Постанова

від 30.04.2024 по справі 921/591/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа №921/591/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2024 (повний текст рішення складено 02.02.2024, суддя Стадник М.С.)

у справі № 921/591/23

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.»

про зобов`язання відповідача поновити членство ОСОБА_1 в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», яке було припинено рішенням загальних зборів членів кооперативу, що відбулися 06.06.2021

30.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.» поновити його членство в кооперативі, яке було припинено рішенням загальних зборів членів кооперативу, що відбулися 06.06.2021.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішенням позачергових зборів членів кооперативу від 06.06.2021 його виключено з членів кооперативу, а належну йому частку (пай) передано іншій особі на підставі документів посвідчених нотаріусом Шонь Ю.М. Водночас, серед документів, переданих нотаріусу, була заява ОСОБА_1 про вихід з товариства, проте позивач стверджує, що його було введено в оману щодо стану справ в кооперативі і після того, як нотаріусом було посвідчено заяву про вихід з кооперативу, ОСОБА_1 вирішив відкликати таку заяву. Разом з тим, позивач вказує про недотримання порядку скликання та проведення зборів членів кооперативу.

Господарський суд Тернопільської області в рішенні від 19.01.2024 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив, у зв`язку із обранням позивачем неналежного способу захисту, позаяк зобов`язання відповідача поновити позивача у складі членів Обслуговуючого кооперативу не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», оформлене протоколом № 02/21 від 06.06.2021 про затвердження рішення зборів членів правління садівничого товариства від 27.05.2021 (протокол за №10) в частині припинення членства в кооперативі, зокрема, ОСОБА_1 станом на день розгляду справи є чинним.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням та подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а його позовні вимог задоволити, оскільки висновок суду про обрання неналежного способу захисту порушеного права позивача є безпідставним та свідчить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що полягає в наступному:

-згідно норм Закону України «Про кооперацію» та статуту кооперативу, виключення з членів кооперативу відбувається на підставі письмової заяви члена кооперативу, за результатами розгляду якої правлінням приймається рішення яке затверджується рішенням загальних зборів (вищим органом) кооперативу. Позивач до моменту проведення зборів не володів інформацією про те, що розглядатиметься питання саме про припинення його членства, адже він подав заяву про відкликання своєї заяви про вихід з кооперативу, відтак, був впевнений, що розгляд його заяви на засіданні правління чи на зборах кооперативу відбудеться за його участі. Проте, ні на засідання правління, яке первинним розглядало заяву позивача, ні на збори його в порядку передбаченому Законом України «Про кооперацію» не запрошували чим незаконно позбавлено його права розпоряджатися своїм паєм в кооперативі та не взято до уваги його заяву про відкликання заяви про вихід;

- апелянт, з покликанням на судову практику, зазначає, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. В даному випадку, якщо б суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив усі обставини справи, він би прийшов до висновку, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та вчинення відповідної реєстраційної дії, позивач був позбавлений своїх прав, як члена кооперативу, всупереч його волі;

-покликаючись на рішення від 05.05.2022 у справі №921/574/22, суд не надав належної правової оцінки тому факту, що у вказаному рішенні в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів обслуговуючого кооперативу, які відбулися 06.06.2021 та скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників обслуговуючого кооперативу в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників кооперативу, позивачу було відмовлено з підстав відповідності оспорюваного рішення нормам чинного законодавства. Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою позову щодо визнання недійним рішення зборів кооперативу, які відбулися 06.06.2021 у справі №921/574/22 було порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, а не порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів;

-припинення членства в кооперативі складається з двох етапів: рішення правління і рішення зборів, відповідно, оскільки ОСОБА_1 в період між рішенням правлінням і рішенням зборів подав заяву про відкликання своєї заяви про вихід з кооперативу, рішення зборів кооперативу від 06.06.2021 р. є нікчемним в силу закону, тобто таким, що не породжує правових наслідків. Отже, за умови відсутності волевиявлення на вихід з товариства на час прийняття рішення підстав для виключення позивача з кооперативу не було. Подання заяви про вихід із товариства є одностороннім правочином, вчинення якого не зумовлюється поведінкою інших осіб. За загальним правилом, особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього. Право на відкликання заяви про вихід з кооперативу є суб`єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди кооперативу чи інших його учасників. Таким чином, вважаю, що питання припинення членства у кооперативі Гаращука М.І. апріорі не повинно було розглядатися на загальних зборах;

-внаслідок прийняття рішення про припинення членства в кооперативі, ОСОБА_1 був позбавлений корпоративних прав всупереч його волі, за умови відсутності волевиявлення на вихід з кооперативу на час прийняття рішення;

-апелянт ставить під сумнів участь певних членів садівничого товариства, які брали участь в загальних зборах 06.06.2021, розписувалися і голосували та вказує, що такі обставини не були досліджені судом першої інстанції.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання сторони не забезпечили участь своїх представників, натомість представник позивача 29.04.2024 через систему «Електронний суд» подав суду клопотання про відкладення розгляду справи через погіршення стану здоров`я, однак належних доказів такого не надав (долучені матеріали обстеження датовані 26.04.2024, які не свідчать про його шпиталізацію).

З огляду на строк розгляду апеляційної скарги, визначений ст. 273 ГПК України, зважаючи на ту обставину, що участь уповноважених представників ухвалами суду обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на таке:

За інформацією, наданою садівничим товариством у довідці за №50 від 15.08.2020, ОСОБА_1 був членом Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д., що знаходиться в АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , площею 0,06га, для ведення садівництва

ОСОБА_1 звернувся до голови правління кооперативу ОСОБА_2 із заявою від 20.05.2021 про вихід з кооперативу, яка підписана та посвідчена у присутності приватного нотаріуса Тернопільського нотаріального округу Шонь Ю.М., яка встановила особу, що підписала заяву та перевірила її дієздатність та зареєструвала таку в реєстрі 20.05.2021 року за №1344.

Заява ОСОБА_1 про вихід з кооперативу подана на підставі ст. 13 Закону України «Про кооперацію», п. 5.5 статуту кооперативу, у зв`язку із переуступкою паю у пайовому фонді кооперативу, як поворотного грошового внеску члена кооперативу. Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від права на отримання своєї загальної частки в майні кооперативу на користь гр. ОСОБА_3 ; юридичні наслідки припинення членства в кооперативі, втрата права користування земельною ділянкою №79, яка перебуває у користуванні кооперативу та усього майна яке на ній знаходиться, йому відомі і зрозумілі; на момент припинення членства в кооперативі у нього відсутні будь які претензії майнового чи немайнового характеру до кооперативу.

ОСОБА_1 , у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , надав власноручно підписану розписку від 20.05.2021 року про отримання від ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 15000 доларів США (згідно офіційного курсу валют НБУ становить 411249,00грн) на виконання договору переуступки паю члена кооперативу, із застереженням про відсутність претензій до розрахунку.

27.05.2021 членами правління кооперативу проведено збори із порядком денним: 1) виключення членів кооперативу згідно поданих заяв; 2) прийом членів кооперативу згідно поданих заяв; 3) про скликання чергових загальних зборів та визначення питань порядку денного; 4) про повідомлення членів кооперативу про скликання зборів.

За результатами проведених зборів членів правління кооперативу було прийнято рішення від 27.05.2021, оформлене протоколом №10, в якому вирішено:

- припинити членство у кооперативі 188 членів згідно поданих ними заяв про вихід із кооперативу, зокрема, і за заявою ОСОБА_1 , який значиться під номером 33 у додатку №1 до протоколу №10 від 27.05 2021 «Список осіб, які виходять з кооперативу»;

- прийняти до кооперативу нових членів, зокрема, згідно додатку №2 до протоколу №10 від 27.05.2021 «Список нових членів, які входять в кооператив під номером 34 значиться ОСОБА_3 »;

- датою проведення чергових загальних зборів членів кооперативу визначено 06 червня 2021 об 11:00 год в приміщенні Українського дому «Перемога» ( м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 27) шляхом розміщення інформаційного повідомлення із затвердженим порядком денним на дошці оголошень за місцезнаходженням кооперативу на АДРЕСА_1 , або телефонним зв`язком.

Водночас, членами правління кооперативу було проведено поіменне обдзвонювання всіх членів кооперативу, в тому числі і ОСОБА_1 , що підтверджується показами свідка ОСОБА_5 , яка особисто телефонувала ОСОБА_1 та повідомила його про те, що 06.06.2021 об 11:00год. в Українському домі «Перемога» мають відбутися чергові загальні збори членів Кооперативу (справжність підпису, особу ОСОБА_5 , яка підписала вказану заяву, її дієздатність перевірено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Миськів М.М. 23.09.2021 та відповідну заяву зареєстровано в реєстрі за №943).

Рішенням загальних зборів членів кооперативу, яке оформлене протоколом № 02/21 від 06.06.2021, затверджено рішення правління кооперативу від 27.05.2021, оформлене протоколом №10 про припинення членства в кооперативі п`яти членів, зокрема, і ОСОБА_1 .

Варто зазначити, що визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», які відбулися 06.06.2021, та скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», було предметом дослідження Господарським судом Тернопільської області у справі № 921/574/22, за результатами розгляду якої у рішенні від 05.05.2022 (яке набрало законної сили) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д» - відмовлено.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовними вимогами до обслуговуючого кооперативу. Кооперативи утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про кооперацію», Цивільного кодексу України, інших правових актів з питань кооперації та статуту.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворений шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 % від загального обороту кооперативу.

За умовами статті 167 ГК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення про припинення членства позивача в кооперативі 06.06.2021) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, члени кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Основні права члена кооперативу визначені статтею 12 Закону України «Про кооперацію», серед яких: право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Стаття 13 Закону України «Про кооперацію» визначає, що членство в кооперативі припиняється у разі: - добровільного виходу з нього; - припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; - несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; - смерті члена кооперативу - фізичної особи; - ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; - припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Вищим органом управління кооперативу, у відповідності ст. 15 Закону України «Про кооперацію», є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

За умовами ст. 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган кооперативу здійснює: управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, який повинен містити, зокрема, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція.

У пунктах 5.3, 5.5, 5.6 статуту ОК «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви; членство у кооперативі припиняється, зокрема, у разі добровільного виходу з кооперативу відповідно до поданої письмової заяви, відчуження (переуступка) паю на користь третіх осіб; виключення з членів кооперативу може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п. 11.2 статуту до органів управління кооперативу належать: загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) вищий орган управління кооперативу; правління кооперативу; ревізійна комісія кооперативу.

Згідно п. 13.5 статуту правління кооперативу приймає рішення про скликання загальних зборів, вносить на затвердження загальних зборів рішення про прийняття до кооперативу нових членів та асоційованих членів та припинення членства.

За умовами ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З наведеної норми процесуального закону вбачається,що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, з метою його захисту.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону .

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист. Крім того, ЄСПЛ акцентував на тому, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (висновок Верховного суду викладений у п.4.5 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19).

Таким чином, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (висновки сформульовані в п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

За умовами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у спосіб встановлений ст. 16 ЦК України: - визнання права; - визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов`язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; -) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов`язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Стаття ст.13 Закону України «Про кооперацію», п.5.6 статуту обслуговуючого кооперативу передбачають порядок та спосіб відновлення членства в кооперативі, що полягає в оскарженні в судовому порядку виключення з членів кооперативу, а саме: виключення з членів кооперативу відбувається на підставі письмової заяви члена кооперативу, за результатами розгляду якої правлінням приймається рішення яке затверджується рішенням загальних зборів, вищим органом кооперативу, скасування якого забезпечує реальне поновлення його порушеного права, тобто відновлення стану правовідносин сторін, який існував до прийняття рішення, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною вимогою зобов`язати відповідача поновити його членство в Обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», яке було припинено рішенням загальних зборів членів кооперативу, що відбулися 06.06.2021, стверджуючи про допущені порушення норм чинного законодавства при його прийнятті.

З огляду на викладене, належним та ефективним способом захисту є скасування рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.» про виключення ОСОБА_1 зі складу членів вказаного кооперативу від 06.06.2021.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі №921/574/22, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено в позові до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів обслуговуючого кооперативу, які відбулися 06.06.2021 та скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників обслуговуючого кооперативу в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників обслуговуючого кооперативу, з підстав відповідності його нормам чинного законодавства.

Разом з тим, вказаним судовим рішенням, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 , в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надав власноручно підписану розписку від 20.05.2021 року про отримання від ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 15000 доларів США (згідно офіційного курсу валют НБУ становить 411249,00грн) на виконання договору переуступки паю члена кооперативу, із застереженням про відсутність претензій до розрахунку. Водночас, ОСОБА_1 не надав суду доказів повернення отриманих ним за пай коштів ОСОБА_3 , відтак не підтвердив належними доказами, які його права та охоронювані законом інтереси порушує оспорюване ним рішення у справі № 921/574/22.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане свідчить про те, що позивач, своїм правом на звернення до суду з позовом про скасування рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», згідно якого його виключено зі складу членів кооперативу, вже скористався у справі №921/574/22.

Таким чином, зобов`язання відповідача поновити позивача у складі членів обслуговуючого кооперативу не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, з огляду на чинність рішення загальних зборів членів Садівничого товариства «Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д.», оформленого протоколом № 02/21 від 06.06.2021року, про затвердження рішення зборів членів правління садівничого товариства від 27.05.2021року (протокол №10) в частині припинення членства в кооперативі, зокрема, ОСОБА_1 . Крім цього, судова колегія вважає за доцільне вказати, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не подані суду докази, які б свідчили про повернення ОСОБА_1 коштів, отриманих ним за пай, ОСОБА_3 .

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.01.2024 у справі № 921/591/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільська області.

Повний текст постанови складено 01.05.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік