Ухвала

від 02.05.2024 по справі 471/522/24

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/522/24

Провадження №2-з/471/9/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. смт. Братське

Братський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Гукової І.Б., за участі секретаря Холоденко І.Ю., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ОІЛ» про стягнення боргу за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому зазначає, що між ним та відповідачем виникли богові зобов`язання, а саме відповідач не сплатив позивачу 748770,58 грн. за договорами поставки.

Одночасно з позовом, позивачем було подано заяву про його забезпечення, в якій ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ, що знаходяться у банківських або інших фінансово-кредитиних установах, в межах суми боргу; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що у разі задоволення позовних вимог та стягнення коштів належне виконання рішення суду залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів для виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали додані до заяви про забезпечення позову, суд встановив.

Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК - України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Одними із видів забезпечення позову, зокрема є накладення арешту та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Негативним наслідком неналежного забезпечення позову є неможливість або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник просить суд наклади арешт як на грошові кошти так і на майно боржника, однак накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст 151-153ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ОІЛ» , ЄДРПОУ 36374013, що знаходяться у банківських або інших фінансово-кредитиних установах, в межах суми боргу 748770 (сімсот сорок вісім тисяч сімсот сімдесят) гривень 58 копійок.

В іншій частині заяви про забезпечення позову-відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

СуддяІ.Б. Гукова