Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/37/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/37/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 45) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ПАРУС" (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2) про стягнення 3 679 807,07 грн,

Представники учасників справи:

від позивача - Сукорянський Є.О.

від відповідача - Ярошенко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ПАРУС" про стягнення 3 679 807,07 грн та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 листопада 2020 року між ТОВ «БЦ ПАРУС» та ТОВ «ДІЄСА» було укладено договір суборенди №B 7006-7013, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове, платне користування приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Степана Бендери, будинок 36. В подальшому вказаний договір був достроково розірвано, а приміщення повернуто суборендодавцю, проте останній не повернув позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 2 438 470,00 грн та переплату з орендної плати у розмірі 1 241 337,07, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.02.2024.

20.02.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що договір є припиненим з 05.05.2023, а забезпечувальний платіж є зарахованим в рахунок виконання штрафних санкцій, що передбачені п. 16.8 договору, а також п. 29 додатку №1 до договору, оскільки приміщення не використовувалося за цільовим призначенням.

27.02.2024 підготовче засідання відкладено на 14.03.2024.

05.03.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначав, що не здійснення позивачем господарської діяльності у приміщенні було погоджено сторонами та не може трактуватися як використання приміщення всупереч цільовому призначенню.

14.03.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до справи.

14.03.2024 підготовче засідання відкладено на 28.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі № 910/37/24 та призначено справу до розгляду по суті на 18.04.2024.

У судовому засіданні 18.04.2024 судом оголошено перерву до 23.04.2024.

У судове засідання 23.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

09.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Парус» (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (суборендар) укладено договір суборенди № В 7006-7013 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого суборендодавець зобов`язується передати у строкове, платне користування суборендарю приміщення, а суборендар зобов`язаний прийняти приміщення в строкове користування та сплачувати суборендодавцеві обумовлені в цьому договорі суборенди платежі та виконувати інші умови договору суборенди.

Як вбачається з додатку №1 до договору цільове призначення приміщення (стаття 1, п. 1.16) для основного приміщення - розміщення магазину з продажу аудіо-, відео-, фото-, побутової техніки, комп`ютерної техніки та іншої радіоелектронної техніки, обладнання і засобів (в т.ч. зв`язку, аудіовізуальних носіїв) тощо, для надання послуг сервісного обслуговування покупців (ремонт вказаної техніки тощо), для надання інших супутніх послуг (продажу супутніх товарів), що надаються/ продаються в магазинах орендаря, для розміщення адміністративних приміщень (офісу), а також для використання в якості приміщень для підготовки товарів для продажу; для додаткового приміщення - зберігання майна суборендаря. Назва магазину - «Ельдорадо».

Загальна площа приміщення - 1034,88 кв.м., яке складається з двох частин: основне приміщення площею 919,29 кв.м та додаткове приміщення площею 115,59 кв.м. (п. 4 додатку №1)

Забезпечувальний платіж (стаття 16, пункт 16.4) становить 2 438 470,00 грн. Після закінчення строку суборенди забезпечувальний платіж (в сумі, яка була не використана суборендодавцем відповідно до договору суборенди) повертається суборендареві (п. 19 додатку №1 до договору).

Відповідно до п. 2.3 договору суборендар зобов`язаний використовувати приміщення під вивіскою над входом до приміщення та за цільовим призначенням як це визначено в додатку №1 (пункти 2, 3), що є істотною умовою цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору з моменту передачі суборендареві приміщення суборендар зобов`язаний сплачувати на користь суборендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим договором.

За користування приміщенням суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати суборендодавцеві плату, яка складається з таких частин: основна орендна плата, експлуатаційна орендна плата; маркетингова орендна плата; орендна плата з обороту. За користування (суборенду) приміщенням суборендар також зобов`язаний щомісячно сплачувати платежі щодо компенсації комунальних послуг (п. 10.2 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору суборендар зобов`язаний сплачувати суборендодавцю основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату щомісячно в строки, визначені в додатку №1 (пункт 14). Суборендар зобов`язаний щомісячно сплачувати суборендодавцю орендну плату з обороту в строки, визначені в додатку №1 (пункт 15).

Платежі мають здійснюватися суборендарем на банківський рахунок суборендодавця, що вказаний в цьому договорі або вказаний в направленому суборендодавцем рахунку (п. 13.9 договору).

