Постанова

від 01.05.2024 по справі 913/349/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/349/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради (вх.№40Л/1-43) на рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 (суддя А.В.Іванов, повний текст складено 09.11.2023) у справі №913/349/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промтекс, м. Чернівці,

до Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промтекс звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради, в якій просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 5 859 045 грн. 56 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 353 733 грн. 45 коп. та 3% річних у сумі 175 771 грн. 37 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівель КНП СМБЛ) №09.2 від 12.01.2022 та Договір про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022.

Відповідно до умов вказаних Договорів позивач зобов`язався в опалювальний період 2022 року надавати відповідачу послуги з постачання пари та гарячої води (підігрів води) до будівель КНП СМБЛ та до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ відповідно, а відповідач приймати і оплачувати такі послуги.

Як зазначає позивач, він виконав свої зобов`язання за Договорами у повному обсязі та надав відповідачу в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 послуги з постачання пари та гарячої води за Договором №09.2 від 12.01.2022 на суму 5 149 061 грн. 50 коп., а за Договором №11.2 від 12.01.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп., що підтверджується відповідними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10/1 та №10/2.

Позивач вказує, що надавав відповідачу рахунки-фактури №10/1 та №12/1 на оплату поставленої теплової енергії на суму 5 149 061 грн. 50 коп. та на суму 709 984 грн. 06 коп.

Однак, відповідач не виконав зобов`язання за Договорами щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, в зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за Договором №09.2 від 12.01.2022 на суму 5 149 061 грн. 50 коп. та за Договором №11.2 від 12.01.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп.

Оскільки відповідач заборгованість за Договорами не сплатив, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 справу №913/342/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.10.2023 роз`єднано позовні вимоги у справі №913/342/23. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекс» до Комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп. з відповідними інфляційними нарахуваннями та 3% річних, виділено у самостійне провадження та передано до відділу автоматизованого документообігу суду для проведення реєстрації.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2023 виділені позовні матеріали у справі №913/349/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 прийнято позовні матеріали до розгляду та відкрито провадження у справі

19.10.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 18.10.2023, в якому вказує, що оплата за поставлену теплову енергію здійснена ним по 15.03.2022. При цьому, відповідач зазначив, що вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних не визнає.

27.10.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 23.10.2023, в якій визнав часткову оплату поставленої теплової енергії на загальну суму 348 702 грн. 79 коп. В зв`язку з чим просив зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 361 281 грн. 27 коп., інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп. та 3% річних у сумі 16 450 грн. 67 коп., яка задоволено судом першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промтекс до Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промтекс основну заборгованість в розмірі 361 281 грн. 27 коп., 3% річних в сумі 16 450 грн. 67 коп., інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 6 817 грн. 92 коп.

Комунальне некомерційне підприємство Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дійсно, 12.01.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівель КНІ СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022.

Однак, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, місто Сєверодонецьк майже одразу після вторгнення Російської Федерації в Україну, через своє територіальне місцезнаходження опинилося у вкрай складній військовій ситуації через наближення Російських військ та обстріли міста, що в свою чергу потягнуло за собою масову евакуацію мешканців міста.

Відповідач зазначає, що враховуючи зазначені події, позивачем у справі послуги з постачання пари та гарячої води (підігрів води) до будівель КНП СМБЛ та до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ за договором №11.2 не надавались, більш того зазначені будівлі та їх інженерні комплекси дуже постраждали від обстрілів, що також свідчить про неможливість виконання позивачем умов договорів. Жодних рахунків-фактури, актів здачі-приймання виконаних робіт за договорами №09.2, на адресу Відповідача не надходило та не підписувалося. неналежне виконання зобов`язань Сторонами за договором за надані послуги, сталося не з вини сторін, а виявилося неможливим внаслідок настання дії непереборної сили, про які відповідач не міг знати та передбачити в момент укладання договору.

На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу, що неналежне виконання зобов`язань Сторонами за договором за надані послуги, сталося не з вини сторін, а виявилося неможливим внаслідок настання дії непереборної сили, про які відповідач та позивач не міг знати та передбачити в момент укладання договору, та ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Крім того, апелянт звернувся із клопотанням, в якому просить поновити строк на подання апеляційної скарги, в якому вказує, що відповідач станом на день звернення з апеляційною скаргою не отримував в будь-який спосіб копії повного тексту рішення у справі №913/349/23, а дізнався про повний текст рішення у справі №913/349/23 лише 27.12.2023 під час звернення до Управління державної казначейської служби, яка повідомила про наявність на виконанні такого рішення, та вже в подальшому моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

02.01.2024 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №913/349/23 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, та ухвалено скаржнику надати суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу; інформацію про наявність електронного кабінету у Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

05.02.2024 засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2024. До вказаного клопотання апелянт додав належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу; інформацію про наявність електронного кабінету у Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради (вх.№2012 від 08.02.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23. Встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу. Зупинено дію рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23. Витребувано з господарського суду Луганської області матеріали справи №913/349/23.

14.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №913/349/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 призначено апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 до розгляду на "01" травня 2024 р. о 14:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їх процесуальними правами не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промтекс (Виконавець, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради (Споживач, відповідач) було укладено Договір про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022, згідно умов якого позивач зобов`язався в опалювальний період 2022 року надавати відповідачу послуги з постачання пари та гарячої води (підігрів води) до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ, а відповідач приймати і оплачувати такі послуги.

Послуги надаються на об`єктах, що належать Споживачу, зазначених в Додатку №1 (п. 1.3. Договору).

За приписами п. 3.1. Договору сума Договору становить 3 707 707 грн. 28 коп., в т.ч. ПДВ 617 951 грн. 21 коп.

Розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем після пред`явлення Виконавцем рахунків та Актів на оплату послуг, що споживаються, виписаних на підставі показів приладів обліку або розрахунковим способом (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 4.3. Договору порядок розрахунку: оплата згідно наданих послуг після отримання цих послуг згідно Акту.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (Додаток 4) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії відповідно наданим рахункам. Рахунок за теплову енергію сплачується протягом 10 діб з моменту його одержання (п. 4.7. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк (термін) надання послуг: опалювальний сезон 2022 року, а саме з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно.

Обов`язку позивача забезпечити протягом зазначеного в Договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом надання послуг в строках та обсягах, встановлених цим Договором (п. 6.3.1. Договору) кореспондується обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, згідно з п. 4.1. (п. 6.1.1. Договору).

За змістом п. 10.1. цей Договір набуває чинності з 12.01.2022 і діє до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Даний Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками без жодних зауважень та застережень.

В Додатку №1 до Договору сторони визначили місце та обсяги постачання теплової енергії Споживачу, в Додатку №3 умови припинення подачі теплової енергії, в Додатку №4 тарифи на теплову енергію, в Додатку №5 температурний графік, в Додатку №6 технічні вимоги.

Також сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівель КНП СМБЛ) №09.2 від 12.01.2022, якою змінили банківські реквізити Виконавця.

Як зазначає позивач, він виконав свої зобов`язання за Договорами у повному обсязі та надав відповідачу в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 послуги з постачання пари та гарячої води за Договором №11.2 від 12.01.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп., що підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10/2.

Позивач вказує, що 05.04.2022 надав відповідачу рахунок-фактуру №12/1 на оплату поставленої теплової енергії на суму 709 984 грн. 06 коп.

Однак, відповідач виконав зобов`язання за Договором щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії частково та сплатив 348 702 грн. 79 коп., в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором №09.2 від 12.01.2022 на суму 361 281 грн. 27 коп.

В той же час, листом від 19.07.2023 відповідач повідомив позивача, що на теперішній час не має можливості провести звірку взаєморозрахунків за Договором №11.2 від 12.01.2022.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за Договором про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022 не виконано, заборгованість не погашено, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 361 281 грн. 27 коп., інфляційних втрат в розмірі 76 795 грн. 84 коп. та 3% річних у сумі 16 450 грн. 67 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022 на суму 361 281 грн. 27 коп., що також є підставою для стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України «Про теплопостачання».

Стаття 1 вказаного Закону визначає, що теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Споживачем теплової енергії відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондується з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875, який діяв до 01.05.2019, та п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, який набрав чинності з 01.05.2019, постачання теплової енергії та гарячої води визнається комунальною послугою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 врегульовано, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

За приписами п.п. 1, 3 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання зобов`язань за Договором про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022 в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 надав відповідачу послуги з постачання пари та гарячої води на загальну суму 709 984 грн. 06 коп., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10/2.

Відповідно до вказаного Акту Виконавцем були проведені роботи (надані послуги) з постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10/2 підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками та містить вказівку про те, що сторони претензій одна до одної не мають.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав відповідачу рахунки-фактури №12/1 від 05.04.2022 та від 19.07.2023, які останній отримав нарочно відповідно 05.04.2022 та 19.07.2023 через свого відповідального за теплове господарство, зазначеного в п. 11.11 Договору.

За таких обставин, матеріалами справи в сукупності підтверджено постачання позивачем теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 на суму 709 984 грн. 06 коп.

Частиною 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги №1875).

В п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги унормовано, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.7. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (Додаток 4) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії відповідно наданим рахункам. Рахунок за теплову енергію сплачується протягом 10 діб з моменту його одержання.

На виконання вказаного пункту Договору позивачем надавались відповідачу відповідні рахунки-фактури №12/1 від 05.04.2022 та від 19.07.2023, які відповідач отримав 05.04.2022 та 19.07.2023 відповідно.

Вказані рахунки є ідентичними, тому відповідач мав оплатити вартість поставленої позивачем теплової енергії протягом 10 діб з моменту одержання першого рахунку-фактури, тобто до 15.04.2022 включно.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у встановлений Договором строк, відповідач за поставлену в період з 23.02.2022 по 05.04.2022 теплову енергію до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ не розрахувався, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 709 984 грн. 06 коп.

Матеріали справи містять платіжне доручення №181 від 12.07.2022, за яким відповідач сплатив позивачу 348 702 грн. 79 коп. за спожиту теплову енергію за Договором №11.2 від 12.01.2022, що визнав також і позивач у заяві про зменшення позовних вимог від 23.10.2023.

Натомість, доказів оплати відповідачем основної заборгованості у на суму 361 281 грн. 27 коп. матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не оплатив вартість поставленої позивачем теплової енергії у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води (постачання теплової енергії до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ) №11.2 від 12.01.2022.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 361 281 грн. 27 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 16 450 грн. 67 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних від простроченої суми невиконаного зобов`язання здійснено за період з 16.03.2022 по 20.09.2023.

Проте, першим днем прострочення є 16.04.2023, оскільки згідно положень п. 4.7. Договору рахунок сплачується протягом 10 діб з моменту одержання, тобто до 15.04.2022 включно, так як рахунок-фактуру №12/1 від 05.04.2022 відповідач отримав 05.04.2022.

Тому розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, є помилковим у зв`язку із застосуванням неправильного періоду нарахування, оскільки правильний період - з 16.04.2022 по 20.09.2023.

Крім того, відповідач надав платіжне доручення №181 від 12.07.2022, за яким сплатив 348 702 грн. 79 коп. за спожиту теплову енергію за Договором №11.2 від 12.01.2022. Вказана сума була зарахована на рахунок позивача 25.07.2022.

Відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п. 8.1 ст. 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відтак, оскільки кошти в розмірі 348 702 грн. 79 коп. було зараховано на рахунок позивача 25.07.2022, цей день не включається до періоду заборгованості на загальну суму 709 984 грн. 06 коп., тому і 3% річних мають розраховуватися по іншому.

Суди зробили власний розрахунок 3% річних наступним чином:

за період з 16.04.2022 по 24.07.2022 (з початку прострочення до моменту оплати частини боргу) на суму 709 984 грн. 06 коп. розмір 3% річних становить 5 835 грн. 49 коп.;

за період з 25.07.2022 по 20.09.2023 (з моменту часткового погашення боргу до останнього дня нарахування) на суму 361 281 грн. 27 коп. 12 560 грн. 71 коп.

Таким чином, загальний розмір 3% річних за розрахунком суду становить 18 396 грн. 20 коп., а не 16 450 грн. 67 коп. як зазначав позивач.

Однак, з урахуванням принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, тому місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 16 450 грн. 67 коп.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних втрат за період з 16.03.2022 по 20.09.2023 на суму 709 984 грн. 06 коп. становить 76 795 грн. 84 коп.

Проте, такий розрахунок позивача є помилковим, оскільки період прострочення має починатися з 16.04.2023, про що було вказано вище. Також має бути врахована необхідність нарахування інфляційних втрат на суму боргу до часткового погашення та після.

Суди зробили власний розрахунок інфляційних втрат наступним чином:

за період з 16.04.2022 по 24.07.2022 (з початку прострочення до моменту оплати частини боргу) на суму 709 984 грн. 06 коп. розмір інфляційних втрат становить 47 035 грн. 63 коп.;

за період з 25.07.2022 по 20.09.2023 (з моменту часткового погашення боргу до останнього дня нарахування) на суму 361 281 грн. 27 коп. 37 223 грн. 31 коп.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат за розрахунком суду становить 84 258 грн. 94 коп., а не 76 795 грн. 84 коп. як зазначав позивач.

Однак, з урахуванням принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, тому вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правоомірним висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість в розмірі 361 281 грн. 27 коп., 3% річних в сумі 16 450 грн. 67 коп. та інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що послуги з постачання пари та гарячої води (підігрів води) до будівель КНП СМБЛ та до будівлі пологового відділення КНП СМБЛ за договором №11.2 не надавались, а зазначені будівлі та їх інженерні комплекси дуже постраждали від обстрілів, що також свідчить про неможливість виконання позивачем умов договорів. Проте, судова колегія не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки в матеріалах справи наявні Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10/2 ат №10/2. (т.1 а.с.26-27), на яких зазначено, що вони затверджені заступником генерального директора з технічних питань КНП СМБЛ Р.В. Шелефонтюком та скріплені печаткою відповідача. Крім того, на вказаних Актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що жодних рахунків-фактури на адресу відповідача не надходило, з огляду на наявність на Рахунках відмітки про отримання та печатки відповідача.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечувалось отримання наданих позивачем послуг. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині взагалі не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 361 281 грн. 27 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 16 450 грн. 67 коп. та інфляційні втрати в розмірі 76 795 грн. 84 коп.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 08.11.2023 у справі №913/349/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 02.05.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко