Постановавід 17.04.2024 по справі 910/11472/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/11472/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Яковлєва М.Л.
Станіка С.Р.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.04.2024.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 (суддя Бондарчук В.В., повний текст рішення складено 16.06.2022)
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"
до
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєон"
третя особа-2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4
третя особа-3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа-4, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт" (Inland Transit LLP)
про визнання права та застосування наслідків нікчемності правочинів,
та за позовом третьої особи-2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4
до
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_5
про визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 /відповідач-2) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 /відповідач-3) про:
- визнання іпотекодержателем (права на іпотеку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» за іпотечною квартирою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000, з 18.11.2011 на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
- визнання іпотекодержателем (права на іпотеку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» за іпотечною квартирою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000, з 18.11.2011 на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45097897, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_5 , іпотекодавець - ОСОБА_1 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про іпотеку: 29896622, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 16:50:27);
- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098381, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: ОСОБА_5 , особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , опис предмету обтяження: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про обтяження 29896957, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 17:26:30);
- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098749, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_5 , іпотекодавець - ОСОБА_2 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_4 (номер запису про іпотеку; 29897317, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 17:44:20);
- застосування наслідків нікчемності правочину (договору іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098958, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: ОСОБА_5 , особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_2 , опис предмету обтяження: квартира квартира АДРЕСА_4 (номер запису про обтяження 29897463, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 18:08:05).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - ТзОВ «Лєон») було укладено генеральну кредитну угоду №600/02-2010. В забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м. В подальшому, 30.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого, зокрема, права вимоги за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010, а також майнові права за іпотечним договором від 18.11.2011, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, перейшли до ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Разом з тим, ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» стало відомо, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2018 році предмет іпотеки за іпотечним договором №3420 від 18.11.2011, а саме квартиру АДРЕСА_1 було поділено на два нових об`єкти: квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 було відчужено за договором дарування ОСОБА_2 , а власником квартири АДРЕСА_5 залишився ОСОБА_1 . Обидві квартири передані в іпотеку ОСОБА_5 . При цьому, будь-які записи про іпотеку чи обтяження на підставі іпотечного договору №3420 від 18.11.2011, який укладався між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Камбіо», відсутні.
Отже, позивач зазначає, що ні попередній кредитор - ПАТ «Банк Комбіо», ні чинний кредитор - позивач, не надавали згоди на передачу предмета іпотеки в наступну іпотеку. Відтак, договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. та договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. є недійсними в силу закону, тобто нікчемними, відповідно для відновлення порушених прав позивача, як єдиного законного іпотекодержателя нерухомого майна, необхідно скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що пов`язані із зазначеними іпотечними договорами.
Короткий зміст позовних вимог третьої особи-2 - ОСОБА_4 .
12.10.2021 надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з вимогами про:
- визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 179,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000;
- визнання ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 55,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000.
Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що 15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - ТзОВ «Лєон») було укладено генеральну кредитну угоду №600/02-2010.
У забезпечення виконання зобов`язань ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м.
Згодом, 11.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти), за яким ПзОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2006 на суму 354 768,88 євро. Також, 11.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти), за яким ПзОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.2008 на суму 1 249 915,98 доларів США. Цими договорами застави було забезпечено генеральну кредитну угоду №600/02-2010.
12.09.2014 ПАТ «Банк Камбіо» звернув стягнення на предмет застави та здійснив договірне списання грошових коштів, внаслідок чого заборгованість ТзОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 була погашена, а до заставодавця (майнового поручителя) ПзОВ «Інланд Транзіт» перейшли права кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі і права на забезпечувальні зобов`язання, а саме - права за іпотечним договором від 18.11.2011.
У подальшому, 10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_4 набув право вимоги грошових коштів у сумі 1 708 561,27 доларів США за генеральною кредитною угодою. Також, 10.12.2014 між ПзОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_4 укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, за реєстровим №498, за яким ОСОБА_4 набув права іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011 за реєстровим №3420.
Таким чином, ОСОБА_4 набув прав кредитора за Генеральною кредитною угодою у повному обсязі та прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011. Всі ці договори є чинними та недійсними в судовому порядку не визнавались.
Проте, всупереч положенням чинного законодавства за відсутності згоди ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було незаконно здійснено поділ квартири за адресою: АДРЕСА_7 на дві квартири: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_9 та в подальшому відчужено на користь ОСОБА_2 частину квартири на підставі договору дарування, а також передано в іпотеку ОСОБА_5 , чим порушено права ОСОБА_4 як іпотекодержателя цих квартир.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.10.2021 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання іпотекодержателем нерухомого майна прийняв до спільного розгляду з первісним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Визнано ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 179,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000.
Визнано ОСОБА_4 іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 55,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 513 грн 33 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 513 грн 33 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 513 грн 33 коп.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову позивача та задовольняючи позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем в основу рішення поклав преюдиційні обставини, у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, які встановлені в наступних судових рішеннях: ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 05.07.2017 у справі №757/44567/15-ц, в якій встановлено обставини набуття ОСОБА_4 прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011; рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17, рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 у справі №910/12931/18, у якому встановлено факт заміни в основних зобов`язаннях первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на нового кредитора - Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», який набув прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами на загальну суму 1 708 561,27 доларів США.».
Вимоги та зміст апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон».
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та винести в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 залишити без змін.
Скаржник вважає оскаржуване рішення в частині задоволення вимог третьої особи необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
- судом розглянуто позов третьої особи за наявності в провадженні іншого суду поданого раніше аналогічного позову третьої особи (№755/42913/18-ц), чим порушено норми п. 3 ч. 1 ст. 175 та п. 5 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України;
- судом розглянуто справу без виклику учасників справи, які були позбавлені можливості дізнатись про судовий розгляд та з`явитись у судове засідання;
- судом неправильно застосовано та порушено норми ст.ст. 512, 514, 528, 572, 1050 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що стало наслідком неправильної оцінки доказів.
Вимоги та зміст апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд».
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» у повному обсязі, а у задоволенні самостійних вимог третьої особи ОСОБА_4 щодо предмета спору відмовити у повному обсязі.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено внаслідок неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, неповного дослідження доказів, а також внаслідок не дослідження окремих доказів взагалі. Крім того, на переконання апелянта, Господарським судом міста Києва неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
- дії тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо» є правомірними щодо віднесення договору, укладеного між Банком та ПОВ «Інланд Транзіт» про заставу майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 до нікчемних правочинів з підстав, вказаних у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- вважаючи нікчемність вказаних правочинів, скаржник вважає доведеною ту обставину, що ПОВ «Інланд Транзіт» ніколи не набувало прав кредитора у спірних кредитних договорах, а тому не мало право відступати права вимоги за вказаними кредитними договорами на користь третіх осіб, а тому подальше відчуження прав кредитора від ПОВ «Інланд Транзіт» до ОСОБА_4 також є нікчемним;
- судом першої інстанції порушено приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо дослідження доказів, а також помилково застосовані приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та помилково не застосовані положення ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання та відзив учасників справи.
07.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» надійшов відзив на апеляційні скарги.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги:
- у справі №755/15965/17 за позовом ОСОБА_4 про стягнення з ТОВ «Леон» заборгованості за Генеральною кредитною угодою було надано оцінку щодо заборгованості відповідача за вказаною угодою, яка була погашена за рахунок грошових коштів ПОВ «Інланд Транзіт», а тому необґрунтованими є доводи ТОВ «Леон», що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, вказуючи, що строк виконання основного зобов`язання ТОВ «Леон» не настав, а тому це зобов`язання не могло бути виконано ПОВ «Інланд Транзіт»;
- суд в рішенні обґрунтовано послався на судові рішення по справах, які набули законної сили;
- доводи щодо нікчемності правочинів по даній справі вже були предметом розгляду в інших справах - №755/15965/17, №910/6134/17, №910/12931/18, рішення по яким набули законної сили і такі доводи не знайшли свого підтвердження.
ПОВ «Інланд Транзіт» вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим та просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
31.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Леон».
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що у постанові ПАГС від 13.04.2021 у справі №910/12931/18 фактично підтверджується законність та обґрунтованість висновків, що містяться в акті комісії та наказі №109 про нікчемність правочинів (договорів застави та відступлення прав вимоги), а тому ПОВ «Інланд Транзіт» не набувало прав кредитора у спірних кредитних договорах, а тому не мало право відступати права вимоги за кредитними договорами на користь третіх осіб, а тому подальше відчуження прав кредитора від ПОВ «Інланд Транзіт» до ОСОБА_4 є також нікчемним.
30.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги щодо висновків застосування норм права, викладених у постанові ВП ВС від 11.01.2022 у справі №910/10784/16 та у постанові ПАГС від 21.02.2023 у справі №910/7278/19.
03.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги щодо преюдиційних обставин, що встановлені в постанові ВС від 14.06.2023 у справі №755/15965/17.
03.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому зазначено, що 14.06.2023 ВС була висловлена думка щодо відсутності відповідних прав у осіб, які вважали себе кредиторами, а також переконливі аргументи позиції щодо відсутності в позивача прав вимоги до предмету спору в даній справі, а тому ОСОБА_1 просить врахувати постанову ВС від 14.06.2023 у справі №755/15965/17.
04.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» надійшли пояснення на додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких ПОВ «Інланд Транзіт» зазначає про недоречність застосування висновків ВП ВС у справі №910/10784/16, викладених у постанові від 11.01.2022, оскільки правовідносини у справах не є подібними. Разом з тим, щодо посилань на постанову ПАГС від 21.02.2023 у справі №910/7278/19 заявник також заперечує з огляду на те, що в цій постанові наведено лише правову оцінку обставинам і фактам при розгляді даної справи, що не є обов`язковим в силу ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
03.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від ТОВ «Леон» надійшли додаткові пояснення, у яких посилається на те, що Верховним Судом в межах справи №755/15965/17 встановлено, що право вимоги за основним зобов`язанням до ОСОБА_4 не перейшло, внаслідок чого відмовлено в позові. Також ТОВ «Леон» зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково посилається на юридичну оцінку обставин справи, надану Господарським судом м. Києва в межах справ №№910/12931/18, 910/6134/17, як на преюдиційні факти, при цьому фактичні обставини, встановлені судами, які мають преюдиційний характер, не можуть бути ототожнені з правовою оцінкою, наданою судом таким обставинам, а висновки судів, щодо припинення переходу прав кредитора до ПзОВ «Інланд Транзіт» та до ОСОБА_4 є правовою оцінкою обставин, а тому апеляційна скарга ТОВ «Лєон» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2022 року у даній справі №910/11472/21 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 - скасуванню. Водночас, ТОВ «Леон» вважає, що Господарський суд міста Києва виніс правильне та обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог первісного позивача ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ «Аргумент фонд»).
04.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування позовної давності, а також додаткові пояснення.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності колегія суддів встановила, що звернувшись із такою заявою ОСОБА_1 , який є відповідачем-1 за позовом АТ «ЗНВКІФ «Аргумент фонд» та за позовом третьої особи ОСОБА_4 , заявник не наводить жодних вмотивованих підстав для застосування позовної давності та не конкретизує, до яких саме позовних вимог він вважає за необхідне застосувати позовну давність (зазначаючи у прохальній частині про «застосування позовної давності до позовних вимог, заявлених у даній справі»), у той час як заява містить лише обгрунтування підстав звернення з такою заявою до суду апеляційної інстанції.
Відтак, судова колегія дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про застосування позовної давності не підлягає задоволенню як жодним чином не обґрунтована з урахуванням відсутності конкретизації вимог заяви та їх належного обгрунтування.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.
12.07.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/11472/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 19.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/11472/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.
01.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11472/21.
Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. з 01.08.2022 по 14.08.2022 перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 у справі №910/11472/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 05.09.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 та призначено до розгляду на 11.10.2022.
25.07.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.07.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/11472/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 26.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21.
01.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11472/21.
Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. з 01.08.2022 по 14.08.2022 перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 у справі №910/11472/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2913/22 від 26.09.2022, відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 06.12.2022.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 26.09.2022 від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшла заява про усунення недоліків.
Відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, з метою дотримання передбачених законом процесуальних строків розгляду вищевказаної справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи, шляхом визначення складу суду з метою заміни судді Куксова В.В.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю.,судді - Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.
У зв`язку із необхідністю розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» колегією суддів у єдиному складі, апеляційну Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю.,судді - Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М. Л. Поновлено Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.12.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 на 31.01.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 на 28.02.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 на 04.04.2023.
Судове засідання, призначене на 04.04.2023, не відбулось з огляду на те, що у період з 01.04.2023 по 09.04.2023 суддя - Тищенко О.В. перебувала у відрядженні, а в період з 10.04.2023 по 11.04.2023 суддя - Тищенко О.В. перебувала у щорічній відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 призначено на 30.05.2022.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1949/23 від 30.05.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 04.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.20223 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 на 08.08.2023.
03.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2925/23 від 08.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В. Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Розгляд апеляційних скарги призначено на 26.09.2023.
21.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду від адвоката Бойко Галини Євгеніївни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 заяву адвоката Бойко Галини Євгеніївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 відкладено розгляд справи № 910/11472/21 на 07.11.2023. ухвалено звернутись до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області з запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
У період з 25.10.2023 по 10.11.2023 суддя Гончаров С.А. перебував у відпустці, тому судове засідання, яке призначене на 07.11.2023 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 призначено на 16.01.2024. Ухвалено звернутись до Центрального міжрегіонального управління ДМС у Донецькій області із запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні з 16.01.2024 по 20.01.2024; суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці 22.01.2024; суддя Гончаров С.А. перебував у щорічній відпустці з 15.01.2024 по 26.01.2024, тому судове засідання, яке призначене на 16.01.2024 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 призначено на 27.02.2024. ухвалено звернутись до Державної міграційної служби та Центрального міжрегіонального управління ДМС у Донецькій області із запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, щодо ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 .
У період з 21.02.2024 по 01.03.2024 суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 27.02.2024 не відбулось. Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 призначено на 27.03.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1356/24 від 25.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відрядженні та судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 на 17.04.2024.
Позиція учасників справи та явка в судове засідання.
17.04.2024 у судове засідання з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», підтримали подані апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дані апеляційні скарги за відсутності представників учасників справи, що не з`явились в судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» (далі - позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 600/02-2010, відповідно до якої кредитор, на підставі генеральної кредитної угоди, зобов`язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і умовах, визначених у відповідних кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах генеральної кредитної угоди і які є її невід`ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах даної генеральної кредитної угоди, не повинен перевищувати 1 400 000,00 доларів США.
Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до 14.12.2015 (п. 9 генеральної кредитної угоди).
На виконання генеральної кредитної угоди між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон» укладено:
- кредитний договір (відзивна кредитна лінія) від 15.12.2010 №601/02-2010, відповідно до предмету якого, на умовах цього договору та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 400 000,00 доларів США на добудову басейну, зі сплатою 15,0 % річних та 1,0 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку. Термін вибірки кредиту - 3 місяці, дата повернення кредиту - 14.12.2015 року, згідно наведеного графіку. В подальшому між сторонами вносились зміни та доповнення до цього кредитного договору шляхом укладення 4 додаткових угод до кредитного договору, якими, зокрема, збільшено суму кредиту до 510 000,00 доларів США та узгоджено нові графіки погашення.
- кредитний договір (відзивна кредитна лінія) від 15.12.2010 року №602/02-2010, відповідно до предмету якого, на умовах цього договору та укладеної між сторонами генеральної кредитної угоди, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1 000 000,00 доларів США на перекредитування кредиту іншого банку, зі сплатою 15,0 % річних та 1,0 % одноразової комісії за обслуговування кредитного рахунку. Дата повернення кредиту - 14.12.2015 року, згідно наведеного графіку. Також, в подальшому між сторонами вносились зміни та доповнення до цього кредитного договору шляхом укладення 5 (п`яти) додаткових угод до цього кредитного договору, якими, зокрема, узгоджено нові графіки погашення кредиту.
В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою №600/02-2010, між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 18.11.2011 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420, відповідно до якого в іпотеку передано чотирьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 , загальна площа 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м.
Крім того, виконання генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, забезпечено наступними договорами:
1) договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - заставодержатель) та ПОВ «Інланд Транзіт» (далі - заставодавець), який виступає майновим поручителем ТзОВ «Лєон» як боржника, предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», за умовами яких ТОВ «Лєон» зобов`язується перед ПАТ «Банк Камбіо»:
- повернути не пізніше 14.12.2015 надані йому кошти в сумі 1 510 000,00 доларів США;
- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні у розмірі 15 % річних;
- сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором;
- відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (п. 1.1 цього договору застави).
В забезпечення виконання зобов`язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21.06.06 заставодержателю (далі - предмет застави) (п. 1.2 договору застави).
Згідно п. 1.3 цього договору застави предмет застави складає 354 768,88 євро. Заставодавець стверджує, що майнові права, що передаються в заставу, іншим особам не заставлені, не передані (не відступлені), не виступають предметом судових чи інших спорів. Заміна предмета застави здійснюється заставодавцем виключно за згодою заставодержателя.
Відповідно до п. 4.1 цього договору застави заставодержатель набуває права вимоги в день невиконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодержателя/заставодавця. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку заставодавця, відкритого по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21.06.2006 з ПАТ «Банк Камбіо.
Згідно п. 5.3 цього договору застави договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань перед заставодержателем по кредитному договору, зазначеному в п. 1.1 цього договору.
2) договором застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» (далі - заставодержатель) та Партнерством з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» (далі - заставодавець), який виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон», предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», за умовами яких ТОВ «Лєон» зобов`язується перед ПАТ «Банк Камбіо»:
- повернути не пізніше 14.12.2015 надані йому кошти в сумі 1 510 000,00 доларів США;
- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в гривні у розмірі 15 % річних;
- сплатити пеню, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором;
- відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (п. 1.1 цього договору застави).
В забезпечення виконання зобов`язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 з ПАТ «Банк Камбіо» (далі - предмет застави) (п. 1.2 цього договору застави).
Згідно з п. 1.3 договору застави предмет застави складає 1 249 915,98 доларів США. Заставодавець стверджує, що майнові права, що передаються в заставу, іншим особам не заставлені, не передані (невідступлені), не виступають предметом судових чи інших спорів. Заміна предмета застави здійснюється заставодавцем виключно за згодою заставодержателя.
За умовами розділу 2 цього договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, задовольнити свої вимоги з предмету застави.
Пунктом 1.6 договору застави визначено, що цей договір є змішаним договором, який складається з договору застави майнових прав та договору відступлення прав вимоги грошових коштів згідно з договором інвестиційного вкладу від 17.06.2008 № 06д/840.
Відповідно до п. 4.1 договору застави заставодержатель набуває права вимоги в день невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодержателя/заставодавця. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку заставодавця, відкритого по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 року, з ПАТ «Банк Камбіо».
Згідно з п. 5.3 договору застави договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань перед заставодержателем по кредитному договору, зазначеному в п. 1.1 цього договору.
12.09.2014 ПАТ «Банк Камбіо» здійснив договірне списання грошових коштів з рахунків ПзОВ «Інланд Транзіт» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Лєон» перед банком за генеральною кредитною угодою від 15.12.2010 та укладеними до неї кредитними договорами та згідно з умовами п. 4.1. договору застави, про що ПОВ «Інланд Транзіт» та ТОВ «Лєон» було повідомлено відповідними листами банку від 12.09.2014.
Зокрема, як зазначено у вказаних листах, банком здійснено договірне списання грошових коштів в сумі 1 249 915,98 доларів США з депозитних рахунків ПОВ «Інланд Транзіт» та в сумі 354 768,88 євро; за рахунок цих грошових коштів ПзОВ «Інланд Транзіт» повністю погашено заборгованість ТОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою.
Окрім того, банком у вказаних листах підтверджено набуття ПОВ «Інланд Транзіт», відповідно до пункту 3 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами у розмірі 1 249 915,98 доларів США та 354 768,88 євро та права іпотекодержателя та заставодержателя за договорами забезпечення кредитних зобов`язань.
Крім того, 12.09.2014 ПАТ «Камбіо» передав, а ПОВ «Інланд Транзіт» за актом прийому-передачі прийняв всі оригінали документів щодо кредиту ТОВ «Лєон», в тому числі генеральну кредитну угоду №600/02-2010 від 15.12.2010, кредитні договори до цієї угоди, договір іпотеки № 3508 від 16.12.2010 та договори про внесення змін до нього, а також іпотечний договір №3420 від 18.11.2011.
Отже, довідкою ПАТ «Банк Камбіо» від 21.08.2017 №22/1178, копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджується, що ПОВ «Інланд Транзіт» повністю погашено заборгованість ТОВ «Лєон» за генеральною кредитною угодою.
Таким чином, до ПОВ «Інланд Транзіт», як заставодавця, який задовольнив в повному обсязі вимоги заставодержателя - ПАТ «Банк Камбіо» і виконав обов`язок боржника - ТОВ «Лєон», перейшли права кредитора в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі і права на забезпечувальні зобов`язання, а саме - права за іпотечним договором від 18.11.2011.
10.12.2014 між ПОВ «Інланд Транзіт» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги повернення коштів у сумі 1 708 561,27 доларів США до ТОВ «Лєон» (далі - боржник), що належить первісному кредиторові відповідно до: генеральної кредитної угоди №600/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами та кредитних договорів, що укладені в межах, а саме: кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами та кредитним договором № 602/02-2010 від 15.12.2010 з відповідними змінами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та боржником - ТОВ «Лєон», договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, який укладено між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт».
Згідно з п. 1.2. цього договору новий кредитор за цим договором отримує право (замість первісного кредитора) вимоги від боржника повернення коштів на суму 26 619 384,59 грн, що в еквіваленті дорівнює 1 708 561,27 доларів США.
Крім того, 10.12.2014 між ПОВ «Інланд Транзіт» (далі - первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. за реєстровим №498.
Згідно з п. 1.1. цього договору первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права, зокрема за іпотечним договором, посвідченим 18.11.2011 Кандзюбою О.Є., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3420, відповідно до якого громадянином України ОСОБА_1 було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
У подальшому, ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 та ТОВ «Лєон» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 18.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Лєон» у розмірі 5 619 201,87 шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 .
25.08.2015 Печерським районним судом міста Києва заочним рішенням у справі №757/10469/15-ц позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 18.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості ТзОВ «Леон» в розмірі 5 619 201,87 шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2017, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коба Н.В. 20.01.2016 прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема внесено відомості про те, що ОСОБА_4 набув прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011, а також прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_11 .
Однак, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.08.2018 у справі №757/10469/15-ц заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року та від 14 червня 2017 року скасовано.
Разом з тим, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 19.04.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району» Соколянським Д.В. прийнято рішення про скасування права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_11 (номер запису: 12967669), а також про скасування іпотеки (номер запису: 12967672) та обтяження (номер запису: 12967685) цієї квартири, накладені на підставі іпотечного договору від 18.11.2011. Підставою для прийняття рішення вказано ухвалу Верховного Суду України від 11.10.2016 у справі № 757/10469/15ц.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 25.05.2018 квартиру АДРЕСА_11 поділено на 2 (дві) квартири: квартира АДРЕСА_12 загальною площею 55,3 кв.м.
Зокрема, 25.05.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашовою Я. О. прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 179,4 кв.м. Одночасно, 25.05.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Івашовою Я. О. прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м. Зокрема, підставою для державної реєстрації вказано: висновок щодо технічної можливості поділу, серія та номер: 24/04-2018, виданий 24.04.2018, видавник: ТзОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне»; оголошення про втрату, серія та номер: б/н, видавник: газета; свідоцтво про право власності, завірена копія, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2009, видавник: Департамент будівництва та житлового забезпечення.
Крім того, 25.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м. Підставою виникнення права власності зазначено: договір дарування квартири, серія та номер: 652, виданий 25.05.2018.
17.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 179,4 кв.м., зокрема внесено відомості про іпотеку (номер запису 29896622) та про обтяження (номер запису 29896957), іпотекодержателем та обтяжувачем зазначено ОСОБА_5 , іпотекодавцем вказано ОСОБА_1 підставою для державної реєстрації вказано: договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019.
Також, 17.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомості: квартир АДРЕСА_2 загальною площею 55,3 кв.м., зокрема внесено відомості про іпотеку (номер запису 29897317) та про обтяження (номер запису 29897463), іпотекодержателем та обтяжувачем зазначено ОСОБА_5 , іпотекодавцем вказано ОСОБА_2 , підставою для державної реєстрації вказано: договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019.
Як було зазначено вище, АТ «ЗНВКІФ «Аргумент фонд» обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що останній є належним іпотекодержателем за іпотечними квартирами АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 з огляду на наступне.
04.12.2014 Правлінням Національного банку України постановою № 782 віднесено ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.
Також, 04.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №140 про запровадження тимчасової адміністрації у Пат «Банк Камбіо» строком на три місяці з 05.12.2014 включно.
27.02.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».
02.03.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
18.07.2018 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складено акт комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014, яким визнано нікчемними наступні правочини: договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №08д/978euro від 21.06.06; договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.08; правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 16.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за номером 3508. З договором про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2011; правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 18.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за номером 3420; договір застави від 30.07.2013.
13.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі - новий кредитор), правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ «Аргумент фонд», укладено договір №23 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. реєстраційним № 115.
Відповідно до п. 1 цього договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників (суб`єктів господарювання), право вимоги та/або майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, до заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору, та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання вказаних кредитних договорів (договорів про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 2 цього договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
Відповідно до додатку № 1 до цього договору до ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшло право вимоги за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010, кредитним договором № 601/02-2010 від 15.12.2010, кредитним договором № 602/02-2010 від 15.12.2010, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», а також майнові права за іпотечним договором від 18.11.2011, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3420.
Відтак, позивач зазначає, що з огляду на обставини нікчемності правочинів, наведених в акті комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.07.2018, ці правочини є недійсними з моменту їх вчинення, відтак іпотечний договір, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кондзюбою О.Є. за реєстровим № 3420 є чинним, а іпотекодержателем за цим договором є позивач на підставі договору №23 про відступлення прав вимоги, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. реєстраційним №115.
Аналогічні доводи містить апеляційна скарга позивача.
Водночас, суд враховує, що в межах даної справи ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою з самостійними вимогами на предмет спору, у якій зазначає, що саме він є належним іпотекодержателем квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 на підставі договору про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. за реєстровим №498 від 10.12.2014, укладеного між ПОВ «Інланд Транзіт» (далі - первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - новий іпотекодержатель).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову позивача та задовольняючи заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем в основу рішення поклав преюдиційні обставини у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, які встановлені в наступних судових рішеннях:
- Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 05.07.2017 у справі №757/44567/15-ц, в якій встановлено обставини набуття ОСОБА_4 прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 18.11.2011;
- Рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17;
- Рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 у справі №910/12931/18, в якому встановлено факт заміни в основних зобов`язаннях первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на нового кредитора - Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», який набув прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами на загальну суму 1 708 561,27 доларів США.».
Однак, колегія суддів апеляційного суду не вбачає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як було зазначено вище, суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в задоволенні позову та задовольняючи заяву третьої особи із самостійними вимогами обґрунтував своє рішення тим, що вказані судові акти у справах №757/44567/15-ц, №910/6134/17, №910/12931/18 відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення та обставини, встановлені в цих рішеннях, тому не підлягають повторному доказуванню.
Колегія судів, перевіряючи дотримання місцевим судом норм процесуального права при ухваленні рішення суду в частині наявності преюдиційних обставин, що встановлені в постанові ВССУ від 05.07.2017 у справі №757/44567/15-ц, рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17, рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 у справі №910/12931/18 та не підлягають повторному доказуванню, встановила, що судом першої інстанції вказані посилання на преюдиціальну силу зазначених судових рішень є необґрунтованими, оскільки у вказаних судових рішеннях був інший предмет спору та підстави позову, а тому відповідно у вказаних справах, судами не встановлювалися обставини щодо нікчемності низки правочинів, на які посилається позивач у даній справі.
Зокрема, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення встановив, що наступні обставини, які встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17 є преюдиційними: «судом критично оцінюються посилання позивача та відповідача 1 - ПАТ «Банк Камбіо» на нікчемність оспорюваного Договору застави з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Однак, з наведеного вбачається, що у вказаному рішенні судом була надана саме правова оцінка доводам учасників справи щодо нікчемності оспорюваного Договору застави з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Відтак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в тому, що обставини, що встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17 є преюдиційними, оскільки зазначені висновки суду є правовою оцінкою, наданою судом певному факту, а відтак така правова оцінка не є обов`язковою для суду першої інстанції.
Крім того, судом встановлено, що предметом вказаної справи №757/44567/15-ц є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору відступлення прав за договором іпотеки від ПАТ «Банк Камбіо» до ПОВ «Інланд Транзіт». При цьому позовні вимоги Позивача базуються на недотриманні при передачі 12.09.2014 прав за Договором іпотеки від 18.11.2011 вимог ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» щодо нотаріального оформлення, в силу положень ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 220 ЦПК України стверджує про нікчемність договору та відсутність наслідків у вигляді переходу прав іпотекодержателя від третьої особи ПАТ «Банк Камбіо» до відповідача ПОВ «Інланд Транзіт».
Натомість, судовою колегією встановлено, що у справі №757/44567/15-ц не досліджувалось питання нікчемності низки правочинів з підстав визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» що становить основу предмета спору в оскаржуваному рішенні Господарського суду м. Києва, а саме:
1. Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 року укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по Договору інвестиційного вкладу №08д/978 EURO від 21.06.2006 року;
2. Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 року укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по Договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.2008 року;
3. Правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Іпотечного договору від 18.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420. Предмет іпотеки - квартира, кількість кімнат 4, загальною площею 234,7 кв.м., житлова площа 89,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
Судова колегія враховує доводи позивача про те, що предметом справи №910/6134/17 було саме визнання недійсним договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 року, в частині застави права вимоги грошових коштів по Договору інвестиційного вкладу від 21.06.2006 року № 08д/978EURO.
Фактично, питання нікчемності договорів застави не було підставою позовної заяви, а відтак не досліджувалось ні під час апеляційного, ні під час касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/6134/17.
З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції також посилається на преюдиційні обставини, що встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 у справі №910/12931/18, а саме: «Судом встановлено факт заміни в основних зобов`язаннях первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на нового кредитора - Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», який набув прав кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами на загальну суму 1 708 561,27 доларів США...».
Однак, як встановлено колегією суддів, у справі №910/12931/18 не досліджувалось питання нікчемності низки правочинів з підстав визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що становить основу предмета спору в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
Зокрема, у рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2020 у справі №910/12931/18 зазначено: «Також судом критично оцінюються посилання відповідача 1 - ПАТ «Банк Камбіо» на нікчемність оспорюваного Договору застави з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки його умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, та з огляду на наявність наказу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» № 109 від 18.07.2018 року, а також твердження про неналежне виконання зобов`язання ПАТ «Лєон» перед банком за умови наявності Постанови Правління НБУ №510/БТ від 19.08.2014 року «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Банк Камбіо» шляхом призначення куратора та оскільки відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України».
З наведеного вбачається, що у вказаному рішенні судом була також надана правова оцінка доводам учасників справи щодо нікчемності оспорюваних Договорів застави з підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відтак, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що обставини, що встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі №910/12931/18 є преюдиційними, оскільки предмет і підстави позову у даній справі є відмінними від предмету і підстав позову у справі №910/12931/18, тому зазначені висновки суду у справі №910/12931/18 не є преюдиційними обставинами при розгляді даної справи, оскільки у вказаних справах, судами не встановлювалися обставини щодо нікчемності низки правочинів, на які посилається позивач у даній справі.
При цьому, судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано належної оцінки доводам позивача відносно того, що у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/12931/18 встановлена нікчемність низки правочинів.
Зокрема, у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/12931/18 зазначено наступне: «суд погоджується із висновками, викладеними у витягу з акту комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 р. по 05.12.2014 р. ПАТ «Банк Камбіо» від 18.07.2018 р. та витягу з наказу ПАТ «Банк Камбіо» № 109 про затвердження акту комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 р., згідно з якими ознаки нікчемності виявлено у правочинах, які слугували підставою для сплати кредитної заборгованості позичальників ПАТ «Банк Камбіо» шляхом перерахування коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо» фізичними та юридичними особами, а також правочинів щодо відчуження заставного/іпотечного майна після виконання операцій зі сплати кредитної заборгованості. До переліку вказаних нікчемних правочинів входять, зокрема:
1) договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 р., укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт», право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 08д/978 EURO від 21.06.2006 р.;
2) договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 р., укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт», право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 р.;
3) правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 16.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3508 з договором про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2011 р.;
4) правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 18.11.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
5) договір застави від 30.07.2013 р.».
Тобто постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі 910/12931/18 фактично підтверджується законність та обґрунтованість висновків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що містяться в акті комісії та наказі №109 про нікчемність вищевказаних правочинів.
Слід зауважити, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судом першої інстанції як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Судова колегія враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 про наступне: «звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм».
За викладених обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції були помилково застосовані приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України та помилково не застосовані положення ч. 7 ст. 75 ГПК України та помилково покладено в основу рішення як преюдиційні обставини, викладені в рішеннях у справах №757/44567/15, №910/6134/17 та №910/12931/18, не врахувавши при цьому висновків про нікчемність низки правочинів, викладені в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/12931/18.
Щодо позову третьої особи.
Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» у поданій апеляційній скарзі зазначає, що так як до ОСОБА_4 не перейшло право вимоги від ПОВ «Інланд Транзіт», тому судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем нерухомого майна та відповідно безпідставно відмовлено позивачу в задоволенню його позову, оскільки правочини за якими відбулося перерахування коштів з рахунку ПзОВ «Інланд Транзіт» на погашення кредитного боргу ТОВ «Лєон» є нікчемним.
Скаржник стверджує, що обставини, що встановлені в постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №755/15965/17 на його думку є преюдиційними та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки у ній беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
Колегією суддів перевірено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі №755/15965/17 позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Лєон» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 507 000,00 дол. США задоволено. Суд першої інстанції виходив із доведеності наявності боргу і неспростування його відповідачем. Зокрема, суд зазначив, що до ПзОВ «Інланд Транзіт», як до майнового поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене заставою, на підставі статей 512, 514 ЦК України перейшли усі права кредитора у цьому зобов`язанні. Відповідно відступлення ПзОВ «Інланд Транзіт» права вимоги позивачу є правомірним, а, відтак, останній набув права вимоги повернення кредитних коштів за генеральною кредитною угодою від 15 грудня 2010 року № 600/02-2010 від ТОВ «Лєон», яке кошти не повернуло.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Лєон» рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року змінено. Стягнуто з ТОВ «Лєон» на користь ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 507 000,00 дол. США. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У подальшому, постановою Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №755/15965/17 касаційну скаргу ТОВ «Лєон» задоволено, скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, та прийнято нове рішення яким у задоволені позову ОСОБА_4 до ТОВ «Лєон» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У вказаній постанові Верховним Судом встановлено наступні обставини:
«Оскільки перерахування коштів з рахунку ПОВ «Інланд Транзіт» на погашення кредитного боргу боржника є нікчемним, відповідно й до нового кредитора позивача ОСОБА_4 , якому відступлене право вимоги, не перейшло право первісного кредитора, яким вважає себе ПзОВ «Інланд Транзіт» з огляду на погашення боргу за боржника ТОВ «Лєон.
Відтак, за встановлених обставин справи не можна вважати, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні у зв`язку з виконанням обов`язку заставодавцем та що до позивача перейшов обсяг прав первісного кредитора (пункт 3 частини першої статті 512, частина перша статті 514 ЦК України).
Суди попередніх інстанцій, констатуючи лише те, що позивач є новим кредитором у відносинах з позичальником ТОВ «Лєон», до якого на підставі договору про відступлення права вимоги перейшли права кредитора від ПзОВ «Інланд Транзіт», яке у свою чергу набуло прав кредитора внаслідок виконання ним, як майновим поручителем, обов`язків позичальника, не врахували викладене та дійшли помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_4 ».
Отже, постановою Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №755/15965/17 встановлено, що перерахування коштів з рахунку ПзОВ «Інланд Транзіт» на погашення кредитного боргу ТОВ «Лєон» є нікчемним, а тому ПзОВ «Інланд Транзіт» не є кредитором ТОВ «Лєон», а відтак у ПзОВ «Інланд Транзіт» відсутні були підстави відступати ОСОБА_4 право вимоги до боржника ТОВ «Лєон».
Вказана постанова Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №755/15965/17 відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України має преюдиційне значення та обставини, встановлені в цьому рішенні, не підлягають повторному доказуванню.
Відтак, за встановлених обставин справи, відсутні підстави стверджувати, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні у зв`язку з виконанням обов`язку заставодавцем (ПОВ «Інланд Транзіт») та що до ОСОБА_4 перейшов обсяг прав первісного кредитора.
Колегія суддів встановила, що оскільки до ОСОБА_4 не перейшло право вимоги від ПОВ «Інланд Транзіт», а останній не набув права кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з виконанням обов`язку заставодавцем до позичальника - ТОВ «Лєон», то відсутні підстави для задоволення заяви третьої особи з самостійними вимогами про визнання його іпотекодержателем нерухомого майна, оскільки перерахування коштів з рахунку ПзОВ «Інланд Транзіт» на погашення кредитного боргу ТОВ «Лєон» є нікчемним.
Відтак, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову третьої особи слід відмовити з огляду на його безпідставність.
Щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо нікчемності наведених правочинів з посиланням на акт комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 по 05.12.2014.
При цьому, за вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 про визнання його іпотекодержателем квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 та наявність підстав для їх задоволення, оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку, що договір застави був реально виконаний ПОВ «Інланд Транзіт» та таке виконання було прийнято ПАТ «Банк Камбіо» як заставодержателем, заборгованість ТзОВ «Лєон» за кредитом погашена в сумі, яка дорівнює вартості предмета застави, що, відповідно, відповідає меті укладеного договору застави - забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Лєон» за кредитною угодою. ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт» вчинили необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків, які обумовлені оспорюваним договором застави.
Суд першої інстанції встановив, що за таким правочином майно (грошові кошти, що перебували на депозиті) було передано саме банку. Тобто, суть правочину полягала в передачі у розпорядження банку коштів, якими повністю погашено зобов`язання боржника - ТОВ «Лєон» за кредитним договором та, відповідно, задоволення вимог банку за таким зобов`язанням.
Також місцевий суд зазначив, що у разі виконання основного зобов`язання забезпеченого заставою у повному обсязі, заставодавець не набуває переваг по відношенню до інших кредиторів, у зв`язку із чим, відсутні підстави стверджувати про нікчемність спірного договору на підставі пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Натомість, колегія не вбачає за можливе погодитись з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на неповне дослідження судом обставин щодо нікчемності договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги та правочинів щодо відступлення/розірвання/припинення Іпотечного договору, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Укладені між ПАТ «Банк Камбіо» та ТзОВ «Лєон» правочини, а саме генеральна кредитна угода та кредитні договори до неї за своїм змістом та правовою природою є кредитними договорами, які підпадають під правове регулювання норм §1 і §2 глави 71 Цивільного кодексу України, §1 глави 35 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 ст. 546 та ст. 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК України).
Згідно ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права тощо), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
За приписами ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду, має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Судом встановлено, що на виконання генеральної кредитної угоди та укладених в її межах кредитних договорів забезпечено двома договорами застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 11.09.2014, укладених між ПАТ «Банк Камбіо» та ПзОВ «Інланд Транзіт».
Укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами застави, які підпадають під правове регулювання норм §6 глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу», з елементами договору відступлення права вимоги (цесії), який регулюється нормами глави 47 Цивільного кодексу України.
Слід зауважити, що можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч.2 ст.628 ЦК України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 1 статті 583 ЦК України та статтею 11 Закону України «Про заставу» передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
При цьому застава завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем зобов`язання. Законодавством розрізняється застава, надана боржником, та застава, надана третьою особою (майновим поручителем).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов`язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, зокрема така, що випливає з договору кредиту.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому з приписами вказаної статті кореспондуються норми ст. 19 Закону України «Про заставу», згідно якого за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає із застави, полягає в реалізації заставодержателем (кредитором) права на одержання задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником (іншою особою) в заставу майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок заставного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про заставу« заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Крім того, у відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Згідно зі ст. ст. 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
У відповідності до положень ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Також за приписами ч. 5 ст. 20 Закону України «Про заставу« до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом із правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.
Частинами 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Судовою колегією встановлено, що Договори застави майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року укладені між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» є нікчемними в силу закону, оскільки, уклавши цей договір 11.09.2014 року та в подальшому 12.09.2014 року звернувши стягнення на депозитні кошти які були передані в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ЛЕОН», Банк здійснив відчуження власних активів та уклав правочин, умови якого передбачають передачу ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року та укладених в її межах Кредитних договорів та договорів які забезпечують виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ЛЕОН» чим надав ПОВ «Інланд Транзіт» окремі переваги (пільги) перед іншими кредиторами (вкладниками) Банку, прямо не встановлених для них законодавством або внутрішніми документами Банку.
Фактично Банк здійснив відчуження власних активів, що в свою чергу погіршило його ліквідність та в подальшому призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.
Погашення заборгованості ТОВ «Лєон» повинно було відбутись за рахунок коштів ПОВ «Інланд Тразит», який на момент укладення спірного договору був кредитором Банку та мав залишки грошових коштів на депозитному рахунку відкритому у ПАТ «Банк Камбіо», шляхом звернення стягнення на залишок коштів ПОВ «Інланд Транзіт» в рахунок погашення боргу ТОВ «Лєон».
У подальшому, звернувши стягнення на грошові кошти розміщені на рахунку Банку, ПОВ «Інланд Транзіт» набув статусу Кредитора ТОВ «Лєон» за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року та укладених в її межах Кредитних договорів та договорів які забезпечують виконання кредитних зобов`язань ТОВ «Лєон».
Головною метою застави є право задоволення в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тобто в даному випадку метою звернення стягнення на предмет застави у вигляді депозитних коштів ПОВ «Інланд Транзіт» є реальне надходження (перерахування) наявних на балансі Банку активів у вигляді грошових коштів розміщених на депозитному рахунку Заставодавця на поточний рахунок Банку з відображенням відповідних статистичних даних у звітності ПАТ «Банк Камбіо» перед Національним банком України.
Звернення стягнення на депозитні кошти ПОВ «Інланд Транзіт», сума грошових коштів на кореспондентському рахунку банку не збільшилась (банк не отримав коштів від звернення стягнення на депозитні кошти ПОВ «Інланд Транзит») чим фактично безоплатно відмовився від реальних активів, які перебували на балансі Банку відповідно до Генеральної кредитної угоди 600/02-2010 від 15.12.2010 року, укладених в її межах кредитних договорів та договорів забезпечення, що в свою чергу укладання спірного договору зумовило неможливість виконання зобов`язань неплатоспроможного банку перед іншими кредиторами.
19.08.2014 року Правлінням Національного банку України (далі - НБУ) прийнято постанову № 510/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Банк Камбіо» з призначенням куратора. Постановою НБУ № 510/БТ для Банку введено такі обмеження: заборона використання для розрахунків у національній валюті прямих кореспондентських рахунків; зобов`язання Банку здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; перераховувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків Банку, відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.
Підставою для встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Банку було виявлення наявності у ПАТ «Банк Камбіо» проблематики з ліквідністю, що становить реальну загрозу невиконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
25.09.2014 Правлінням НБУ прийнято постанову № 603/БТ, якою Банк віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження у його діяльності. Зокрема передбачено, що погашення заборгованості, яка виникла за будь-якими активними операціями Банку (крім набуття права власності на об`єкти застави), приймається лише в грошовій формі за погодженням із куратором Банку.
Виходячи із суті запроваджених обмежень щодо діяльності ПАТ «Банк Камбіо» єдиною метою запровадження даних обмежень є попередження та не допущення виведення ліквідних активів банку шляхом проведення внутрішньобанківських операцій спрямованих на погіршення фінансового становища Банку та унеможливлення в подальшому виконання зобов`язань ПАТ «Банк Камбіо» перед Кредиторами Банку та іншими вкладниками.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України №782 від 04.12.2014 року прийнято рішення №140 від 04.12.2014 року про початок з 05.12.2014 року процедури виведення ПАТ «Банк Камбіо» з ринку шляхом запровадження в Банку тимчасової адміністрації.
За наслідками запровадження у Банку тимчасової адміністрації та відповідно до стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів, укладених ПАТ «Банк Камбіо», якою проведено перевірку договорів укладених Банком з іншими контрагентами протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.
Метою проведення такої перевірки було виявлення правочинів, у тому числі тих, які сприяли настанню негативних для неплатоспроможного банку наслідків, забезпечували виведення кредиторами та пов`язаними особами банку коштів з неплатоспроможного банку, та в подальшому унеможливили виконання цим банком зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
Уповноважена особа ФГВФО, відповідно до норм ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 38 «Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має належні повноваження щодо виявлення (встановлення) нікчемних правочинів Банком протягом 1 року до введення тимчасової адміністрації які в свою чергу які нікчемні в силу закону та має право звернутись до уповноваженого органу щодо застосування наслідків такого правочину.
Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
18.07.2018 року на підставі висновків викладених у Акті №б-н від 18.07.2018 року з перевірки правочинів (договорів) за період з 05.12.2013 року по 05.12.2014 року на предмет нікчемності, приймаючи до уваги Протокольне рішення Малого комітету з управління активами №161 від 18.07.2018 року, витягу з акту комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 року по 05.12.2014 року та витягу з наказу №109 про затвердження акту комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, згідно з яким ознаки нікчемності виявлено у правочинах, які слугували підставою для сплати кредитної заборгованості позичальників ПАТ «Банк Камбіо» шляхом перерахування коштів з поточних, депозитних рахунків Вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Банк Камбіо», фізичними та юридичними особами, правочинів щодо відчуження заставного/іпотечного майна після виконання операцій зі сплати кредитної заборгованості було виявлено нікчемні правочини до переліку яких входить:
1. Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12.09.2014 року укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по Договору інвестиційного вкладу №08д/978 EURO від 21.06.2006 року.
2. Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 року укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» право вимоги грошових коштів, по Договору інвестиційного вкладу №06д/840 від 17.06.2008 року.
3. Правочин щодо відступлення/розірвання/припинення Іпотечного договору від 18.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420.
Уклавши такі договори, Банк фактично здійснив відчуження власного активу та надав ПОВ «Інланд Транзит», як кредитору банку переваги (пільги) прямо не встановлені законодавством України або документами Банку, що подальшому погіршення ліквідності Банку та призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Сторонами не заперечується, що ПОВ «Інланд Транзіт» було кредитором Банку за відповідними договорами інвестиційних вкладів: за договором №08д/978 EURO від 21.06.06 та договором № 06д/840 від 17.06.2008.
За наслідком здійснення транзакцій з перенесення обліку грошового зобов`язання, запис про безготівкові кошти було перенесено з депозитного рахунку ПОВ «Інланд Транзіт» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Лєон» перед Банком.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань.
Положеннями статті 175 Господарського кодексу України, визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відтак з урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, ПОВ «Інланд Транзіт» є саме кредитором банку.
При тому проведення реальної оплати заборгованості ТОВ «Лєон» не вбачалося можливим, оскільки Банк перебуваючи на межі неплатоспроможності не здійснював виконання зобов`язань перед клієнтами саме через відсутність у банка коштів, наслідком чого стало запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Наведене знайшло своє відображення у Постанові Правління Національного банку України №782 від 04.12.2014 року, якою ПАТ «Банк Камбіо» було віднесено до категорії неплатоспроможних та виведення з ринку шляхом запроваджено у ньому тимчасову адміністрацію.
Вказаною Постановою Правління НБУ визначено, що ПАТ «Банк Камбіо» неспроможний своєчасно та в повному обсязі виконувати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів.
В силу приписів положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредиторські вимоги юридичних осіб до неплатоспроможного банку задовольняються в межах ліквідаційної процедури в сьому чергу, з коштів, що отримані з реалізації майна неплатоспроможного банку.
З аналізу наведеного вбачається, що Договори застави майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року були укладені з метою надання ПОВ «Інланд Тразіт» можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги перед іншими кредиторами Банку, що зумовило зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Поняття надання переваг чи пільг певному кредитору неплатоспроможного банку імперативно закріплено в частині 8 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, під наданням переваг чи пільг окремим кредиторам розуміється укладення правочину (у тому числі договору), що спрямований на забезпечення виконання зобов`язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, що вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, а також укладення правочину (у тому числі договору), що спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
ПОВ «Інланд Транзіт» будучи кредитором Банку за укладеними з ним депозитними договорами та передавши в забезпечення виконання зобов`язань майнові права на свої кошти, які були розміщені на рахунку Банку з подальшим зверненням стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ЛЕОН» на суму 1 249 913 дол. США та 354 768 ЄВРО, отримав право майнової вимоги до ТОВ «ЛЕОН» за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, укладених в її межах кредитних договорах та договорах забезпечення, відповідно, враховуючи віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, отримав переваги щодо задоволення майнових вимог перед іншими кредиторами Банку, які (переваги) невстановлені для ПОВ «Інланд Транзіт» законодавством чи внутрішніми документами Банку.
