Ухвала

від 02.05.2024 по справі 344/8361/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8361/24

Провадження № 2/344/2441/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Баран Василь Володимирович, до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності домоволодіння (житловий будинок та господарські споруди), -

ВСТАНОВИЛА:

30.01.2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Баран В. В., звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача, в якому просить: визнати за позивачем ОСОБА_1 права власності на домоволодіння (житловий будинок та господарських споруд), житловою площею 42,6 кв.м., загальною площею 98,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.12.2023 визначено головуючу суддю Кіндратишин Л.Р.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції та підсудності.

Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.19 ЦПК України).

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України, за загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) ( ч.9 ст. 28 ЦПК України).

Частина першастатті 30 ЦПК Українипередбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннямистатті 181ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір між сторонами виник з приводу визнання права власності на домоволодіння (житловий будинок та господарські споруди), зокрема нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Слід взяти до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 провадження № 12-73гс20 висловила наступні правові позиції:

«7.15. Приписами цивільного судочинства (частина першастатті 114Цивільного процесуальногокодексу України (далі -ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина першастатті 30ЦПК Українив чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

7.16. Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина першастатті 114 ЦПК). Враховуючи положеннястатті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

7.22. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю,убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

7.23. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинногоГПК Українивиключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

7.24. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третійстатті 30ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Таким чином, враховуючи, що позивач просить визнати право власності на домоволодіння (житловий будинок та господарські споруди), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відтак позов безпосередньо стосується нерухомого майна та належить до виключної підсудності іншого суду, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна.

Також слід зазначити, що відповідно до копії договору купівлі-продажу від 02.02.1991 ОСОБА_1 купила буд. АДРЕСА_2 .

Згідно з постанови Верховної Ради України «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполь, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» від 11.12.2014 Новоазовський район став входити в склад Волноваського району.

Відповідно до Закону України «Про добровільне об?єднання територіальних громад» у Донецькій області Сартанська, Лебединська, Павлопільська, Чермалицька ради своїми рішеннями в 2016 році об?єдналися в Сартанську селищну територіальну об?єднану громаду з адміністративним центром у селищі міського типу Сартана, включивши до її складу такі населені пункти: селища міського типу Сартана і Талаківка, селище Калинівка, села Гнутове, Павлопіль, Пищевик, Черненко, Лебединське, Сопине, - Чермалик, Орловське, Федорівка, Широкине, Бердянське, Пікузи (Комінтернове), Заїченко.

Згідно з постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей від 12.05.2016 № 1351-№ 1351-VIII село Комінтернове Волноваського району було перейменоване на село Пікузи.

Відповідно до пп. 5 п. 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 N? 807-1X (зі змінами), у Донецькій області утворено Маріупольської район (з адміністративним центром у місті Маріуполь) у складі територій Кальчицької сільської, Мангушської селищної, Маріупольської міської, Нікольської селищної, Сартанської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 5 п. З Постанови Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» Бахмутський, Бойківський, Великоновосілківський, Волноваський, Добропільський, 17.07.2020 N? 807-IX (зі змінами), у Донецькій області ліквідовано Амвросіївський, Костянтинівський, Лиманський, Мангушський, Мар?їнський, Нікольський, Новоазовський, Олександрівський, Покровський, Слов?янський, Старобешівський, Шахтарський, Ясинуватський райони.

Отже, в процесі декомунізації с. Комітернове перейменоване на с.Пікузи, розташоване у Маріупольському районі Донецької області.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 3-1 розділуХІІПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ(зі змінами та доповненнями, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинностіПостановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№ 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» , затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що нерухоме майно відноситься до територіальної підсудності (юрисдикції) Волнаваського районного суду Донецької області, тобто не належить до підсудності Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до частини сьомої статті 147Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженнямвід 06.03.2022 № 1/0/9-22змінив територіальнупідсудність судовихсправ Волнаваського районного суду Донецької області наКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

За наведених обставин, справу слід передати до Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська (просп. Лесі Українки, 77Б, 77B, Дніпро, Дніпропетровська область).

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина першастатті 378 ЦПК України).

Згідно з частиною дев`ятоюстатті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 31ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Керуючись ст.ст.27,28,30,31 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Цивільну справу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Баран Василь Володимирович, до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності домоволодіння (житловий будинок та господарські споруди) передати за підсудністю до Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська (просп.Лесі Українки,77Б,77B,Дніпро, Дніпропетровськаобласть, 49000).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зст.261ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.