Відповідно до п. 16.4 договору впродовж строку, вказаного в додатку №1 (пункт 20) суборендар зобов`язаний сплатити суборендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку суборендодавця (якщо суборендодавець направить такий рахунок суборендареві), платіж у якості забезпечення виконання суборендарем його обов`язків за цим договором суборенди в сумі, визначеній в додатку №1 (п. 19).

Згідно з п. 16.5 договору після закінчення строку дії договору після проведення сторонами всіх взаєморозрахунків, сторони зобов`язуються протягом 20 календарних днів від дати закінчення строку договору, підписати акт звіряння взаємних розрахунків. В тому випадку, якщо у суборендодавця залишилася кредиторська заборгованість перед суборендарем, суборендодавець зобов`язується на підставі підписаного акту звіряння взаємних розрахунків та письмової вимоги суборендаря повернути таку заборгованість протягом 15 календарних днів від дати отримання такої вимоги від суборендаря.

Відповідно до пункту 16.7 договору у випадку прострочення суборендарем сплати на користь суборендодавця будь-яких штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) та/або прострочення відшкодування збитків, та не усунення такого порушення протягом 5 календарних днів після отримання повідомлення про це від суборендодавця, суборендодавець має право погасити таку заборгованість суборендаря за рахунок забезпечувального платежу.

За умовами п. 16.8 договору у випадку розірвання та/або припинення дії цього договору суборенди з вини суборендаря (в тому числі у випадку дострокового припинення (розірвання) в односторонньому порядку зі сторони суборендодавця в зв`язку з порушенням суборендарем договору суборенди) забезпечувальний платіж не повертається суборендареві та залишається у суборендодавця.

Згідно з пп. а) п. 22.1 договору сторони домовилися, що суборендар має право припинити дію цього договору (розірвати договір в односторонньому порядку), направивши про це суборендареві повідомлення не менше як за 30 календарних днів у випадку, якщо суборендар використовує приміщення всупереч цільовому призначенню відповідно до умов цього договору та таке порушення не усунуте протягом 5 календарних днів після направлення суборендодавцеві повідомлення про це.

Пунктом 22.3 договору сторони погодили, що цей договір припиняє свою дію з 91 дня після отримання стороною повідомлення від іншої сторони про припинення цього договору, або з більш пізньої дати, яка вказана в такому повідомленні (листі) суборендодавця. Таке повідомлення про припинення договору будь-яка сторона має право направити іншій стороні незалежно від причин та обставин не раніше спливу 24 місяців строку суборенди.

17.11.2020 позивач сплатив на рахунок відповідача забезпечувальний платіж за договором у розмірі 2 438 470,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №00307184 від 17.11.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 03.03.2021 на виконання умов договору суборендодавець передав, а суборендар прийняв приміщення в торговому центрі, що являє собою лоти В7006-7012, В7013 та В8018-1 відповідно до плану, що є додатком №2 до договору в суборенду, з метою ведення у ньому дозволеної господарської діяльності згідно з умовами договору.

31.03.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору суборенди № 7006-7013 від 09.11.2020, якою сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно основна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка основної орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 7 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.03.2022 включно експлуатаційна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка експлуатаційної орендної плати дорівнює нулю. Протягом періоду з 01.04.2022 по 30.04.2022 включно експлуатаційна орендна плата нараховується із застосуванням до неї коефіцієнта 0,5. Протягом періоду з 01.05.2022 по 30.05.2022 включно нарахуванню підлягатиме експлуатаційна орендна плата, ставка якої складатиме 42,47 грн, що еквівалентно 1,50 доларам США згідно з Базовим курсом, без застосування індексації, передбаченої п. 10 додатку №1 до договору. Впродовж зазначених періодів не застосовуються положення, викладені за пунктом 9 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно маркетингова орендна плата не нараховуються та не сплачується, при цьому ставка маркетингової орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 11 додатку №1 договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно відсоток з товарообігу (для розрахунку плати з обороту) не застосовується та не сплачується, при цьому дорівнює нуль відсотків. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 13 додатку №1 договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 3 від 31.03.2022 сторони погодили, що протягом періоду з 01.05.2022 по 31.05.2022 включно не застосовується положення абз. 2 ст. 17.1 та ст. 17.2 -17.4 договору. Протягом зазначеного періоду суборендар компенсує суборендодавцю лише вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні, та не компенсує вартість комунальних послуг, що споживаються у зв`язку з експлуатацією торгового центру та площ загального користування.

