Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/20144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024Справа № 910/20144/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

про стягнення 335 744,70 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про стягнення 335 744,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №177/09 від 01.01.2009 у частині оплати прийнятого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 335 744,70 грн основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 позовну заяву залишено без руху.

25.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 27.02.2024.

У підготовче засідання 27.02.2024 представники сторін не прибули.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 27.02.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 02.04.2024.

У підготовче засідання 02.04.2024 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні 02.04.2024 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

До початку судового засідання через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У судове засідання 23.04.2024 представники сторін не прибули.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 23.04.2024 за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 23.04.2024 судом було прийнято, складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №177/09 від 01.01.2009 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід`ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені в заявці терміни.

Згідно з п. 3.5. Договору при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У подальшому, за період з 13.08.2020 по 23.10.2020 постачальник передав, а покупець прийняв товари загальною вартістю 335 744,70 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, які скріплені печатками та підписами сторін.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляється в добровільному порядку виконати взяті на себе зобов`язання щодо сплати вартості отриманого товару, з огляду на що позивач був змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №177/09 від 01.01.2009 у частині оплати прийнятого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 335 744,70 грн основного боргу.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 01.01.2009 між ПП "Торговий дім Поляков" та ТОВ "Меркурій" укладено Договір поставки №177/09, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору, за період з 13.08.2020 по 23.10.2020 постачальник передав, а покупець прийняв товари загальною вартістю 335 744,70 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 14 календарних дній з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 календарних дній з моменту отримання товару.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк оплати поставленого товару вартістю 335 744,70 грн, відповідно до умов п. 4.2. Договору є таким, що настав.

Суд зазначає, що станом на дату розгляду справи, відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого товару на суму 335 744,70 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 335 744,70 грн, а відтак, задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ввідповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (03142, місто Київ, бульвар Академіка Вернадського, будинок 59/2; ідентифікаційний код: 30550166) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (18005, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Чехова, будинок 41; ідентифікаційний код: 32268131) заборгованість у розмірі 335 744 (триста тридцять п`ять тисяч сімсот сорок чотири) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 5 036 (п`ять тисяч тридцять шість) грн 17 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.05.2024

Суддя Ю.В. Картавцева