Постанова

від 30.04.2024 по справі 183/13097/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4163/24 Справа № 183/13097/23 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Барильської А.П., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, стягнення суми недоотриманої пенсії згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУ ПФУ в Луганській області) про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, стягнення суми недоотриманої пенсії згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи його тим, що вона є спадкоємицею після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26 серпня 2021 року приватним нотаріусом Лук`яновою О.Б., в межах спадкової справи №67374423, їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстроване в реєстрі за №1937. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 194 661,12 грн.

Вказувала, що 01 жовтня 2021 року адвокат Заботін В.В., діючи в її інтересах, звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та додав до неї відповідні документи. За результатами розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії від 01 жовтня 2021 року, такі кошти в повному обсязі виплачені не були.

Зазначала, що згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Луганській області на адвокатський запит Заботіна В.В. від 30 вересня 2021 року №1200-0202-8/40840 нею було встановлено, що пенсію померлому ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року; рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі №360/3058/20 ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року; розмір недоотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року склав 273 887,89 грн., не враховуючи статтю 46 Закону (щодо обмеження трирічним терміном).

Посилаючись на те, що до спадщини, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом, увійшла недоотримана пенсія, обмежена трирічним терміном, у розмірі 194 661,12 грн., у той час як загальний розмір заборгованості, відповідно до відповіді ГУ ПФ України в Луганській області, за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року складає 273 887,89 грн., відповідачем протиправно не надано приватному нотаріусу відомостей щодо усієї суми недоотриманої пенсії померлим ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року, внаслідок чого нотаріус був позбавлений можливості включити усю недоотриману пенсію за вказаний період до складу спадщини, на яку видано свідоцтво, як і не виплачено пенсію, тому просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79 226,77 грн., у порядку спадкування за законом; стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на її користь суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79 226,77 грн., у порядку спадкування за законом; стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на її користь суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була одержана ним за життя у розмірі 194 661,12 грн. згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстроване в реєстрі за №1937, від 26 серпня 2021 року. Стягнути судові витрати.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 194 661,12 грн., яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстрованого в реєстрі за №1937 від 26 серпня 2021 року. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , однак не була одержана ним за життя та не включена до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 79 226,77 грн. Стягнуто з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка належала померлому ОСОБА_2 та не включена до складу спадщини згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстрованим в реєстрі за №1937 від 26 серпня 2021 року у розмірі 79 226,77 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2 191,10 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для задоволення позову відсутні. Бюджетних асигнувань на виплату пенсії, про стягнення якої заявлено позов, не передбачено.

Позивачка правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як внутрішньо переміщена особа.

З 01 квітня 2017 року ОСОБА_2 було призупинено виплату пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі №360/3058/20, що набрало законної сили 20 листопада 2020 року ,адміністративний позов ОСОБА_2 до Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ Луганської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ Луганської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ Луганської області від 06 квітня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з квітня 2017 року. Зобов`язано Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць.

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66150293 від 26 серпня 2021 року, вбачається, що 19 березня 2021 року ПН Харківського МНО Харківської області Лук`яновою О.Б. за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2

26 серпня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину. Склад спадкового майна кошти недоотримана пенсія. Іншого майна чи інших спадкоємців зі вказаного витягу судом не встановлено.

26 серпня 2021 року ПН ОСОБА_3 у межах спадкової справи №67374423 видане свідоцтво про право на спадщину за законом НРМ №627333, зареєстроване в реєстрі за№1937. Згідно з наданою копією вказаного свідоцтва, ПН Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лук`янова О.Б. посвідчила факт, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яке складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 194 661,12 грн., є його дружина ОСОБА_1

24 вересня 2021 року представник позивачки звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію: щодо того, протягом якого періоду часу ОСОБА_2 не отримував пенсію; про суму невиплаченої (недоотриманої) пенсії, яка значиться за померлим ОСОБА_2 та вказати розмір пенсії по місяцях за відповідний період; щодо того, чи проводився перерахунок пенсії стосовно ОСОБА_2 за його життя.

Листом від 30 вересня 2021 року №1200-0202-8/40840 на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 повідомлено, що пенсію померлому ОСОБА_2 було призупинено з 01 квітня 2017 року. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 до управління не звертався і про смерть ОСОБА_2 було невідомо. Розмір недотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року, не враховуючи статтю 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», склав 273 887,89 грн., а саме: з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року 3 907,43 грн. (на місяць), з 01 травня 2017 року по 30 вересня 2017 року 4 102,43 грн. (на місяць), з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2019 року 6 473,29 грн. (на місяць), з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2020 року 7 562,45 грн. (на місяць), з 01 травня 2020 року по 31 серпня 2020 року 8 387,02 грн. (на місяць). Додатково повідомлено, що 14 вересня 2020 року до управління надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року №360/3058/20 з зобов`язанням Білокуракинського об`єднаного управління ПФУ Луганської області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернено до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць. У жовтні 2020 року було виконано рішення суду в частині виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць за жовтень 2020 року в сумі 8 387,02 грн. Після набрання рішення законної сили пенсія нараховувалася на січень 2021 року 8 387,02 грн., лютий 2021 року 8 387,02 грн., березень 2021 року 9 302,29 грн., квітень 2021 року 9 302,29 грн. Згідно з листом управління від 16 квітня 2021 року №1237-0123-9/2590 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кошти з рахунка ОСОБА_2 були повернуті.

01 жовтня 2021 року адвокат Заботін В.В., як представник ОСОБА_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, вказавши відповідний номер банківського рахунку для перерахування коштів та надавши відповідні погодження.

На день пред`явлення позову грошові кошти позивачці виплачені не були.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі. Усі надані позивачкою докази, свідчать про те, що вона на законних підставах набула право власності на грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії, що належали її померлому чоловікові та частина яких увійшла до складу спадщини, відповідно до свідоцтва про право на спадщину,інша частинах яких не була включена до складу спадщини саме у зв`язку із тим що нотаріусу на запит були надані неповні відомості. Відповідач відмовляючи у виплаті коштів перешкоджає в реалізації її прав та інтересів регламентованих чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду України та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно зі статтями 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Свідоцтво про право на спадщину від 06 серпня 2021 року не оспорено та є чинним (а.с.13), а тому невиплата пенсії спадкодавця у розмірі визначено саме на підставі повідомлення ГУ ПФУ в Луганській області від 16 червня 2021 року за вих. №1200-0402-8/17346, спадкоємцю у повному обсязі є безпідставною.

Встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії у відповідності до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті (втім свідоцтво про право на спадщину було видано на суму пенсії у розмірі 194 661,12 грн., на підставі листа ГУ ПФУ в Луганській області від 16 червня 2021 року, щодо обмеження трирічним терміном).

Колегія суддів наголошує на тому, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому (після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом) було встановлено, що частина недоотриманої пенсії у сумі 79 226,77 грн. не була включена до свідоцтва про право на спадщину за законом саме через те, що відповідь надана ГУ ПФУ в Луганській області включала у себе розмір пенсії обмежений трирічним терміном.

Та було встановлено, що розмір недоотриманої пенсії померлого за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2020 року складав саме 273 887,89 грн., (не враховуючи статтю 46 Закону) (а.с.16).

Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень та норми, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до складу спадкової маси входить і сума недоотриманої спадкодавцем позивачки суми пенсії в розмірі 79 226,77 грн., яка не включена до складу свідоцтва про право на спадщину. Відтак, за позивачем підлягає визнанню як право на вказану суму, яка належала померлому так і право на отримання вказаної суми з відповідача з огляду на правове мотивування, вказане судом вище і позов і в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі фактично не заперечує наявність заборгованості, однак зазначає що її виплата буде проведена пізніше, за умови виділення бюджетних коштів та посилається на положення Порядку Кабінету Міністрів України №1165. Однак ним не враховано, що спадкоємець має право на спадкове майно з моменту відкриття спадщини, та його право не залежить від виділення коштів на відповідні виплати.

Колегія суддів звертає увагу нате,що положення Порядку Кабінету Міністрів України №1165 не регулюють спадкові правовідносини .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті вирішення спору. Судом правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Е.Л.Демченко

Судді: А.П.Барильська

І.Ю.Ткаченко