Ухвала

від 01.05.2024 по справі 753/8019/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/8019/24

провадження № 2-з/753/103/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 представником за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через загальну канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову в рамках розгляду цивільної справи №753/8019/24, яка перебуває в провадженні судді Дарницького районного суду м. Києва Якусика О.В.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024, дану заяву передано судді Якусику О.В.

При цьому, відповідно до розпорядження №32 керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Слівінського Д.О. від 30.04.2024, вищевказану заяву було передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями Дарницького районного суду м. Києва, оскільки суддя Якусик О.В. з 29.04.2024 по 10.05.2024 включно, перебуває у відгулах за раніше відпрацьовані дні.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024, заяву про забезпечення позову передано судді Каліушку Ф.А.

01.05.2024 у складу судді ОСОБА_3 витребувано матеріали цивільної справи №753/8019/24 задля розгляду заяви про забезпечення позову, яка була подана в рамках вказаної справи.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги, які мають право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_5 (чоловік). 26.03.2024 за заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. була заведена спадкова справа №192/2024 (номер у спадковому реєстрі 72204621). При цьому, при відкритті спадкової справи, нотаріусом було повідомлено ОСОБА_1 про те, що в реєстрі заповітів міститься інформація про наявність заповіту його покійної матері ОСОБА_4 , який складено в Одинадцятій Київській державній нотаріальній конторі, у якому його покійна мати заповіла все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, та взагалі все те, що їй належатиме на день її смерті, своєму чоловіку ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_1 вважає, що вказаний заповіт не відповідає волі його покійної матері, а також не підписувався нею, у зв`язку із чим останній звернувся з позовом до суду до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду, при цьому, враховуючи те, що слідчим відділом Оболонського РУГУ МВС України у м. Києві на досудовому розслідуванні перебуває кримінальне провадження за ознаками злочину чч. 1 ст. 358, п. 6 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме підроблення офіційного документа з метою заволодіння майном та умисне позбавлення життя спадкодавця з корисливих мотивів, є підстави вважати, що даним спадковим нерухомим майном можуть розпорядитися та відчужити його на користь невідомих осіб, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог. Таким чином, заявник просить суд накласти арешт на спадкове майно, яке належить ОСОБА_5 , шляхом заборони на його відчуження до вирішення спору по суті: - на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ; - на 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до стст. 1, 3 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), стст. 2, 4-5, 12-13, 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

За приписом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу.

Частиною першою, другою статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, законом встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

З матеріалів цивільної справи №753/8019/24 вбачається, що провадження у даній справі не відкрито, при цьому, позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, у зв`язку із чим в ній неможливо визначити ціну позову, а відтак дана справа не відноситься до категорії малозначних відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 583/783/18, провадження № 61-10656св19.

Окрім того, заява про забезпечення позову подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 27.03.2024, зареєстрованої в реєстрі за №236.

Однак, враховуючи те, що дана цивільна справа не відноситься до категорії малозначних справ, а також враховуючи вищевказані вимоги закону, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову особі, яка її подала, оскільки підписувати та подавати такі заяви від імені позивача має право виключно адвокат.

Відповідно до п. 1, ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про повернення даної заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.