Ухвала

від 02.05.2024 по справі 489/2753/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/2753/24

Провадження № 1-кс/489/516/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

02 травня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42023152020000027 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, про арешт майна,

встановив:

Згідно з клопотанням, Миколаївською обласною прокуратурою до ЄРДР внесені відомості про реєстрацію вказаного кримінального провадження за фактом забруднення атмосферного повітря шкідливими для довкілля речовинами, яке було допущене ПП «Мильча» шляхом порушення вимог експлуатації місць видалення відходів на земельній ділянці 4823383000:07:000:0140, розташованій на території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

У зв`язку з цим, прокурор просить накласти арешт на вказану земельну ділянку, яка належить Мішково-Погорілівській сільській раді та якою користується ПП «Мильча», з метою її збереження як речового доказу шляхом заборони користування зазначеним майном.

Перевірившиматеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

При цьому, всупереч вимогам ч. 7 ст. 132 КПК України до клопотання не додано відповідний витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження за фактом забруднення ПП «Мирча» атмосферного повітря.

Натомість до клопотання доданий витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження щодо невизначеного факту забруднення атмосферного повітря у невідомому місці невизначеною особою, внаслідок чого неможливо встановити, що відомості про реєстрацію кримінального провадження внесені саме за фактом вчинення забруднення атмосферного повітря ПП «Мирча», за фактом можливого вчинення яким вказаного кримінального правопорушення здійснюється досудове розслідування.

Відповідно доч.2ст.171КПКУкраїни,уклопотанніслідчого,прокурорапроарешт майнаповиннобутизазначено:зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак клопотання про арешт майна складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.

Зокрема, в клопотанні не вказані відомості про контактні дані (місце знаходження, контактні номери телефонів) власника та володільця земельної ділянки, на яку прокурор просить накласти арешт, для їхнього повідомлення про дату та час розгляду клопотання про арешт майна з метою виконання вимог ст. 172 КПК України, а також з метою забезпечення загальних засад змагальності та рівності сторін з врахуванням скорочених строків розгляду подібної категорії клопотань, що унеможливлює вчасне повідомлення учасників іншим чином.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

При цьому прокурор зазначає, що накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою його збереження в якості речового доказу, проте в матеріалах клопотання відсутні відомості про визнання зазначеної земельної ділянки речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню за фактом забруднення атмосферного повітря ПП «Мирча» (не додану відповідну постанову про визнання речовим доказом).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

З клопотання слідує, що внаслідок забруднення ПП «Мирча» атмосферного повітря згідно з розрахунками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу була заподіяна шкода довкіллю в розмірі 21697,09 грн, 2531327,28 грн та 36161,80 грн.

Проте до клопотання не було додано відповідних документів, які підтверджують факт заподіяння внаслідок забруднення ПП «Мирча» атмосферного повітря матеріальної шкоди довкіллю.

Натомість диспозиція ч. 1 ст. 241 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування передбачає настання кримінальної відповідальності за забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров`я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля.

Відповідно доч.1ст.171КПК України,з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

При цьому до матеріалів клопотання всупереч положенням ч. 1 ст. 214 КПК України не додано відповідного процесуального документа (постанови, доручення тощо) уповноваженої посадової особи про те, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є відповідний орган, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду міста Миколаєва, внаслідок чого вказаний суд уповноважений розглядати дане клопотання.

При цьому не може бути належним підтвердженням повноважень певного органу досудового розслідування у даному кримінальному провадження доданий до клопотання витяг з ЄРДР, в якому зазначено про те, що органом досудового розслідування в даному провадженні є ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, оскільки, по-перше, як зазначено вище, у вказаному витязі взагалі відсутні дані про реєстрацію кримінального провадження за фактом забруднення атмосферного повітря саме ПП «Мирча» за вказаних у клопотанні обставин.

По-друге, дані витягу з ЄРДР не є належними даними, на підставі яких можуть підтверджуватися повноваження слідчих здійснювати досудове розслідування. Вказані висновки слідчого судді узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.01.2024 у справі № 466/9158/14-к, згідно з якими «витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні. Така позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18)».

Також не може бути підставою для розгляду даного клопотання слідчим суддею Ленінського районного суду міста Миколаєва наявна в матеріалах клопотання постанова про внесення змін до групи прокурорів у кримінальному провадженні, відповідно до якої процесуальними керівниками у даному кримінальному провадженні є прокурори Миколаївської окружної прокуратури, оскільки, по-перше, прокурор не є органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише здійснює процесуальне керівництво у ньому.

По-друге, юридична адреса місцезнаходження Миколаївської обласної прокуратури відповідно до клопотання та постанови про визначення групи прокурорів знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Центрального району міста Миколаєва, тобто на території, на яку розповсюджується юрисдикція Центрального районного суду міста Миколаєва.

У зв`язку з цим, звертаючись до слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва з клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, сторона обвинувачення має додати до нього відповідне рішення (постанову) керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого, уповноваженого на розслідування даного кримінального провадження та/або постанову прокурора про доручення здійснення досудового розслідування конкретному органу досудового розслідування, які б підтверджували факт знаходження органу досудового розслідування на території, на яку розповсюджується юрисдикція саме Ленінського районного суду міста Миколаєва.

Наведене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Вище наведене є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42023152020000027 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк у сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1