Отже, надання переваг одному кредитору шляхом укладання договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 року та подальшої передачі ПОВ «Інланд Транзіт» прав вимоги до ТОВ «ЛЕОН» за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, укладених в її межах кредитних договорів та договорів забезпечення, оскільки такий договір відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 280, за дебетом балансового рахунку 1200 Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.
На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь Банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України, а для обліку коштів, які надходять на користь клієнтів, банк відкриває на своєму балансі аналітичні рахунки балансових рахунків (поточні рахунки) тощо.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак за відсутності коштів у банку платника такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок.
Так, в силу приписів Інструкції, затвердженої Постановою НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні» в національній валюті від 21.01.2004 року № 22, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Преамбулою цієї ж Інструкції визначено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
У свою чергу платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Разом з тим п. 1.12 вказаної Інструкції № 22 визначений алгоритм дій банку у разі неможливості виконання платіжного доручення клієнта через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку.
Тобто, законодавець визначив, що за відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку платіжне доручення клієнтів не виконується.
У даному випадку необхідно встановити, що саме сталося в результаті здійснення відповідної операції - реальне надходження коштів на рахунок банку чи коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань. Це пов`язано із тим, що банк не може проводити безготівкові платежі клієнтів (електронні кошти), якщо такі кошти не має сам банк.
Крім того сама лише наявність довідок щодо проведення звернення стягнення, перерахування депозитних коштів ПОВ «Інланд Транзіт» та відсутність заборгованості ТОВ «Лєон» перед Банком не дає підстави вважати правочин вчиненим, в даному випадку навіть за наявності відмітки банку про проведення банківської операції без належного урахування наведених вище обставин.
Відповідно до ч.4 ст.75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови Правління НБУ від 30.04.2015 про віднесення Банку до категорії проблемних) Національний банк України мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Тобто, зобов`язання проведення розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок та заборона використання прямих кореспондентських рахунків не є тотожними поняттями.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, приймаючи до уваги Витяг з акту комісії з перевірки правочинів за період з 05.12.2013 року по 05.12.2014 року та Наказ №109 від 18.07.2018 року затверджених уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», дійшла до висновку, що Договори застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12.09.2014 та правочини щодо відступлення/розірвання/припинення Іпотечного договору є нікчемними в силу закону.
Тобто з наведеного вбачається, що внаслідок укладання Договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12.09.2014 між сторонами правочину, банк фактично уклав правочини умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремих кредиторських переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку.
Таким чином ПОВ «Інланд Транзіт» будучи кредитором банку за депозитним договором, внаслідок укладання договору застави майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року набув переваг щодо задоволення своїх майнових вимог перед іншими кредиторами Банку.
При цьому дії тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо» є правомірними щодо віднесення договору, укладеного між Банком та ПОВ «Інланд Транзіт» про заставу майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року до нікчемних правочинів з підстав вказаних у пункту 7 частини 3 ст. 38 «Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб«.
Наведене свідчить про неповне дослідження судом першої інстанції наявних у справі доказів, зокрема Наказу №109, Акту з перевірки правочинів від 18.07.2018, рішення ФГВФО та Постанови НБУ тощо, у зв`язку з чим судом не були застосовані положення приписів ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності низки спірних правочинів (договорів застави, укладених між Банком та ПОВ «Інланд Транзіт»).
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При цьому, колегія суддів враховує наступні правові висновки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 зазначено наступне:
« 8.25. За пунктом 7 частини третьої статті 38 цього Закону правочин вважається нікчемним, якщо умови правочину передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому ж банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.
8.26. Як установили суди, перерахування коштів, передбачених умовами договору, відбулось шляхом їх списання в день укладення договору відступлення права вимоги (27 травня 2015 року) з поточного банківського рахунку ТОВ «ФК «Аурум фінанс», а не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.
8.27. Такий платіж, усупереч постанові про заборону таких розрахунків, позбавив НБУ можливості контролю за проведеною операцією та створив перевагу для ТОВ «ФК «Аурум фінанс» перед іншими кредиторами. Отримавши право вимоги на іпотечне та заставне майно, що складає цілісний майновий комплекс - меблевий комбінат, та сплативши за нього суму, що дорівнює розміру коштів, зазначеному на рахунку, ТОВ «ФК «Аурум фінанс» фактично отримало переваги на компенсацію своїх можливих збитків, спричинених віднесенням банку до неплатоспроможних, шляхом звернення стягнення на це майно, тим самим отримавши переваги перед іншими кредиторами банку, які такого права не набули. А відтак у комісії було достатньо підстав для визнання договорів про відступлення прав вимоги нікчемними, зокрема й за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
8.29. Відмовляючи у позові з мотивів недоведеності пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI як підстави для визнання договору нікчемним, суд не звернув уваги на те, що на обґрунтування позову в цій частині позивач посилався на те, що зазначений договір надає переваги набувачу активів, визначених у цьому договорі як кредитору банку порівняльно з іншими кредиторами. Зміст такого обґрунтування свідчить про те, що позивач вважав передачу права вимоги за нікчемним договором одному з кредиторів банку всупереч законній процедурі продажу активів банку у випадку його ліквідації та розподілу отриманих коштів такою, що порушує права інших кредиторів.
8.31. Корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Зазначене обґрунтовується постановою НБУ № 293/БТ про визнання ПАТ «УПБ» проблемним, де встановлено обмеження для банку здійснювати розрахунки виключно через кореспондентський рахунок, положеннями пункту 1.12 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою НБУ від 17 червня 2004 року № 280.».
У постанові від 19.09.2023 у справі №910/7278/19 Верховний Суд дійшов до висновків:
«…За пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин вважається нікчемним, якщо умови правочину передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому ж банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Колегія суддів враховує доводи скаржника про те, що договори про відступлення прав вимоги за кредитними договорами позивача надають переваги набувачу активів, визначеному у цих договорах як кредитору банку порівняно з іншими кредиторами, оскільки передача права вимоги за нікчемними договорами одному з кредиторів банку всупереч законній процедурі продажу активів банку у випадку його ліквідації та розподілу отриманих коштів є такою, що порушує права інших кредиторів.
Корегування ж структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на інший у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження), за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договорів відступлення на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»…».
З урахуванням наведених правових висновків, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що в даному випадку розрахункові операції проведені між сторонами щодо виконання кредитних зобов`язань є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань. При цьому, при виконанні операцій з розрахунку по кредитним коштам, кредитор банку - ПОВ «Інланд Транзіт» отримав переваги перед іншими кредиторами, прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Як встановлено колегією суддів, дії тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо» є правомірними щодо віднесення договору, укладеного між Банком та ПОВ «Інланд Транзіт» про заставу майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року до нікчемних правочинів з підстав вказаних у пункту 7 частини 3 ст. 38 «Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб«.
З наведеного вбачається, що Договори застави майнових прав та відступлення права вимоги від 11.09.2014 року були укладені з метою надання ПОВ «Інланд Тразіт» можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги перед іншими кредиторами Банку, що зумовило зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про відступлення прав вимоги, укладеного 30.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», право вимоги за генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 року, кредитним договором №602/02-2010 від 15.12.2010 року укладеними між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Відповідно до вказаного договору про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» переходять також майнові права за Іпотечним договором від 18.11.2011 року, посвідченим нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим в реєстрі за №3420, укладеного між Публічним акціонерним товариства «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 ; майнові права за договором іпотеки від 16.12.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим в реєстрі за №3508, укладеного між Публічним акціонерним товариства «Банк Камбіо» та ТОВ Лєон».
Відповідно до п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Відповідно до пп. 9,10,11,12,13 Додатку №1 до Договору Реєстру Договорів, права вимоги за якими відступають, та боржників за такими договорами, права вимоги відступаються за такими договорами: генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, укладеною між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 року укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», кредитним договором № 602/02-2010 від 15.12.2010 року укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон»; договором іпотеки від 16.12.2010 року посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим у реєстрі за №3508 (зі змінами) укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон; іпотечним договором від 18.11.2011 року посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим у реєстрі за №3420 укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту приймання-передачі документів на виконання умов Договору, Банк передав, а Новий кредитор прийняв наступні документи:
- кредитний договір №601/02-2010 від 15.12.2010 року, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон» ;
- кредитний договір №602/02-2010 від 15.12.2010 року, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон»;
- договір іпотеки від 16.12.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим в реєстрі за №3508;
- іпотечний договір від 18.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим в реєстрі за №3420;
- договір застави МП та ВПВ (грошові кошти) від 11.09.2014 року;
- договір застави МП та ВПВ (грошові кошти) від 11.09.2014 року.
Відповідно до ч. 1 п. 2 Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває всі права кредитора за Основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір заборгованості станом на 30 січня 2020 року за Правами вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.
Підтвердженням здійснення оплати є платіжне доручення №858 від 27 січня 2020 року з призначенням платежу: оплата лота згідно протоколу №UA-EA-2019-12-24-000006-b від 09.01.2020 року.
Відповідно до п. 14 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін та нотаріального посвідчення.
У подальшому, 24.11.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16 листопада 2021 року діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг Менеджмент Актив» було укладено Договір №07/24/11/2021/16 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» набуло право вимоги за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, Кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 року, Кредитним договором №602/02-2010 від 15.12.2010 року.
Також 24.11.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» було укладено Договір №06/24/11/21/12 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» придбало у власність майнові права, які виникли за Іпотечним договором від 18.11.2011, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О. Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 3420, та Договором іпотеки від 16.12.2010, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О. Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 3508.
За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №639/4836/17:
«Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.
Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18».
Таким чином, ймовірне повне чи часткове погашення заборгованості (або інші підстави заперечення боржників щодо суми заборгованості) за Кредитними договорами не впливають на чинність самого договору відступлення права вимоги за вказаними Кредитними договорами та за договорами, укладеними в якості забезпечення їх виконання.
Колегією встановлено, що сторони договорів по відступлення прав вимоги під час їх укладення досягли згоди з усіх істотних умов, вчинили всі дії, необхідні для його виконання та визнають його дійсність, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
З наведеного вбачається, що АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» набуло право вимоги до ТОВ «Лєон» за Генеральною кредитною угодою №600/02-2010 від 15.12.2010 року, Кредитним договором №601/02-2010 від 15.12.2010 року, Кредитним договором №602/02-2010 від 15.12.2010 року, а також придбало у власність майнові права, які виникли за Іпотечним договором від 18.11.2011, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О. Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 3420, та Договором іпотеки від 16.12.2010, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О. Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 3508.
За викладених обставин, судова колегія встановила, що Іпотечний договір №3420 є чинним з моменту його укладення (18.11.2011) та по теперішній час, а законним кредитором з усім обсягом права вимоги по Кредитним договорам було спочатку ПАТ «Банк Камбіо», а з 30.01.2020 законним кредитором є АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд».
Відповідно до приписів ст. ст. 5, 23 Закону України «Про іпотеку» новостворені квартири за АДРЕСА_13 є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору №3420, укладеного 18.11.2011 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 . Крім того, новий власник квартири за НОМЕР_9, ОСОБА_2, є новим Іпотекодавцем вказаної квартири та наділена всією сукупністю прав та обов`язків відповідно до вказаного Іпотечного договору №3420.
Наведене кореспондується з правовими позиціями, викладеними в Постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/15584/16, від 13.05.2021 у справі №161/1401/15, від 24.02.2021 у справі №183/6013/17, від 05.05.2020 у справі №161/6253/15, від 26.05.2021 у справі №520/4771/17.
При цьому, незважаючи на чинність Іпотечного договору №3420, іпотекодержателем за яким наразі є АТ «Аргумент Фонд», а також розповсюдження його дії на квартири за НОМЕР_5 та АДРЕСА_2 , позивач окремо звертав увагу суду на порушення прав та законних інтересів АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд», як Кредитора та Іпотекодержателя за вказаними договорами.
Вказане знаходить своє відображення, зокрема, у відсутності записів про іпотеку та обтяження вказаних квартир за НОМЕР_5 та НОМЕР_9 за Іпотечним договором №3420, що унеможливлює реалізацію АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» прав іпотекодержателя, зокрема - можливості звернення стягнення на предмети іпотеки.
Враховуючи нікчемність зазначених Договорів застави та відступлення права вимоги, судовою колегією встановлено, що ПОВ «Інланд Транзіт» не набуло прав кредитора у спірних кредитних договорах, а тому не мало права відступати права вимоги за вказаними кредитними договорами та користь третіх осіб.
Таким чином, подальше відчуження прав кредитора від ПОВ «Інланд Транзіт» до ОСОБА_4 також є нікчемним.
Внаслідок нікчемності Договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 №08д/978EURO від 21.06.2006 та №06д/840 від 17.06.2008, договори та правочини, укладені в подальшому на підставі вказаних нікчемних договорів також не створюють жодних юридичних наслідків.
Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.10.2020 у справі №910/10963/19:
« 53. За змістом статей 216, 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, він є недійсним з моменту вчинення.
54. З огляду на зазначене абсолютно правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що Договори купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та від 04.07.2015 є такими, що не створили юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю та є недійсними з моменту їх вчинення, а тому права вимоги, які відчужувалися за цими договорами фактично ніколи не вибували із власності ПАТ «Омега Банк».
57. Те що судове рішення про визнання вказаних правочинів нікчемним та недійсним набрало законної сили вже після звернення стягнення на майно та продажу нерухомості на користь ТОВ «БФ Груп» не має правового значення для дійсності Договору відступлення № 1, адже, як вказувалося вище, суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами, тобто Договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 завжди був нікчемним і тільки факт цієї нікчемності було підтверджено судовими рішеннями у справі № 910/10364/16.
57.2. Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що які б юридично значимі дії не здійснювалися за наслідками укладення нікчемного правочину, вони не можуть отримати визнання правопорядком лише з тієї причини, що були вчинені до моменту підтвердження факту нікчемності такого правочину у судовому порядку».
За викладених обставин, колегією суддів встановлено нікчемність низки правочинів, зокрема:
1) договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 р., укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт», право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 08д/978 EURO від 21.06.2006 р.;
2) договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014 р., укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт», право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 р.;
3) правочини щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 16.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим № 3508 з договором про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2011 р.;
4) правочин щодо відступлення/розірвання/припинення іпотечного договору від 18.11.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького МНО Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420;
5) договір застави від 30.07.2013.
З огляду на обставини нікчемності вищезазначених правочинів, що означає відсутність юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, вказані правочини є недійсними з моменту їх вчинення.
Аналізуючи викладене, колегія суддів встановила, що Іпотечний договір, укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420 є чинним по теперішній час та з моменту його укладення - 18.11.2011, а іпотекодержателем за вказаним Іпотечним договором до моменту проведення електронного аукціону 30.01.2020 було ПАТ «Банк Камбіо», при цьому ПОВ «Інланд Транзіт» набуло прав кредитора та/або іпотекодержателя за вказаними Кредитними і Іпотечними договорами, та, як наслідок, не мало можливості відчужувати вказані права кредитора до ОСОБА_4 .
Отже, колегією суддів встановлено, що Іпотечний договір №3420 є чинним з моменту його укладення (18.11.2011) та по теперішній час, а законним кредитором з усім обсягом права вимоги по Кредитним договорам було спочатку ПАТ «Банк Камбіо», а з 30.01.2020 законним кредитором є АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд».
Як було зазначено вище, Іпотечна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 234,7 кв.м. була поділена на дві нові квартири за НОМЕР_5 та НОМЕР_9, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було скасовано об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 831035680000. Замість цього, до ДРРП було внесено записи про реєстрацію права власності на дві новостворені квартири за реєстраційними номера об`єкта нерухомого майна 1562307280000 та 1562310880000. При цьому, за новоствореними квартирами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про іпотеку та обтяження на підставі Іпотечного договору №3420.
При цьому, новостворена квартира за НОМЕР_9 за відсутністю згоди іпотекодержателя була відчужена за договором дарування до нового власника - ОСОБА_2 .
Згідно з п. 5.5 Іпотечного договору Іпотекодавець виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя має право у будь-який спосіб відчужувати (продавати, дарувати, міняти) Предмет іпотеки.
Отже, вказані дії Іпотекодавця є порушенням приписів законодавства та умов Іпотечного договору, що завдають шкоди правам та законним інтересам позивача, як законному кредитору та іпотекодержателю.
Поділ іпотечної квартири без згоди іпотекодержателя, відчуження частини іпотечного майна до нового власника та відсутність записів про іпотеку та обтяження, унеможливлюють реалізацію прав Іпотекодержателя, зокрема, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за основним зобов`язанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, новостворені квартири за АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору №3420, укладеного 18.11.2011 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 . Крім того, новий власник квартири за НОМЕР_9, ОСОБА_2, є новим Іпотекодавцем вказаної квартири та наділена всією сукупністю прав та обов`язків відповідно до вказаного Іпотечного договору №3420.
Вказане підтверджується правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/15584/16:
«Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.
Суд звертається до правових позицій Верховного Суду, що викладені в постановах від 18.04.2018 у справі № 910/4650/17, від 04.09.2019 у справі № 301/660/16-ц з посиланням на правову позицію в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011 у справі № 6-61027св10 в постанові.
Суд дійшов висновку, що право Кредитора як іпотекодержателя на майновий комплекс Боржника, переданого ним в іпотеку Кредитору за договором від 31.05.2008, охоплює і право на Майно, що є частиною предмета іпотеки, яка виділилась з предмета іпотеки внаслідок його поділу на частки в окремий майновий комплекс з оформленням на нього окремого свідоцтва про право власності.
А тому встановлені судами зміни, що відбулись та вчинилися стосовно майнового комплексу Боржника, переданого ним в іпотеку Кредитору за договором від 31.05.2008, не змінюють обсягу прав Кредитора як іпотекодержателя щодо всіх новостворених майнових комплексів як складових предмета іпотеки.
Правильність наведеної правової позиції, узгодженої із правовими позиціями, що послідовно викладені Верховним Судом стосовно обсягу та меж прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки, який тим, чи іншим шляхом зазнав змін (пункт 8.1), підтверджується відтворенням в нормі частини 5 статті 5 Закону України «Про іпотеку», яка, хоча і не існувала на момент виникнення спірних правовідносин, однак набрала чинності на момент ухвалення оскаржуваного рішення апеляційним судом, правила, згідно з яким у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору».
Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №161/1401/15, Постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №183/6013/17, Постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №520/4771/17.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17:
« 66. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
67. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
72. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)».
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту цивільного права, як визнання права іпотеки та застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, що узгоджується із правовими висновками, викладеними в Постанові Верховного суду від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до ч. 3 ст. 3 даного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться й у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Згідно з п. 1. ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №761/24810/14:
«При цьому, у висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у цій справі (провадження № 6-1382цс16), Верховний Суд України роз`яснив, що ухвалення судом рішення про скасування обтяжень нерухомого майна банкрута та виключення запису з Єдиного реєстру заборон, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності обтяження спірного нерухомого майна іпотекою на час його відчуження у процесі ліквідації іпотекодавця, таке обтяження є чинним з моменту його первинної реєстрації в цьому реєстрі».
Також у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №918/80/19 зазначено:
« 22. Так, Верховний Суд з посиланням на положення статті 23 Закону України «Про іпотеку» зазначив: «статус іпотекодавця набуває лише особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки». При цьому Верховний Суд акцентував: «державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації». »Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі ». Верховний Суд, направляючи справу № 910/10987/18 на новий розгляд, звернув увагу на передчасність висновків судів попередніх інстанцій про припинення права власності відповідача на спірне майно, які ґрунтуються лише на відомостях про припинення права власності, що містяться у Державному реєстрі.
За змістом статей 3, 18 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі укладеного у письмовій формі і нотаріально посвідченого іпотечного договору, закону або рішення суду. Відповідно до статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто із виникненням іпотеки на законних підставах виникає обтяження нерухомого майна іпотекою, яке підлягає державній реєстрації. При цьому із врахуванням висновків Верхового суду у справі №910/10987/18 припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції врахували наведені правові позиції Верховного Суду і дійшли правильного висновку, що записи та відомості в Державному реєстрі прав про припинення іпотеки не відповідають відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Оскільки лист від 20.10.2016 № 05-34/764 в оригіналі відсутній, повноважень на його підписання не було, суд врахував пріоритет наданим суду документам, які підтверджували виникнення та чинність іпотеки та необхідність відновлення записів про обтяження майна іпотекою, оскільки документального підтвердження підстав для припинення державної реєстрації обтяження майна іпотекою у матеріалах справи не має».
Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №922/2250/16:
« 8.6 Таким чином, з огляду на обставини нікчемності договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 та в силу положень частини першої статті 216 ЦК України (недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю ) є чинним договір іпотеки від 30.12.2013.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пункті 85 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
8.14 Водночас, враховуючи доводи Позивача про нікчемність договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013, встановлені судами обставини та висновок з цього приводу (що визнаний Судом правильним - пункти 1.6, 2.3, 8.4), а також висновок про наслідки такої нікчемності, які полягають у чинності договору іпотеки від 30.12.2013 (пункт 8.6), Суд дійшов висновку, що спір фактично стосується наявності чи відсутності права іпотеки щодо Об`єкта Позивача.
За таких умов належним способом захисту інтересів Позивача є визнання права іпотеки (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, абзац другий частини другої статті 20 Господарського кодексу України).
Суд також звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 8.15 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17:
8.15 У зв`язку із викладеним та враховуючи заявлену у цій справі вимогу Позивача про визнання його іпотекодержателем з 30.12.2013 Об`єкта, що є предметом іпотеки згідно з договором від 30.12.2013 (пункти 1.5, 2.2), відповідність цієї вимоги наведеному способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 8.14), що була розглянута судами, Суд, за висновків щодо чинності договору іпотеки від 30.12.2013 через нікчемність договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 (пункт 8.6), погоджується з правильними висновками судів в оскаржуваних рішеннях про задоволення вимог Позивача у наведеній частині».
Підсумовуючи викладене, враховуючи обставини справи, а також наведену судову практику, колегія суддів вважає, що належним способом захисту цивільного права та законних інтересів позивача є визнанням його Іпотекодержателем з 18.11.2011 об`єктів, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою за реєстровим №3420, а саме: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000, що належить на праві власності ОСОБА_1 та квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Пунктом 3.4 Іпотечного договору встановлено, що Іпотекодавець засвідчує і гарантує, що протягом строку дії цього Договору він дотримуватиметься обов`язку про першочергове інформування будь-яких інших заінтересованих осіб про існуючу відповідно до цього Договору іпотеку у разі укладення ним будь-яких договорів майнового характеру щодо Предмету іпотеки (крім договорів про обслуговуванню Предмета іпотеки) або при порушенні будь-яких проваджень майнового характеру (адміністративних, судових тощо) щодо Предмета іпотеки.
Відповідно до п. 5.2 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов`язаний негайно (не пізніше ніж протягом трьох календарних днів з моменту виникнення обставин, викладених у цьому пункті) у письмовій формі повідомляти Іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану Предмета іпотеки, про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя за цим Договором, включаючи порушення судових чи інших проваджень майнового характеру стосовно Іпотекодавця, а також про будь-яку зміну обставин, зазначених у статті 3 цього Договору.
Згідно з п. 5.5 Іпотечного договору Іпотекодавець виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя має право: у будь-який спосіб відчужувати (продавати, дарувати, міняти) Предмет іпотеки; передавати Предмет іпотеки в наступну іпотеку, крім випадків, коли наступним Іпотекодержателем є ПАТ «Банк Камбіо».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Колегією встановлено, що ні попередній законний кредитор (ПАТ «Банк Камбіо»), ні кредитор (ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»), та ні позивач не надавали згоди на передачу Предмета іпотеки в наступну іпотеку.
Отже, враховуючи викладене вище, судова колегія дійшла до висновку, що недійсними в силу закону (нікчемними) є:
- Договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. квартири АДРЕСА_3 . Іпотекодержатель: ОСОБА_5 , іпотекодавець: ОСОБА_1 . Номер запису про іпотеку: 29896622. Номер запису про обтяження: 29896957;
- Договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л. квартири АДРЕСА_4 . Іпотекодержатель: ОСОБА_5 , іпотекодавець: ОСОБА_2 . Номер запису про іпотеку: 29897317. Номер запису про обтяження: 29897463.
Нікчемність вказаних іпотечних договорів узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду, зокрема:
У постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №753/16439/15:
«Частиною третьою статті 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, погоджуючись із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц, дійшла висновку про те, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.
Апеляційний суд, зазначаючи, що позивач не надав доказів на підтвердження недійсності договору іпотеки, укладеного 07 вересня 2016 року міжОСОБА_2 та ОСОБА_4 , право вимоги за яким відступлено ОСОБА_3 , не надав оцінки доводам АТ «УкрСиббанк» щодо нікчемності цього договору на підставі частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку».
У постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №922/2250/16:
« 8.7 Відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній з 13.05.2014 - на час укладення 14.05.2014 заперечуваного Позивачем Договору, норми якої на час вирішення цього спору не змінилась) предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.
Згідно з частиною третьою статті 12 цього закону правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
8.8 За змістом цих норм та з урахуванням положень частини 2 статті 215 ЦК України укладення договору щодо передачі в іпотеку майна, яке на момент її укладення вже було передано в іпотеку за чинним договором, (наступна іпотека), без згоди попереднього іпотекодержателя зумовлює нікчемність цього правочину щодо передачі майна в наступну іпотеку та не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з його нікчемністю.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.02.2018 у справі № 914/2427/16, а також до правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» у подібних правовідносинах, що викладена в пункті 7.21 постанови від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (провадження № 12-67гс18).
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.4).
8.9 У зв`язку із викладеним, враховуючи висновок про чинність договору іпотеки від 30.12.2013, за яким належний Боржнику Об`єкт був переданий в іпотеку Позивачу (пункт 8.6) та встановлені судами обставини передачі в наступну іпотеку Об`єкта Боржника за Договором в період чинності попереднього договору іпотеки - від 30.12.2013, однак без письмової згоди Позивача як попереднього іпотекодержателя, тобто вчинення за Договором правочину щодо передачі майна Боржника в наступну іпотеку без згоди попереднього іпотекодержателя, Суд погоджується із правильними висновками судів щодо обставини нікчемності заперечуваного Позивачем Договору».
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Враховуючи нікчемність договорів іпотеки №23 та №25, іпотекодержателем за якими є ОСОБА_5 , колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача як законного Іпотекодержателя вищезазначених квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 та, відповідно, наслідком нікчемного правочину є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що пов`язані із зазначеними нікчемними іпотечними договорами.
Наведене узгоджується із правовими висновками, відображеними в Постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №663/3284/19, Постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №200/11360/19:
«Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, є безпідставними, оскільки у наведених судових рішеннях викладено правовий висновок щодо застосування способу захисту порушеного права, який застосовувався у редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинній до 16 січня 2020 року. Зокрема, суди вказували, що належним способом захисту порушеного права є скасування запису про державну реєстрацію відповідного права.
Разом з тим, у редакції наведеної статті, діючої з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав.
Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у численних постановах, зокрема від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19».
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання його іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що має наслідком їх задоволення.
Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Підсумовуючи викладене, колегією суду встановлено недоведеність обставин третьою особою з самостійними вимогами - ОСОБА_4 , що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що у свою чергу є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 та прийняття нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги АТ «ЗНВІКФ Аргумент Фонд» у повному обсязі, а в задоволенні самостійних вимог третьої особи ОСОБА_4 щодо предмета спору відмовити в повному обсязі.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
При цьому, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати розподіляються за правилами, встановленими статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" - задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" - задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/11472/21 - скасувати.
4. Прийняти нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" - задовольнити.
5. Визнати іпотекодержателем (права на іпотеку) Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17 нежит. прим. 14, ЛІТ А, офіс 7, ЄДРПОУ: 43680551) за іпотечною квартирою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562310880000, з 18.11.2011 року на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420.
6. Визнати іпотекодержателем (права на іпотеку) Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17 нежит. прим. 14, ЛІТ А, офіс 7, ЄДРПОУ: 43680551) за іпотечною квартирою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1562307280000 з 18.11.2011 року на підставі Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. за реєстровим №3420.
7. Застосувати наслідки нікчемного правочину (договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45097897, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), іпотекодавець: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про іпотеку: 29896622, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 року 16:50:27).
8. Застосувати наслідки нікчемного правочину (договір іпотеки, серія та номер: 23, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098381, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), опис предмета обтяження: квартира АДРЕСА_3 (номер запису про обтяження: 29896957, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 року 17:26:30).
9. Застосувати наслідки нікчемного правочину (договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098749, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель: ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), іпотекодавець: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_4 (номер запису про іпотеку: 29897317, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 року 17:44:20).
10. Застосувати наслідки нікчемного правочину (договір іпотеки, серія та номер: 25, виданий 17.01.2019, видавник: ПН КМНО Шевченко І.Л.) шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, від 17.01.2019, індексний №45098958, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - про державну реєстрацію обтяжень, обтяжувач: ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), опис предмета обтяження: квартира АДРЕСА_4 (номер запису про обтяження: 29897463, дата та час державної реєстрації - 17.01.2019 року 18:08:05).
11. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
12. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_14 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 12 листопада 2002 року Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон" (02002, м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6, кв. 8, код ЄДРПОУ 36307383) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
13. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 07 квітня 2007 року Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви.
14. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 07 квітня 2007 року Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
15. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви.
16. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
17. Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви.
18. Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
19. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_14 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 12 листопада 2002 року Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області) на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежит. прим. 14, літ. А, офіс 7) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
20. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
21. Матеріали справи № 910/11472/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2024.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді М.Л. Яковлєв
С.Р. Станік
| Суд | Північний апеляційний господарський суд |
| Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
| Оприлюднено | 06.05.2024 |
| Номер документу | 118783609 |
| Судочинство | Господарське |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Судовий реєстр по справі —910/11472/21
Постанова від 17.04.2024
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Шаптала Є.Ю.
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні