Рішення

від 17.04.2024 по справі 908/185/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/17/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 Справа № 908/185/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ОТК Спутник (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 12, ідентифікаційний код 19279080)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 2667804,44 грн

представники сторін

від позивача: Ременюк Т.О., дов. № 020198/23 від 03.10.2023

від відповідача 1: Кузьменко Є.В., ордер АР 1162722 від 12.02.2024

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 24.01.2024 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Акціонерного товариства Сенс Банк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОТК Спутник та ОСОБА_1 2 667 804,44 грн, з яких 2 400 000,00 грн заборгованості за кредитом, 267 804,44 грн заборгованості за відсотками по Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021046/579 від 30.04.2021.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021046/579 від 30.04.2021 в частині оплати заборгованості та відсотків, та порушенням відповідачем 2 умов Договору поруки № PSMB2021046/579/2 від 30.04.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.01.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/185/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/185/24, присвоєно справі номер провадження 19/17/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.02.2024.

02.02.2024 від відповідачів 1, 2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вх. № 2541/08-08/24), відповідно до якого відповідачі визнали позов частково в частині стягнення суми основного боргу, в частині стягнення відсотків заперечили проти задоволення позову, вказавши, що позивачем не було дотримано умови Договору щодо збільшення процентної ставки.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкладено підготовче засідання на 11.03.2024.

12.02.2024 через підсистему Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3360/08-08/24), відповідно до якої останній зазначив, що повідомлення на виконання умов Договору направлялись клієнту за допомогою системи «клієнт-банк» та/або системами комуніційного зв`язку (смс-повідомлення,Viber,Telegram), отже Позичальник був повідомлений про зміну розміру відсоткової ставки та погодився з її розміром, зважаючи на здійснення щомісячних платежів, відповідно до графіку.

29.02.2024 від представника відповідача 1 через підсистему Електронний суд (вх. № 4820/08-08/24) надійшли додаткові пояснення щодо твердження позивача про обізнаність клієнта про підвищення процентної ставки, яке не відповідає дійсності.

04.03.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшли письмові пояснення у справі (вх. № 4967/08-08/24), відповідно до яких вказав, що Позичальник був повідомлений про зміну процентної ставки та надав роздруківку смс відправлень на його телефон.

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, оголошено перерву в судовому засіданні до 10.04.2024.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 17.04.2024.

Позивачем 05.04.2024 через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про доручення доказів, а саме банківської виписки по рахунку позивача, яка свідчить про часткову сплату 28.03.2024 відповідачем 1 заборгованості за кредитом в розмірі 50 000,00 грн, які були направлені на погашення тіла кредиту.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, з урахуванням часткової оплати відповідача 1.

Представник відповідача 1 в судовому засідання 17.04.2024 визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу за тілом кредиту, в частині стягнення відсотків заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в цій частині.

Відповідач 2 в судове засідання 17.04.2024 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, неявка відповідача 2 не перешкоджала розгляду справи по суті.

Заслухавши представників позивача та відповідача 1, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

30.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (Позичальник) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021046/579 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних додаткових угод до Договору та/або заяв про видачу траншів надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено ліміт кредитної лінії, в подальшому між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору та на підставі заяв Позичальника Банком було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в загальній 15 791 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості за договором у розмірі, визначеною за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 6 % річних. Терміном індекс UIRD в договорі позначається український індекс за ставками депозитів фізичних осіб середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного дня в системі на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці зі сплатою процентів після закінчення дії депозитного договору.

Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання договору відновлювальної кредитної лінії розмір базової процентної ставки становить 7,17 % + 6 % =13,17 % станом на 28.04.2021.

Згідно з п. 1.3.3 Договору сторони погодили, що розмір процентної ставки є змінюваним та переглядається Банком щоквартально 01 січня,01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.

Відповідно до п. 1.3.5 Договору, розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.

Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи «клієнт-банк» та/або системами комуніційного звязку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, строк дії кредитної лінії закінчується 29.04.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в суми 15 791 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 8.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит, шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді (заяві) про надання траншу, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Позичальник має достроково повернути Кредит або його частину, у випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України, Позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу Банку повернути кредит достроково (п. 8.2 Договору).

Пунктами 10.2, 10.3 Договору сторонами узгоджено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги, у разі, зокрема, повного або часткового прострочення повернення будь-якого траншу у термін, визначений згідно з п. 8.1 цього Договору.

В забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 за вищенаведеним Договором, 30.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № PSMB2021046/579/2 (далі - Договір поруки).

За змістом пункту 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021046/579 від 30.04.2021, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щодо обов`язку повернення наданого кредиту, сплати процентів, комісії, в тому числі достроково, неустойки та штрафів.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1 цього Договору, як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, Позичальником порушено зобов`язання щодо погашення кредиту в розмірі 2 400 000,00 грн та щодо сплати відсотків в розмірі 417 804,44 грн.

У зв`язку з порушенням Позичальником договірних зобов`язань щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом Позичальнику та Поручителю 24.10.2023 було надіслано лист-вимогу про усунення порушень вих. № 01/20 від 20.10.2023.

Матеріали справи не місять відповіді на вказаний вище лист вимогу, однак, як зазначив позивач, відповідачем 1 після отримання вимоги було оплачено 30.10.2023 50 000,00 грн, 30.11.2023 50 000,00 грн, 29.12.2023 50 000,00 грн, які були направлені у відповідності до умов договору на погашення відсотків.

Несплата заборгованості за Договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом в розмірі 2 400 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 267 804,44 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів у вигляді відновленої кредитної лінії.

Згідно з приписами п. 1.1 Договору, Позичальник, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Судом встановлено, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про солідарне стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованості за кредитом та відсотками.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що під час розгляду даної справи, Позичальником 28.03.2024 оплачено суму 50 000,00 грн на погашення тіла кредиту, про що свідчить банківська виписка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до норм п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення 50 000,00 грн заборгованості за кредитом підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати в повному обсязі заборгованості за кредитом в розмірі 2 350 000,00 грн відповідачі 1, 2 суду не надали.

Судом враховано, що представник відповідача 1 та відповідач 2 визнали позовні вимоги в частині стягнення суми 2 350 000,00 грн заборгованості за кредитом.

За змістом ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, сума заборгованості за кредитом підлягає задоволенню в розмірі 2 350 000,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість Позичальника за відсотками за період з 30.04.2021 по 14.01.2024 склала 267 804,44 грн.

Представник відповідача 1 та відповідач 2 заперечували проти нарахування відсотків, в зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано умов Договору щодо зміни процентної ставки.

Судом вбачається, що приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи «клієнт-банк» та/або системами комуніційного звязку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Дослідивши матеріали справи та додану позивачем роздруківку відправлень повідомлень відповідачу 1 на номер телефону, який вказаний відповідачем 1 у Анкеті-заяві Клієнта від 03.03.2021, вбачається, що Банком надсилались повідомлення про зміну процентної ставки, шляхом смс-повідомлення, в тому числі через Viber з зазначенням розміру процентів.

Вищевикладене спростовує позицію відповідачів 1, 2 щодо неповідомлення Позичальника про зміну процентної ставки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 267 804,44 грн відсотків за кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами 1, 2 умов Договору та погашення заборгованості та відсотків за кредитом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що задоволенню підлягає вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом у розмірі 2 350 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 267 804,44 грн.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, в частині задоволених позовних вимог, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним позовом було переплачено суму судового збору в розмірі 2 250,00 грн, та враховуючи закриття провадження у справі в частині 50 000,00 грн, сума для повернення судового збору в цій частині складає 750,00 грн, отже, сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу складає 3 000,00 грн, після надходження відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн заборгованості за кредитом.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ОТК Спутник (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 12, ідентифікаційний код 19279080) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) 2 350 000 (два мільйони триста п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом та 267 804 (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн 44 коп заборгованості за відсотками.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОТК Спутник (69123, м. Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд. 12, ідентифікаційний код 19279080) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) 19 633 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) 19 633 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 01.05.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.