Постанова

від 25.10.2007 по справі 15а/150-3039

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/150-3039

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" жовтня 2007 р.Справа № 15а/150-3039

 10 год. 20 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.             

при секретарі судового засідання  Суховій Р.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гримайлівський консервний завод», вул. Шевченка,20, смт. Гусятин

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі, вул. Незалежності, 50, смт. Гусятин

про: скасування рішень Управління ПФУ в Гусятинському районі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»від 30.05.2007р. №426 та від 07.06.2007р. №462.

За участю представників сторін:

позивача: Стець С.Р. –представник, довіреність від 02.07.2007р.

відповідача: Підгородецька Л.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №08/04 від 05.01.2007р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гримайлівський консервний завод», смт. Гусятин, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі, смт. Гусятин, надалі відповідач, про скасування рішень Управління ПФУ в Гусятинському районі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 30.05.2007р. №426 та від 07.06.2007р. №462.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що органом Пенсійного фонду всупереч норм чинного законодавства прийняті рішення, якими до товариства застосовані штрафні санкції та нарахована пеня. В підтвердження викладеного додає рішення УПФ України в Гусятинському районі від 30.05.2007р. №426 та від 07.06.2007р. №462 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. У поданому запереченні проти позову від 25.07.2007р. №2910/07 зазначає, що оспорювані рішення, якими до товариства застосовані штрафні санкції та нарахована пеня прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, фінансові санкції застосовувалися за порушення строків сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вчинених до 2004 року, але сплачених у період після 01.01.2004р. в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

30 травня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гусятинському районі прийняте рішення №426 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до органів Пенсійного фонду застосовано до ТОВ «Гримайлівський консервний завод»12000,01 грн. штрафу та нараховано 27528,52 грн. пені.

07 червня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гусятинському районі прийняте рішення №462 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до органів Пенсійного фонду застосовано до ТОВ «Гримайлівський консервний завод»1302,11 грн. штрафу та нараховано 3824,91 грн. пені.

Дані рішення оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а рішення УПФ України в Гусятинському районі про застосування штрафних санкцій та нарахування пені –скасуванню, виходячи з наступного.

Як визначено в статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно статті 5 Закону він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначається, зокрема порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне страхування»контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноваженні здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов'язань платниками страхових внесків та застосовуватися фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.

Стаття 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»покладає на страхувальника зобов'язання, зокрема нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.

Норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюються порядок обчислення та сплати страхових внесків, відповідно до статті 20 якого обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Разом з тим, Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 було затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із положеннями даної Інструкції вона визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України).

Відповідно до п.п. 9.3.2 п. 9.3 Р. 3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»рішення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:  

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При цьому, складається рішення за формою згідно з Додатком №14 до вказаної Інструкції.

Також, згідно п.п. 10.1 Р. 10 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежі.

Рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій за формою згідно з Додатком №14 Інструкції.

Як вбачається із Додатку №14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 та пункту 10.5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені приймається на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, вказується періоди застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Натомість, УПФ України в Гусятинському районі прийняті рішення, якими до позивача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня без зазначення періоду такого нарахування та з посиланням, як на підставу їх прийняття –підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Так, згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», надалі Закон №2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.   

Однак, Цей Закон не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове пенсійне страхування, згідно статті 2 Закону №2181 є органи Пенсійного фонду України.

Також, статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і на ці внески не поширюється податкове законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 Роз'яснення президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

 За таких обставин, суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що органом Пенсійного фонду при прийнятті оспорюваних рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені порушено норми чинного законодавства, які саме регулюють їх прийняття, невірно застосовані норми Закону, що є підставою для їх скасування. При цьому, в судовому засіданні наявність сум недоїмки, правомірність застосування фінансових санкцій та нарахування пені судом не досліджувалось, так як не було визначено позивачем як підстава для скасування рішень.  

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір відшкодовується позиву за рахунок Державного бюджету.

На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду»від 30.05.2007р. №426 та від 07.06.2007р. №462.

        3.          Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гримайлівський консервний завод», вул. Шевченка,20, смт. Гусятин, Гусятинський районі, код ЄДРПОУ 00379883, - 85 грн. судового збору.

4.          Виконавчий лист видати за заявою ТОВ «Гримайлівський консервний завод».

     Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.                 

Суддя                                                                                                    Г.Б. Бучинська