Ухвала

від 01.05.2024 по справі 944/2256/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/2256/24

Провадження №1-кс/944/309/24

УХВАЛА

01.05.2024 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції з поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142350000017 від 10.04.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2 КК України,

в с т а н о в и в :

Прокурор Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 ,звернулася дослідчого суддіЯворівського районногосуду Львівськоїобласті зклопотанням пронакладення арештуна тимчасововилучене майнопокликаючись нате,що слідчимвідділенням Яворівськоговідділу поліціїГУ Національноїполіції уЛьвівській областіпроводиться досудоверозслідування поматеріалах кримінальногопровадження,відомості щодоякого внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42024142350000017 від 10.04.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2 КК України.

В обгрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа незаконно заволоділа землями водного фонду в особливо великих розмірах та проводить будівельні роботи на території Яворівської міської ради.

Відомості про дану подію внесено 10.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142350000017, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 239-2 КК України.

25 квітня 2024 року з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчим Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 було проведено огляд ділянки з кадастровим номером 4625855600:06:000:0474 (Краковецький став) поблизу смт Краковець Яворівського району Львівської області, під час якого виявлено та вилучено: гусеничний екскаватор DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку та ключі від замка запалювання.

25 квітня 2024 року гусеничний екскаватор DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку власником якого є ТОВ «ПМК- КИЇВ», постановою слідчого визнано речовими доказами в кримінальному проваджені №42024142350000017 від 10.04.2024.

Гусеничний екскаватор DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку власником якого є ТОВ «ПМК- КИЇВ», самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю,

Беручидо увагите,що згусеничним екскаватором DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку, власником якого є ТОВ «ПМК- КИЇВ», необхідно провести ряд слідчих дій, та існують ризики того, що їх використання власником чи іншими користувачами може призвести до їх зміни, втрати, а також знищення слідів, які містять на собі вказаний транспортний засіб, унеможливить проведення слідчих дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою збереження речових доказів просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив про необґрунтованість клопотання посилаючись на те, що наведені прокурором ризики є недовелені, працівник який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ПМК- КИЇВ» працював гусеничним екскаватором на території прилеглої водойми «Краковецький став» смт Краковець Яворівського району Львівської області на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області №32 від 31.01.2024, відповідно до якого надано дозвіл ТОВ «ПМК- КИЇВ» на проведення благоустрою вказаної вище території.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Яворівського ВП ГУНП України у Львівській області перебуває кримінальне провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142350000017 від 10.04.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2 КК України.

Протоколом огляду місця події від 25.04.2024 було виявлено та вилучено гусеничний екскаватор DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку, власником якого є ТОВ «ПМК- КИЇВ».

25.04.2024 постановою слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області у відповідності до вимог ст.98 КПК України гусеничний екскаватор DООSAN моделі DX225LCA з номером кузова НОМЕР_1 без номерного знаку, власником якого є ТОВ «ПМК- КИЇВ», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки такий зберігає на собі сліди вчинення злочину.

Прокурор у клопотанні вказує, що наявні достатні підстави вважати, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також запобіганню їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, враховуючи те, що гусеничний екскаваторDООSANмоделі DX225LCAз номеромкузова НОМЕР_1 без номерногознаку,використовувався якзасіб вчиненнякримінального правопорушеннята зберігна собісліди вчиненнякримінального правопорушення, а також у зв`язку з необхідністю призначення з вилученими речами ряду судових експертиз, слід накласти арешт.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів та вимог, якими у даному випадку є арешт визначеного транспортного засобу.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України,заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України,під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч.3 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а такожрозумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч.1ст.173 КПК України).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України установлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина третястатті 239-2 КК України, за якою здійснюється кримінальне провадження, передбачає кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Приміткою до вказаної статті визначено, що особливо великим розміром у цій статті слід розуміти обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять кубічних метрів.

Даних про розмір (обсяг) поверхневого (грунтового) шару земель водного фонду, здобутого за допомогою майна, на яке пропонується накласти арешт, у клопотанні не зазначено.

Крім того, наданий слідчим протокол огляду місця події від 25.04.2024 не містить даних про спосіб вимірювання, за допомогою яким слідчим визначалося будь-які технічні засоби, які застосовано при вимірюванні, незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Слідчим та прокурором не викладено у клопотанні та не доведено у судовому засіданні, що зазначене у клопотанні майно відповідає будь-якій з ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першоїстатті 96-2 КК України, та не спростовано посилання представника власника частини майна на добросовісність його використання.

Зазначене узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, судам необхідно визначати необхідність втручання в мирне володіння майном, визначення підстав та умов такого втручання й про критерії визначення хиткої межі для дотримання балансу між суспільними і приватними інтересами, щоб не покласти на одну зі сторін непомірного тягаря.

Згідно з ч.3ст.132 КПК України,застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, вимоги ч.1 ст.173КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, викладених прокурорм у клопотанні, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що без арешту вказаного майна не можливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурорм не доведено наявність передбачених законом правових підстав та необхідності накладення арешту на майно, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 7, 98,131,132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Узадоволенні клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142350000017 від 10.04.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.239-2 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1