Рішення

від 23.04.2024 по справі 143/1166/23

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1166/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Бойка А.В.,

з участю секретаря судових засідань Шуваріної В. А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Кравчук Михайло Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Погребищенська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Кравчук Михайло Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Погребищенська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Позивачка, як дружина спадкодавця, та відповідачка, як його дочка, є спадкоємцями першої черги за законом та у визначений законом строк прийняли спадщину, що належала спадкодавцю. З метою реалізації своїх спадкових справ вони звернулися до Погребищенської державної нотаріальної контори та, за відсутності інших спадкоємців, позивачка відмовилася від своєї частки у спадщині на користь дочки, оскільки між ними була домовленість, що відповідачка оформить спадщину протягом року та належно нею розпорядиться. На час написання позивачкою заяви про відмові від спадщини їй не було роз`яснено наслідки відмови від спадщини як особи, що мала право на обов`язкову частку у спадщині, можливість небажання реалізувати дочкою своє право на спадщину та не отримання нею свідоцтва про право на спадщину протягом десяти років, ігнорування обіцянок, в результаті чого позивачка втратила право на спадщину, у вигляді частки об`єкта нерухомого майна, тобто помилилася щодо обставин, які мали істотне значення для неї, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 13.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.03.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори спадкову справу, що заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.03.2024 до суду надійшла спадкова справа №27/14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , з якої вбачається, що після смерті останнього спадщину прийняла його дочка ОСОБА_2 .. Дружина спадкодавця ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилася. (а. с. 42-49).

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кравчук М. О. не з`явилися, однак подали заяви у яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі, справу просили розглянути у їх відсутності (а. с. 53, 56).

Відповідачка ОСОБА_2 а в судове засідання не з`явилася також, надіслала заяву у якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує (а. с. 32).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Беззаперечно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 4).

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_1 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_2 , яка у визначений законом строк, а саме: 23.01.2014, подала до нотаріальної контори заяву про прийнята спадщини (а. с. 44).

Дружина спадкодавця ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилася у встановленому законом порядку (зворотній бік а. с. 46).

Однак, як вбачається з спадкової справи №27/14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , після подання заяви про прийняття спадщини відповідачка свої спадкові права належним чином не оформила, свідоцтво про право на спадщину не отримала.

За змістом ч.1ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1ст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою, другою, третьою, п`ятоюстатті 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1ст. 1270 ЦК України).

За змістом частин першої, п`ятої, статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відповідно до частини шостоїстатті 1273 ЦК Українивідмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно з положеннями ст.1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

За змістом положень ч. ч. 2, 3 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Відповідно до ч.5ст.1274 ЦК Українивідмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225,229-231і233цьогоКодексу.

Згідно з ч. 1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьоїстатті 203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина першастатті 229 ЦК України).

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

За змістомстатті 229 ЦК України, під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що невідповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов`язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням.

Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_1 помилилася щодо обставин, які мають істотне значення при поданні відмови від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_1 ; враховуючи визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 , що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, то з метою захисту майнових прав позивачки, необхідно визнати її відмову від прийняття спадщини недійсно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Прийняти визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 .

Позов задовольнити повністю.

Визнати відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсною.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя