Рішення

від 22.04.2024 по справі 220/1736/23

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1736/23

Номер провадження № 2/220/42/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Дурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільну справуза позовомПершого заступникакерівника Волноваськоїокружної прокуратуриАвдан РоманаКостянтиновича (адреса:майдан Озерний(вул.Боброва),буд.32,м.Дніпро,49003)в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті (адреса:вул.Уютна,буд.23,м.Полтава,Полтавська область,36039)до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ),третя особа ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ),про конфіскаціюземельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023рокупозивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 08.01.2024 р. 29.02.2024 р. справу призначено до судового розгляду.

По данному провадженню ухвалою суду від 25.12.2023 р. (провадження

2-з/220/24/23) застосовувались заходи забезпечення позову.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Звертаючись до суду із позовом заступник керівника Волноваської окружної прокуратури вказував, що відповідач, який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.11.2013 серії ВТО № 974908, виданого державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В., набула право власності на земельну ділянку з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 площею 6, 3369 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (нині Старомлинівська сільська територіальна громада Волноваського району Донецької області).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013 за № 3593389 державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225953814212).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 на підставі договору оренди землі від 01.09.2015 передана орендодавцем ОСОБА_2 в оренду фізичній особі ОСОБА_3 строком до 01.09.2064 року. За умовами договору оренди землі орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті складає 5 611, 68 грн.

При цьому встановлено, що ОСОБА_2 на час звернення до нотаріуса із заявою про реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку (28.11.2013) як громадянка російської федерації була документована посвідкою на постійне проживання серії ДН та номеру 012/62, яка видана 06.05.2007 СГІРФО Великоновосілківського РВ ГУМВС.

Таким чином, з наведених вище відомостей вбачається, що ОСОБА_2 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою російської федерації.

З метою підтвердження зазначених відомостей Волноваською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 04.05.2023 № 51-946ВИХ-23, у відповідь на який Головне управління листом від 18.05.2023 № 1401.3.1-2596/14.3-23 повідомило, що за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області та інформаційної підсистеми ЄІАС УМП ДМС України громадянка російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться. Згідно ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМС ДМС України зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання на території Донецької області, не значиться. З питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України, ОСОБА_2 не зверталася.

Також з інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, наданої на запит прокуратури листом від 12.05.2023 № 20483/20508-11-23/15.3, вбачається, що за результатами перевірки даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Донецькій області, проведеної з 01.01.2016 по теперішній час, актових записів цивільного стану про смерть, зокрема, щодо ОСОБА_2 не виявлено.

Прокурор вказує, що ОСОБА_2 до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 28.11.2014, як нерезидент України, повинен був виконати вимоги законодавства щодо відчуження спірної земельної ділянки, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було, чим порушив статті 13,14,41 Конституції України та статті 80,81,145 ЗК України. Про факт порушення земельного законодавства відповідачем у вигляді невідчуження протягом законодавчо визначеного строку належної їй земельної ділянки з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 Волноваська окружна прокуратура Донецької області дізналась у березні 2023 року за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Саме із дати формування інформаційної довідки у вказаному Реєстрі (09.03.2023) і необхідно обчислювати початок перебігу строку позовної давності для прокурора, який з цього моменту мав об`єктивну можливість дізнатись, що відповідач є власником спірної земельної ділянки та досі всупереч вимогам статей 81, 145 Земельного кодексу України не виконала обов`язок щодо її відчуження, а, отже, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду на користь держави. Враховуючи вищезазначене, прокурор просив конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з кадастровим номером 1421283000:01:001:0482 площею 6, 3369 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Краснополянської сільської ради у межах Великоновосілківського (нині Волноваського) району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225953814212), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 28.11.2013 за № 3593389, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська обл., поштовий індекс: 36039, ЄДРПОУ 39767332). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р № UA918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4 425 (чотири тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 47 копійок.

Зміст відзиву відповідача.

Правом відзиву відповідач станом на час розгляду справи не скористався.

Третя особа пояснень на надала.

Процедура судового розгляду

Прокурор Левченко Я.М. у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Позивач Головне управлінняДержгеокадастру уДонецькій області,відповідач,третя особау судове засідання не з`явились. Повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, третя особа та відповідач у відповідності до ст.. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Представник позивача Управління Держгеокадастру у заяві від 12.01.2024 р. зазначив про підтримання позовних вимог, просив справу розглядати у його відсутність. Неявка відповідача та третьої особи у судове засідання є повторною, вперше не з`явились у судове засідання 21.03.2024 р. Клопотання про відкладення розгляду від сторін, третьої особи не надходили. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача, відповідача, третьої особи враховуючи належне сповіщення вказаних осіб про дату, час та місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи, у відповідності до положень ст.. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності. У справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судомфактично встановлено наступне.

Відповідач, який є громадяниномросійської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.11.2013 серії ВТО № 974908, виданого державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В., набула право власності на земельну ділянку з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 площею 6, 3369 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (нині Старомлинівська сільська територіальна громада Волноваського району Донецької області).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013 за № 3593389 державним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Плаксіним С.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225953814212).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 на підставі договору оренди землі від 01.09.2015 передана орендодавцем ОСОБА_2 в оренду фізичній особі ОСОБА_3 строком до 01.09.2064 року. За умовами договору оренди землі орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті складає 5 611, 68 грн.

При цьому встановлено, що ОСОБА_2 на час звернення до нотаріуса із заявою про реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку (28.11.2013) як громадянка російської федерації була документована посвідкою на постійне проживання серії ДН та номеру 012/62, яка видана 06.05.2007 СГІРФО Великоновосілківського РВ ГУМВС.

Таким чином, з наведених вище відомостей вбачається, що ОСОБА_2 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою російської федерації.

З метою підтвердження зазначених відомостей Волноваською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 04.05.2023 № 51-946ВИХ-23, у відповідь на який Головне управління листом від 18.05.2023 № 1401.3.1-2596/14.3-23 повідомило, що за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області та інформаційної підсистеми ЄІАС УМП ДМС України громадянка російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться. Згідно ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМС ДМС України зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання на території Донецької області, не значиться. З питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України, ОСОБА_2 не зверталася.

Також з інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, наданої на запит прокуратури листом від 12.05.2023 № 20483/20508-11-23/15.3, вбачається, що за результатами перевірки даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Донецькій області, проведеної з 01.01.2016 по теперішній час, актових записів цивільного стану про смерть, зокрема, щодо ОСОБА_2 не виявлено.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Приписами ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного та Земельного кодексів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, оскільки земельна ділянка належить до нерухомого майна в силу ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України, знаходиться на території України, то на спірні правовідносини поширюється дія права України.

Відповідно до ст.ст.373, 374 Цивільного кодексу України, ст.80 Земельного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті, в тому числі, у разі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч.4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Суду не надано доказів, що відповідач до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 28.11.2014, як нерезидент України, виконав покладений на нього обов`язок та відчужив земельну ділянку. Зазначений факт підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі невиконання вимог ч.4 ст.81 ЗК України настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення ( конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відтак, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 ЗК України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 вказаного Закону України державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, поновити порушені інтереси держави у даному випадку в майбутньому можливо шляхом внесення державним реєстратором змін до відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про вищевказану земельну ділянку у вигляді припинення права приватної власності Відповідача на таку ділянку з одночасним визнанням права власності держави на неї в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі рішення суду.

Також суд зазначає, що компетентним суб`єктом владних повноважень у даних відносинах є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Згідно з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.

Так, ч. 4 ст.145 Земельного кодексу України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Відповідно до Положення про Державну служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Зокрема, підпунктом 42 пункту 4 Положення передбачено, що Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 р. №603, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Донецької області.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Донецької області. Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, надає адміністративні послуги у сфері земельних відносин, землеустрою, Державного земельного кадастру та національної інфраструктури геопросторових даних. Відповідно до підпункту 36 пункту 4 даного Положення Головне управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

В даному випадку, нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не вжило будь-яких заходів із конфіскації земельної ділянки у іноземця.

Згідно з висновками про застосування норм права, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2018 р. у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Судом встановлено, що Волноваською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області спрямовано запит від 03.05.2023 № 51-933ВИХ-23, яким повідомлено про встановлений факт порушення ОСОБА_2 як іноземною громадянкою національного земельного законодавства у вигляді невідчуження належної їй земельної ділянки з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 протягом року з дня набуття на неї права власності. Також прокуратурою запитано повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області заходи щодо конфіскації спірної земельної ділянки шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 12.05.2023 № 9-5-0.62-966/2-23 повідомило Волноваську окружну прокуратуру, що з відомостей, зазначених у запиті прокуратури, вбачається, що ОСОБА_2 як громадянка російської федерації порушила національне земельне законодавство, однак Головне управління не зверталося з позовом до суду щодо конфіскації земельної ділянки з кадастровим № 1421283000:01:001:0482 через обмежене фінансування на сплату судового збору.

Крім того, у відповідь на запит прокуратури від 13.11.2023 № 51-2781ВИХ-23 Головне управління листом від 28.11.2023 № 10-5.0.62-2736/2-23 повторно повідомило про невжиття заходів щодо звернення до суду із позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки та про відсутність такої можливості на даний час.

Зазначене свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області самоусунулось від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.

Для здійснення прокурором представництва інтересів держави не має значення з яких причин (об`єктивних чи суб`єктивних) компетентний орган не здійснив їх захист. Важливо лише те, що захист інтересів держави не здійснено і вони його потребують.

З огляду на це, суд вважає, що у прокурора були підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.

Прокурором дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання зазначених норм, Волноваською окружною прокуратурою попередньо листом повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

В силу ч.4 ст.145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст.348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності та логічному взаємозв`язку, аналізуючи надані сторонами докази, суд вважає, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та необхідно припинити право власності відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером № 1421283000:01:001:0482 площею 6,3369 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та продажу на земельних торгах з поверненням відповідачу виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Щодо розподілу судових витрат

При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача просив стягнути на корить позивача понесені витрати по сплаті судового збору за розгляд позовних вимог та судового збору, поданого за розгляд заяви про забезпечення позову. Позивачем за платіжною інструкцією 2469, 05.12.2023 р. сплачено судовий збір у розмірі 3083,47 грн., призначення платежу судовий збір за позовом до ОСОБА_2 . Також, у провадженні 2-з/220/24/23 позивачем сплачено судовий збір у сумі 1342 грн. Загальна сума понесених судових витрат складає 4 425 (чотири тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 47 копійок.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Першого заступникакерівника Волноваськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 )в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті (адреса:вул.Уютна,буд.23,м.Полтава,Полтавська область,36039)до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ),третя особа ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ),про конфіскаціюземельної ділянки,задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 1421283000:01:001:0482 площею 6,3369 гa із цільовим призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Краснополянської сільської ради у межах Великоновосілківського (нині - Волноваського) району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 225953814212), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська обл., поштовий індекс: 36039, ЄДРПОУ 39767332) та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_2 виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,на користь Донецької обласної прокуратури (р/р № UA 918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4 425 (чотири тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 47 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 02.05.2024 р.

Суддя: О.А. Дурач