Ухвала

від 02.05.2024 по справі 489/8436/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/8436/21

Провадження № 1-кп/489/402/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

02 травня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12021152040001376 від 05.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

встановив:

На розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

До суду надійшло клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачена та захисник заперечували проти клопотання прокурора, вважаючи можливим застосувати більш м`який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. При цьому обвинувачена вказала, що не прибувала за викликом суду, оскільки не була обізнана про дати судових засідань.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.02.2024 наданий дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання, 02.05.2024 о 03:10 годин ОСОБА_3 була затримана на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.02.2024.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюванийможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під вартою, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке належить до тяжких злочинів, її особу, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні відповідного кримінального правопорушення є свідченням його обґрунтованості.

Судом встановлено,що на даний час існують передбачені ст. 177 КПК України ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, на даний час засуджена вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.01.2024 за статтями 358 ч. 3, 15 ч. 2 та 190 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, протягом перебування обвинувального акту жодного разу не з`явилася до суду без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дати та час судових засідань, у зв`язку з чим оголошувалася у розшук ухвалами суду від 23.03.2023 та 12.02.2024 через ухилення від суду. При цьому обвинувачена після оголошення у розшук самостійно до суду не з`являлася, будучи достеменно обізнаною про перебування на розгляді суду вказаного обвинувального акту щодо неї, та була затримана і доставлена до суду поліцією.

Зазначені обставини вказують на те, що перебуваючи на волі, вона може ухилятися від суду та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, тому вказані ризики є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав обрати суду на даному етапі судового провадження інший, більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

При цьому суд не погоджується з твердженням сторони захисту про можливість обрання обвинуваченій запобіжного заходу на більш м`який з урахуванням факту того, що обвинувачена протягом тривалого періоду часу (більше двох років) жодного разу до суду не з`явилася та ухилялася від явки до суду, у зв`язку з чим перебувала у розшуку, а також притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення іншого корисливого кримінального правопорушення, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відносно обвинуваченої необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам.

Вказане є підставою для задоволення клопотання.

Враховуючи встановлені при розгляді клопотання обставини, на підставі пункту 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави, оскільки особа обвинувачується у вчинені злочину із застосуванням насильства.

Керуючись статтями 176-178,182,183,193-194, 196-197,331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів - до 30.06.2024 включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та на неї може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1