У випадку виникнення переплати у зв`язку з перерахунком платежів за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, такі сплачені суборендарем авансові платежі будуть зараховані суборендодавцем в рахунок виконання зобов`язань суборендаря з оплати відповідних орендних платежів за періоди, наступні після дня скасування воєнного стану в Україні, якщо інше не буде погоджено сторонами в майбутньому (п. 6 додаткової угоди № 3 від 31.03.2022).

Також 25.05.2022 сторони уклали додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору суборенди № 7006-7013 від 09.11.2020, за умовами якої сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану включно основна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка основної орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 7 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану нарахуванню підлягатиме експлуатаційна орендна плата, ставка якої складатиме 35,39 грн, що еквівалентно 1,25 доларам США згідно з Базовим курсом (без ПДВ), без застосування індексації, передбаченої п. 10 додатку №1 договору. Впродовж зазначених періодів не застосовуються положення, викладені за пунктом 9 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану включно маркетингова орендна плата не нараховуються та не сплачується, при цьому ставка маркетингової орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 11 додатку №1 договору.

Починаючи з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, якщо приміщення суборендаря відкрите для відвідувачів та функціонує відповідно до цільового призначення, суборендар зобов`язується сплачувати Плату з обороту на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 4 від 25.05.2022 сторони погодили, що протягом періоду з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану / або до відкриття приміщення для відвідувачів (залежності від того, що відбудеться раніше) не застосовується положення абз. 2 ст. 17.1 та ст. 17.2 -17.4 договору. Протягом зазначеного періоду суборендар компенсує суборендодавцю лише вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні, та не компенсує вартість комунальних послуг, що споживаються у зв`язку з експлуатацією торгового центру та площ загального користування.

Пунктом 6 додаткової угоди № 4 від 25.05.2022 сторони погодили, що переплата з орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати та маркетингової орендної плати), яка існувала на початок дії воєнного стану, зараховується у відповідні нарахування після закінчення дії (скасування) воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.10.2022 №580 відповідач запропонував позивачу умови щодо подальшої суборенди приміщення, у відповідь на який позивач листом від 04.11.2022 №11/04/2 відмовився від пропозиції по відновленню торгівельної діяльності.

Листом від 07.03.2023 №03/07/1 позивач, керуючись п. 22.3 договору, повідомив відповідача про намір достроково припинити строк дії договору, в термін, визначений його умовами.

Матеріали справи містять лист відповідача від 22.03.2023 №738, у якому він зазначав про порушення позивачем положення договору щодо використання приміщення за цільовим призначенням та вимагав від ТОВ «ДІЄСА» припинити порушення умов, визначених п. 1.17 та 2.3 договору та відновити функціонування магазину «Ельдорадо» не пізніше 01.04.2023. Зазначив, що даний лист є офіційною вимогою у розумінні пп а) п. 22.1 договору.

Листом від 03.04.2023 №745 відповідач повідомив позивача про припинення договору з 05.05.2023 на підставі пп а) п. 22.1 договору та нарахування штрафних санкцій, а листом від 20.04.2023 №761 повідомив про нарахування суборендарю штрафних санкцій в розмірі основної орендної плати за два місяці, що дорівнює забезпечувальному платежу, та посилаючись на п. 16.8 договору зазначив про відсутність підстав для повернення позивачу забезпечувального платежу.

Листом від 02.05.2023 №05/02/2 ТОВ «ДІЄСА» заперечив факт нецільового використання приміщення та наявність підстав для застосування суборедодавцем п. п. 16.8, 22.1 договору.

05.05.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) приміщення з суборендного користування за договором суборенди «В 7006-7013 від 09.11.2020.

11.05.2023, керуючись п. 16.5 договору, позивач направив на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків, за якими заборгованість останнього становила 3 688 963,39 грн, та просив сплатити наявну заборгованість, проте отримав відмову.

Посилаючись на те, що відповідач неправомірно не повертає на його рахунок забезпечувальний платіж та переплату з орендної плати, ТОВ «ДІЄСА» просить позов задовольнити та стягнути з ТОВ «БЦ Парус» заборгованість у розмірі 3 679 807,07 грн, з якої 2 438 470,00 грн забезпечувальний платіж, та 1 241 337,07 грн - переплата з орендної плати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

В силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами частин 1 та 2 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, суборендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі та інші платежі передбачені цим договором.

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2020 позивач сплатив на рахунок відповідача забезпечувальний платіж за договором у розмірі 2 438 470,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №00307184 від 17.11.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 03.03.2021 на виконання умов договору суборендодавець передав, а суборендар прийняв приміщення в торговому центрі, що являє собою лоти В7006-7012, В7013 та В8018-1 відповідно до плану, що є додатком №2 до договору в суборенду, з метою ведення у ньому дозволеної господарської діяльності згідно з умовами договору.

31.03.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору суборенди № 7006-7013 від 09.11.2020, якою сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно основна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка основної орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 7 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.03.2022 включно експлуатаційна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка експлуатаційної орендної плати дорівнює нулю. Протягом періоду з 01.04.2022 по 30.04.2022 включно експлуатаційна орендна плата нараховується із застосуванням до неї коефіцієнта 0,5. Протягом періоду з 01.05.2022 по 30.05.2022 включно нарахуванню підлягатиме експлуатаційна орендна плата, ставка якої складатиме 42,47 грн, що еквівалентно 1,50 доларам США згідно з Базовим курсом, без застосування індексації, передбаченої п. 10 додатку №1 до договору. Впродовж зазначених періодів не застосовуються положення, викладені за пунктом 9 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно маркетингова орендна плата не нараховуються та не сплачується, при цьому ставка маркетингової орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 11 додатку №1 договору.

Сторони погодили, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно відсоток з товарообігу (для розрахунку плати з обороту) не застосовується та не сплачується, при цьому дорівнює нуль відсотків. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 13 додатку №1 договору.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 3 від 31.03.2022 сторони погодили, що протягом періоду з 01.05.2022 по 31.05.2022 включно не застосовується положення абз. 2 ст. 17.1 та ст. 17.2 -17.4 договору. Протягом зазначеного періоду суборендар компенсує суборендодавцю лише вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні, та не компенсує вартість комунальних послуг, що споживаються у зв`язку з експлуатацією торгового центру та площ загального користування.

У випадку виникнення переплати у зв`язку з перерахунком платежів за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, такі сплачені суборендарем авансові платежі будуть зараховані суборендодавцем в рахунок виконання зобов`язань суборендаря з оплати відповідних орендних платежів за періоди, наступні після дня скасування воєнного стану в Україні, якщо інше не буде погоджено сторонами в майбутньому (п. 6 додаткової угоди № 3 від 31.03.2022).

Також 25.05.2022 сторони уклали додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору суборенди № 7006-7013 від 09.11.2020, за умовами якої сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану включно основна орендна плата не нараховується та не сплачується, при цьому ставка основної орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 7 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану нарахуванню підлягатиме експлуатаційна орендна плата, ставка якої складатиме 35,39 грн, що еквівалентно 1,25 доларам США згідно з Базовим курсом (без ПДВ), без застосування індексації, передбаченої п. 10 додатку №1 договору. Впродовж зазначених періодів не застосовуються положення, викладені за пунктом 9 додатку №1 до договору.

Сторони погодили, що в період з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану включно маркетингова орендна плата не нараховуються та не сплачується, при цьому ставка маркетингової орендної плати дорівнює нулю. Впродовж зазначеного періоду не застосовуються положення, викладені за пунктом 11 додатку №1 договору.

Починаючи з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, якщо приміщення суборендаря відкрите для відвідувачів та функціонує відповідно до цільового призначення, суборендар зобов`язується сплачувати Плату з обороту на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 4 від 25.05.2022 сторони погодили, що протягом періоду з 01.06.2022 по закінчення дії воєнного стану / або до відкриття приміщення для відвідувачів (залежності від того, що відбудеться раніше) не застосовується положення абз. 2 ст. 17.1 та ст. 17.2 -17.4 договору. Протягом зазначеного періоду суборендар компенсує суборендодавцю лише вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні, та не компенсує вартість комунальних послуг, що споживаються у зв`язку з експлуатацією торгового центру та площ загального користування.

Пунктом 6 додаткової угоди № 4 від 25.05.2022 сторони погодили, що переплата з орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати та маркетингової орендної плати), яка існувала на початок дії воєнного стану, зараховується у відповідні нарахування після закінчення дії (скасування) воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.10.2022 №580 відповідач запропонував позивачу умови щодо подальшої суборенди приміщення, у відповідь на який позивач листом від 04.11.2022 №11/04/2 відмовився від пропозиції по відновленню торгівельної діяльності.

Листом від 07.03.2023 №03/07/1 позивач, керуючись п. 22.3 договору, повідомив відповідача про намір достроково припинити строк дії договору, в термін, визначений його умовами.

Матеріали справи містять лист відповідача від 22.03.2023 №738, у якому він зазначав про порушення позивачем положення договору щодо використання приміщення за цільовим призначенням та вимагав від ТОВ «ДІЄСА» припинити порушення умов, визначених п. 1.17 та 2.3 договору та відновити функціонування магазину «Ельдорадо» не пізніше 01.04.2023. Зазначив, що даний лист є офіційною вимогою у розумінні пп а) п. 22.1 договору.

Листом від 03.04.2023 №745 відповідач повідомив позивача про припинення договору з 05.05.2023 на підставі пп а) п. 22.1 договору та нарахування штрафних санкцій, а листом від 20.04.2023 №761 повідомив про нарахування суборендарю штрафних санкцій в розмірі основної орендної плати за два місяці, що дорівнює забезпечувальному платежу, та посилаючись на п. 16.8 договору зазначив про відсутність підстав для повернення позивачу забезпечувального платежу.

Листом від 02.05.2023 №05/02/2 ТОВ «ДІЄСА» заперечив факт нецільового використання приміщення та наявність підстав для застосування суборедодавцем п. п. 16.8, 22.1 договору.

05.05.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі (повернення) приміщення з суборендного користування за договором суборенди «В 7006-7013 від 09.11.2020.

11.05.2023, керуючись п. 16.5 договору, позивач направив на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків, за якими заборгованість останнього становила 3 688 963,39 грн, та просив сплатити наявну заборгованість, проте отримав відмову.

За умовами п. 16.8 договору у випадку розірвання та/або припинення дії цього договору суборенди з вини суборендаря (в тому числі у випадку дострокового припинення (розірвання) в односторонньому порядку зі сторони суборендодавця в зв`язку з порушенням суборендарем договору суборенди) забезпечувальний платіж не повертається суборендареві та залишається у суборендодавця.

Згідно з пп. а) п. 22.1 договору сторони домовилися, що суборендар має право припинити дію цього договору (розірвати договір в односторонньому порядку), направивши про це суборендареві повідомлення не менше як за 30 календарних днів у випадку, якщо суборендар використовує приміщення всупереч цільовому призначенню відповідно до умов цього договору та таке порушення не усунуте протягом 5 календарних днів після направлення суборендодавцеві повідомлення про це.

Таким чином, матеріали справи підтверджено, що позивач повернув відповідачу приміщення з суборенди, проте остаточні розрахунки за договором між сторонами не здійснено.

Заперечуючи проти повернення забезпечувального платежу, відповідач посилався на те, що позивач не використовував приміщення за цільовим призначенням, тобто фактично не відкрив магазин, що є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, розірвання договору та не повернення забезпечувального платежу.

Проте, належним чином оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що фактичне не відкриття магазину не може вважатися використанням приміщення всупереч цільовому призначенню відповідно до умов договору.

З огляду на вказане, забезпечувальний платіж підлягає поверненню відповідачем на рахунок позивача, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача забезпечувального платежу у розмірі 2 438 470,00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що останній має переплату з орендної плати у розмірі 1 241 337,07 грн, що підтверджується витягом з картки-рахунку 6851, що відповідачем не спростовано та не заперечується.

Будь-яких доказів щодо відсутності вказаної переплати відповідачем не надано. Заперечень з цього приводу не висловлено.

Пунктом 6 додаткової угоди № 4 від 25.05.2022 сторони погодили, що переплата з орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати та маркетингової орендної плати), яка існувала на початок дії воєнного стану, зараховується у відповідні нарахування після закінчення дії (скасування) воєнного стану.

Згідно з п. 16.5 договору після закінчення строку дії договору після проведення сторонами всіх взаєморозрахунків, сторони зобов`язуються протягом 20 календарних днів від дати закінчення строку договору, підписати акт звіряння взаємних розрахунків. В тому випадку, якщо у суборендодавця залишилася кредиторська заборгованість перед суборендарем, суборендодавець зобов`язується на підставі підписаного акту звіряння взаємних розрахунків та письмової вимоги суборендаря повернути таку заборгованість протягом 15 календарних днів від дати отримання такої вимоги від суборендаря.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на рахунок позивача переплати з орендної плати у розмірі 1 241 337,07 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 226, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ ПАРУС» (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, код ЄДРПОУ 40454923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 45, код ЄДРПОУ 36483471) забезпечувальний платіж у розмірі 2 438 470 (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят) грн 00 коп., переплату з орендної плати у розмірі 1 241 337 (один мільйон двісті сорок одна тисяча триста тридцять сім) грн 07 коп. та судовий збір у розмірі 55 197 (п`ятдесят п`ять тисяч сто дев`яносто сім) грн 12 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