адвокат Подберезська Н.В. надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Адвокат Срібна Я.І. представник ТОВ «БАСАРІ» у судовому засіданні в режимі відеоконференції надала пояснення, в яких зазначила, що суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Представник ДП «Компроміс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3. у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Дочірнього підприємства «Компроміс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Басарі», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів засновників, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2022 року постановлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «КОМПРОМІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСАРІ», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів засновників, скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналізуючи положення пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) дійшла висновку, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 СК України цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Згідно із частиною першою статті 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини першої статті 14 та частини першої статті 15 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ознакою сімейних прав і обов`язків є їх тісний зв`язок з відповідним носієм, що зумовлює неможливість їх передання (перекладення) іншій особі. Тобто носії таких прав та/або обов`язків можуть врегулювати свої відносини, пов`язані з їх реалізацією та/або виконанням, за домовленістю, зокрема, шляхом укладення договору, про який йдеться в статті 9 СК України, однак передати та/або перекласти зазначені права та/або обов`язки на іншу особу їх носії не можуть.

Таким чином, зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20).

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

У статті 63 СК України зазначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 цього Кодексу дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою (частина перша).

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга).

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена (частина третя).

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта).

У частині першій статті 67 СК України вказано, що дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Разом з тим за правилами статті 69 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується визнання права власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на 1/2 частку нежитлових приміщень (гаражних приміщень) за адресою: АДРЕСА_1 , тобто стосується сімейних правовідносин, а тому відповідно до положень статті 19 ЦПК України цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У даному випадку питання формування статутного капіталу ТОВ «БАСАРІ» за рахунок нежитлових приміщень (гаражних приміщень) за адресою: АДРЕСА_1 є похідним і залежить від вирішення питання про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя вказаного нерухомого майна.

Отже, оскільки основні позовні вимоги стосується сімейних правовідносин та враховуючи, що позивач не є учасником господарських товариств та їх власником, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Викладене узгоджується з правовими висновками висловленими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року № 756/3456/19, від 04.07.2023 року № 686/2028/21, постанові Верховного Суду від 16.11.2023 року № 522/23860/21.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи, що висновок суду про закриття провадження у справі є помилковим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Подберезська Наталія Валеріївна, задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко