Ухвала

від 02.05.2024 по справі 402/704/19

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 402/704/19

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"02" травня 2024 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Терновенко А. В. ,

секретаря - Рудь Т.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП "Трейд Сервіс", про усуненняперешкод вкристуванні земельноюділянкою таскасування державноїреєстрації речовихправ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ульяновського районного суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

20.03.2024 року представником позивача - адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. подана до суду заява про закриття провадження у справі та повернення оригіналів документів, які долучались до справи для проведення судово-почеркознавчої експертизи, та оригіналу висновку експертизи.

Представник відповідача подав клопотання про неможливість закриття провадження по справі в зв"язку з його безпідставністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала дане клопотанняю.

Суд виходчи з обставин справи дійшов наступного .

Виходячи зі зміступункту 2частини першоїстатті 255ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Суд погоджується з позицією представника відповідача , що якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо (правова позиція ВС, постанова у справі 456/647/18 від 10.04.2019р.).

Суд приходить до висновку , що клопотання представника позивача про закриття провадження у справі з визначених ним підстав -задоволенню не підлягає.

Поряд з цим встановлено , що судове засідання призначалось на 2.04.2024 року та на 2.05.2024 року . При цьому позивач , який був повідомлений в установленому законом порядку , в судове засідання не з"явився. Будь-яких заяв та клопотань про відкладення справи чи розгляд справи у його відсутність він не подавав.16.04.2024 року повернулось повідомлення про невручення судової повістки,через відсутність його замісцем проживання.

У відповідності до ст.131 ч1,3 ЦПК України,Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Як вказано у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21), процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика залишення позову без розгляду.

Обізнаність представника позивача ( при цьому суд враховує, що згідно матеріалів справи позивач приймав участь у справі лише декілька разів особисто, а решту через свого представника адвоката Мелезгінова Ю.В.) про дату, час та місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи . Таким чином, стороні позивача було відомо про два останні судові засідання, однак до суду вони не з`явилися і заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Отже, суд встановивши, що позивач та його представник були повідомлені належним чином про судові засідання, які були призначені на 2.04.2024 року та 2.05.2024 року,у судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

При цьому слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання для розгляду справи по суті, заявили про намір закрити провадження у справі,протягом тривалого часу взагалі не проявляючи жодного інтересу до своєї справи, позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв`язку, даних про те, що перебувають за межами місця проживання , суду не надали - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику позивача в здоволенні клопотання про закриття справи в зв"язку з відсутністю предмета спору.

Позов ОСОБА_1 до ПП "Трейд Сервіс" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації речових прав - залишити без розгляду .

Роз"яснити позивачеві , щона підставі ст.257 ч.2 ЦПК України, після усунення умов , які бути підставою для залишення позову без розгляду, він тає право звернутись до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які не були присутні при проголошенні ухвали можуть її оскаржити протягом п"ятнадцяти днів з дня отримання відповідної ухвали суду.

Суддя: А. В. Терновенко