Постанова

від 02.05.2024 по справі 517/485/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/485/24

Провадження № 3/517/403/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2024 року смт. Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,фізична особа-підприємець, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 1/15-32-09-02 про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2024 року встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснив продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими випробами та ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2022 року по 11.03.2024 року реалізовано алкогольних напоїв на суму 2 585,02 грн., тютюнових виробів на суму 6 269,10 грн., чим порушив ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електроних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями). Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вчиненого йому правопорушення визнав повністю, дав пояснення, які відповідають вищевказаному, у вчиненому розкаявся.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимогист. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом № 1/15-32-09-02 про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2024 року, з якого вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; актом (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним від 11 березня 2024 року; роздруківкою щодо реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв за період з 01.01.2022 року по 08.03.2024 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Згідно статті9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, з наведених вимог закону вбачається, що обов`язковою умовою здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, є наявність ліцензії на вказаний вид господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 була наявна відповідна ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі, яка закінчилася.

Таким чином вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП України є доведеною, кваліфікація його дій вірна.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАПвраховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин що обтяжують відповідальність за вчинення порушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛє частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що накласти адміністративне стягнення слід в межах санкції, встановленої ч.1 ст.164 КУпАП, а достатнім адміністративним стягненням буде мінімальний штраф передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 164, 245, 251, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», Законом України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,фізична особа-підприємець, мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,фізична особа-підприємець, мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя: