Постанова
від 02.05.2024 по справі 925/1294/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа№ 925/1294/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни

на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023, повний текст якого складений 04.12.2023,

у справі № 925/1294/23 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище

до Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни,

про стягнення 83 555,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 83 555,32 грн., яка становить вартість спожитих послуг з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням магазину «Перлина» вул. Соборна 130/3, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище Черкаської області, послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 за відсутності укладення відповідних договорів.

У відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечив пославшись на те, що:

- позивач стверджує, що правовідносини між сторонами щодо постачання теплової енергії регулюється умовами до договору від 01.10.2020 № 77-ТІ, який, за твердженням позивача, укладено між сторонами;

- у спірному будинку зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім 130», проте позивачем порушено процедуру щодо порядку укладення договорів на надання своїх послуг, через недотримання норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що, в свою чергу, призвело до наслідків недійсності та нікчемності відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку (протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.09.2020). Наслідком вказаного є і неможливість вважати укладеним договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) № 77-ТI від 01.10.2020, та незаконність та формалізм щодо нарахування обов`язкових платежів та проведення процедури щодо їх стягнення;

- між сторонами існують договірні відносини на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 на магазин «Перлина», що укладений відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2019 у справі № 925/1371/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021. В свою чергу при розгляді справи № 925/156/21, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.03.2021 у якій на користь позивача стягнуто 3 910,52 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 29.03.2018 по 01.10.2020 роки, встановлено пролонгування договору, який укладено внаслідок розгляду справи № 925/1371/18 і визнання його дії;

- відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах;

- позивачем не надано доказів фактично спожитого обсягу теплової енергії приміщення магазину «Перлина», так як: акти та рахунки на оплату виписано не на ФОП, а на фізичну особу, в рахунках не заповнено графу - підстава; з Актів та прорахованого на їх основі розподілу спожитих послуг з постачання теплової енергії для нежитлових приміщень магазину «Перлина» по вул.Соборна,130/3 м.Монастирище слідує - різниця показів обліку теплової енергії рівна 0 (нулю), проте донарахування - це не фактично спожита теплова енергія, а приписки КП «Теплокомуненерго»;

- норма щодо донарахування обсягу спожитої теплової енергії, яка визначена пунктом 3 розділу ІІІ Методики № 315, не корелюється з двома видами типових індивідуальних договорів, які укладаються між виконавцем та споживачем. Методика не узгоджується з чинним законодавством України;

- порушення з боку позивача процедури укладення договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (відсутність рішення ОСББ), відсутність повідомлення відповідача в належний та законом передбачений спосіб та наявність діючого укладеного та такого, що виконувався та визнавався сторонами договору купівлі - продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 на магазин «Перлина», свідчить про те, що позовні вимоги, які є предметом розгляду в рамках судового провадження у справі №925/1294/23 про стягнення за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 за договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання) від 01.10.2020 № 77-ТІ - задоволенню не підлягають. При ухваленні рішення відповідач просить врахувати позицію судів при розгляді справи №908/2129/22.

Також відповідачем було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник просив зупинити розгляд справи № 925/1294/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 702/795/23.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на те, що:

- предметом розгляду у справі № 702/795/23 є позовні вимоги ФОП Ляхевич Т.В. до ОСББ «Наш дім 130», КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 та інших про визнання рішень співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130 від 25.09.2020 м. Монастирище Черкаської області недійсним та незаконним;

- КП «Теплокомуненерго» отримало протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130 від 25.09.2020 м. Монастирище Черкаської області, згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів надання послуги з постачання теплової енергії та здійснення обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру оплати;

- позивачем визначено, що підставою позовної вимоги є рішення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130 від 25.09.2020 м. Монастирище Черкаської області;

- до розгляду справи № 702/795/23 в світлі вимог причинно-наслідкового зв`язку розгляд справи № 925/1294/23 унеможливлений.

Позивач у запереченнях на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, проти задоволення вказаного клопотання заперечив, пославшись на те, що:

- розгляд справи № 702/795/23 ніяким чином не має відношення до встановлення факту споживання відповідачем по нежитловим приміщенням магазину відповідача теплової енергії. Таким чином справи не є пов`язаними, а підставою для оплати спожитих послуг, зокрема теплової енергії, є фактичне їх споживання;

- споживання відповідачем послуг, в тому числі теплової енергії, уже відбулося. Теплова енергія уже була спожита нежитловим приміщенням магазину «Перлина» по вул. Соборна, 130/3 що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 і борг у Ляхевич Т.В. як власника такого приміщення виник за період з 01.10.2020 по 31.08.2023;

- вказане свідчить про те, що: взаємозв`язку між результатом розгляду справи № 702/795/23, де предметом спору є визнання протоколу зборів співвласників нечинним та даною справою де предметом спору є стягнення вартості уже спожитих послуг, немає; обов`язок відповідача з оплати за фактично спожиту теплову енергію та отримані послуги у спірний період виникає на підставі закону та не ставиться у залежність від наявності чи відсутності, чинності чи не чинності протоколу зборів співвласників; навіть за умови наявності взаємопов`язаності справ, сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі; обставин, які б унеможливлювали б розгляд справи не існує, адже надання послуг уже відбулося і навіть імовірна можливість виникнення, у зв`язку із розглядом іншої справи, зміни будь-яких інших умов, підстав для зупинення провадження по справі не викликає.

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом першої інстанції було відмовлено.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що:

- він у позові жодним чином не стверджує про укладення між сторонами у справі № 925/1294/23 договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 77-ТІ від 01.10.2020, як про то зазначає відповідач у відзиві. Так, листом від 22.10.2020 вих. № 245 позивач направив відповідачу по нежитловим приміщенням магазину роздрібної торгівлі «Перлина» вул. Соборна, 130/3, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище, два екземпляри договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) на вказаний магазин (копія листа, договору та доказів відправки додавалися до матеріалів справи), проте такий договір відповідач не уклала, а відтак між сторонами існували (-ють) правовідносини з поставки теплової енергії та надання комунальних послуг, проте відповідні договори укладено не було;

- так як відповідні договори на послуги з постачання теплової енергії, інших послуг відповідачем підписані не були, він зобов`язаний оплачувати вартість послуг з постачання теплової енергії та інших послуг відповідно до умов закону та у визначених законом порядку та строках, а відсутність відповідного договору не є підставою для звільнення споживача від оплатити спожитих ним послуг;

- оформлення протоколу зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку є виключною прерогативою співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 і саме нібито процедурні недоліки у оформленні такого протоколу відповідач висвітлює як підстави для відмови у задоволенні позову. Ціль відповідача полягає у формуванні якнайбільшої кількості умов для відмови від оплати фактично спожитої теплової енергії: порушення у протоколі зборів співвласників, відсутність доказів надсилання договору для укладення (спростовується матеріалами справи), наявність іншого укладеного договору між сторонами тощо;

- станом на 14.11.2022 між позивачем та мешканцями спірного будинку укладено 57 договорів із 84-ох (а це 68%), що свідчить про те, що не дивлячись на процедурні недоліки при прийнятті протоколу зборів, населення, що проживає у такому будинку, через заключені договори із позивачем, підтвердило свої наміри задекларовані у протоколі зборів, а саме щодо обрання індивідуальної моделі організації договірних відносин на послуги з постачання теплової енергії. Рішення, за які було проголосовано у протоколі зборів, були втілені на практиці, а тому, твердження представника відповідача у відзиві є декларативними та такими, що не відповідають реальним намірам населення, що проживає у такому будинку. Відповідач переслідує свої особисті цілі, при цьому не аналізуючи реальність правовідносин, що склалися між споживачами такого будинку і позивачем згідно протоколу зборів;

- водночас відповідно до відповіді ГУ Статистики у Черкаській області ОСББ «Наш Дім 130» протягом 2020-2022 років статистичної та фінансової звітності не подавало, що вкотре підтверджує фіктивність вказаної юридичної особи. Більше того, з огляду на нежиттєздатність ОСББ «Наш Дім 130» та для надання можливості забезпечення співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище житлово-комунальними послугами, виконавчий комітет Монастирищенської міської ради призначив управителем вказаного багатоквартирного житлового будинку, КП «МВУЖКГ» (рішення № 67 від 27.05.2020).;

- посилання відповідача на діяльність ОСББ «Наш дім 130», функціонування якого спростовується викладеним вище, ще раз підтверджує формальність підходів відповідача, ціллю яких є відмова від оплати фактично спожитих послуг;

- положеннями ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин лише за різними видами комунальних послуг. Таким чином, оскільки в спірному багатоквартирному житловому будинку обрано індивідуальну модель організації договірних відносин на послуги з постачання теплової енергії, типові договори до якої затверджено постановою КМУ і де 68% співвласників такого будинку уклали такі договори із теплопостачальною організацією, то в такому будинку не може існувати одночасно і типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, тим паче лише з одним із співвласників;

- Методика № 315 є законною та чинною, а її «неузгодження із чинним законодавством України», про яке заявлено у відзиві без обґрунтованих на те підстав, не знімає обов`язку із сторін на виконання її вимог, зокрема і у частині донарахування обсягу послуг з постачання теплової енергії. При цьому відповідач не позбавлений права на подання відповідного позову до суду про визнання Методики № 315, або її окремих положень нечинними, а доти як позивач (теплопостачальна організація), так і відповідач (споживач) мають виконувати вимоги такої Методики;

- обставини справ № 908/2129/22 і № 925/1294/23 є різними, а висновки суду викладені у справі № 908/2129/22 не можуть бути застосовані до справи № 925/1294/23.

Також відповідач звертався до суду з клопотаннями про витребування у позивача доказів від 08.11.2023 та від 15.11.2023 у задоволенні першого з яких було відмовлено, а друге - залишено без розгляду.

Водночас суд першої інстанції, на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України, з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи зауваження відповідачки щодо неясності формули розрахунку заборгованості, ухвалою від 16.11.2023 зобов`язав позивача надати додаткові пояснення щодо окремого питання: повну Формулу розрахунку за три будь-які місяці за різні роки за період нарахування, який вказано в позовній заяві з усіма складовими з посиланням на відповідний пункт, розділ Методики № 315.

На виконання вимог суду 22.11.2023 від позивача надійшла заява, до якої додані три розрахунки розподілу спожитих послуг з постачання теплової енергії за листопад 2020 року, січень 2021 року, лютий 2022 року. У таких розподілах зазначено опалювальну площу будинку по вул. Соборна, 130 у м. Монастирищі 4580,01 кв.м.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив про те, що:

- у його розпорядженні наявна відповідь Державної регуляторної служби України на депутатське звернення щодо проведення експертизи Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, у якій зазначено, що: норма визначена п. 3 розділу ІІІ Методики, щодо нарахування обсягу спожитої теплової енергії до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії не корелюється з двома видами Типових індивідуальних договорів, які укладаються між виконавцем та споживачем; донарахування обсягу спожитої теплової енергії до мінімальної частки середнього питомого споживання суперечить статті 19 Закону України «Про теплопостачання», згідно якого споживач повинен здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію;

- вказане свідчить про те, що Державна регуляторна служба України встановила, що Методика, затверджена Наказом № 315, не узгоджується з вимогами чинного законодавства України, зокрема, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та ДБН Б.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» п. 3 розділу ІІІ та п. 1 розділу VІІІ Методики, затвердженої Наказом № 315;

- нікчемність (незаконність) рішення зборів ОСББ «Наш дім 130» свідчить про те, що позивачем порушено процедуру переходу на нове законодавство України «Про житлово-комунальні послуги»;

- так як відповідач не вчиняв дій, як засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги (в тому числі не здійснював оплату наданих послуг), у позивача наявні всі підстави для припинення в односторонньому порядку надання послуги з постачання теплової енергії;

- приміщення магазину «Перлина» фактично не споживало послугу постачання теплової енергії, так як позивач не надає докази фактичного споживання. При цьому сума заявлена до стягнення, це донарахування (віртуальні нарахування, приписки позивача);

- між відповідачем та позивачем укладено в судовому порядку договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 і на підставі нього відповідач погоджується сплачувати за теплову енергію, проте позивач не виставляє рахунки на оплату згідно такого договору;

- наданими позивачем рішеннями органу місцевого самоврядування не затверджені тарифи для потреб інших споживачів на послугу постачання теплової енергії, до того ж відсутні відомості щодо публікації таких рішень в засобах масової інформації;

- таблиця «Покази загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130» - це набір цифр з невідомих джерел походження, мають бути акти. У робочому проекті «Відключення від системи опалення приміщення магазину «Перлина» по вулиці Леніна, 130 в м. Монастирище» зазначено, що «... розрахункові сумарні втрати тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 450,45 Вт/год». Це втрати теплової енергії через теплоізольовані стояки, які проходять через приміщення магазину «Перлина». Це максимальна величина. В приміщенні магазину відсутні можливості доставки теплової енергії при перекритому подаючому та зворотньому трубопроводах. З магазином «Перлина» поруч через стінку магазин роздрібної торгівлі по вул. Соборна, 130 з однієї сторони та з іншої та магазин «Хліб». Також в розділі проекту «Розрахунок втрат теплової енергії центрального опалення, яка буде обчислюватися розрахунково після виконання робіт по спрямленню стояків» зазначено, що у приміщення відповідача відсутні такі складові втрат теплової енергії - як витрати теплової енергії через суміжні стіни, стелю, підлогу; витрати теплової енергії через сходову площадку під`їзду, так як магазин має свій окремий вхід, і обслуговуючий персонал та покупці не користуються загальнобудинковою площадкою;

- позивач не здійснював перевірку дотримання температурного режиму в приміщенні магазину «Перлина». Для підтримання нормативної температури приміщення магазину «Перлина» обладнано кондиціонерами, на підтвердження чого відповідачка надає довідку про споживання електричної енергії;

- в наданому позивачем примірнику договору, доданому до позовної заяви зазначено, що опалювальна площа будинку 3 698,7 кв.м, на минулому засіданні позивач стверджував, що опалювальна площа будинку складає 4 503,7 кв.м, водночас в технічному паспорті на будинок від 01.09.1975 зазначено «отопление в кв.м полезной площади = 5 839 кв.м». Згідно довідки № 16 від 01.09.2022, яку видано директором КП «ЧООБТІ» на вимогу Ляхевич Т.В. загальна площа багатоквартирного будинку становить 5 838,9 кв.м (в тому числі по підвалу 951,3 кв.м). Чим менша площа будинку, яку взято для обрахунків, тим відповідно більше розподіляється та проводяться нарахування на 1 кв.м.

Крім того, позивачем надані додаткові пояснення до заперечення в яких позивача зазначає про те, що:

- Методика № 315 є чинною, а відтак є необхідність її дотримання, як позивачем так і відповідачем;

- припинення надання послуг в односторонньому порядку позивачем відповідачу неможливо, оскільки приміщення, що належить відповідачці є складовою багатоквартирного будинку, а припинення надання таких послуг на весь будинок спричинить порушення прав інших співвласників;

- договір купівлі-продажу № 77-ТІ від 05.10.2018 втратив свою чинність із введенням в дію нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII;

- тарифи для формування рахунків по договору купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 втратили свою чинність;

- приміщення магазину «Перлина» не відключено від централізованої системи теплопостачання, тому теплова енергія в належні відповідачу нежитлові приміщення магазину « Перлина », що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 постачалася та споживалася ФОП Ляхевич Т.В.;

- відповідач покликаючись то на необхідність застосування норм старого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» при виконанні договору купівлі-продажу від 05.10.2018 № 77-ТІ, то на норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які вступили в силу 01.05.2019, що спростовує добросовісність поведінки відповідача;

- усі рішення по тарифах встановлено на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище; у всіх рішеннях зазначено про встановлення тарифів, зокрема і на послуги з постачання теплової енергії, із складовими на виробництво, транспортування, та постачання теплової енергії, як того вимагає постанова КМУ № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», копії публікацій позивач додав до пояснень на спростування доводів відповідачки в запереченнях;

- корисна, загальна і опалювальна це різні площі. Джерелом інформації про опалювальну площу багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі і у розрізі абонентів, є архівна інформація ЖЕКу та технічних, правовстановлюючих документів співвласників такого будинку. Опалювальна площа вказаного багатоквартирного будинку, відповідно до наданої інформації із технічних, правовстановлюючих документів співвласників, може змінюватися. Відповідач маніпулює даними по площі будинку, проте з наданих прикладів розподілу чітко видно, яка площа в тому числі і будинку бралася до обрахунків, а тому неможливість відповідачу зробити контррозрахунок не відповідає дійсності. З метою дискредитації дій підприємства в частині площі будинку, ФОП Ляхевич Т.В. згадує технічний паспорт на будинок 1975 року, який не враховує жодних будівельних змін до 2022 року і знову ж таки говорить про корисну площу, а не опалювальну, чим знову ж таки вводить суд в оману.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 позов задоволений повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 83 555,32 грн. боргу, а також 2 684,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав доведеним належними та допустимими доказами факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період на заявлену до стягнення суму.

Суд першої інстанції:

- не прийняв до уваги твердження відповідача про чинність договору купівлі-продажу № 77-ТІ від 05.10.2018, зазначивши про те, що:

1) пояснення відповідача про те, що стягнення у справі № 925/156/21 відбулося за договором, що укладений в судовому порядку не підтвердилося в ході дослідження змісту рішення у справі № 925/156/21;

2) рішенням від 29.05.2019 у справі № 925/1371/18 Господарський суд Черкаської області визнав укладеним між Комунальним підприємством Теплокомуненерго міста Монастирище з фізичною особою-підприємцем Ляхевич Тетяною Вікторівною договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018, проте у зв`язку з апеляційним оскарженням фізичною особою - підприємцем Ляхевич Т.В. рішення, останнє набрало законної сили лише після залишення його без змін постановою Північного апеляційного господарського суду - 23.02.2021;

3) оскільки договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 не був укладений на момент введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ (станом на 01.05.2019), а рішення щодо його укладення набрало законної сили 23.02.2021, тобто після введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ, то він не зберіг свою чинність після введення в дію досліджуваного Закону (оскільки він ще не набув таку чинність на момент введення в дію такого Закону), а у відповідача, внаслідок прийняття такого Закону виник обов`язок по укладенню з виконавцем комунальних послуг - позивачем у строк до 01.05.2020 договору про надання відповідних комунальних послуг за правилами, визначеними цим Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ;

4) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до Закону України № 2189-VIIІ, а саме до п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення. Так, відповідно до такого пункту договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах;

5) водночас між сторонами у даній справі виникла ситуація, що з моменту введення в дію Закону України № 2189-VIIІ між ними був відсутній договір, який міг би зберігати свою чинність.

Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчить про те, що відповідач отримував послуги з постачання теплової енергії, послуги з теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування без укладення договору, проте вказане не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, так як відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у відповідача наявний обов`язок оплачувати послуги, отримані ним за спірний період за відсутності укладеного договору про надання комунальних послуг із виконавцем таких послуг.

Судом першої інстанції враховано і те, що спірне нежитлове приміщення не від`єднано від мереж централізованого опалення в установленому законом порядку, в ньому відсутнє газове чи електричне індивідуальне опалення, приміщення обладнане тепловим лічильником, за показаннями якого споживання теплової енергії за спірний період дорівнює нулю, а твердження відповідача про те, що у нежитловому приміщенні підтримується необхідна температура за допомогою кондиціонерів не є достатнім для звільнення від сплати за надання послуг позивачем (на підтвердження цього відповідачем надано покази споживання електроенергії, проте суд критично ставиться до таких доказів, адже електричну енергію споживають не тільки кондиціонери, а і всі електроприлади).

При вирішенні спору сторін по суті суд першої інстанції врахував факти, встановлені судами при розгляді справи № 925/578/22 за позовом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище до ФОП Ляхевич Т.В. предметом розгляду у якій були вимоги про стягнення 33 118,23 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію/послуги з теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання протягом періоду з 01.07.2019 по 30.04.2022 в нежитлове приміщення магазину роздрібної торгівлі за адресою АДРЕСА_2 , що належить відповідачу і теж знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, зокрема щодо ухвалення рішення зборів співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 про обрання індивідуальної моделі договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що рахунки виставлялися Ляхевич Т.В., а не ФОП Ляхевич Т.В. зазначивши, що визначальним є те, що у рахунках зазначено, що оплата проводиться за послуги, що надаються у нежитловому приміщенні - магазині роздрібної торгівлі «Перлина» по вул. Соборна, 130, власником якого є відповідач та використовується ним у підприємницькій діяльності, як фізичною особою підприємцем.

Щодо заперечень відповідача в частині того, що позивачем не доведена опалювальна площа у розмірі, що ним зазначена у розрахунках (у проекті договору, що направлявся позивачем така площа становить 3698,7 кв.м, а у розрахунках - 4580,01 кв.м.), суд першої інстанції зазначив про те, що:

- від збільшення загальної опалювальної площі будинку виграє саме відповідач, оскільки чим більша опалювальна площа будинку, тим менше припадає на 1 кв.м, про що зазначає і сам відповідач у відзиві на позов;

- опалювальна площа визначається шляхом отримання архівної інформації ЖЕКу та технічних, правовстановлюючих документів співвласників будинку. Вона може змінюватися в разі змін у правовстановлюючих документах власників квартир та нежитлових приміщень будинку.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Ляхевич Тетяна Вікторівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, зауваживши на наявності підстав для зупинення провадження у справі № 925/1371/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 702/795/23, а також на наявності підстав для задоволення його клопотання та витребування у позивача документального обґрунтування опалювальної площі спірного багатоквартирного будинку.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, справу № 925/1294/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

25.12.2023 до суду надійшов другий примірник апеляційної скарги.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1294/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/1294/23.

04.01.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 залишено без руху, а також надано Фізичній особі-підприємцю Ляхевич Тетяні Вікторівні строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу.

19.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява, до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

06.02.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що:

- з огляду на зміни у законодавстві послугу з постачання теплової енергії до належних відповідачеві приміщень магазину «Перлина» не може бути виконано згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018;

- підстави для зупинення провадження у справі № 925/1371/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 702/795/23 відсутні;

- корисна, загальна, опалювальна - це різні площі;

- застосовувані позивачем тарифи є чинними, а їх коригування передбачено зазначеними нормативно-правовими актами,

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додані копії постанов Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 925/587/22 та від 11.01.2024 у справі № 925/215/23.

Колегія судів зазначає про те, що інформація щодо вказаних судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, такі документи не можна вважати додатковими доказами по справі.

09.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому, з урахуванням заяви про уточнення клопотання від 15.02.2024, заявник просив зупинити розгляд справи № 925/1294/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 702/795/23. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на ті ж самі обставини, що й при зверненні з аналогічним клопотанням до суду першої інстанції.

14.02.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

14.02.2024 до суду від Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в якому остання просить розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 здійснювати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

19.02.2024 головуючий суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці. Крім того, суддя Шаптала Є.Ю. 20.02.2024 перебував у відпустці, а з 21.02.2024 - на лікарняному. Також у період із 27.02.2024 по 01.03.2024 головуючий суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному.

04.03.2024 судді Яковлєв М.Л. та Шаптала Є.Ю. повернулися з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

11.03.2024 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення в яких позивач зауважив на наявності підстав для відмови у позові за наявності розбіжностей в опалюваній площі та, на підтвердження вказаного, додав до пояснень копію постанови Запорізького апеляційного суду від 20.11.2023 у справі № 333/6477/22.

14.03.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення апелянта від 11.03.2024, в яких позивач зазначив безпідставність посилань відповідача на постанову Запорізького апеляційного суду у справі № 333/6477/22, оскільки обставини, викладені в цій справі не відповідають обставинам справи, що розглядається, а тому правові висновки, викладені у справі № 333/6477/22 не можуть бути враховані судом при розгляді даної справи. Відмінність справ полягає у наступному:

- справа № 333/6477/22 стосується публічного договору приєднання, де судом першої та апеляційної інстанцій встановлено укладення між сторонами саме публічного договору приєднання, по справі ж № 925/1294/23 маємо позов про стягнення заборгованості у бездоговірному порядку;

- обставини справи є різними зокрема і в частині наявності протоколу зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку, вибір моделі договірних відносин у справі № 925/1294/23, про що не можна сказати із матеріалів справи № 333/6477/22;

- у справі № 333/6477/22 судом першої інстанції було зроблено висновок, що позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували позовні вимоги, а саме: матеріали справи не містять акта приймання в експлуатацію приладу комерційного обліку теплової енергії; не було доведено помісячного обсягу теплоносія на будинок і приміщення відповідача, не підтвердженні первинними документами (актами зняття показань лічильника, актами наданих послуг) дані, наведені у щомісячних рахунках; не додано акт зняття показань із загальнобудинкового лічильника на початок опалювального сезону; до позову не додано належного розрахунку заборгованості із зазначенням спожитого обсягу теплової енергії по місяцям, її вартість, складові тощо; не надано доказів урахування показань вузлів розподільного обліку теплової енергії при розподілі послуги; не підтверджено відомостей в тому числі щодо опалювальних площ будинку, приміщень відповідача, місць загального користування; не наведено аргументів щодо неоднакового зазначення опалювальної площі спірного нежитлового приміщення;

Позивач зазначив про те, що, на відміну від справи № 333/6477/22, у справі № 925/1294/23 позивачем до позовної заяви було надані такі докази на підтвердження обсягу наданих послуг на заявлену у позові суму:

- копія паспорту на загальнобудинковий засіб обліку теплової енергії будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, копія свідоцтва про повірку такого засобу обліку чинне до 08.07.2025 року. Копія проекту на встановлення у приміщенні магазину Відповідача горизонтальної централізованої системи теплопостачання через розподільний засіб обліку теплової енергії. Оскільки споживання через розподільний засіб обліку відповідачем не відбувалося, тобто не було предметом позову, проектні документи на такий засіб обліку до матеріалів справи не додавалися;

- копії актів готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період за період позову, які підписувалися, в тому числі і представником державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії;

- копії актів про фіксацію факту подачі теплоносія до будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище із зазначенням показників, зокрема на початок та кінець опалювальних періодів;

- помісячні покази загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище (початкові, кінцеві показники та їх різниця);

- помісячний розподіл спожитих послуг з постачання теплової енергії для нежитлових приміщень магазину Відповідача із зазначенням періоду нарахувань, виду споживання згідно Методики № 315 та кількість спожитих послуг по кожному виду споживання і загалом;

- розрахунок суми боргу по нежитловому приміщенню відповідача із зазначенням видів послуг, періоду нарахування, дати нарахування і сплати, кількості спожитих послуг, тарифів, інформації про (не) сплату, заборгованість тощо;

- помісячні копії рахунків та актів відпуску теплової енергії із зазначенням послуг, періоду нарахування, кількості спожитих послуг, тарифів, інформації про (не)сплату, заборгованість тощо;

- помісячні підписані копії актів відпуску теплової енергії іншими співвласниками нежитлових приміщень/магазинів у структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище;

- копії рішень органу місцевого самоврядування про початок та закінчення опалювальних сезонів у м. Монастирище, встановлення тарифів;

- довідка виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про якість послуг від позивача;

- довідки електропостачальної та газових служб про відсутність індивідуальних систем у приміщенні магазину відповідача;

- копія відомостей із Державного реєстру речових прав, згідно яких позивач здійснював розподіл спожитих послуг виходячи із 109,0 кв.м. опалювальної площі належного відповідачеві магазину.

23.04.2024 до суду від відповідача надійшла заява про зловживання представника позивача процесуальними правами, в якій заявник, з посиланням на те, що у наданих відповідачем 14.03.2024 запереченнях на письмові пояснення апелянта від 11.03.2024 замість сприяння суду у правильному, тобто в законному та обгрунтованому вирішенні справи з врахуванням законних заперечень відповідача, увага суду відволікається на інші питання, які не мають значення, відповідач зазначив про те, що це є зловживанням процесуальними правами.

30.04.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву апелянта від 23.04.2024, в якій позивач зазначив про те, що обставини порівнюваних справ є різними, а висновки суду викладені у справі № 333/6477/22 не можуть бути застосовані до справи № 925/1294/23.

Щодо клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, в якому, з урахуванням заяви про уточнення клопотання від 15.02.2024, заявник просив зупинити розгляд справи № 925/1294/23 до набрання законної сили судового рішення у справі № 702/795/23, слід зазначити таке.

Предметом розгляду у справі № 702/795/23 є позовні вимоги ФОП Ляхевич Т.В. до ОСББ «Наш дім 130», КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 та інших про визнання рішень співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформленних протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130 від 25.09.2020 м. Монастирище Черкаської області недійсним та незаконним (вказаними рішеннями, седе іншого, вирішено обрання індивідуальної моделі договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме: кожному співвласнику багатоквартирного будинку заключити індивідуальний договір із КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище на послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) - примітка суду).

За приписами ч. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує з неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Колегія суддів зазначає про те, що у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Слід зазначити і про те, що судове рішення у справі № 702/795/23 набере законної сили після винесення оспорюваного у справі № 925/1294/23 рішення, в той час як апеляційній перегляд останнього, з урахуванням обставин, встановлених в судовому рішенні у справі № 702/795/23, фактично призвів би до перегляду справи по суті, виходячи з інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження, відповідно до вимог ГПК України.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2018 у справі № 922/52/18.

Також колегія суддів зауважує і на наступному.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).

З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 702/795/23.

Водночас колегія суддів зауважує на тому, що у випадку визнання недійсними та незаконними рішень співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборній, 130 м. Монастирище, оформленних протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130 від 25.09.2020 м. Монастирище Черкаської області, сторони будуть не позбавлені права на перегляд рішення у цій справі (№ 925/1294/23) за нововиявленими обставинами.

Станом на 02.05.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Ляхевич Тетяні Вікторівні , останній на праві власності належить магазин роздрібної торгівлі «Перлина», загальною площею 109 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на 2/3 набуто 06.06.2017, а на інші 1/3 частини право власності набуто 16.03.2018 (далі Магазин).

Ляхевич Тетяна Вікторівна має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується відповіддю на запит позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до довідки від 10.08.2023 № 567 Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання для усіх споживачів міста Монастирище та села Нове Місто, упродовж періоду з жовтня 2020 по квітень 2023 років, включно, надавалися позивачем безперебійно та якісно.

Отже, послуги з постачання теплової енергії, абонентського та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання до багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі і до Магазину, який належить відповідачу, у період з 01.10.2020 по 31.08.2023, включно, надавались саме позивачем.

Вказаний факт сторонами не заперечується.

10.10.2018 позивач направив відповідачу два екземпляри договору купівлі-продажу теплової енергії на вказаний магазин, проте листом від 26.10.2018 вх. № 188 відповідач відмовився від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії на вказаний магазин, протоколу розбіжностей до договорів відповідач не склав.

Позивач звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача, у якому просив суд визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТI від 05.10.2018 на магазин Перлина, що знаходиться у структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на умовах, викладених у проекті договору № 77-ТI від 05.10.2018.

Рішенням від 29.05.2019 у справі № 925/1371/18 Господарський суд Черкаської області визнав укладеним договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 на магазин Перлина, що знаходиться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на умовах проекту договору, поданого позивачем, проте у зв`язку з апеляційним оскарженням вказаного рішення, останнє набрало законної сили лише після залишення його без змін постановою Північного апеляційного господарського суду - 23.02.2021.

09.11.2017 прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ (далі Закон № 2189-VIIІ), який введено в дію 01.05.2019.

Відповідно до п. 2 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закон № 2189-VIIІ визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2189-VII (в редакції на час введення Закону в дію) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки договір купівлі-продажу теплової енергії № 77-ТІ від 05.10.2018 не був укладений на момент введення в дію Закону України № 2189-VIIІ (станом на 01.05.2019), а рішення щодо його укладення набрало законної сили 23.02.2021, тобто після введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ, то він не зберіг свою чинність після введення в дію Закону України № 2189-VIIІ (оскільки він ще не набув таку чинність на момент введення в дію такого Закону), а у відповідача, внаслідок прийняття такого Закону виник обов`язок по укладенню з виконавцем комунальних послуг - позивачем у строк до 01.05.2020 договору про надання відповідних комунальних послуг за правилами, визначеними цим законом.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до Закону України № 2189-VIIІ, а саме до п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення. Так відповідно до такого пункту договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Водночас між сторонами у даній справі виникла ситуація за якої з моменту введення в дію Закону України № 2189-VIIІ між ними був відсутній договір, який міг би зберігати свою чинність, а відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач отримував послуги з постачання теплової енергії, послуги з теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування без укладення договору.

Стягнення у бездоговірному порядку боргу за спожиту теплову енергію та наданих послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж по Магазину за період з 29.03.2018 по 01.10.2020 було предметом розгляду справи № 925/156/21, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.03.2021 у якій позовні вимоги задоволені.

Твердження відповідача про те, що стягнення у справі № 925/156/21 відбулося за договором, що укладений в судовому порядку, спростовуються змістом рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2021 у справі № 925/156/21.

Листом від 22.10.2020 вих. № 245 позивач направив відповідачу два екземпляри договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання) на Магазин. Вказаний договір відповідачем укладено не було.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83 555,32 грн., яка становить вартість спожитих послуг з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням магазину «Перлина» вул. Соборна 130/3, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище Черкаської області, послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 за відсутності укладення відповідних договорів, тобто підставою для оплати спожитих послуг є фактичне їх споживання.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Згідно з п.п. 3, 5 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, чинної до 01.05.2022, послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами (п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, дата набрання чинності 04.09.2019, отже, є такими, що регулюють спірні правовідносини (далі по тексту Правила).

На виконання таких приписів законодавства позивач надав до позову копії рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про початок опалювального сезону 2020-2021 років» № 135 від 24.09.2020, «Про початок опалювального сезону 2021-2022 років» від 23.09.2021 № 190, «Про початок опалювального сезону 2021-2022 років» від 28.09.2022 № 154.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище №127 від 31.08.2020 для потреб інших споживачів без ПДВ встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 1 514,05 грн. за 1 Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1060,61 грн./Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 439,21 грн./Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 14,23 грн./Гкал (а.с. 77-78, том 1). Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії вводяться в дію з 01.10.2020. Таке рішення опубліковано в Газеті «Зоря» 04.09.2020.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище №3 від 21.12.2020 для потреб інших споживачів без ПДВ скориговано тариф на теплову енергію у розмірі 1710,67 грн. за 1 Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1257,23 грн./Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 439,21 грн./Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 14,23 грн./Гкал. Таке рішення опубліковано в газеті «Зоря» 25.12.2020.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище № 191 від 23.09.2021 для потреб інших споживачів без ПДВ встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 2079,83 грн. за 1 Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1542,53 грн./Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 521,18 грн./Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 16,12 грн./Гкал. (а.с. 81-82, том 1) Таке рішення опубліковано в газеті «Зоря» 01.10.2021. Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії вводяться в дію з 01.10.2021 і діють до 30.09.2022.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище №233 від 10.11.2021 для потреб інших споживачів без ПДВ скориговано тариф на теплову енергію у розмірі 5 616,18 грн. за 1 Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 5078,88 грн./Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 521,18 грн./Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 16,12 грн/Гкал. Таке рішення опубліковано в газеті «Зоря» 12.11.2021.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище №276 від 22.12.2021 для потреб інших споживачів без ПДВ скориговано тариф на теплову енергію у розмірі 6239,68 грн за 1 Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 5125,27 грн./Гкал; тариф на транспортування теплової енергії - 1098,30 грн/Гкал; тариф на постачання теплової енергії - 16,12 грн./Гкал. Таке рішення опубліковано в газеті «Зоря» 31.12.2021.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради «Про встановлення розміру внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії оператору зовнішніх інженерних мереж КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище» встановлено розмір внеску на вищевказану послугу для всіх категорій споживачів м. Монастирища і с. Нового Міста в розрізі кожної будівлі окремо (додатки 1-43) та зобов`язано оператора зовнішніх інженерних мереж КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії відображати у квитанціях 1 (один) раз на квартал.

Відповідно до калькуляції витрат та розрахунок внесків за обслуговування вузла комерційного обліку КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище в будинку по вул. Соборна, 130, яка затверджена директором КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище 10.07.2020 внески (з розрахунку на квартал) за обслуговування вузла комерційного обліку: усього будинок 627,60 грн., 7,21 грн./приміщення.

Наказом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище від 01.09.2020 №39 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування для одного абонента» затверджено кошторис витрат на послугу з абонентського обслуговування на постачання теплової енергії, яка становить 30,12 грн. (з ПДВ) в місяць на одного абонента, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами.

Наказом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище від 02.06.2021 №38 «Про плату за абонентське обслуговування» затверджено кошторис витрат на послугу з абонентського обслуговування на постачання теплової енергії, яка становить 31,70 грн. (з ПДВ) в місяць на одного абонента, що надається споживачам за індивідуальними договорами.

З матеріалів справи слідує, що у справі № 925/578/22 за позовом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище до ФОП Ляхевич Т.В. розглядались вимоги про стягнення 33 118,23 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію/послуги з теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання протягом періоду з 01.07.2019 по 30.04.2022 в нежитлове приміщення магазину роздрібної торгівлі за адресою м. Монастирище, вул. Соборна, 130/4, що належить відповідачу і теж знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130. У вказаній справі 25.07.2023 ухвалена постанова Північного апеляційного господарського суду, якою рішення Господарського суду Черкаської області від 30.01.2023 залишено без змін.

Оскільки спір у справі № 925/578/22 виник між тими ж сторонами і предмет спору є стягнення заборгованості, зокрема, теж за послуги з теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, що подавалися в нежитлові приміщення відповідача, які також знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, суд першої інстанції цілком вірно, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, визнав, що обставини встановлені в постанові від 25.07.2023 щодо ухвалення рішення зборів співвласників будинку за адресою м. Монастирище, вул. Соборна, 130, є такими, що не потребують доведенню.

Посилання апелянта на те, що справа № 925/578/22 стосується інших правовідносин, а відтак не є пов`язаною з відносинами сторін, що є предметом розгляду у справі № 925/1294/23, є помилковими, оскільки нежитлові приміщення відповідача, вимоги щодо оплати послуг наданих щодо яких були предметом як справи № 925/578/22, так і цієї справи - № 925/1294/23 перебувають в структурі одного багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 925/578/22 апеляційний суд встановив:

- 25.09.2020 на зборах співвласників багатоквартирного будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище було прийнято рішення про обрання індивідуальної моделі договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме: кожному співвласнику багатоквартирного будинку заключити індивідуальний договір із КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище на послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання);

- відповідно до термінів, визначених у ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції чинній на дату прийняття рішення ОСББ, співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

- статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введено в дію 01.05.2019 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні);

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 названого вище Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

- згідно із п. 4 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2;

- у статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку;

- отже, прийняття рішення загальними зборами щодо обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального або колективного договору про надання комунальної послуги) входить до компетенції ОСББ.

В матеріалах справи № 925/1294/23 також міститься копія такого протоколу.

Щодо посилань відповідача на те, що ним оскаржується рішення зборів від 25.09.2020 слід зазначити про таке.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.03.2023 у справі №702/338/22, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20.07.2023, за позовом Ляхович Тетяни Вікторівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень фізичних осіб, оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з іншим позовом до ОСББ «Наш дім 130», КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСОБА_2 та інших про визнання рішень співвласників багатоквартирного будинку оформлених протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.09.2020 недійсним та незаконним (справа № 702/795/23).

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на даний час триває апеляційний перегляд ухвали Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.03.2024 у справі № 702/795/23 якою провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, згідно з яким суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, на даний час рішення співвласників багатоквартирного будинку про обрання індивідуальної моделі договорів про надання послуги з постачання теплової енергії в судовому порядку недійсним не визнано, а, як вірно встановлено судом першої інстанції, допоки рішення зборів ОСББ не буде визнане недійсним у встановленому законодавством порядку (у судовому порядку), воно є дійсним та обов`язковим для виконання співвласниками багатоквартирного будинку.

Крім того, оскарження рішення зборів ОСББ в порядку цивільного судочинства не унеможливлює розгляд цієї справи, оскільки суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

До аналогічних висновків дійшов і Північний апеляційний господарський суд при розгляді справи № 925/578/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання послуги у порядку і випадках, визначених законом (зокрема з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку) (п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).

Як встановлено вище, доказів укладення договору на виконання вказаних вимог законодавства матеріали справи не містять, що свідчить про те, що між сторонами відсутні договірні відносини.

Водночас, слід зазначити про таке.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 4 ЦК України встановлено, що:

- основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

- основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

- актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу

- цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

За змістом ч. 2 ст. 7 Закону України № 2189-VIII індивідуальний споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частина 5 ст. 13 Закону України № 2189-VIII встановлює, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Обов`язок оплачувати щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію встановлений і ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Отже, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №910/12034/18 зазначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, проте необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідача в силу приписів чинного законодавства наявний обов`язок оплачувати послуги, отримані ним за спірний період за відсутності укладеного договору про надання комунальних послуг із виконавцем таких послуг.

У статті 1 Закону України № 2189-VIII визначено наступні терміни:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);

- плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно із п. 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 32, 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статті з урахуванням таких особливостей: 1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги; 3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників (п. 7 ст. 14 Закону України № 2189-VIII).

Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку не дійшли згоди з виконавцем розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку матеріали даної справи не містять.

Отже, обов`язок зі сплати заявлених позивачем до стягнення 83 555,32 грн. за спожиті послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 у відповідача наявний навіть за відсутності укладеного із позивачем договору.

Про вказане неодноразово зверталась увага відповідача під час розгляду справ №925/869/14, №925/262/17, №925/1150/16, №925/1247/19 судами всіх інстанцій, предметом яких було стягнення за поставку теплової енергії по нежитловим приміщенням, які належать відповідачці і перебувають у структурі того ж багатоквартирного будинку і мають адресу вул. Соборна, 130/4, а також під час розгляду справи № 925/156/21, рішення в якій докладно досліджено вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.п. 34, 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, відповідач, як індивідуальний споживач, з урахуванням визначеної моделі укладення договорів про надання послуги з постачання теплової енергії рішенням зборів співвласників будинку від 25.09.2020, яке наразі не визнано недійсним у встановленому законодавством порядку (у судовому порядку), зобов`язаний у відповідності до Закону України № 2189-VIII оплачувати житлово-комунальні послуги у повному обсязі, при цьому відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє його від такого обов`язку.

Матеріли справи не містять докази як того, що спірне нежитлове приміщення за адресою вул. Соборна, 130/3 у м. Монастирище від`єднано від мереж централізованого опалення в установленому законом порядку, так і того, що у такому приміщенні наявне газове чи електричне індивідуальне опалення. При цьому те, що у такому нежитловому приміщенні підтримується необхідна температура за допомогою кондиціонерів є не доведеним, так як на підтвердження вказаного відповідач надає покази споживання електроенергії, проте, суд першої інстанції цілком вірно критично поставився до таких доказів, адже електричну енергію споживають не тільки кондиціонери, а і всі електроприлади.

Позивач направив відповідачу досудове попередження з вимогою сплатити наявний борг. Доказів оплати боргу в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Позивачем складалися акти та виставлялися відповідні рахунки за спірний період. Вказані акти та рахунки направлялись відповідачу. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, отримання відповідачем рахунків підтверджується змістом листування листування сторін.

Нарахування проводились у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

Позивач до позову додав інформацію про покази загальнобудинкового вузла обліку теплової енергії багатоквартирного будинку житлового будинку по вул. Соборна, 130 м. Монастирище, зокрема, і у місячному розрізі та по роках і загальну кількість спожитих послуг з постачання теплової енергії будинком у місячному розрізі та по роках.

Відповідно до п. 25 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно до площі (об`єму) приміщення споживача згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі по тексту - Методика № 315).

Згідно із п. 1 розділу ІІ Методики №315 загальні правила розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень в розрахунковий період визначається так: за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності при постачанні теплової енергії до індивідуального теплового пункту будівлі або до будівлі при відкритій системі теплопостачання; розрахунковим методом відповідно до розділу XI цієї Методики.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (Qопф.с), здійснюється згідно з розділом V цієї Методики.

Розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

У розділі VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g відповідно, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі. Це донарахування не застосовується у разі неналежного теплопостачання у будівлі (відхилення від нормативних кількісних та якісних показників послуги з теплопостачання) за наявності у розрахунковому періоді у будівлі більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких складено акт-претензію щодо кількості та/або якості наданої послуги, підписаний споживачем та виконавцем комунальної послуги, або у разі, якщо претензії споживача щодо якості послуги з постачання теплової енергії вважаються визнаними відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Судом в ході розгляду справи витребувано у позивача детальний розрахунок по трьом місяцям за різні роки, позивачем відповідна вимога суду виконана.

Суд першої інстанції цілком вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що рахунки виставлялися Ляхевич Т.В., а не ФОП Ляхевич Т.В., оскільки визначальним є те, що у рахунках зазначено, що оплата проводиться за послуги, що надаються у нежитловому приміщенні - магазині роздрібної торгівлі «Перлина» по вул. Соборна, 130, власником якого є відповідач та використовується ним у підприємницькій діяльності, як фізичною особою підприємцем.

Слід зазначити і про наступне.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що спірний багатоквартирний будинок оснащений інженерною мережею з централізованого опалення, нежитлові приміщення у житловому будинку мають спільну інженерну мережу з централізованого опалення, а відтак у позивача відсутня технічна можливість не здійснювати постачання теплової енергії виключно у спірне приміщення.

Теплова енергія постачається безперервно (п.29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила №1198)).

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст.16 цього Закону (ч. 4 ст. 21 Закону 2). Аналогічні положення містяться у п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (далі - Правила №630).

Згідно з п.36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил № 630).

Матеріли справи не містять доказів відключення у спірний період від теплопостачання як будинку по АДРЕСА_3 , що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище Черкаської області, так і спірних нежитлових приміщень.

Отже, надані позивачем докази у сукупності підтверджують як факт постачання теплової енергії до будинку, що знаходиться за спірною адресою, так і обов`язок відповідача оплатити теплову енергію.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість та недостовірність нарахувань, слід зазначити наступне.

За приписами Правил рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:

1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;

2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;

3) період, за який здійснюється нарахування;

4) загальна сума до сплати;

5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);

6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;

7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;

8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);

9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.

У разі якщо у будівлі налічуються два та більше споживачів, інформація про обсяги спожитої комунальної послуги, зазначена в пункті 6 частини третьої цієї статті, надається також щодо будівлі в цілому.

Інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача.

Додатково до інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, виконавець забезпечує споживачу доступ до інформації про динаміку споживання комунальних послуг, а саме: 1) інформації про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше трьох років); 2) інформації про щоденні, щотижневі, щомісячні та щорічні обсяги споживання комунальних послуг за останні два роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше двох років), якщо вузли обліку дають змогу отримувати таку інформацію.

Доступ до інформації, зазначеної в цій частині, надається шляхом забезпечення споживачам доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів або через інтерфейс вузлів обліку.

Доступ до інформації, зазначеної в частинах третій і шостій цієї статті, може надаватися третім особам, у тому числі управителю багатоквартирного будинку, об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо розподіл обсягів комунальних послуг, що здійснюється відповідно до статті 10 цього Закону, здійснює представник споживачів, у тому числі об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку, такий представник зобов`язаний надавати споживачам інформацію, зазначену в частинах третій і шостій цієї статті.

Споживачі забезпечуються інформацією, зазначеною в частинах третій і шостій цієї статті, на безоплатній основі, крім випадків, встановлених законом.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані щомісяця надавати облікову інформацію про споживання комунальних послуг за вузлами комерційного обліку органу місцевого самоврядування для здійснення узагальнення та моніторингу.

При цьому чинним законодавством України не передбачено підстав для звільнення споживача (відповідача) від оплати фактично йому наданих послуг, у зв`язку із недоліками у виставлених на оплату рахунках.

Відповідач заперечуючи проти нарахувань вказав, що позивачем не доведена опалювальна площа у розмірі, що ним зазначена у розрахунках, зазначаючи, що у проекті Договору, що направлявся, позивачем така площа становить 3 698,7 кв.м, а у розрахунках - 4 580,01 кв.м.

Щодо вказаного суд першої інстанції цілком вірно зазначив про те, що:

- від збільшення загальної опалювальної площі будинку виграє саме відповідач, оскільки чим більша опалювальна площа будинку, тим менше припадає на 1 кв.м, про що зазначає і сам відповідач у відзиві на позов;

- опалювальна площа визначається шляхом отримання архівної інформації ЖЕКу та технічних, правовстановлюючих документів співвласників будинку. Вона може змінюватися в разі змін у правовстановлюючих документах власників квартир та нежитлових приміщень будинку.

Щодо наданого відповідачем листа КП «Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства» № 370 від 29.11.2023, у якому повідомляється, що підприємство не володіє інформацією про опалювальну площу будинку № 130 по вул. Соборній; загальна площа будинку по вул. Соборній 130 складає 5 526,8 кв.м, житлова площа 4 039,8 кв.м, нежитлова площа будинку 112,6 кв.м, то суд першої інстанції цілком вірно не врахував цей лист в якості доказу про опалювальну площу, оскільки в ньому прямо зазначено про відсутність інформації у КП «Монастирищенське виробниче управління житлово-комунального господарства» щодо такої площі.

З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті спожитих послуг з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням магазину «Перлина» вул. Соборна 130/3, що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Соборна, 130, м. Монастирище Черкаської області, послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 в сумі 83 555,32 грн., а відтак, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив вказані вимоги. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ляхевич Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 у справі № 925/1294/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1294/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала

Дата ухвалення рішення02.05.2024
Оприлюднено06.05.2024
Номер документу118783527
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/1294/23

Судовий наказ від 16.05.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Постанова від 02.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 05.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 26.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Рішення від 30.11.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Рішення від 30.11.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 27.11.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 16.11.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні