Рішення

від 02.05.2024 по справі 904/1061/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1061/24За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 113 104,48грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" заборгованість у розмірі 113 104,48грн, з яких:

- основний борг у розмірі 113 081,63грн;

- пеня у розмірі 20,77грн;

- 3 % річних у розмірі 2,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 04 квітня 2006 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу №904/1061/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: мкрн. 5-й Зарічний, 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50081.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 47-49).

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.03.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2006 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-9" (споживач, відповідач) укладено договір №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (а.с. 8-10).

За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Орієнтований об`єм послуг, згідно до заяви-розрахунку споживача: централізоване постачання холодної води 12590,2м3/рік, в тому числі по групам: населення 11832,5м3/рік; власні потреби 181,5м3/рік; інші 576,2м3/рік; водовідведення 12516,7м3/рік, в тому числі по групам: населення 11832,5м3/рік; власні потреби 180,0м3/рік; інші 576,2м3/рік.

Зміни договірного об`єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об`єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.4 договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.

Для контролю витрати води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виконавець встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води) (п. 1.5 договору).

Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при відсутності по нормах споживання (п. 1.7 договору).

Тарифи на момент укладення договору, затверджені рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та №532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 м3/рік з ПДВ):

- населення: холодна вода - 0,46грн, водовідведення - 0,32грн;

- бюджет: холодна вода - 0,54грн, водовідведення - 0,54грн;

- інші: холодна вода 1,62грн, водовідведення - 1,54грн (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору у випадку зміни тарифів на послуги виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів та строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил №630 (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

У разі надання послуг не в повному обсязі відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати згідно з додатком до Правил № 630 (п. 3.2 договору).

При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку, у графі "призначення платежу" споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується виконавцем в рахунок попередньої оплати (п. 3.3 договору).

Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - із сторони виконавця начальник водозбуту або заступник начальника водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача голова або бухгалтер (п. 3.4 договору).

За пунктом 4.2.1 договору споживач зобов`язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції; втручання в роботу засобів обліку; порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством (п. 5.1 договору).

При несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (п.5.6 договору).

В пункті 5.9 договору встановлено, що позовна давність до зобов`язань по сплаті отриманих послуг становить п`ять років.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною договору (п. 6.1 договору).

Цей договір набирає чинності з 28 березня 2006 року і діє до 31 грудня 2008 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 04.04.2006 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору, позивач у період з травня 2023 року по січень 2024 року надав відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що підтверджується актами прийняття-передачі послуг:

від 30.05.2023 за травень 2023 року, обсяг води 447,00куб.м., обсяг стоків 447,00куб.м.;

від 29.06.2023 за червень 2023 року, обсяг води 410,00куб.м., обсяг стоків 410,00куб.м.;

від 31.07.2023 за липень 2023 року, обсяг води 311,00куб.м., обсяг стоків 311,00куб.м.;

від 30.08.2023 за серпень 2023 року, обсяг води 304,00куб.м., обсяг стоків 304,00куб.м.;

від 29.09.2023 за вересень 2023 року, обсяг води 454,00куб.м., обсяг стоків 454,00куб.м.;

від 31.10.2023 за жовтень 2023 року, обсяг води 395,00куб.м., обсяг стоків 395,00куб.м.;

від 30.11.2023 за листопад 2023 року, обсяг води 428,00куб.м., обсяг стоків 428,00куб.м.;

від 29.12.2023 за грудень 2023 року, обсяг води 452,00куб.м., обсяг стоків 452,00куб.м.;

від 31.01.2024 за січень 2024 року, обсяг води 404,00куб.м., обсяг стоків 404,00куб.м. (а.с. 13-16).

Зазначені Акти приймання-передачі послуг містять посилання на договір №678 від 04.04.2006 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.

Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" згідно умов договору №678 від 04.04.2006 виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 113 081,63грн, а саме:

№23045/06/18н від 30.05.2023 на суму 14 021,49грн (отримано 07.06.2023);

№28328/06/18н від 29.06.2023 на суму 12 860,88грн (отримано 20.07.2023);

№33636/06/18н від 31.07.2023 на суму 9 755,45грн (отримано 04.08.2023);

№39868/06/18н від 30.08.2023 на суму 9 535,87грн (отримано 06.09.2023);

№45113/06/18н від 30.09.2023 на суму 14 241,07грн (отримано 03.10.2023);

№50229/06/18н від 30.10.2023 на суму 12 390,36грн (отримано 06.11.2023);

№55322/06/18н від 29.11.2023 на суму 13 425,51грн (отримано 08.12.2023)

№60320/06/18н від 29.12.2023 на суму 14 178,33грн (отримано 08.01.2024)

№2824/06/18н від 31.01.2024 на суму 12 672,67грн (отримано 14.02.2024) (а.с. 22-30).

Вищевказані рахунки та акти приймання-передачі послуг з постачання холодної води і водовідведення за спірний період вручались ЖБК "Жовтень-9" з реєстром-попередженням під підпис (а.с. 31, 32).

Сторонами складено та підписано Акт звірки №18 від 30.01.2024 за договором №678 від 04.04.2006 станом на 01.02.2024, заборгованість складає 113 081,63грн (а.с. 33).

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 113 081,63грн, пені у розмірі 20,77грн, 3% річних у розмірі 2,08грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №678 від 04.04.2006 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, з урахуванням умов пункту 3.1 договору, оплата за надані в період з травня 2023 року до січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється:

за рахунком №23045/06/18н від 30.05.2023 на суму 14 021,49грн не пізніше 14 червня 2023 року;

за рахунком №28328/06/18н від 29.06.2023 на суму 12 860,88грн не пізніше 27 липня 2023 року;

за рахунком №33636/06/18н від 31.07.2023 на суму 9 755,45грн не пізніше 11 серпня 2023 року;

за рахунком №39868/06/18н від 30.08.2023 на суму 9 535,87грн не пізніше 13 вересня 2023 року;

за рахунком №45113/06/18н від 30.09.2023 на суму 14 241,07грн не пізніше 10 жовтня 2023 року;

за рахунком №50229/06/18н від 30.10.2023 на суму 12 390,36грн не пізніше 13 листопада 2023 року;

за рахунком №55322/06/18н від 29.11.2023 на суму 13 425,51грн не пізніше 15 грудня 2023 року;

за рахунком №60320/06/18н від 29.12.2023 на суму 14 178,33грн не пізніше 15 січня 2024 року;

за рахунком №2824/06/18н від 31.01.2024 на суму 12 672,67грн не пізніше 21 лютого 2024 року.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 113 081,63грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 113 081,63грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.6 договору визначено, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 20,77грн за загальний період з 22.02.2024 до 23.02.2024 (а.с. 20).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 5.6 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2,08грн за період з 22.02.2024 до 23.02.2024.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 113 081,63грн, пеня у розмірі 20,77грн, 3% річних у розмірі 2,08грн, а всього 113 104,48грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №912 від 05.02.2024 (а.с. 40). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 3 028,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" про стягнення 113 104,48грн - задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (ідентифікаційний код 23076767; мкрн. 5-й Зарічний, 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50081) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (ідентифікаційний код 03341316; вул. Джохара Дудаєва, буд. 6-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027) заборгованість за надані послуги у розмірі 113 081,63грн (сто тринадцять тисяч вісімдесят одна гривня 63коп.), пеню у розмірі 20,77грн (двадцять гривень 77коп.), 3% річних у розмірі 2,08грн (дві гривні 08коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 02.05.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва