Рішення

від 26.04.2024 по справі 237/1218/24

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/1218/24

Провадження № 2/237/549/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.24 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Курахівської міської військової адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Курахівської міської військової адміністрації про визнання права власності на майно у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що « ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, а саме: земельні ділянки за кадастровими номероми: 1423385400:06:000:0150, площею 5,070 га та 1423385400:06:000:0151, площею 0,1800 га, що належали померлій на підставі Свідоцтва пр оправо на спадщину за законом від 11.09.2009 року реєстраційний номер: 1279 (Додаток 2); 1423385400:06:000:0484, площею 5,0672 га та 1423385400:06:000:0485, площею 0,0761 га, що належали померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 748045 (Додаток 3); 1423385400:06:000:0721, площею 5,1300 га та 1423385400:06:000:0722, площею 0,0800 га, що належали померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДН № 070024.

Спадкоємцем першої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 мав бути її син - батько позивача - ОСОБА_3 . Однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 , доводиться померлій ОСОБА_2 . онуком та спадкоємцем після її смерті відповідно до черговості спадкування визначеної законом, тому позивач звернулась до нотаріальної контори за консультацією щодо можливості прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 де отримала усну відмову у прийнятті документів, оскільки було надано не достатній об`єм документів для оформлення спадщини, через що ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановлений законодавством строк та порядок.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.

«ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 03.01.2022року видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Факт родинних зв`язків позивача та померлої підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , Свідоцтвом про укладання шлюбу серія НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, а саме: земельні ділянки за кадастровими номероми: 1423385400:06:000:0150, площею 5,070 га та 1423385400:06:000:0151, площею 0,1800 га, що належали померлій на підставі Свідоцтва пр оправо на спадщину за законом від 11.09.2009 року реєстраційний номер: 1279 (Додаток 2); 1423385400:06:000:0484, площею 5,0672 га та 1423385400:06:000:0485, площею 0,0761 га, що належали померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 748045 (Додаток 3); 1423385400:06:000:0721, площею 5,1300 га та 1423385400:06:000:0722, площею 0,0800 га, що належали померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДН № 070024.

Відповідно до ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо законом або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позовній заяві вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини першої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно із ст. 49. Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що викладені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та за позивачем необхідно визнати права власності на майно померлого спадкодавця в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1225, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Курахівської міської військової адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право приватної власності в порядку спадкування на земельні ділянки за кадастровими номероми: - 1423385400:06:000:0150, площею 5,070 га та 1423385400:06:000:0151, площею 0,1800 га; - 1423385400:06:000:0484, площею 5,0672 га та 1423385400:06:000:0485, площею 0,0761 га; - 1423385400:06:000:0721, площею 5,1300 га та 1423385400:06:000:0722, площею 0,0800 га, після смерті ОСОБА_2 , «ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 26.04.24 року